Постанова

від 13.10.2020 по справі 922/970/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. справа №922/970/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попков Д.О. суддів Пушай В.І., Стойка О.В. секретар судового засідання Акімова К.К. за участю представників: від позивача не з`явився; від відповідача 1 Неонета А.В. (адвокат, ордер серії ХВ №2014000032 від 21.09.2020р.); від відповідача 2 Неонета А.В. (адвокат, ордер серії ХВ №2014000030 від 28.08.2020р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Куп`янськ Харківської області на рішення господарського суду Харківської області ухваленого 28.07.2020р. (повний текст підписано 07.08.2020р.) у м. Харкові у справі №922/970/20 (суддя Жигалкін І.П.) за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк , м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект , с.Грушівка Харківської області, 2. ОСОБА_1 , м. Куп`янськ Харківської області про стягнення 408921,62грн.

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Акціонерне товариство Комерційний Банк ПриватБанк , м. Київ (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект , с. Грушівка Харківської області (далі - Відповідач 1) та ОСОБА_1 , м. Куп`янськ Харківської області (далі - Відповідач 2) з вимогами про стягнення 408921,62грн. заборгованості за кредитом, наданим банком в межах договору банківського обслуговування від 08.05.2013р.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2020р. було відкрито провадження у справі №922/970/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.07.2020р. (повний текст підписано 07.08.2020р.) у справі №922/970/20 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк були задоволені в повному обсязі - стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 408921,62грн.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект зобов`язань за договором банківського обслуговування від 08.05.2013р., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 408921,62грн., тоді як укладення банком зі ОСОБА_1 договору поруки №P1519220041936909829 від 21.02.2018р. зумовило солідарне стягнення з Відповідачів означеної заборгованості.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. ОСОБА_1 , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2020р. у справі №922/970/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. порушення місцевим судом норм процесуального права та ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., оскільки допущені порушення процесуального права призвели до незаконної відмови в доступі до правосуддя, а також скорочення строку на підготовку якісної апеляційної скарги, що позбавило Відповідача 2 належним чином реалізувати свої процесуальні права. Зокрема, Скаржник зазначає:

6.1.1. судом першої інстанції у вступній частині повного тексту оскаржуваного рішення не було зазначено прізвище та ініціали секретаря судового засідання. Окрім того, в описовій частині вищезазначеного рішення суду не вказано стислий виклад заперечень Відповідача 2, при цьому, що стосується мотивувальної частини рішення від 28.07.2020р., то судом першої інстанції не надано жодного аргументу щодо неприйняття усталеної практики викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17 та Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі №922/2913/18;

6.1.2. в порушення вимог ст.ст.216, 219 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції, після завершення судових дебатів, замість виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву у судовому засіданні з незрозумілих причин;

6.1.3. судом першої інстанції в судовому засіданні 28.07.2020р. під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення не було повідомлено учасників справи про час складання його повного тексту. При цьому, повний текст рішенням Господарського суду Харківської області від 28.07.2020р. був надісланий судом до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 13.08.2020р., що свідчить про порушення місцевим судом строків складання судового рішення та його надіслання до реєстру, враховуючи також, що повний текст оскаржуваного рішення суду повинен був бути складений 06.08.2020р. та надісланий судом до реєстру не пізніше 07.08.2020р.;

6.1.4. як вбачається з відстеження пересилання поштового відправлення - оскаржуваного рішення суду від 28.07.2020р., означене рішення суду було надіслано сторонам 12.08.2020р., тоді як надіслання рішення суду до Єдиного державного реєстру судових рішень здійснено лише 13.08.2020р., що свідчить про надіслання Відповідачу 2 не оригіналу судового рішення, а лише чернетки або проекту;

6.2. аналізуючи договір поруки №P1519220041936909829 від 21.02.2018р. неможливо встановити, яке саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга - кредитний ліміт. При цьому, твердження Позивача про те, що спірний договір поруки укладено саме в забезпечення виконання кредитного договору є лише припущенням, враховуючи також, що з пп.г) п.1.1.1. договору поруки вбачається забезпечення тіла кредиту у розмірі лише 10000,00грн., а кредит за послугою Гарантовані платежі складає 1000,00грн., тоді як кредитний ліміт Відповідачу 1 було встановлено в розмірі 408921,62грн., що, своєю чергою, значно перевищує розмір забезпечення, а зміни розміру кредитного ліміту до позовної заяви не надано;

6.3. керуючись п.п.3.31.6.1., 3.31.6.2., 3.31.6.3., 3.31.10.1., 3.91.9.2. Умов та правил надання банківських послуг Позивач просить стягнути з Відповідачів заборгованість за кредитом в розмірі 408921,62грн., тоді як наказів про затвердження Умов та правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на момент укладення договору банківського обслуговування від 08.05.2013р., ним до матеріалів справи надано не було. Письмова заява за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складають договір банківського обслуговування від 08.05.2013р., зовсім не підтверджують наявність у Відповідача 1 заборгованості перед банком станом на 14.02.2020р. в сумі 408921,62грн.;

6.4. розрахунок заборгованості за договором банківського обслуговування від 08.05.2013р. не можна брати до уваги, оскільки він не містить прізвища, ім`я, посади представника, начебто, Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк , який сформував цей розрахунок. Своєю чергою, виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 08.05.2013р. по 14.02.2020р. взагалі не містять чіткого розрахунку процентів та пені в розрізі стягуваної заборгованості;

6.5. враховуючи, що банківські виписки по особовому рахунку Відповідача 1 сформовані на основі електронної бази даних банку, ці виписки є електронними доказами та повинні відповідати вимогам ст.96 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, електроні копії таких доказів повинні бути засвідчені електронним цифровим підписом. Своєю чергою, відсутність електронного цифрового підпису зумовлює неналежність наданих Позивачем доказів, а отже на їх підставі неможливо встановить факт надання кредитних коштів Відповідачу 1, його часткові оплати та перевірити правильність здійсненого розрахунку.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

7. Акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк , в межах визначеного апеляційним судом строку (враховуючи продовження строку ухвалою суду від 23.09.2020р.), відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.263 Господарського процесуального кодексу України подано не було.

8. Товариством з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект , в межах визначеного апеляційним судом строку, надано клопотання, за змістом якого останнє підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_1 в повному обсязі.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 02.09.2020р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Пушай В.І.

10. Ухвалою від 11.09.2020р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/970/20, а ухвалою від 23.09.2020р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 у судовому засіданні на 13.10.2020р. о 10:30 з повідомленням учасників справи.

11. Враховуючи викладене в п.п.9, 10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та ОСОБА_2 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

12. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудиофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

13. У судовому засіданні 13.10.2020р. уповноважений представник Скаржника підтримав свої вимоги і доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Уповноважений представник Відповідача 1 у судовому засіданні 13.10.2020р. підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги Скаржника та на запитання суду відмітила, що кошти від Позивача дійсно отримувалися, але залишок заборгованості становить менше заявленої до стягнення суми, однак в якому саме розмірі здійснювалися погашення представник не визначив, вказавши на ненадання доказів такого погашення до матеріалів справи з мотивів їх не витребування у суді першої інстанції.

Уповноважений представник Позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване знаходженням наразі представника на лікарняному, яке за висновком судової колегії, враховуючи визнання його явки необов`язковою, ненадання підтверджуючих доказів відкриття лікарняного та не використання останнім можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, залишається судовою колегією без задоволення. До того ж, судова колегія зауважує, що Позивач, як юридична особа, не позбавлений права вільного вибору своїх представників та не обмежений у їх кількості.

14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

15. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 08.05.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект в особі керівника Сліпченка Віктора Миколайовича (Клієнт) було підписано заяву (а.с.23) про відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товариству комерційному банку Приватбанк (Банк, ліцензія №22 від 05.10.2011р. - а.с.19) та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с.23 зворотна сторона), відповідно до якої Клієнт приєднався до Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів Банку (Витяг - а.с.а.с.24-30), що розміщені в мережі Інтернет та які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 08.05.2013р. (договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

Відповідно до означеного договору Відповідачу було відкрито поточний рахунок: НОМЕР_2 та картковий рахунок: НОМЕР_3 .

16. Згідно з п.3.5.136 представленого Позивачем примірнику Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), банк надає послугу гарантованих платежів за господарськими договорами, які укладаються між клієнтами банку. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

У разі необхідності отримання послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування шляхом заповнення всіх необхідних реквізитів, створює заявку (платіжне доручення) за формою розміщеної в Приват24. Заявка містить в собі реквізити платежу за господарським договором і доручення платника на здійснення банком списання грошових коштів в дату виконання платежу (п.3.5.137 Умов та правил надання банківських послуг).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п.3.5.138 Умов).

17. Відповідно до п.3.5.139.2 Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок покриття одержувача грошових коштів. Порядок надання банком кредиту та порядок його погашення платником здійснюється згідно з розділом 3.31 означених Умов.

18. У п.3.31.1 Умов зазначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заяві, якою клієнт приєднується до цих Умов, в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за платіжними дорученнями з датою виконання у майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунки покриття одержувачів грошей за господарськими договорами, з подальшим перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, рахунки яких відкриті у банку.

19. Згідно з п.3.31.2 Умов, термін повернення кредиту зазначений у заяві (платіжному дорученні). Згідно із ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У випадку непогашення клієнтом заборгованості за цими умовами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заяві (платіжному доручені).

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, вказаного в платіжному доручені клієнта. Погашення заборгованості можуть проводитися банком у порядку договірного списання коштів з поточного рахунку клієнта (в тому числі за рахунок кредитного ліміту на поточний рахунок , відносини за якими регламентовано розділом 3.18 цих умов) або за рахунок кредиту із сплатою процентів у розмірі 28% на суму, зазначену в платіжному доручені позичальника, заборгованість за яким клієнт погашає у термін до 30 днів з дати виконання платежу. У випадку непогашення заборгованості клієнтом за таким кредитом у цей термін, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 56% річних за кожен день прострочення платежу.

Усі істотні умови кредитування наведені у заяві (платіжному доручені).

20. Відповідно до п.3.31.5.2 Умов, банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом платіжних доручень з датою виконання у майбутньому, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах суми, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов`язань, передбачених п.п.3.31.6.1, 3.31.6.12 цього договору.

Зобов`язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банка зі дня надання клієнтом платіжних доручень з датою виконання у майбутньому у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п.3.31.8.2 та з урахуванням п.3.31.1 цього договору.

21. Відповідно до п.3.31.6.1 Умов, клієнт зобов`язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пунктом 3.31.1. цього договору.

Пунктами 3.31.6.2. та 3.31.6.3. Умов на позичальника було покладено обов`язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до п.п.3.31.9., 3.31.10., а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві.

22. За змістом п.3.31.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.3.31.2, 3.31.6.3, 3.31.6.16, 3.31.6.17, 3.31.7.2, 3.31.8.1 цього договору клієнт сплачує проценти та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.

Відповідно до п.3.31.9.2 Умов та ст.212 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п.3.31.2, 3.31.6.3, 3.31.6.16, 3.31.6.17, 3.31.7.2, 3.31.8.1 цього договору, клієнт сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.3.31.2.

Згідно з п.3.31.9.3 Умов сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.31.9.1., 3.31.9.2., здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці.

23. Пунктом 3.31.9.10 Умов визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Як зазначено у п.3.31.9.11 Умов нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

24. Відповідно до п.3.31.10.1 Умов у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п.3.31.6.2., 3.31.9.1. - 3.31.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.31.2., 3.31.6.3., 3.31.6.16., 3.31.7.2. цього договору, винагороди, передбаченої п.п.3.31.6.5., 3.31.9.4. - 3.31.9.6. цього договору, Клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

25. З матеріалів справи встановлено, що 21.02.2018р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк та фізичною особою ОСОБА_1 було підписано договір поруки №P1519220041936909829 (договір поруки - а.с.а.с.59-60), відповідно до п.1.1. якого предметом останнього є надання послуг Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект зобов`язань.

26. На підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (доручень на договірне списання), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані Позичальником із використанням електронного цифрового підпису (а.с.а.с.31-51), банк здійснив кредитування Відповідача 1 шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для нього лімітів.

27. Відповідно до наданої до матеріалів справи довідки про розміри встановлених кредитних лімітів №90118ННАROS17H від 18.03.2020р. (а.с.52) у 2018р. Товариству з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект було встановлено такі кредитні ліміти: 10.11.2018р. - 110000,00грн., 14.11.2018р. - 190000,00грн., 07.12.2018р. - 240000,00грн., 11.12.2018р. - 238223,41грн., 18.12.2018р. - 240000,00грн.

28. Між тим, претензією №90118HAR0S17H від 27.01.2020р. (а.с.61) Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулося (а.с.62) до Відповідачів з вимогою негайно погасити прострочену заборгованість, яка станом на 27.01.2020р. за договором банківського обслуговування від 08.05.2013р. склала: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 408921,62грн., прострочена заборгованість за відсотками - 82329,56грн., заборгованість з пені - 33567,78грн., всього - 524818,96грн.

29. Окрім того, відповідно до наданого банком розрахунку (а.с.53), станом на 14.02.2020р. заборгованість Відповідача за кредитом (тілом кредиту) склала 408921,62грн. Матеріали справи також містять виписки по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект за період з 08.05.2013р. по 14.02.2020р. (а.с.а.с.54-58).

30. Вказані в п.п.15-29 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються. Своєю чергою, матеріали справи не містять доказів підписання Відповідачем вказаних вище Умов в редакції, на яку посилався Позивач чи в будь-який іншій редакції, так само, як і доказів поверення Відповідачами сум на користь Позивача в більшому (іншому) рощзмірі, ніж визначено в розрахунку останнього.

31. Враховуючи не сплату Відповідачем заборгованості за договором банківського обслуговування від 08.05.2013р. за наданим кредитом, Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулось до господарського суду з позовними вимогами про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект та ОСОБА_1 (враховуючи договір поруки №P1519220041936909829 від 21.02.2018р.) такої заборгованості в сумі 408921,62грн.

32. З огляду на характер та зміст заявлених та задоволених судом позовних вимог, розгляд означеного спору судом першої інстанції здійснювався, насамперед, у світлі приписів, регламентуючих кредитні правовідносини та приписів щодо договору приєднання.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

33. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

34. Сутність розглянутого місцевим судом спору полягала у спонуканні Відповідачів до солідарного примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) зобов`язань за кредитом, наданим Позивачем в межах договору банківського обслуговування від 08.05.2013р. (враховуючи договір поруки №P1519220041936909829 від 21.02.2018р.).

35. Беручи до уваги, що взаємовідносини Позивача та Відповідача 1 в означеному випадку виникли на підставі підписання 08.05.2013р. заяви про відкриття поточного рахунку, яка передбачає обов`язок Банку з обслуговування кредитного ліміту Клієнта при наявності вільних грошових ресурсів, правовідносини сторін регулюються як положеннями Цивільного кодексу України відносно договору банківського рахунку, так і положеннями відносно кредитного договору.

Викладене зумовлює часткове погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких вирішувалось питання відносно розглядуваного спору.

36. Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного правочину (підписання Відповідачем 1 заяви про відкриття поточного рахунку в Акціонерному товариству Комерційний Банк Приватбанк ), апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким правочином кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

37. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

38. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

39. Приписами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 означеного Кодексу). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

40. Своєю чергою, судова колегія зазначає, що Умови та правила надання банківських послуг /Тарифи Банку, які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування від 08.05.2013р., та містять умови про сплату відсотків, комісії за користування кредитними коштами, відповідальність за несвоєчасне погашення кредиту, та до яких, підписавши заяву приєднався Відповідач 1, не можна розцінювати як частину такого договору, укладеного між сторонами 08.05.2013р. шляхом підписання заяви, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

40.1. Апеляційний суд також зауважує, що в розглядуваному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України як договору приєднання, оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Проте, Умови та правила надання банківських послуг /Тарифи Банку, розміщені на офіційному сайті Позивача, неодноразово змінювалися останнім з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовною заявою. Таким чином, враховуючи відсутність підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу 1 Умови та правила банківських послуг/ Тарифи банку, відсутність в заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наявні в матеріалах справи надані банком такі Умови/Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем 1 договору банківського обслуговування, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

40.2. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими до матеріалів справи Умовами та правилами надання банківських послуг /Тарифами Банку ознайомився Відповідач 1, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, що саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядку мають здійснюватись нарахування платежів.

40.3. Відтак, недоведене підписання Відповідачем 1 Умов та правил банківських послуг, які встановлюють умови кредитування, дає підстави стверджувати про недотримання у їх відношенні вимог ст.1055 Цивільного кодексу України щодо письмової форми договору.

40.4. Місцевим судом безпідставно встановлено, що надані до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг /Тарифи банку є складовою частиною договору банківського обслуговування від 08.05.2013р., у зв`язку з чим суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність кредитних правовідносин. Апеляційний суд зазначає, що дійсно, хоча укладений між сторонами договір банківського обслуговування від 08.05.2013р. у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак, в розглядуваному випадку згідно ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до означених правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства про позику, що враховуючи не повернення в порушення вимог ст.1049 Цивільного кодексу України Відповідачем 1 фактично отриманих та використаних коштів в добровільному порядку Акціонерному товариству комерційному банку Приватбанк (свідчить про неналежне (із допущеним простроченням) виконання Відповідачем 1 такого грошового зобов`язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України), останній вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми коштів.

41. Викладена в п.40 постанови позиція суду апеляційної інстанції повністю відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17, на яку обґрунтовано посилався Скаржник за змістом апеляційної скарги.

42. Своєю чергою, колегія суддів зазначає, що оскільки заява безпосередньо не містить умов про строк повернення грошових коштів, то згідно з ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України момент повернення позики в означеному випадку визначається спливом 30-ти денного періоду від дня пред`явлення суб`єктивної вимоги (спеціальне правило по відношенню до загальної норми ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи містять докази відправки Відповідачу 1 претензії №90118HAR0S17H від 27.01.2020р. про негайне погашення простроченої заборгованості, що свідчить про наявність обов`язку в останнього з повернення отриманих коштів, факт надання яких підтверджується банківськими виписками, які у розумінні практики Верховного Суду (постанови у справах №308/1353/15-ц від 20.11.2019р., №750/6058/17-ц від 04.12.2019р. та №195/404/18-ц від 18.12.2019р.) є належним доказом позичання Відповідачем 1 коштів. Означене зумовлює погодження з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з Відповідача 1 виниклої заборгованості, адже всупереч вимог стс.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів на підтвердження факту припинення відповідних грошових зобов`язань у визначеній в позові сумі Відповідачі до матеріалів справи не представили.

43. Разом із тим, відсутність кредитних правовідносин між Позивачем та Відповідачем 1 зумовлює й відсутність правовідносин з поруки, укладеної між Позивачем та Відповідачем 2 (договір поруки вважається неукладеним), адже за змістом ст.553 Цивільного кодексу України для виникнення правовідносин поруки істотним є існування саме того основного зобов`язання, яке поручитель погодився забезпечувати. Таким чином, фактично наявна заборгованість з позики, щодо якої Відповідач 2 з Позивачем на виконання приписів ст.547 Цивільного кодексу України договору поруки не укладав (наявний у справі договір - п. 25 цієї постанови - не охоплює таких првавовідносин), зумовлює висновок про правомірність стягнення боргу по виписках тільки з Відповідача 1, але не як заборгованості з неповернутого кредиту, як помилково кваліфікував це місцевий суд.

44. Своєю чергою, з приводу доводів апеляційної скарги, викладених в п.6.1 цієї постанови, судова колегія зазначає наступне:

44.1. Наявний в матеріалах справи оригінал судового рішення від 28.07.2020р. (а.с.а.с.146-155) з відповідним штрих-кодом містить в собі ініціали секретаря судового засідання - означений аргумент апеляційної скарги не відповідає дійсності, тоді як не відображення означених ініціалів в наданій Скаржником роздруківці судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень не вказує на порушення Господарським судом Харківської області вимог п.4 ч.2 ст.238 Господарського процесуального кодексу України.

44.2. Не дивлячись на направлення Відповідачами розгорнутих заперечень по суті позовних вимог з викладенням декількох груп аргументів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, суд першої інстанції в порушення вимог п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України проігнорував не тільки їх адекватне відображення в мотивувальній частині рішення, але й необхідність надання їм належної правової оцінки, що не відповідає вимогам ст.7 Господарського процесуального кодексу України та стандартам справедливого розгляду справи, визначеним установленої практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ).

44.3. Викликане зазначеними в п.44.2. цієї постанови обставинами процесуальне порушення місцевим судом вимог п.8 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, допущене останнім при визначенні норм матеріального права, полягає в безпідставному ігноруванні правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17, яка підлягає застосуванню в спірних правовідносинах. Разом з ти, апеляційний суд зазначає, що вказане порушення за своєю суттю може бути усунуто на стадії апеляційного перегляду.

44.4. З протоколу судового засідання від 21.07.2020р. (а.с.а.с.135, 136) дійсно вбачається, що після завершення судових дебатів, суд першої інстанції в порушення вимог ст.219 Господарського процесуального кодексу України не вийшов до нарадчої кімнати, а оголосив перерву до 28.07.2020р., тоді як з протоколу судового засідання від 28.07.2020р. (а.с.а.с.142, 143) вбачається, що після встановлення явки та повноважень представників сторін суд видалився до нарадчої кімнати. Тобто, між завершенням стадії судових дебатів та виходу суду до нарадчої кімнати минуло 7 днів. Судова колегія, враховуючи сутність та характер допущених місцевим судом порушень, зазначених вище (п.п.44.2, 44.3 цієї постанови), вважає, що подібне ігнорування вимог ст.219 Господарського процесуального кодексу України щодо виходу до нарадчої кімнати безпосередньо після завершення судових дебатів, яке є важливою умовою справедливого вирішення спору судом виключно в світлі наявних в справі матеріалів та з урахуванням викладеної позиції сторін, несумісне зі стандартами об`єктивного критерію безсторонності суду у розумінні підходу, відображеному в п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України

44.5. З протоколу судового засідання від 28.07.2020р. вбачається, що суддя повідомив сторін про дату складання повного тексту судового рішення, тоді як зауважень на протокол судового засідання учасниками справи в порядку ст.224 Господарського процесуального кодексу України подано не було - означений аргумент апеляційної скарги відхиляється судовою колегією як безпідставний.

44.6. Зауваження блоку апеляційної скарги щодо дати надсилання повного тексту судового рішення сторонам у справі/в Єдиний державний реєстр судових рішень, безпосередньо не пов`язані з правильністю/не правильністю вирішення спору, а стосується аспектів процесу, які впливають на реалізацію права на апеляційне оскарження. Проте означене право було реалізовано Скаржником, а отже оцінка цих обставин не має принципового значення для визначення можливості реалізації повноважень передбачених ст.275 Господарського процесуального кодексу України за результатами апеляційного перегляду.

45. Відтак, враховуючи викладені в п.п.40-44 цієї постанови міркування та допущені місцевим судом порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про часткове скасування рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2020р. - в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення зі ОСОБА_1 408921,62грн. заборгованості за кредитом, наданим банком в межах договору банківського обслуговування від 08.05.2013р. та забезпечений порукою, та часткове задоволення апеляційної скарги останнього - прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні відповідної частини позовних вимог. Своєю чергою, в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект 408921,62грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 08.05.2013р., колегія суддів дійшла висновку про зміну мотивувальної частини переглядуваного рішення суду на підставі ч.4 ст.277 Господарського процесуального кодексу України в цій частині без зміни резолютивної частини рішення.

46. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду зумовлює віднесення судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви на Товариство з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект , та розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги між сторонами пропорційно задоволених вимог за результатами апеляційного перегляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Куп`янськ Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2020р. (повний текст підписано 07.08.2020р.) у справі №922/970/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2020р. (повний текст підписано 07.08.2020р.) у справі №922/970/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк , м. Київ про солідарне стягнення зі ОСОБА_1 , м. Куп`янськ Харківської області 408921,62грн. заборгованості за кредитом, наданим банком в межах договору банківського обслуговування від 08.05.2013р. та забезпечений порукою, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких вимог у зв`язку з чим викласти резолютивної частини рішення в наступній редакції:.

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект , с. Грушівка Харківської області та ОСОБА_1 , м. Куп`янськ Харківської області про солідарне стягнення 408921,62грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект (63726, Харківська обл., Куп`янський район, с. Грушівка, вул. Садова, будинок 98-А, ідентифікаційний код 31310480) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованості в сумі 408921,62грн. за договором банківського обслуговування від 08.05.2013р.

3. У задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 , м. Куп`янськ Харківської області відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ремтехкомплект (63726, Харківська обл., Куп`янський район, с. Грушівка, вул. Садова, будинок 98-А, ідентифікаційний код 31310480) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 6133,82грн.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2020р. (повний текст підписано 07.08.2020р.) у справі №922/970/20 змінити в мотивувальній частині щодо підстав задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у цій постанові.

4. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4600,37грн.

5. Доручити Господарському суду Харківської області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

6. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.10.2020р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 13.10.2020р.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай

Суддя О.В. Стойка

Надіслано судом до ЄДРСР - 13.10.2020р.