Рішення

від 06.10.2020 по справі 380/1479/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1479/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представників позивача Шпирка І.П., Пащинської А.О.

представника відповідача Сивоус С.С.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства ДОБРО-БУД до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства ДОБРО-БУД з вимогами до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 23.01.2020 № ЛВ 4717/1097/АВ/ФС.

Ухвалою суду від 24.02.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

13.03.2020 суд ухвалою відкрив провадження та призначив справу за правилами загального позовного провадження.

10.04.2020 за вх. № 19438 позивачем подано заяву про забезпечення позову.

09.04.2020 за вх. № 19223 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

13.04.2020 суд ухвалою відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

26.06.2020 за вх. № 31861 представником позивача надано відповідь на відзив.

11.09.2020 за вх. № 45570 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 02.09.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

За клопотаннями сторін розгляд судового засідання неодноразово відкладався, про що свідчать клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи від 02.04.2020 за вх. № 2151 ел., 02.04.2020 за № 2164 ел., 07.05.2020 за № 3653 ел., 07.05.2020 за вх. № 3878 ел., 01.06.2020 за № 4929 ел., 24.06.2020 за вх. № 5910 ел., у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою не поширення COVID-19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29 листопада 2019 року інспектором праці Колівошко Н. П. проведено інспекційне відвідування приватного підприємства ДОБРО-БУД , в ході проведення якого, ніби то було виявлено порушення ч. ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413 та складено акт №ЛВ4717/1097/АВ від 29 листопада 2019 року. Такі порушення, на думку інспектора, виразились у тому, що трудові відносини з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 оформлені неналежним чином, без укладення трудового договору, оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, начальником Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_5 23 січня 2020 року винесено постанову про накладення штрафу №ЛВ 4717/1097/АВ/ФС, якою на приватне підприємство ДОБРО-БУД накладено штраф. Позивач вважає вказану постанову незаконною та прийняту без відповідних на це правових підстав, оскільки висновок щодо порушення норм законодавства в частині не укладення трудових договорів з працівниками підприємства, ґрунтується на припущеннях інспектора та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Вказує, що перед проведенням інспекційного відвідування, директора підприємства чи іншу уповноважену особу підприємства в порушення ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не було ознайомлено з підставою проведення позапланового заходу, що жодним чином не дає можливості зрозуміти чи були законні підстави для проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання. Зазначає, що при прийнятті рішення про накладення штрафу, відповідною посадовою особою, не взято до уваги, що між роботодавцем та особами з якими нібито не укладено трудовий договір, не було жодних трудових відносин, а відносини які були між ними, відносяться до цивільно-правових, що підтверджується відповідними цивільно-правовими договорами. Такі договори укладені в письмовій формі та підписані сторонами договору у відповідності до вимог ст. 208 ЦК України. Вказаними договорами визначено вид послуг, який повинен надаватися відповідними виконавцями, період надання таких послуг, розмір і порядок проведення оплати за виконання послуг та інші умови договору. Таким чином зміст вказаних договорів повністю охоплюється вимогами ст. 901 ЦК України та є договорами про надання послуг. Порядок та умови виконання робіт, особами які уклали такі договори, також повністю відповідає критеріям вказаного договору. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю просив суд позовні вимоги задоволити.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Львівській області, подав 09.04.2020 відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив від 11.09.2020 , у якому проти позовних вимог заперечує повністю. Зазначає, що 26.11.2019 Управлінням видано наказ №2311-П та направлення №2311, якими інспекторів праці Колівошко Н.П. та Орнату Т.М. уповноважено на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин з приватним підприємством ДОБРО-БУД в період з 27.11.2019 по 29.11.2019. Вказує, що інспекційне відвідування проводилося у повній відповідності з вимогами чинного законодавства. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ЛВ4717/1097/АВ від 29.11.2019 року, яким зафіксовано порушення ч.1,3 ст.24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015. Зазначає, що перевірка проведена у порядку та спосіб визначений чинним законодавством. В ході інспекційного відвідування у приватного підприємства ДОБРО-БУД отримано копії цивільно-правових договорів, укладених між приватним підприємством ДОБРО-БУД та громадянами, предметом яких є виконання робіт (надання послуг). Відповідач вказує, що внаслідок протиправного надання позивачем трудовому договору форми договору цивільно-правового характеру, особи які виконували роботи (надавали послуги) за цими договорами, були позбавлені права на належні, безпечні і здорові умови праці, захисту від незаконного звільнення, права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, на об`єднання в професійні спілки тощо. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Приватне підприємство ДОБРО-БУД зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.08.2004 за № 1 404 102 0000000054. Місцезнаходження юридичної особи: 81176, Львівська область, Пустомитівський район, село Черкаси (а.с.7-9). Основними видами діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, вантажно - автомобільним транспортом , будівництво житлових та нежитлових будівель.

01.10.2019 за вх. № 62/2/3-7161-нт на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області надійшов лист УСБУ у Львівській області щодо можливих порушень законодавства в ході здійснення фінансово-господарської діяльності приватного підприємства ДОБРО-БУД .

31.10.2019 за вх. № 29481/05-71 від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області надійшов лист з інформацією щодо отримання у серпні 2019 року трьома особами заробітної плати менше мінімальної у зв`язку з виконання роботи по цивільно-правовим договорам.

26.11.2019 на підставі п.п.6 п.5 Порядку № 295 Управлінням видано наказ № 2311-П (а.с. 64) та направлення № 2311 (а.с. 65), якими інспекторів праці Колівошко Н.П. та Орнат Т.М. уповноважено на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у приватному підприємстві ДОБРО-БУД в період з 26.11.2019 по 09.12.2019.

За наслідками проведеного 29 листопада 2019 року інспекційного відвідування приватного підприємства ДОБРО-БУД складено акт №ЛВ3510/1097/АВ від 29 листопада 2019 року (а.с.66-68) та винесено припис №ЛВ4717/1097/АВ від 29 листопада 2019 року в тому числі в частині забезпечення дотримання вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП.

На підставі акта інспекційного відвідування начальником Головного управління Держпраці у Львівській області Вільховою О.О. винесено постанову про накладення штрафу від 23 січня 2020 року № ЛВ4717/1097/АВ/ФС, якою на приватне підприємство ДОБРО-БУД , накладено штраф в сумі 500 760 грн.

Підставою прийняття оскаржуваної постанови є виявлені порушення, які полягають у тому, що позивачем трудові відносини з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 неоформлені неналежним чином, без укладення трудового договору, оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі Положення № 96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з п. 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100, територіальним органом Держпраці на території Львівської області є Головне управління Держпраці у Львівській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 року № 75 (далі - Положення № 75) Управління є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.

Згідно п.п. 1 п. 3 Положення № 75 завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення № 75 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п. 49 цього ж пункту, Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення № 96).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) в редакції чинній на час вчинення спірних правовідносин встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частиною 1 статтею 6 Закону України №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно приписів ст. 10 Закону України №877-V суб`єкт господарювання має, зокрема, право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу та, відповідно, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі Порядок №823).

Згідно п.5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Згідно з п.19 та п.20 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Згідно з п.24 Порядку 823 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для його виконання. У разі встановлення строку більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи щодо усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів дотримання ним при проведенні позапланової перевірки позивача встановлених ст. 4 Закону України № 877-V загальних вимог до здійснення державного нагляду (контролю), а саме проведення позапланової перевірки в присутності керівника позивача або особи, уповноваженої керівником, як того вимагає ч. 11 ст. 4 Закону України № 877-V.

Крім того, відповідач, в порушення ч. 3 ст. 6 Закону України № 877-V, також не вручив позивачу копію направлення на проведення перевірки від 26.11.2019 № 2311 з зазначенням підстав проведення позапланової перевірки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.11.2019 відповідачем було прийнято наказ № 2311-П Про проведення інспекційного відвідування ПП Добро -Буд , відповідно до якого інспекторів праці Колівошко Н.П. та Орнат Т.М. уповноважено на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у приватному підприємстві ДОБРО-БУД в період з 26.11.2019 по 09.12.2019.

Надана відповідачем копія направлення на проведення перевірки позивача від 26.11.2019 № 2311 не містить відмітки про вручення копії вказаного направлення позивачу, а акт інспекційного відвідування від 29.11.2019 року взагалі не містить посилання на направлення на проведення перевірки від 26.11.2019 № 2311.

У постанові Верховного Суду від 06.07.2018 року по справі № 826/3442/17 (адміністративне провадження № К/9901/6483/18, К/9901/4314/18, К/9901/6075/18, К/9901/6484/18) в п. 202 зазначено, що у нормах Конституції України (частина перша статті 8, частина друга статті 6, частина друга статті 19) втілено принцип обмеження дискреційних повноважень органів державної влади (дозволено лише те, що передбачено законом).

З огляду вищенаведені висновки та норми матеріального права Закону № 877-V, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області, не було дотримано вищевказаних положень Закону № 877-V при вирішенні питання про проведення інспекційного відвідування позивача, що прямо вказує на порушення процедури заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Що стосується предмету перевірки, а саме додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у ПП Добро-Буд , то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у ст. 626 ЦК України, згідно ч. 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пунктут а ч.3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Судом з матеріалів справи встановлено, що :

- між ПП Добро-Буд та ОСОБА_1 було укладено цивільно - правову угоду (далі - угода) від 01.08.2019 , акт приймання виконаних робіт від 31.08.2019 №7 ДП ЛДАРЗ за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 3, акт приймання виконаних робіт від 30.09.2019 №7 ДП ЛДАРЗ за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 3, акт приймання виконаних робіт від 31.10.2019 №7 ДП ЛДАРЗ за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 3;

- між ПП Добро-Буд та ОСОБА_2 була укладена цивільно- правова угода від 01.09.2019 та згідно даної угоди були складені акт приймання виконаних робіт від 30.09.2019 та акт приймання виконаних робіт від 31.10.2019 ;

- між ПП Добро-Буд та ОСОБА_3 укладено цивільно-правову угоду від 01.09.2019, акт приймання виконаних робіт від 30.09.2019 та акт приймання виконаних робіт від 31.10.2019;

- між ПП Добро-Буд та ОСОБА_4 укладено цивільно- правову угоду від 01.09.2019, акт приймання виконаних робіт від 30.09.2019 та акт приймання виконаних робіт від 31.10.2019 .

Відповідно до штатного розпису позивача з 01.01.2019 (а.с.190), у штатному розписі приватного підприємства ДОБРО-БУД відсутні посади, на які позивач міг би приймати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 на роботу як працівників на умовах трудового договору.

Судом встановлено, що умови цивільних угод (а.с.69-76) чітко встановлюють, що виконавці виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують безпечне виконання робіт, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Судом під час судових засідань було допитано свідків.

Свідок ОСОБА_4 на запитання суду: чи були ви працевлаштовані на ПП Добро-Буд ? Свідок повідомив суд, що не був працевлаштований. Зазначив, що йому зателефонували, запропунували попрацювати 2 або 3 рази на місяць по 2-3 години. На запитання суду, яку саме роботу ви виконували на ПП Добро-Буд , свідок дав відповідь: грузив сміття, яке утворювалось після ремонтних робіт на контейнери. Зазначив, що оплачували йому по факту виконаної роботи. На запитання відповідача, чи перевірялась виконана робота, чи був головний, ОСОБА_4 відповів: ОСОБА_6 , який здійснював оплату за виконану роботу, графік обліку робочого часу не здійснювався, зранку не звітував і вечір про початок і завершення робочого дня. Робота не вимагала контролю так як і спеціальних здібностей для її виконання.

Свідок ОСОБА_2 повідомив суд, що за адресою : АДРЕСА_1 протягом двох місяців (вересень-жовтень) виконував тимчасові роботи, а саме: грузив сміття на контейнери тоді, коли це було потрібно.

Свідок ОСОБА_3 зазначив, що дізнався про роботу на ПП Добро-Буд від брата ОСОБА_4 , працював за цивільно-правовим договором. Повідомив суд, що прибирав 2-3 рази на місяць по 2-3 години сміття і грузив на контейнер. Представник з ПП Добро-Буд оплачував за виконану роботу.

Свідок ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення попередніх свідків. Наголосив, що виконував роботи на ПП Добро-Буд протягом 2-3 годин 2-3 на місяць, робочу форму одягу при виконанні робіт не вдягав. За виконану роботу свідків, платили як винагороду.

Свідок ОСОБА_7 згідно наказу від 19.07.2019 був відповідальним за виконання робіт, ведення виробничої документації, стан охорони праці та пожежної безпеки на об`єкті Капітальний ремонт приміщень на відм. + 4,600 в осях 4/5-7/8 А-В ціаністичного відділення гальванічної дільниці цеху № 7 . ОСОБА_7 надав суду пояснення, що громадяни : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 працювали на ПП Добро-Буд згідно цивільно-правових угод, у штатному розписі підприємства не числились, позивачем сплачувавався єдиний соціальний внесок як за працівників, які працюють на умовах цивільно-правової угоди, розрахунок за виконану роботу здійснювався згідно актів приймання виконаних робіт.

Отже, оскільки виконавці послуг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 не входили до штату товариства, що підтверджується штатним розписом, не підлягали правилам внутрішнього трудового розпорядку, не мали будь-якого підпорядкування посадовим особам позивача, жодний облік їх робочого часу позивачем не здійснювався, оплата за надані послуги здійснювалася згідно актів приймання виконаних робіт (а.с.72,74,76), то наведене вказує на відповідність відносин між вказаними особами та позивачем відповідають ознакам цивільно-правового договору.

З встановлених судом обставин, вбачається, що кожна цивільно-правова угода, яка укладалась залежала виключно від волевиявлення обох сторін. Оплата послуг за кожним договором обумовлена конкретною сумою у твердій грошовій формі, між замовником і виконавцем оформлювались акти приймання-виконаних робіт.

Факт надання фізичними особами послуг позивачу саме на підставі цивільно-правових угод підтверджується і офіційною бухгалтерською звітністю про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до органів доходів і зборів за жовтень-листопад 2019 рік, з якої вбачається що позивач виплачував виконавцям послуг не заробітну плату, а саме винагороду згідно умов договорів (а.с.183-188).

В розрізі викладеного, суд вважає за необхідне вказати, відповідачем ні за результатами інспекційного відвідування, ні в межах судового розгляду справи не додано доказів того, що відносини між ПП Добро-Буд та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , мають ознаки трудових, так як не встановлено систематичність оплати праці, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку, дотримання охорони праці та ознайомлення з правилами охорони праці, занесення відповідних записів про роботу до трудової книжки працівника, належним чином не доведено того, що послуги які надавали працівники за угодою відповідають ознакам професії певного виду, що наведена у Класифікаторі посад.

Водночас, суд зазначає, що укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 у справі №806/2064/18, від 26 травня 2020 року у справі №160/5315/19.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, під час розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем не було порушено вимоги частини 1, 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови начальника Головного управління Держпраці у Львівській області від 23.01.2020 № ЛВ 4717/1097/АВ/ФС про накладення штрафу є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 242-246, 255,293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов приватного підприємства ДОБРО-БУД до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штраф, - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 23.01.2020 № ЛВ 4717/1097/АВ/ФС.

Стягнути на користь приватного підприємства ДОБРО-БУД (81176, Львівська область, Пустомитівський район, с. Черкаси, код ЄДРПОУ 33133705) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцькевича,8, код ЄДПРОУ 39778297) сплачений судовий збір в сумі 7511 (сім тисяч п`ятсот одинадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 16 жовтня 2020 року