Постанова

від 07.10.2020 по справі 160/1375/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1375/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства Томаківка на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Віхрова В.С.) у справі №160/1375/20 за позовом Приватного підприємства Томаківка до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Приватне підприємство Томаківка звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання незаконною (протиправною) та скасування постанови від 02.01.2020 року №ДН-35633/268/АВ/ТД-ФС/06 про порушення ПП "Томаківка" (ЄДРПОУ: 36730336) ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та застосовані до останнього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 125190,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками проведеної перевірки щодо порушення ПП Томаківка ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України та застосованих на цій підставі штрафних (фінансових) санкцій, оскільки позивач вважає, що контролюючим органом під час проведення перевірки допущені систематичні грубі порушення порядку її проведення, неправильно застосовані норми законодавства України, надана невірна правова оцінка наявним документам у справі, а також зроблені необ`єктивні висновки щодо порушень законодавства з питань праці, наявність яких не підтверджена належними та допустимими доказами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням процедурними порушеннями під час здійснення інспекційного відвідування, поверховості висновків щодо обставин порушень, які покладені в основу постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02.01.2020 №ДН-35633/268/АВ/ТД- ФС/06. Зазначає, що між замовником в особі ПП Томаківка та виконавцем в особі громадянки ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір №1 від 02.01.2019 року на виконання робіт, з предметом договору (п.1.2.): оформлення стандартної палітурки документів формату А4 в пластикову та картонну обкладинки з брошуруванням корінця пластиковою пружиною . Термін дії угоди з 02.01.2019 р. по 31.12.2019 р., не перевищує 12 календарних місяців. У відповідності до умов договору (п.п.1.4, 1.5, 4.2), виконавцем та замовником складено та підписано акти виконаних робіт (25.01.2019, 25.02.2019, 25.03.2019, 25.04.2019, 24.05.2019, 25.06.2019, 25.07.2019, 26.08.2019, 25.09.2019, 25.10.2019, 25.11.2019) із зазначенням конкретного та відмінного обсягу виконаних за місяць робіт та сум, що підлягають сплаті за виконану роботу (всього на суму 11691 грн.). За умовами укладеного договору слідує, що фізична особа самостійно і на власний ризик організовує виконання його умов, не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, а результати виконання робіт оформлюються відповідними актами, на підставі яких виплачується винагорода. При цьому, у договорі взагалі відсутні положення щодо контролю за процесом виконання роботи виконавця з боку замовника, як одного з обов`язкових елементів відносин трудової підпорядкованості. Тобто, на переконання позивача, даним правочином забезпечується не організація трудової діяльності фізичних осіб, а забезпечення отримання результату робіт для замовника та винагороди за фактично виконаний обсяг робіт для виконавця.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Сторони повідомлені про день розгляду справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача, керівник підприємства зазначив, суду що ПП Томаківка здійснює роботи із землеустрою відповідно до діючого законодавства, має необхідних штатних працівників - сертифікованих інженерів-землевпорядників та геодезистів, а саме: складання проектів щодо відведення земельних ділянок. Лише за бажанням клієнта, що не є систематичним та обов`язковим для такої документації, для естетичності документації, необхідне її оформлення. З цих підстав і укладений був цивільно правовий договір щодо надання послуг з брошуруванням технічної документації пластиковою пружиною.

Представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, надав пояснення викладені у відзиві.

Викликана в судове засідання в якості свідка ОСОБА_1 надала пояснення по суті поставлених питань. Суду апеляційної інстанції зазначила, що дійсно виконує надання таких робіт при необхідності, про що її повідомляють. Робочого місця на підприємстві не має, а здійснює надання таких послуг у себе вдома.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовується сторонами, що у період з 07.11.2019 року по 15.11.2019 року відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровський області від 06.11.2019 року №835-І, направлення від 06.11.2019 року №499-Н фахівцями Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області проведений позаплановий захід у формі інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин ПП Томаківка .

За результатами інспекційного відвідування складено Акт №ДН-3563/268/АВ від 15.11.2019 року.

Актом №ДН-3563/268/АВ від 15.11.2019 року зафіксоване порушення ПП Томаківка ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме встановлено факти використання праці ПП Томаківка однієї фізичної особи без належного оформлення трудових відносин (підміну трудових відносин цивільно-правовими).

Акт підписаний уповноваженою особою ПП Томаківка ОСОБА_2 15.11.2019 року.

На підставі висновків Акту №ДН-3563/268/АВ від 15.11.2019 року:

20.11.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень №ДН-3563/268/АВ/П від 20.11.2019 року, яким зобов`язано директора ОСОБА_2 усунути порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України у строк до 28.11.2019 року та повідомити про це відповідний відділ.

Припис направлено засобами поштового зв`язку за номером рекомендованого поштового відправлення 5330302366460 на юридичну адресу ПП Томаківка 20.11.2019 року.

На підставі акту інспекційного відвідування від 15.11.2019 року, 02.01.2020 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову №ДН-3563/268/АВ/ТД-ФС/06 згідно якої, накладено штраф на ПП Томаківка у розмірі 125190,00 грн. відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Не погоджуючись із прийнятою ГУ Держпраці у Дніпропетровській області постановою №ДН-3563/268/АВ/ТД-ФС/06 від 02.01.2020 року про накладення штрафу за наслідками інспекційного відвідування за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладений 02.01.2019 року договір не був спрямований на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а був пов`язаний із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій, відповідно, вважав обґрунтованими висновки акту інспекційного відвідування, що підприємство фактично допустило водія до роботи без оформлення трудового договору.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, відповідачем у період з 07.11.2019 року по 15.11.2019 року проведений позаплановий захід у формі інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин ПП Томаківка , за результатами якого складений Акт №ДН-3563/268/АВ від 15.11.2019 року.

Під час здійснення інспекційного відвідування зафіксоване порушення ПП Томаківка ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме встановлено факти використання праці ПП Томаківка однієї фізичної особи без належного оформлення трудових відносин (підміну трудових відносин цивільно-правовими).

За результатами прийнято припис та постанову про накладення штрафу на ПП Томаківка у розмірі 125190,00 грн. відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є доведеність порушенням вимог трудового законодавства в частині допуску до роботи однієї особи без укладання трудового договору.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Між замовником в особі ПП Томаківка та виконавцем в особі громадянки України ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір №1 від 02.01.2019 року на виконання робіт, предметом якого згідно п.1.2. є оформлення стандартної палітурки документів формату А4 в пластикову та картонну обкладинки з брошуруванням корінця пластиковою пружиною .

Термін дії угоди з 02.01.2019 року по 31.12.2019 року, не перевищує 12 календарних місяців.

У відповідності до п.п.1.4, 1.5, 4.2 умов договору, виконавцем та замовником складено та підписано акти виконаних робіт (25.01.2019, 25.02.2019, 25.03.2019, 25.04.2019, 24.05.2019, 25.06.2019, 25.07.2019, 26.08.2019, 25.09.2019, 25.10.2019, 25.11.2019) із зазначенням конкретного та відмінного обсягу виконаних за місяць робіт та сум, що підлягають сплаті за виконану роботу (всього на суму 11691,00 грн.).

Пунктом 1.3 договору №1 від 02.01.2019 року передбачено, що виконавець самостійно, на власний розсуд організовує виконання робіт, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника.

Пунктами 1.4, 1.5. договору №1 від 02.01.2019 року передбачено, що факт виконання робіт з боку виконавця буде засвідчуватися актом виконаної роботи, який підписується сторонами після виконання робіт та є невід`ємною частиною договору. Пунктом 3.3 договору №1 від 02.01.2019 року передбачено, що підставою для оплати є підписані сторонами акти виконаних робіт.

Пункт 4.1. договору № 1 від 02.01.2019 року містить посилання на конкретний вид робіт (оформлення брошурування пластиковою пружиною в пластикову та картонну обкладинку корінця збірки документів - технічної документації із землеустрою. Пункт 4.2. договору №1 від 02.01.2019 містить посилання на фізичну величину обрахунку обсягу виконаних робіт, а саме: 3 грн. за 1 см. товщини оформлених тек , які в наступному (з певною динамікою змін) зазначалися в актах виконаних робіт.

Зі змісту наведених положень договору слідує, що фізична особа самостійно і на власний ризик організовує виконання його умов, не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, а результати виконання робіт оформлюються відповідними актами, на підставі яких виплачується винагорода.

Разом з цим, у зазначеному договорі відсутні положення щодо контролю за процесом виконання роботи виконавця з боку замовника, як одного з обов`язкових елементів відносин трудової підпорядкованості.

Також встановлено, що ПП Томаківка здійснює роботи із землеустрою відповідно до діючого законодавства, має необхідних штатних працівників - сертифікованих інженерів-землевпорядників та геодезистів, а саме: складання проектів щодо відведення земельних ділянок, які відповідають вимогам ст.50 Закону України Про землеустрій .

Для естетичності здійснюється замовлення в ОСОБА_1 конкретних видів робіт з брошуруванням технічної документації пластиковою пружиною, які не є обов`язковими та не включаються до основної діяльності ПП Томаківка .

Частиною 1 статті 265 КЗпП встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП.

Так, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП передбачено, що штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з приведених приписів законодавства, в контексті спірних правовідносин підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За позицією позивача ОСОБА_1 надавались позивачу послуги за цивільно-правовим договором, порядок укладання якого регулюється Цивільним кодексом України.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень в цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що в цивільно-правовому договорі, укладеному між ПП Томаківка та ОСОБА_1 (виконавець) чітко зазначено вид та обсяг робіт, який замовник доручає виконати виконавцю, як цього вимагає стаття 837 Цивільного кодексу України, строк виконання дорученої роботи, вартість наданих послуг. Умовами договору передбачено складання акту приймання-передачі наданих послуг та оплата послуг саме на підставі акту приймання-передачі таких послуг.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Цивільно-правовий договір є чинним, не визнавався у встановленому порядку недійсним.

Зважаючи на те, що умовами договору чітко визначено строк дії договору, який складає три місяці; періодичність надання послуг виконавцем; відсутність фіксації конкретного графіку роботи з погодинною організацією праці та обліком робочого часу, необхідності дотримання виконавцем певного трудового розпорядку; визначення об`єму послуг та розміру оплати конкретно за кожним фактом виконання замовлення; факт прийняття послуг на підставі актів приймання-передачі робіт, суд вказує, що в цьому випадку має місце саме цивільно-правовий договір, а не трудовий договір.

Висновки суду першої інстанції, який підтримав позицію відповідача щодо допущення позивачем водія ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору, оскільки укладений 02.01.2019 року договір не був спрямований на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а був пов`язаним із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій, суд визнає необґрунтованими з наступних підстав.

З приведених вище норм КЗпП випливає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 820/1432/17, від 24.12.2019 р. у справі № 823/1167/16, від 05.02.2020 р. у справі № 620/3913/18, від 06.02.2020 р. у справі № 0840/3690/18, від 03.03.2020 р. у справі № 1540/3913/18.

В той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

Цивільно-правові договори застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

В цьому випадку конкретну роботу, яку виконувала ОСОБА_1 02.01.2019 року, (оформлення стандартної палітурки документів формату А4 в пластикову та картонну обкладинки з брошуруванням корінця пластиковою пружиною) засвідчувалося Актами прийому виконаної роботи. (а.с. 22-32). Також пункт 4.1. договору № 1 від 02.01.2019 містить посилання на конкретний вид робіт (оформлення брошурування пластиковою пружиною в пластикову та картонну обкладинку корінця збірки документів - технічної документації із землеустрою.

У договорі, укладеним між позивачем та виконавцем ОСОБА_1 , зазначено, що виконавець виконує роботу самостійно, на власний розсуд організовує виконання робіт, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника

Підставою для оплати є підписані сторонами акти виконаних робіт які підписуються сторонами після виконання робіт та є невід`ємною частиною договору.

Таким чином, цивільно-правовий договір, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , не містить ознак трудового договору, зокрема обов`язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавця матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Відповідачем належними, достатніми та достовірними доказами у розумінні статей 73, 75-76 КАС України не спростовано доводів позивача про укладання між позивачем та ОСОБА_1 саме цивільно-правового договору, а не трудового договору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач не надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували, що договір про надання послуг, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , є трудовим договором, а висновки щодо порушення ст. 24 КЗпП України, зроблені помилково, та визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про допущення позивачем ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору.

Проте колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача щодо процедурних порушень відповідача під час інспекційного відвідування.

Так відповідач мав наказ та направлення на проведення інспекційного відвідування та був допущений до такого. Керівник позивача надав необхідні документи перевіряючим.

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 КАС України.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги, які складають та складають 5142,70грн. та підлягають відшкодуванню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Томаківка - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі №160/1375/20 за позовом Приватного підприємства Томаківка до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській від 02.01.2020 р. за №ДН-35633/268/АВ/ТД-ФС/06.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській (ЄДРПОУ 39788766) на користь Приватного підприємства Томаківка (ЄДРПОУ 36730336) витрати за сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 5142,70грн. (п`ять тисяч сто сорок дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню крім випадків передбачених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак