Ухвала

від 19.10.2020 по справі 420/5548/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

19 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5548/19

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІР» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

07 жовтня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області на зазначене рішення, яким позовну заяву ТОВ «ДІІР» задоволено, разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

24.03.2019 апелянт звернувся з апеляційною скаргою вперше.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу, у зв`язку із несплатою судового збору, залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року продовжено ГУ ДФС в Одеській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги та надано десять днів для усунення недоліків апеляційної скарги. Зазначено, що якщо останній день вказаного строку спливає у період дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), то десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги встановлюється з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановленого Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 відмовлено у задоволені клопотання щодо відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області повернуто.

07.10.2020 року ГУ ДПС в Одеській області звернулося з апеляційною скаргою повторно.

В обґрунтування заяви про поновлення строку апелянт зазначає, що неспроможність сплати судового збору при первісному зверненні з апеляційною скаргою обумовлена відсутністю відповідного фінансування для покриття витрат із сплати судового збору, а також реорганізацією податкового органу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Судова колегія звертає увагу, що копію оскаржуваного рішення апелянт отримав 17.12.2019, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 231).

З урахуванням положень ст. 295 КАС України своєчасним було б звернення апелянта з даною апеляційною скаргою до 17.01.2020 чого не зроблено.

В свою чергу відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року по справі №120/2841/19-а.

Крім того, в постанові по справі № 820/2921/17 від 19 лютого 2019 року Верховний Суд дійшов висновку, що маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Недостатність суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, проте не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

На підтвердження доводів, викладених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності апеляційного оскарження судового рішення у справі №420/5548/19 та отримання відповідного фінансування.

Враховуючи факт повторного звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою, для обґрунтування поважності пропуску строку апелянту необхідно надати до суду докази послідовного та регулярного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору з моменту звернення з апеляційною скаргою по даній справі.

Судова колегія враховує час дії п. 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року та зв`язане з цим зупинення перебігу процесуальних строків у зв`язку з впровадженням карантину, проте строк звернення з апеляційною скаргою закінчився майже за два місяці до його впровадження, а повторно апеляційну скаргу подано через два місяці з дня закінчення продовжених строків.

Судова колегія звертає увагу, що апелянтом сплачено судовий збір по даній справі 22.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням №3512 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, проте даний факт не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання викладених відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Частиною 3 ст.298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, ГУ ДПС в Одеській області у 10 денний строк повинно подати до суду вмотивоване клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.296, 298, 299 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.299 КАС України апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Вербицька Н. В. Судді Джабурія О.В. Кравченко К.В.