Рішення

від 08.10.2020 по справі 569/3201/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3201/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника позивача Колеснікової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства Іоланта-Волинь до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про визнання договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 30 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований державним реєстратором - приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мурашко Л.О., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42304165 від 30 липня 2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 19 лютого 2016 року між ТзОВ Фірма СААН та ОСОБА_3 був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень цокольного поверху загальною площею 83,1 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 9 листопада 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області задовольнив позов ПП Іоланта-Волинь та визнав недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19 лютого 2016 року. 7 лютого 2018 року Апеляційний суд Рівненської області вказане рішення залишив без змін. Постановою Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року рішення міського та апеляційного судів залишено без змін та поновлено виконання рішення першої інстанції та поновлено їх виконання. На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 листопада 2017 року та постанови Апеляційного суду Рівненської області від 7 лютого 2018 року 1 березня 2018 року було скасовано право власності відповідача на нежитлові приміщення, які вона отримала у власність на підставі визнаного недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19 лютого 2016 року. Відомості про скасування права власності були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 1 березня 2018 року. Однак, 30 липня 2018 року між відповідачем та ОСОБА_4 був укладений договір позики, розмір основного зобов`язання за яким складає 260000 грн. 30 липня 2018 року з метою забезпечення зобов`язання, що виникло на підставі договору позики, відповідач уклала з третьою особою договір іпотеки серія номер 1068, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Л.О. Відповідно до умов договору іпотеки іпотекодавцем є відповідач, іпотеко держателем - третя особа, а предметом іпотеки - нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 83,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Не зважаючи на те, що з 1 березня 2018 року відповідач вже не мала права власності на нежитлові приміщення, вона в порушення чинного законодавства уклала спірний договір іпотеки. За нормами Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку іпотекодавцем може бути виключно та особа, яка є власником нерухомого майна, яке передається в іпотеку, а предметом іпотеки може бути лише те нерухоме майно, яке іпотекодавець може відчужити. Оскільки за спірним договором іпотеки відповідач передала в іпотеку нерухоме майно, яке не було її власністю, договір іпотеки від 30 липня 2018 року є недійсним. Укладення відповідачем та третьою особою договору іпотеки порушує майнові права та законні інтереси ПП Іоланта-Волинь . Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 року, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року, було частково задоволено позов ПП Іоланта-Волинь до ТзОВ Фірма СААН про стягнення коштів. 23 лютого 2016 року Господарський суд Рівненської області видав судовий наказ, за яким з ТзОВ Фірма СААН на користь ПП Іоланта-Волинь стягується сума в розмірі 672915,36 грн. На дату ухвалення постанови апеляційного господарського суду на балансі ТзОВ Фірма СААН знаходились нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 83,1 кв.м по АДРЕСА_1 , які нині є предметом спірного договору іпотеки. Надалі керівництво ТзОВ Фірма СААН терміново вивело з активів товариства нежитлові приміщення, на які могло бути звернуте стягнення під час виконання судового наказу, шляхом укладення між товариством та відповідачем договору купівлі-продажу від 19 лютого 2016 року. Після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Господарського суду Рівненської області стало відомо, що на банківських рахунках ТзОВ Фірма СААН відсутні грошові кошти, за рахунок яких боржник міг би виконати свої грошові зобов`язання перед ПП Іоланта-Волинь . Підприємство на підставі судового наказу має право звернути стягнення не лише на гроші ТзОВ Фірма СААН , а й на будь-яке інше майно боржника, в тому числі і на нерухоме. На момент набуття чинності постановою апеляційного господарського суду таким нерухомим майном були нежитлові приміщення, що є предметом спірного договору іпотеки. Відтак, договір іпотеки незаконно позбавив ПП Іоланта-Волинь права на звернення стягнення на нежитлові приміщення в рахунок виконання судового наказу Господарського суду Рівненської області від 23 лютого 2016 року.

Ухвалою судді від 27 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунені.

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року позовну заяву ПП Іоланта-Волинь прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 та про встановлення третій особі строку для надання пояснень. Продовжено третій особі ОСОБА_4 строк для подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

В судовому засіданні 12 жовтня 2020 року представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Про місце, дату та час судового розгляду повідомлена своєчасно та належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву на позов відповідачем до суду не подано.

Третя особа в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про місце, дату та час судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Письмових пояснень від третьої особи не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 року у справі № 918/803/15 частково задоволено позов ПП Іоланта-Волинь до ТзОВ Фірма СААН про стягнення заборгованості, стягнуто з ТзОВ Фірма СААН на користь ПП Іоланта-Волинь 381748 грн основної суми боргу, 3984,48 грн штрафу, 249977,23 грн інфляційних втрат, 27995,13 грн три процента річних, 5000 грн адвокатських послуг та 13274,10 грн судового збору. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року рішення господарського суду скасовано в частині стягнення 3984,48 грн штрафу та 5000 грн витрат на оплату послуг адвоката. Постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

23 лютого 2016 року Господарський суд Рівненської області видав наказ про примусове виконання рішення - постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року про стягнення з ТзОВ Фірма СААН на користь ПП Іоланта-Волинь 381748 грн основної суми боргу, 249977,23 грн інфляційних втрат, 27995,13 грн три процента річних та 13195 грн судового збору за подання позову.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 17 травня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 51115898 з примусового виконання наказу № 918/803/15, виданого 23 лютого 2016 року Господарським судом Рівненської області. Постановою державного виконавця від 17 травня 2016 року в межах виконавчого провадження накладено арешт на кошти, що розміщені на всіх рахунках у Рівненській філії ПАТ КБ Приватбанк а належать ТзОВ Фірма СААН .

Відповідно до норм ст.48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно ч.5 ст.52 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено обороноздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

19 лютого 2016 року між ТзОВ Фірма СААН та ОСОБА_3 (відповідачем) був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, на підставі якого ТзОВ Фірма СААН передало у власність ОСОБА_3 нерухоме майно: нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 83,1 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 9 листопада 2017 року у справі № 569/7583/17 частково задоволено позов ПП Іоланта-Волинь до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Онищука І.М. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19 лютого 2016 року, укладений між ТзОВ Фірма СААН та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. 19 лютого 2016 року та зареєстрований в реєстрі за № 189.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 7 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 листопада 2017 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області та постанову Апеляційного суду Рівненської області залишено без змін.

При цьому, судами було встановлено, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19 лютого 2016 року був укладений з метою уникнення стягнення на майно, належне ТОВ Фірма СААН , тобто всупереч інтересам позивача.

На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 листопада 2017 року та постанови Апеляційного суду Рівненської області від 7 лютого 2018 року рішенням (індексний номер 39932169) державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Полюхович Л.С. 1 березня 2018 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування права власності ОСОБА_3 на нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 83,1 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 115773326 від 1 березня 2018 року.

30 липня 2018 року між ОСОБА_4 як позикодавцем та ОСОБА_3 як позичальником укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі 260000 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики до 1 вересня 2018 року.

30 липня 2018 року між ОСОБА_4 як іпотеко держателем та ОСОБА_3 як іпотекодавцем укладено договір іпотеки з метою забезпечення повного виконання зобов`язання ОСОБА_3 перед іпотеко держателем за договором позики від 30 липня 2018 року, а саме - повернення суми позики у розмірі 260000 грн.

Згідно п.5 вказаного договору в іпотеку передається нежитлові приміщення цокольного поверху, що розташовані в АДРЕСА_1 , загальною площею 83,1 кв.м.

В договорі іпотеки зазначено, зокрема, що предмет іпотеки належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Онищуком І.М. 19 лютого 2016 року, реєстровий номер 189.

Суд зауважує, що відповідач, достеменно знаючи про набрання 7 лютого 2018 року законної сили рішенням суду про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19 лютого 2016 року недійсним, повторно подає вказаний договір для реєстрації на його підставі права власності на майно 16 липня 2018 року державному реєстратору Сапожинської сільської ради Корецького району Рівненської області.

Відповідно до ч.1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною другою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про іпотеку об`єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов: майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського володіння, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим законом.

Отже, відсутність хоча б однієї з вказаних ознак є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актом цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Оскільки 1 березня 2018 року на підставі рішення суду скасовано право власності відповідача на нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 83,1 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , тобто нерухоме майно не належало іпотекодавцю на праві власності, вказані нежитлові приміщення не могли бути об`єктом предметом іпотеки за договором іпотеки від 30 липня 2018 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Таким чином, наявні підстави для визнання договору іпотеки недійсним, так як зміст оспорюваного правочину суперечить вимогам Цивільного кодексу та Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).

Частина перша статті 16 ЦК України передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

Враховуючи, що укладення відповідачем договору іпотеки від 30 липня 2018 року порушує майнові права та інтереси позивача, який має право на підставі судового наказу стягнути з ТзОВ Фірма СААН грошову суму в розмірі 672915,36 грн за рахунок, в тому числі, і майна боржника, позовні вимоги ПП Іоланта-Волинь обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За правилами ст.141 ЦК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2102 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 273, 282, 284, 353, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Приватного підприємства Іоланта-Волинь до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 30 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 (картка обліку платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 9 квітня 1996 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області) та ОСОБА_3 (картка обліку платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 26 червня 2001 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області), зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мурашко Людмилою Олександрівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2018 року, індексний номер 42304165).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства Іоланта-Волинь 2102 грн. у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони у справі :

позивач - Приватнепідприємство Іоланта-Волинь , місцезнаходження: 43026, м.Луцьк, просп.Соборності, 10/123; код ЄДРПОУ 35594086;

відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа - ОСОБА_4 , місцез проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року.

Суддя :