Ухвала

від 25.09.2020 по справі 953/11842/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11842/20

н/п 1-кс/953/7448/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши в залісудового засіданняв приміщенніКиївського районногосуду м.Харкова клопотання прокурора відділупрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №32020220000000048 від 26.06.2020 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2020 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було вилучено 26.08.2020 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2020 у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-А, а саме на: моноблок ASUS s/n K5PTCJ00H200218 із кабелем живлення в кількості 1 шт.

На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що службові особи ПП «Ліга А» (код 30588680) в період 2020 року при здійсненні експорту олії соняшникової, з метою легалізації незаконно придбаної сировини для виробництва олії, незаконно сформували податковий кредит з ПДВ від ризикових контрагентів, які нібито здійснили постачання товарів народного споживання (одяг, запчастини тощо), які не використовуються підприємством при здійснення основного виду діяльності виготовлення та експорту олії соняшникової, сформувавши податковий кредит з ПДВ на суму понад 25 млн. грн.

У ході досудового розслідування встановлено, що ПП «ЛігаА» зареєстроване16.09.1999,знаходиться наобліку вГУ ДПСу Харківськійобласті (Харківськийрайон),податкова адреса:Харківська область,Харківський район,с.Липці,вул.Покровська,буд.5. Керівником підприємства є ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1 ), головним бухгалтером є ОСОБА_5 (іпн НОМЕР_2 ).

Протягом 2020 року ПП «Ліга А» здійснювало експорт олії соняшникової нерафінованої до Індії, Єгипту, Швейцарії, Малайзії, ОАЕ, Китаю, Туреччини.

Проведеним аналізом встановлено, що протягом 2020 року підприємство залучало до схеми постачання ризикових контрагентів та проводило операції з придбання товарів, які нетипові до основного виду діяльності (меблі, жіночій одяг, взуття, косметика, автомобілі та інше), в тому числі ТОВ «Вілантекс» (код 42196493), ТОВ «Герд Трейд» (код 42540385), ТОВ «Бізнес-Автогруп» (код 43492343), ПП «Вест Вулкан» (код 43280643), ТОВ «Аліанта Груп» (код 42805220), ТОВ «Сейлмен Актив» (код 43398029), ТОВ «Лусверт» (код 43321506), ТОВ «Брокмі Сервіс» (код 42804143), ТОВ «Аліос Трейд» (код 43444436), ТОВ «Зед-Трейдер» (код 43399111), ТОВ «Агріо Трейд» (код 43444530), ТОВ «Компанія Амалія» (код 42934798), ТОВ «Праймстар» (код 42943100), ТОВ «Гранд Тім» (код 42809775), ТОВ «Реністос» (код 42526198), ТОВ «Блік Компані» (код 41929572), ТОВ «Оптпостач» (код 42380838), ТОВ «Стоунком» (код 42727510), ТОВ «Глобал Спірітс» (код 42615539), ТОВ «Тріделс» (код 42792332), ТОВ «Райдіс Плюс» (код 42792699), ТОВ «Двайстон» (код 42738668), ТОВ «Вестбілд-ЛТД» (код 42691850), ТОВ «Ліквідком» (код 42602624), ТОВ «Зон Інвест Груп» (код 42671106), ТОВ «Борус Трейд» (код 42530927).

Загальна сума проведених ризикових операцій складає понад 200 млн. грн. Проведеним оглядом Єдиного вікна подання податкової звітності «Архів електронної звітності» встановлено, що нетиповий товар, який ПП «Ліга А» придбало у 2020 році не реалізовувався станом на сьогоднішній день, що може свідчити про фіктивність взаємовідносин та безтоварність операцій між ПП «Ліга А» та вищевказаними підприємствами.

В ході обшуку 26.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2020 вищевказаних приміщень за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-А, було виявлено та вилучено: ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 18.10.2019 року на 3 арк.; лист адвокату ОСОБА_6 на 1 арк.; клопотання адвоката ОСОБА_6 на 17 акр.; клопотання адвоката ОСОБА_6 на 32 арк.; скарга адвоката ОСОБА_6 на 8 арк.; клопотання адвоката ОСОБА_6 на 4 арк.; клопотання адвоката ОСОБА_6 на 2 арк.; пояснення ОСОБА_7 від 30.11.2016 на 1 арк.; клопотання адвоката ОСОБА_6 всього на 31 арк.; скарги адвоката ОСОБА_6 всього на 14 арк.; моноблок ASUS s/n K5PTCJ00H200218 із кабелем живлення в кількості 1 шт.; листи від ТОВ «Алкея» ОСОБА_8 на 2 арк.; листи від директора ТОВ «Агропродакшн» ОСОБА_9 на 2 арк.; виписки по особовим рахункам ТОВ «Алкея» на 2 арк.

Прокурор вважає, що комп`ютерна техніка, а саме моноблок ASUS s/n K5PTCJ00H200218 із кабелем живлення, що був вилучений під час обшуку, може містити в собі інформацію в електронному вигляді, щодо протиправної діяльності адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Прокурор, посилаючись на вимоги ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на вказане майно.

Крім того, прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.09.2020 клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії даної ухвали, яку отримано 03.09.2020.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.09.2020 клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії даної ухвали, яку отримано 16.09.2020.

Прокурор до судового засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, подане клопотання підтримує.

Власник майна до судового засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, встановив наступне.

Слідчим суддею було встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020220000000048 від 26.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 353 КК України.

В межах кримінального провадження № 32020220000000048 від 26.06.2020 року, службовими особами СУ ГУ ДФС у Харківській області 26.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді від 19.08.2020 р. проведено обшук у приміщеннях, в яких здійснює адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_6 ,розташованих заадресою:м.Дніпро,Запорізьке шосе,буд.28-А.

В ході проведення обшуку було виявлено і вилучено речі і документи, перелік яких зазначено в протоколі обшуку.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Як зазначено в ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно доч.5ст.171КПК України, клопотанняслідчого,прокурора проарешт тимчасововилученого майнаповинно бутиподано непізніше наступногоробочого дняпісля вилученнямайна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,у якоїйого буловилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, після проведення обшуку, в ході якого слідчим було відшукано і вилучено майно, сторона обвинувачення, відповідно до вимог ст.171 ч.5 КПК України, повинна була не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, або повернути його особі, у якої воно було вилучено.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2020, зобов`язано слідчого, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №32020220000000048 від 26.06.2020 р. негайно повернути власнику майна ОСОБА_6 майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 26.08.2020 р. на робочому місці адвоката, яке знаходиться в приміщенні за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 28-А, а саме: Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2019 р. на 3 арк.; Лист адвокату ОСОБА_6 на 1 арк.; Клопотання адвоката ОСОБА_10 на 17 арк.; Клопотання адвоката ОСОБА_10 на 32 арк.; Скаргу адвоката ОСОБА_10 на 8 арк.; Клопотання адвоката ОСОБА_10 на 4 арк.; Клопотання адвоката ОСОБА_10 на 2 арк.; Пояснення ОСОБА_11 від 30.11.2016 р. на 1 арк.; Клопотання адвоката ОСОБА_10 на 31 арк.; Скаргу адвоката ОСОБА_10 на 14 арк.; Моноблок ASUS s/n K5PTCJ00H200218 із кабелем живлення.

Підставою задоволення скарги була відсутність даних зі сторони обвинувачення щодо звернення до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, визнання вилученого майна речовими доказами.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Крім того, прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.09.2020 клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії даної ухвали, яку отримано 03.09.2020.

Але Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.09.2020 клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії даної ухвали, яку отримано 16.09.2020.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Проте, прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, яке буловилучене підчас проведенняобшуку 26.08.2020р.на робочомумісці адвоката,яке знаходитьсяв приміщенніза адресою:м.Дніпро,Запорізьке шосе,28-А,не надав доказівв обґрунтуваннясвоїх доводів,та необґрунтував причинупропуску строківподачі клопотанняпро арештмайна.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

При цьому, на думку сторони обвинувачення комп`ютерна техніка, а саме моноблок ASUS s/n K5PTCJ00H200218 із кабелем живлення, що був вилучений під час обшуку, може містити в собі інформацію в електронному вигляді, щодо протиправної діяльності адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , а тому з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на вказане майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В свою чергу, виходячи зі змісту клопотання, прокурор не обґрунтував жодного з критеріїв визначених ст.98 КПК України, яким би відповідало вказане майно.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) гарантовано захист права власності. Згідно з даною статтею фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу положень Конституції України непорушність права приватної власності резюмується. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦКУ).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ст. 319 ЦКУ).

Згідно ч. 2 ст. 321 ЦКУ особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Ісмаїлов проти Росії від 06.11.2008 року, де вказувались порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти ( рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Крім того, під час вирішення питання накладення арешту на майно слід врахувати положення статті 131 КПК України, яка вказує про необхідність досягнення дієвості кримінального провадження під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи відсутність обумовлених критеріїв визначених ст. 98 КПК України та існуючого порушення норм процесуального права з питань доведення дієвості та необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

Отже,враховуючи вищевикладене,підстави длязадоволення клопотанняпро арештвказаного майна-відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділупрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №32020220000000048 від 26.06.2020 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1