Рішення

від 06.10.2020 по справі 922/1222/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1222/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (62402, Харківська область, Харківський район, селище Рай-Оленівка, пров. Підлісний, буд. 12, ідентифікаційний код 36875536) до Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (61036, м. Харків, вул. Енергетична, буд. 11, ідентифікаційний код 24330995) про стягнення 120 366,04 грн за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Бринзи Д.А., ордер ПТ № 064975 від 24.01.2020;

відповідача - адвоката Настенко М.О., ордер АХ № 1019522

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 98 159,00 грн, пеню у розмірі 9 717,74 грн, 3% річних у розмірі 3 630,54 грн та 3631,88 грн інфляційних втрат. Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 5 226,88 грн завдані відповідачем унаслідок проведення відповідачем оплати за договором, який укладений між позивачем та відповідачем у розмірі 58 195,65 грн після зміни платіжних реквізитів, у зв`язку із несплатоспроможністю ПАТ "ВТБ Банк", отже вказані грошові кошти отримані позивачем після перерахування останніх на рахунок відкритий позивачем в Філії - ХОУ АТ "ОЩАДБАНК" м. Харків сплативши при цьому комісію за РКО 105 від перерахованої суми, зокрема у розмірі заявлених до стягнення збитків. Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №47 від 25.07.2018, який укладений між позивачем та відповідачем щодо оплати вартості виготовленого та поставленого обладнання, а саме прострочення строків оплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2020 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали, проте не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Позивачу у встановлений строк запропоновано подати до господарського суду Харківської області:

- розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) про надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача у справі;

- докладний і обґрунтований розрахунок сум, що стягуються;

- оригінал платіжного доручення № 367 від 13.04.2020 на суму 2102,00 грн. на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову до суду;

- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

12.05.2020 до господарського суду Харківської області від представника позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 10621, до якої надано поштовий чек та копію поштової накладної про надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, докладний і обґрунтований розрахунок сум, що стягуються та оригінал платіжного доручення № 367 від 13.04.2020 на суму 2102,00 грн. Крім того, у наданій заяві позивач зазначає, що оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви знаходяться у нього.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1222/20. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19.05.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. №11281), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи №922/1222/20 в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи № 922/1222/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

26.05.2020 до господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 11814.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2020 року повернуто Приватному акціонерному товариству "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" відзив на позовну заяву за вх. № 11814 від 26.05.2020 без розгляду.

06.08.2020 до господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 18067, в якому відповідач проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає про те, що за умовами договору, зокрема п. 3.2.2. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок замовником (відповідач) за передане обладнання здійснюється після отримання виготовленої продукції та оформлення відповідного Акту прийому-передачі виконаних робіт якщо інше не визначено в Специфікації, втім у Специфікації № 7 визначено, що кожна партія виготовленої продукції, що відвантажується замовнику, повинна супроводжуватися товаросупровідними документами, оформленими належним чином, проте позивачем не було надано вказаних документів, зокрема акта використання давальницьких матеріалів, товарно-транспортної накладної на продукцію. Щодо позовних вимог про стягнення збитків у сумі 5 226,88 грн., відповідач зазначає, що позивачем не доведено чотирьох елементів для настання відповідальності відповідача у вигляді збитків, відповідач зазначив про відсутність вини у діях по перерахуванню позивачу грошових коштів на банківський рахунок ПАТ "ВТБ Банк", який був визнаний неплатоспроможним. Зміни та доповнення до договору вносяться шляхом укладання додаткових угод згідно з п. 8.2. договору, проте позивачем не надано додаткових угод якими б вносились зміни до договору щодо внесення змін до реквізитів позивача, отже відповідачем перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок погоджений сторонами. Також, відповідач заперечував проти попереднього розрахунку судових витрат. До відзиву на позов у порядку ст. 165 ГПК України надані докази надсилання вказаного відзиву на адресу позивача у справі та судом встановлено, що він поданий у строк визначений судом, а тому судом прийнято відзив на позов до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2020 року перейдено до розгляду справи № 922/1222/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25 серпня 2020 р. о 12:40 год.

14 серпня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх. 18800), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначає, що обов`язок по оплаті жодним чином не пов`язаний з фактом передачі вказаних у п.4.5. договору документів, а тому прийнявши обладнання за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 23 від 21.12.2018, який відповідач підписав без зауважень, у нього виник обов`язок по оплаті у строк встановлений у п.п. 3.2.2. п.3.2. договору. Щодо заперечень відповідача проти вимог про відшкодування збитків, позивач зазначає, що банківські реквізити не є умовою договору, щодо якої сторони мають досягти згоди, а тому відповідно у разі зміни даних зазначених у розділі 9 стороні достатньо повідомити належним чином про зміну таких даних, що було зроблено позивачем, проте відповідач будучи обізнаним про зміну банківських реквізитів та про неплатоспроможність ПАТ "ВТБ Банк" здійснив перерахування коштів на неналежні банківські реквізити, внаслідок щодо позивач фактично отримав лише - 52968,77 грн замість 58195,65 грн, тобто на 5226,88 грн менше, що є збитками у розумінні ч.1 ст. 225 ГК України.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25 серпня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 02.09.2020 о 12:00 год.

01 вересня 2020 року до суду надійшли заперечення (вх.19939), в яких відповідач вкотре наголошує на тому, що строк оплати наступає після передання обладнання, а також повного пакету документів передбачених п.4.5. договору, також зазначає, що внаслідок прострочення кредитора щодо поставки товару, відповідач зупинив виконання свого обов`язку з оплати товару. Щодо відшкодування збитків відповідач також не погоджується з правовою позицією позивача та вважає, що відсутні всі необхідні елементи цивільної відповідальності для відшкодування збитків.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 02 вересня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 07.09.2020 о 15:30 год.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 07 вересня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.09.2020 року об 14:00 год.

У судовому засіданні 22.09.2020 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 22.09.2020 про оголошення перерви до 06.10.2020 об 11:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

25 липня 2018 року між Приватним акціонерним товариством "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (надалі - Постачальник) було укладено договір №47 (надалі - договір), відповідно до умов якого "Постачальник" зобов`язується виготовити і поставити, а "Замовник" зобов`язується прийняти і оплатити обладнання, згідно Специфікацій (Додатків), що є невід`ємними частинами даного Договору (надалі "Продукція") (п.1.1. договору).

Термін поставки вказується в Специфікаціях. "Постачальник" має право дострокової поставки (п.1.4. договору).

Відповідно до п.2.1. договору розрахунки за "Продукцію" проводяться за договірними цінами, погодженим "Сторонами", і зазначеними в Специфікаціях.

Авансовий платіж, сума якого вказана в Специфікаціях, Замовник сплачує Постачальнику протягом 5 (п`яти) календарних днів після підписання відповідної Специфікації, якщо інше не зазначено в цій Специфікації (п.п.3.2.1. п.3.2. договору).

Остаточний розрахунок "Замовник" здійснює протягом 30 календарних днів після отримання виготовленої Продукції, та оформлення відповідного Акту прийому-передачі виконаних робіт якщо інше не зазначено в Специфікації. (п.п.3.2.2. п. 3.2. договору).

Згідно з п.4.5. договору за фактом передачі "Продукції" "Постачальник" передає "Замовникові":

- акт прийому - передачі виконаних робіт;

- акт використання давальницьких матеріалів;

- товарно - транспортну накладну на Продукцію.

Договір набуває чинності від дня його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п.8.1. договору).

У п.5.2. договору сторони визначили, що приймання "Продукції" проводиться згідно з Інструкціями від 15.06.65 г. № П-6 (по кількості) і від 25.04.66 г. № П-7 ( по якості).

У п.14 цієї Інструкції зазначено, що приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок - фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністю продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Тобто вимоги щодо відсутності документів, що підтверджують якість поставленого товару та складання акту, в якому вказується, які документи відсутні здійснюється в момент прийняття товару.

На виконання умов Договору позивач протягом строку Договору виготовив та поставив обладнання згідно підписаних Специфікацій загалом на 1 246 305,94 грн, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №7 від 03.09.2018 на суму 148404,52 грн, актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №11 від 10.09.2018 на суму 170850,40 грн, актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №12 від 10.09.2018 на суму 119109,97 грн, актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №14 від 22.10.2018 на суму 207471,60 грн, актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №21 від 14.12.2018 на суму 300756,00 грн, актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №19 від 25.11.2018 на суму 83136,65 грн, актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №23 від 21.12.2018 на суму 216576,80 грн, які були підписані уповноваженим представником відповідача без зауважень та заперечень.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження передачі йому за вищенаведеними видатковими накладними товару неналежної якості, або наявності заперечень щодо якості товару з моменту отримання товару від постачальника.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що свідчать про те, що в момент прийняття відповідачем товару позивачем не було передано відповідачу товаросупроводжувальних документів, оформлених належним чином, що передбачено, зокрема Специфікацією № 7 від 22.10.2018 та п.4.5. договору.

Відповідачем не надано доказів про те, що він звертався до позивача з вимогою передати йому відповідні товаросупроводжувальні документи.

Більш того, згідно з п.п.3.2.2. п. 3.2. договору сторони визначили, що остаточний розрахунок "Замовник" здійснює протягом 30 календарних днів після отримання виготовленої Продукції, та оформлення відповідного Акту прийому-передачі виконаних робіт якщо інше не зазначено в Специфікації.

Отож, суд погоджується з доводами позивача про те, що обов`язок по оплаті жодним чином не пов`язаний з фактом передачі вказаних у п.4.5. договору документів та відповідно відхиляє доводи відповідача щодо ненастання строку виконання зобов`язання з оплати виготовленої та поставленої Продукції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 1148146,94 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті поставленого обладнання складає 98159,00 грн., що також підтверджується актом звірки за період з 25.07.2018 по 23.12.2019, який підписано сторонами та який містить їх печатки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №47 від 25.07.2018 у розмірі 98159,00 грн обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 9717,74 грн., суд виходить з наступного.

В судовому засіданні позивач повідомив, що він нараховував пеню з урахуванням строку позовної давності в 1 рік.

З матеріалів справи вбачається, що позов подано до суду 16.04.2020 року, про що свідчить поштова накладна на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.3. Договору у випадку прострочення розрахунків згідно з п.3.2. Договору "Замовник" сплачує "Постачальнику" пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи прострочення з оплати вартості поставленої продукції за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 23 від 21.12.2018 виникло з 22.01.2019, оскільки зобов`язання по оплаті відповідач мав виконати не пізніше 21.01.2019, а тому нарахування пені припиняється 22.07.2019.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунок пені, нарахованої як пояснив позивач в судовому засіданні в межах строку позовної давності (1 рік) станом на 21.07.2019 (з 16.04.2019 по 21.07.2019) та встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 9148,96 грн.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 568,78 грн. слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд встановив, що розмір 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 3628,22 грн.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 2,32 грн. слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3631,88 грн., суд зазначає наступне.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за період з 21.01.2019 по 14.04.2020 за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в розмірі 3631,88 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків у сумі 5 226,88 грн, суд зазначає наступне.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 5 226,88 грн та зазначає, що позивачем не доведено чотирьох елементів для настання відповідальності відповідача у вигляді збитків, відповідач зазначив про відсутність вини у діях по перерахуванню позивачу грошових коштів на банківський рахунок ПАТ "ВТБ Банк", який був визнаний неплатоспроможним. Зміни та доповнення до договору вносяться шляхом укладання додаткових угод згідно з п. 8.2. договору, проте позивачем не надано додаткових угод якими б вносились зміни до договору щодо внесення змін до реквізитів позивача, отже відповідачем перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок погоджений сторонами.

Проте, суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що банківські реквізити не є умовою договору, щодо якої Сторони мають досягти згоди.

Таким чином, інформація зазначена в розділі 9 Договору №47 від 25.07.2018 "Реквізити сторін" не є умовою договору, а відповідно у разі зміни даних зазначених у розділі 9 Стороні достататньо належним чином повідомити про зміну таких даних.

Позивачем було належним чином повідомлено про зміну банківських реквізитів, що підтверджується здійсненням відповідачем 13.11.2018 та 23.11.2018 відповідних розрахунків саме на нові банківські реквізити (п/р НОМЕР_1 ФІЛІЯ - ХОУ АГ "ОЩАДБАНК" м. Харків, МФО 351823). Тобто, відповідач не заперечував проти зміни банківських реквізитів.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання с його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідач мав на меті виконати свій обов`язок щодо перерахування позивачу в якості сплати по Договору 58195,65 грн, проте будучи обізнаним про неплатоспроможність ПАТ "ВТБ Банк", знаючи про новий рахунок позивача відкритий у ФІЛІЯ - ХОУ АТ "ОЩАДБАНК" 12.12.2018 (умисно або з необережності) перерахував кошти на неналежні банківські реквізити, внаслідок чого позивач фактично отримав лише - 52968, 77 грн замість 58195, 65 грн, тобто на 5 226, 88 грн менше.

Із змісту ч.1 ст.224 ГК України випливає, що право на відшкодування збитків - один з основоположних принципів господарсько-правової відповідальності.

Таким чином, саме внаслідок зазначеного порушення відповідачем свого зобов`язання позивач поніс додаткові витрати у вигляді сплати комісії за РКО 10% від перерахованих 58195,65 грн, а відповідно зазнав збитків на суму 5226,88 грн, які підлягають відшкодуванню.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 2092,03 грн підлягають стягненню з відповідача, а решту суму судового збору в розмірі 9,97 грн суд покладає на позивача.

У позовній заяві позивач просить суд судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача. У тексті позовної заяви позивачем зазначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та зазначено, що вартість витрат на професійну допомогу складає 6000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Згідно з ч.1-2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Присутній представник позивача до закінчення судових дебатів заявив про намір надати докази понесення ним судових витрат, пов`язаних із розглядом даної справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У пункті 5 ч.6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати понесені позивачем на отримання правової допомоги на "19" жовтня 2020 р. о 11:40 год. та встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 655, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 119794,94 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (61036, м. Харків, вул. Енергетична, буд. 11, ідентифікаційний код 24330995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (62402, Харківська область, Харківський район, селище Рай-Оленівка, пров. Підлісний, буд. 12, ідентифікаційний код 36875536) суму основного боргу у розмірі 98 159,00 грн, пеню у розмірі 9148,96 грн, 3% річних у розмірі 3 628,22 грн, 3631,88 грн інфляційних втрат та збитки у розмірі 5 226,88 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2092,03 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (61036, м. Харків, вул. Енергетична, буд. 11, ідентифікаційний код 24330995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (62402, Харківська область, Харківський район, селище Рай-Оленівка, пров. Підлісний, буд. 12, ідентифікаційний код 36875536) судовий збір у розмірі 2092,03 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частині позову в сумі 571,10 грн - відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу на "19" жовтня 2020 р. об 11:40 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 3-й поверх, зал № 306.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (62402, Харківська область, Харківський район, селище Рай-Оленівка, пров. Підлісний, буд. 12, ідентифікаційний код 36875536).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (61036, м. Харків, вул. Енергетична, буд. 11, ідентифікаційний код 24330995).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "16" жовтня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова