Ухвала

від 01.10.2020 по справі 534/1186/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/1186/20 Номер провадження 11-сс/814/852/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 1 вересня 2020 року

за участі

прокурора ОСОБА_8 (врежимі відеоконференції)

адвоката ОСОБА_6

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Цією ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно задоволено. Накладено арешт на автомобіль марки «Iveko» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ЖК-ТРАНС» з н/причепом до нього марки «MTDK», д.н.з. НОМЕР_2 завантажений щебенем, вага якого становить 36.2600000 т відповідно до накладної № РЕД-400/634 від 27.08.2020, який належить ОСОБА_7 з позбавленням права володіння, користування та розпорядження.

Визначено місцем зберігання автомобіля марки «Iveko» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ЖК-ТРАНС» з н/причепом до нього марки «MTDK», д.н.з. НОМЕР_2 завантажений щебенем, вага якого становить 36.2600000 т відповідно до накладної № РЕД-400/634 від 27.08.2020 територію НВП «Фероліт», що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників,66.

Визначено місцем зберігання накладної № РЕД-400/634 від 27.08.2020, товарно-транспортної накладної № 0165 від 27 серпня 2020 року матеріали кримінального провадження, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, могло зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, є знаряддям кримінального правопорушення, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 1 вересня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно.

При цьому вказує, що в клопотанні про накладення арешту не надано аргументів щодо вчинення «ЖК ТРАНС» або ОСОБА_7 діяння, передбаченого ч.2 ст.240 КК України. Стороною обвинувачення не наведено жодного підтвердження того, що юридичною особою порушено правила використання надр, незаконне видобування надр або корисних копалин.

Апелянт зазначає, що в матеріалах провадження відсутнє рішення про визнання вказаних транспортних засобів речовими доказами, про підозру нікому не повідомлялося. Вказані транспортні засоби не є знаряддям злочину, тому накладення арешту у виді заборони користування може привести до надмірного обмеження права користування законного володільця.

Позиція інших учасників судового провадження

В апеляційній інстанції адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Мотиви суду

Відповідно до ст.370КПКУкраїни судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове , до скасування у встановленому цим Кодексом порядку , позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження , розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати , що воно є доказом злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного , обвинуваченого , засудженого , третіх осіб , конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову , стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди , можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження , псування , зникнення , втрати , знищення , використання , перетворення , пересування , передачі , відчуження.

Розглядаючи клопотання про арешт майна , в порядку статей 170-173 КПК України , для прийняття законного та обґрунтованого рішення , слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини , які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя не дотримався зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Так, слідчий суддя не переконався в тому, чи існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно на яке просили накласти арешт є доказом чи знаряддям злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.

Так, частина 2 ст.240 КК України передбачає відповідальність за порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Водночас, відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 щебінь не відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Щебінь не являється предметом злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.

Проте, слідчий суддя при прийнятті рішення не звернув уваги на відсутність предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України й ухвалив незаконне рішення про арешт майна.

Отже, під час апеляційного перегляду встановлено відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала - скасуванню з ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 про арешт майна.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407,418,422 КПК України колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.09.2020 скасувати.

Ухвалити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 про накладення арешту на автомобіль марки IVECO червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ЖК-ТРАНС» з н/причепом до нього марки «MTDK» д.н.з. НОМЕР_2 завантажений щебенем, який належить ОСОБА_7 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4