Постанова

від 06.10.2020 по справі 750/13452/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 жовтня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/13452/19

Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/693/20

Суд у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Бечка Є.М., Губар В.С.,

за участі секретаря Кривопиші Я.О.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чернігівська обласна рада, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство Чернігівська обласна дитяча лікарня Чернігівської обласної ради, Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради, ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 21.02.2020, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

22.11.2019 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Чернігівської обласної ради і Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, в якому просила визнати за нею право на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31,8 кв. м., та зобов`язати Управління комунального майна Чернігівської обласної ради вжити заходів щодо передачі їй у власність цього приміщення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 03.08.1981 працювала медичною сестрою в обласній дитячій лікарні. На підставі направлення, підписаного головним лікарем та головою профспілкового комітету обласної дитячої лікарні, останній надано для проживання вищевказане жиле приміщення, в якому вона зареєстрована з 15.01.1985. Гуртожиток, про який йдеться, прийнято до експлуатації актом державної комісії, який затверджено рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради народних депутатів від 02.07.1984 № 346, та передано на баланс адміністрації обласної дитячої лікарні. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.12.2008 № 354 доручено Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво про право власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на цей гуртожиток і 19.12.2008 цим бюро зареєстровано за територіальними громадами сіл, селищ, міст Чернігівської області право комунальної власності на нього на підставі свідоцтва про право власності від 17.12.2008, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради. У зв`язку із зміною поштової адреси гуртожитку та нумерації кімнат в ньому 24.04.2012 позивача знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою і того ж дня зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . 23.02.2017 рішенням Чернігівської обласної ради № 31-8/VІІ припинено право та вилучено з оперативного управління Комунального лікувально-профілактичного закладу Чернігівська обласна дитяча лікарня будівлю гуртожитку, що є об`єктом судового розгляду, та передано її в оперативне управління навчальному закладу - Чернігівському базовому медичному коледжу Чернігівської обласної ради. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.09.2018 у справі № 750/7326/18, яке залишене без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 13.12.2018, визнано незаконним та скасовано рішення Чернігівської обласної ради Про передачу в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради будівлі, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. П. Осипенко, 2а, від 23.02.2017. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до компетентних посадових осіб із заявами про приватизацію спірного житлового приміщення, проте у відповідь отримувала формальні відписки. Відмова ОСОБА_1 у здійсненні нею приватизації мотивована тим, що Чернігівська обласна рада не має органу приватизації. На думку позивача, цей мотив є безпідставним, оскільки положенням про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради визначено, що воно є органом приватизації Чернігівської обласної ради. Позивач вважає, що вона має право на приватизацію спірного житла на підставі Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , оскільки право на безоплатну приватизацію нею не використано, вона понад 30 років зареєстрована та проживає в цьому приміщенні, яке є єдиним її житлом.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив із того, що гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 , не передавався у власність місцевої територіальної громади, якою за визначенням, що надане у статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування , може бути лише Чернігівська міська рада, а не Чернігівська обласна рада, і прийняття рішення про надання дозволу на приватизацію його житлових приміщень перебуває виключно у дискреційних повноваженнях місцевої ради, що функціями та повноваженнями у сфері приватизації житлового фонду Управління комунального майна не наділено, що натепер обласною радою не визначено органу приватизації об`єктів житлового фонду, що зазначений вище гуртожиток передано в оперативне управлінні навчальному закладу - Чернігівський базовий медичний коледж для забезпечення лікарів-інтернів та студентів Чернігівського базового медичного коледжу житловими приміщеннями, а також для використання нежитлових приміщень у навчальному процесі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення, яким її позовні вимоги задовольнити. Доводи апеляційної скарги є такими ж, як і доводи позовної заяви. Крім цих доводів, в апеляційній скарзі містяться й такі посилання:

- суд не врахував зміст постанови Чернігівського апеляційного суду від 03.12.2018 у справі № 750/7326/16;

- гуртожиток, що є об`єктом судового розгляду, не використовується навчальним закладом Чернігівський базовий медичний коледж ;

- є хибним посилання суду на те, що сфера дії Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків поширюється на гуртожитки, що є об`єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), оскільки Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради є не державним, а комунальним закладом освіти;

- перебування згаданого гуртожитку в оперативному управлінні Чернігівського базового медичного коледжу не перешкоджає органу місцевого самоврядування як власнику розпоряджатися ним;

- позиція суду щодо того, що спірний гуртожиток не передавався у власність місцевої територіальної громади, якою за визначенням, наданим в ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування , може бути лише Чернігівська міська рада, а не Чернігівська обласна рада, і щодо того, що прийняття рішення про надання дозволу на приватизацію житлових приміщень цього гуртожитку перебуває виключно у дискреційних повноваженнях вказаної ради, спростовується тим, що обласна рада і є місцевою радою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 і її представник - адвокат Гиляка О.М., а також третя особа ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу, а представник Чернігівської обласної ради та Управління комунального майна Чернігівської обласної ради - спеціаліст з питань правового забезпечення Кураш А.М. та представник Комунального некомерційного підприємства Чернігівська обласна дитяча лікарня Чернігівської обласної ради - юрисконсульт Гергель А.Є. просили відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

У справі встановлено таке.

03.08.1981 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду медсестри Чернігівської обласної дитячої лікарні; 09.08.2006 її звільнено з цієї посади у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років. Це підтверджено витягом з трудової книжки останньої (арк. 165-167 т. 1).

Згідно з копією архівної довідки Чернігівської міської ради від 18.02.2017 № 90/18-54, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 02.07.1984 № 346, п. 1-4, затверджено акт державної комісії про експлуатацію гуртожитку на 232 місця, поштова адреса якого: АДРЕСА_2 (арк. 16 т. 1).

Копією направлення, підписаного головним лікарем і головою профкому Чернігівської обласної дитячої лікарні (без вих. номера і дати) підтверджено, що її заселили у кімнату АДРЕСА_3 (арк. 14 (зворот) т. 1).

19.01.1985 ОСОБА_1 зареєструвала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджено витягом з її паспорта (арк. 12 т. 1).

Згідно з копією облікової картки на спірне житло, витягом з паспорта ОСОБА_2 , копією свідоцтва про його народження і довідкою Київського національного університету технологій та дизайну від 12.05.2020 без номера, у спірному житлі зареєстрована позивач ОСОБА_1 з вищевказаної дати; її син - третя особа ОСОБА_2 був зареєстрований у цьому житлі з дати народження по ІНФОРМАЦІЯ_1 і з цієї дати його знято з реєстрації у зв`язку з реєстрацією місця його проживання у гуртожитку Київського національного університету технологій та дизайну, де він навчається на денній формі навчання з 01.09.2019 (арк. 6 т. 2, 221-222, 224, 225 т. 1).

У зв`язку зі зміною поштової адреси гуртожитку на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.11.2014 № 345 та нумерації кімнат у ньому ОСОБА_1 24.04.2012 знято з реєстрації за вказаною адресою і того ж дня зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Ці обставини підтверджено копією витягу з вказаного рішення і паспорта ОСОБА_1 (арк. 20, 13 т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.12.2008 № 354 доручено Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво про право власності Територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на гуртожиток, розташований на АДРЕСА_2 (копія витягу з цього рішення на арк. 17 т. 1).

Згідно з свідоцтвом про право власності, що видане виконкомом Чернігівської міської ради 17.12.2008, буд. АДРЕСА_2 в цілому є власністю Територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (копія цього свідоцтва на арк. 18 т. 1). Право власності на підставі цього свідоцтва належно зареєстровано, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86195111 від 29.04.2017 (арк. 65 т. 1).

Відповідно до копії листа Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 31.12.2013 № 1287, будинок, розташований на АДРЕСА_2 , має статус гуртожитку та перебуває у комунальній власності Територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (арк. 144 т. 1).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 115955091 від 02.03.2018 щодо ОСОБА_1 , відомості про право власності на нерухоме майно у останньої відсутні (арк. 22 т. 1).

З копії довідки Філії - Чернігівське обласне управління АТ Ощадбанк від 19.12.2018 № 1133, ОСОБА_1 участі у приватизації житла по м. Чернігову за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_4 , не брала (арк. 23 т. 1).

Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 10.08.2015, ця квартира складається з 1 кімнати житловою площею 18,10 кв. м.; загальна площа квартири - 31,8 кв. м (арк. 24-25 т. 1).

31.08.2005 Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (Уповноважений орган) і Комунальний лікувально-профілактичний заклад Чернігівська обласна дитяча лікарня (Користувач) уклали договір, який у цей же день затверджено головою Чернігівської обласної ради, відповідно до якого Уповноважений орган передав, а Користувач прийняв в оперативне управління нерухоме майно, в тому числі й гуртожиток за адресою: АДРЕСА_5 (копія цього договору на арк. 101-103 т. 1).

23.02.2017 восьма сесія сьомого скликання Чернігівської обласної ради ухвалила рішення № 31-8/VII Про передачу в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради будівлі, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Осипенко, 2а, відповідно до якого припинено право та вилучено з оперативного управління КЛПЗ Чернігівська обласна дитяча лікарня будівлю гуртожитку по вул. П. Осипенко, 2а, у м. Чернігові та передано її в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради (копія цього рішення на арк. 16-17 т. 2).

02.03.2017 Управління комунального майна Чернігівської обласної ради і Комунальний лікувально-профілактичний заклад Чернігівська обласна дитяча лікарня уклали дві додаткові угоди до договору від 29.07.2005 на закріплення майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на праві оперативного управління, які 03.03.2017 затверджено головою обласної ради. Згідно з цими угодами, на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 № 31-8/VII Про передачу в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , будівлю гуртожитку, що є об`єктом судового розгляду, передано з оперативного управління Чернігівської обласної дитячої лікарні в оперативне управління згаданого коледжу, про що складено акт приймання-передачі відповідного змісту (копії цих документів на арк. 76, 77, 78-79 т. 1).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.06.2018 № 126432175, правокористувачем гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 , є Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради на праві оперативного управління на підставі рішення Чернігівської обласної ради № 31-8/VІІ від 23.02.2017 (арк.66).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.09.2018 у справі № 750/7326/18, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 13.12.2018, позов ОСОБА_1 і ОСОБА_3 задоволено й визнано незаконним та скасовано рішення Чернігівської обласної ради Про передачу в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради будівлі, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. П. Осипенко, 2а, від 23 лютого 2017 року . В мотивувальній частині постанови апеляційного суду зазначено, що у ході розгляду справи не доведено, що оспорюване рішення Чернігівської обласної ради є законним, і не доведено, що цим рішенням не зачіпаються законні права та інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Це підтверджено копією постанови Чернігівського апеляційного суду від 03.12.2018 у справі № 750/7326/18 (арк. 31-35 т. 1).

07.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до голови Чернігівської обласної ради із заявою за встановленою чинним законодавством формою про приватизацію спірного житла (її копія на арк. 36 т. 1).

14.05.2018 ОСОБА_1 разом з іншими мешканцями гуртожитку, що є об`єктом судового розгляду, звернулася до голови Чернігівської обласної ради із проханням про надання доручення його структурним підрозділам - управлінню комунального майна та управлінню охорони здоров`я забезпечити їхнє право на приватизацію житла в гуртожитку, що є об`єктом судового розгляду (копія цього звернення на арк. 37 т. 1).

11.06.2018 Управління комунального майна Чернігівської обласної ради у листі № ко-19/1 повідомило, що 27.02.2017 рішенням Чернігівської обласної ради № 31-8/VІІ припинено право та вилучено з оперативного управління Комунального лікувально-профілактичного закладу Чернігівська обласна дитяча лікарня будівлю гуртожитку, що розташована за адресою: вул. П. Осипенко, 2а, м. Чернігів, та передано її в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради , що цей гуртожиток приватизації не підлягає відповідно до положень Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , згідно з якими не підлягають приватизації житлові приміщення в гуртожитках, що перебувають в оперативному управлінні державних навчальних закладів (копія цього листа на арк. 38 т. 1).

18.06.2018 ОСОБА_1 разом з іншими мешканцями гуртожитку звернулася до голови Чернігівської міської ради щодо сприяння у наданні гуртожитку статусу сімейного з подальшою передачею кімнат у власність (арк. 104-105 т. 1). У відповіді на це звернення Фонд комунального майна Чернігівської міської ради у листі від 28.09.2017 № 7-5/1318 повідомив, що відповідно до Положення про порядок передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури (затверджене рішенням 39 сесії 6 скликання міської ради від 06.03.2014), передача об`єктів у комунальну власність здійснюється за наявності рішення органів, уповноважених управляти державним майном (звернення власника) (копія цього листа на арк. 106 т. 1).

19.12.2018 ОСОБА_1 разом з іншими мешканцями гуртожитку звернулася до голови Чернігівської обласної ради з проханням надати доручення його структурним підрозділам - управлінню комунального майна та управлінню охорони здоров`ю забезпечити конституційне право на житло жителів гуртожитку (копія цього звернення на арк. 39 т. 1).

09.01.2019 КЛПЗ Чернігівська обласна дитяча лікарня за дорученням Чернігівської обласної ради надала ОСОБА_1 та іншим жителям гуртожитку відповідь за вих. № 01-06/49 про те, що цей заклад перебуває в стадії реорганізації і питання про приватизацію житла, про яке йдеться у зверненні, може бути розглянуте після реорганізації закладу (її копія на арк. 40 т. 1, зворот).

28.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до керівника органу приватизації житлового фонду Чернігівської обласної ради із заявою про приватизацію спірного житла за встановленою чинним законодавством формою (копія цієї заяви на арк. 41 т. 1).

25.01.2019 Управління комунального майна Чернігівської обласної ради у листі за вих. № 01-88 повідомило ОСОБА_1 про те, що обласна рада не наділила його повноваженнями на вчинення дій, пов`язаних із приватизацією житла, а тому в задоволенні заяви відмовлено (копія цієї відповіді на арк. 42 т. 1).

30.01.2019 ОСОБА_1 разом з іншими мешканцями гуртожитку подали звернення голові Чернігівської обласної ради, у якому наголосили, що відмова їм у приватизації житла незаконна, оскільки положенням про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (нова редакція) це Управління наділене повноваженнями з приватизації житла (копія цього звернення на арк. 43 т. 1).

01.03.2019 Управління комунального майна Чернігівської обласної ради листом за вих. № ко-1/1 повідомило ОСОБА_1 та інших мешканців гуртожитку про те, що депутатами обласної ради підтримано пропозицію постійної комісії ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО про виключення з повноважень Управління комунального майна ради повноважень у сфері приватизації житлового фонду. Також у цьому листі зазначається, що рішення обласної ради від 28.03.2018 № 70-12/VІІ Про затвердження Положення про управління комунального майна Чернігівської обласної ради у новій редакції оскаржується у суді (копія цього листа на арк. 44 т. 1).

14.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до керівника КНП Чернігівська обласна дитяча лікарня із заявою про приватизацію спірного жилого приміщення за встановленою чинним законодавством формою (копія цієї заяви на арк. 45 т. 1).

27.03.2019 КЛПЗ КНП Чернігівська обласна дитяча лікарня повідомила ОСОБА_1 листом № 01-06/361 про те, що вона не наділена повноваженнями на вчинення дій, пов`язаних з приватизацією житла (копія цього листа на арк. 46 т. 1).

14.06.2019 ОСОБА_1 звернулася до голови Чернігівської обласної ради із зверненням про внесення пропозиції розглянути на сесії обласної ради питання приватизації жилого приміщення у гуртожитку по АДРЕСА_2 , а саме кімнати № 21 (копія цього звернення на арк. 130 т. 1).

31.07.2019 Чернігівська обласна рада повідомила ОСОБА_1 листом № Л-49-09/1-02 про те, що прийнято рішення доручити голові постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО внести порушене питання на чергове засідання президії обласної ради (арк. 131 т. 1).

Положення про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (нова редакція) є додатком до рішення дванадцятої сесії обласної ради сьомого скликання від 28.03.2018 № 70-12/VII (копія цього положення на арк. 81-85 т. 1). Відповідно до нього:

- основними завданнями Управління є реалізація регіональної політики у сфері управління та розпорядження майном комунальної власності області (підп. 2.1. п. 2);

- Управління відповідно до покладених на нього завдань:

розробляє пропозиції та формує переліки об`єктів комунальної власності області, що можуть бути приватизовані, вносить їх на затвердження обласної ради;

здійснює приватизацію майна комунальної власності області, контролює виконання умов договорів купівлі-продажу в порядку, визначеному чинним законодавством з питань приватизації та рішеннями обласної ради (підп. 3.9, 3.10 п. 3).

Аналізуючи надані докази і правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.

Обидві додаткові угоди до договору від 29.07.2005, що укладені 02.03.2017 Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради і Комунальним лікувально-профілактичним закладом Чернігівська обласна дитяча лікарня , згідно з якими будівлю гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , передано з оперативного управління Комунального лікувально-профілактичного закладу Чернігівська обласна дитяча лікарня в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради, базуються на незаконному рішенні Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 № 31-8/VII. Тож в силу ч. 6 ст. 11, ч. 1 ст. 203, 215 ЦК України ці угоди не можуть породжувати ніяких законних наслідків. Отже передача вказаного гуртожитку з оперативного управління Комунального лікувально-профілактичного закладу Чернігівська обласна дитяча лікарня в оперативне управління навчальному закладу Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради є незаконною. Тому ця обставина не може бути підставою для відхилення позову ОСОБА_1 .

Крім того, апеляційний суд, вирішуючи справу, виходить і з такого.

Наявні у справі докази свідчать про те, що гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , Чернігівським базовим медичним коледжем Чернігівської обласної ради ні документально, ні фактично не використовується і ніколи не використовувався та що він весь час (з моменту введення його до експлуатації) і документально, і фактично використовується Комунальним некомерційним підприємством Чернігівська обласна дитяча лікарня . Тож відсутні підстави стверджувати, що цей гуртожиток перебуває у господарському віданні чи в оперативному управлінні державного навчального закладу, тобто зазначеного вище коледжу.

Факт законності проживання ОСОБА_1 у спірному житлі жодним з учасників справи не оспорюється і, крім того, виходячи з наявних у справі доказів, апеляційний суд не має підстав піддавати цей факт сумніву. Отож на спірні правовідносини поширюється дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків . Відповідно до ч. 3 ст. 1 цього Закону у її редакції, що діє з 04.06.2017 згідно з Законом від 05.04.2017 № 1999-VIII, чинність Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків не поширюється на гуртожитки, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників). По 03.06.2017 у цьому Законі така норма була відсутня. Крім того, ч. 3 ст. 22 Конституції України приписує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. До того ж, Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради ніяких заперечень проти позову не виказав.

Виходячи з наведених у попередньому абзаці правових норм і з того, що гуртожиток, який є об`єктом судового розгляду, не перебуває ні у господарському віданні, ні в оперативному управлінні Чернігівського базового медичного коледжу Чернігівської обласної ради, апеляційний суд не може погодитися з посиланням місцевого суду на ч. 3 ст. 1 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків як на підставу в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , громадяни можуть реалізувати конституційне право на житло шляхом приватизації житла у гуртожитку. У статті 4 цього Закону зазначено, що:

- громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради;

- приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

В підпункті а п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків зазначено, що приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється шляхом безоплатної їх передачі громадянам з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю. Із технічного паспорта на спірне жиле приміщення вбачається, що його загальна житлова площа становить 31,8 кв. м., що підпадає під цю правову норму.

Посилання місцевого суду на те, що Управління комунального майна Чернігівської обласної ради не наділене функціями та повноваженнями у сфері приватизації житлового фонду та що наразі обласною радою не визначено органу приватизації об`єктів житлового фонду, суперечить положенню про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (нова редакція), що є додатком до рішення дванадцятої сесії обласної ради сьомого скликання від 28.03.2018 № 70-12/VII. Доказів, що воно втратило чинність, у ході розгляду справи не встановлено. Відомості листа Управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 01.03.2019 за вих. № ко-1/1 суперечать названому положенню.

Є помилковими висновок суду І інстанції про те, що Чернігівська міська рада, а не Чернігівська обласна рада, має прийняти рішення про надання дозволу на приватизацію спірного житлового приміщення. Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , органи місцевого самоврядування у житловій сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, приймають рішення про надання відповідним житловим комплексам статусу "гуртожиток" і одночасно про надання дозволу на приватизацію жилих і нежилих приміщень таких гуртожитків відповідно до цього Закону. Частини 5 та 6 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні приписують, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Відповідно до п. 13 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, приватизація жилих приміщень в гуртожитках здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації). Згідно з абзацами 1-3 п. 14 цього ж Положення, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади). При цьому орган місцевого самоврядування відповідно до ст. 5 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" має прийняти рішення щодо залишення цілісного майнового комплексу (будівлі, будинку) у статусі " гуртожиток " та дозволити приватизацію його жилих та нежилих приміщень. Відповідно до п. 17 Положення, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до п. 18 Положення, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. За неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини. Якщо дитина віком від 14 до 18 років (настає неповна цивільна дієздатність особи), додатково до заяви додається письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.

Згідно п. 22 Положення, на підставі розпорядження органу приватизації (щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах), рішення органу місцевого самоврядування (щодо жилих приміщень у гуртожитках) орган приватизації замовляє у суб`єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773, технічний паспорт на квартиру, жиле приміщення у гуртожитку, а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на домоволодіння, і видає свідоцтво про право власності на житло та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності. Зразок книги реєстрації квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності, наведено у додатку 9. У свідоцтво про право власності на житло вносяться господарські будівлі (приміщення), які є у користуванні осіб, що приватизують житло, а саме сараї, гаражі, комори і таке інше, які розташовані на прибудинковій території та не є самовільно збудованими. Вказані господарські будівлі (приміщення) передаються у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Органам приватизації рекомендується проводити видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразки та описи яких затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2003 N 39/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.04.2003 за N 318/7639.

Тож звернення позивача з заявами про приватизацію спірного житла відповідачами безпідставно відхилені.

З юридичної точки зору позовні вимоги ОСОБА_1 сформульовано недостатньо коректно. Тож вони підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Чернігівської обласної ради і Управління комунального майна цієї ради виконати повний обсяг всіх передбачених чинним законодавством юридично значимих дій, спрямованих на передачу безоплатно у власність позивача спірного жилого приміщення та на отримання нею у власність цього приміщення.

Апеляційний суд вирішує справу як на підставі наданих суду І інстанції доказів, так і на підставі наданих апеляційному суду доказів, так як всі вони мають виключне значення для справи.

З викладеного випливає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Отож воно підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову.

В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позову з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 1921 грн 00 коп. (з кожного) на відшкодування витрат по сплаті судового збору (квитанції на арк. 1, 191 т. 1).

Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2020 року скасувати; позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Чернігівську обласну раду і Управління комунального майна Чернігівської обласної ради виконати повний обсяг всіх передбачених чинним законодавством юридично значимих дій, спрямованих на передачу безоплатно у власність ОСОБА_1 жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та на отримання нею у власність цього приміщення.

Стягти з Чернігівської обласної ради та з Управління комунального майна Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_1 по 1921 (одній тисячі дев`ятсот двадцять одній) грн 00 коп. (з кожного) на відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Ідентифікаційні дані учасників справи:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ;

- Чернігівська обласна рада, код 25618741, місцезнаходження: пр. Миру, № 43, м. Чернігів, 14000;

- Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, код 33469166, місцезнаходження: пр. Миру, № 43, м. Чернігів, 14000;

- Комунальне некомерційне підприємство Чернігівська обласна дитяча лікарня Чернігівської обласної ради, код 02006604, місцезнаходження: вул. Пирогова, № 16, м. Чернігів, 14000;

- Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради, код 02011723, місцезнаходження: вул. П`ятницька, № 42, м. Чернігів, 14000;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 .

Повну постанову виготовлено 12.10.2020.

Головуючий: Судді: