Ухвала

від 05.11.2020 по справі 420/5548/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5548/19

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІР» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

07 жовтня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області на зазначене рішення, яким позовну заяву ТОВ «ДІІР» задоволено, разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням десятиденного строку на усунення зазначених судом недоліків.

Зазначено про необхідність подання до суду вмотивованого клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами послідовного та регулярного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору з моменту звернення з апеляційною скаргою по даній справі.

03 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання апелянта, в якому ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання апелянт посилається на відсутність належного фінансування, що позбавило його можливості своєчасно сплатити судовий збір, а також факт проведення реорганізації податкового органу.

Судова колегія звертає увагу, що повторне звернення апелянта до суду апеляційної інстанції відбулося майже через дев`ять місяців з дня закінчення строку апеляційного оскарження.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №420/5548/19 фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Судова колегія зазначає, що надані апелянтом запити щодо виділення коштів на сплату судового збору не підтверджують дані дії по відношенню до справи №420/5548/19 за позовом ТОВ «ДІІР» (т.4, а.с.273-279).

Крім того, з урахуванням положень ст. 295 КАС України строк звернення апелянта з даною апеляційною скаргою закінчився 17.01.2020, а вищевказані запити датовані 27.01.2020 та 27.02.2020.

Судова колегія враховує, що після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду по справі №810/2549/18 від 25.02.2020 року.

Апелянтом не надано належних та об`єктивних доказів на підтвердження поважності пропуску ним строку звернення до суду як при поданні апеляційної скарги вперше 24.03.2020, так і при повторному зверненні 07.10.2020.

Судова колегія вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Судом встановлено та є загальновідомим фактом, що постановою Кабміну України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 19 червня 2019 року №537 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Так, згідно з додатком 2 до вказаної постанови Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затвердженого наказом ДПС України 12.07.2019 року №14, в редакції наказу ДПС України від 29.07.2020 №372, останнє є правонаступником всіх прав та обов`язків Головного управління ДФС в Одеській області.

Наказом ДПС України Про початок діяльності Головного управління ДПС в Одеській області від 29.08.2019 № №7 розпочато виконання Головним управлінням ДПС в Одеській області функцій і повноважень Головного управління ДФС в Одеській області, яке реорганізується шляхом приєднання до ГУ ДПС.

31 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Державної податкової служби в Одеській області.

Апелянтом не надано доказів, яким чином факт реорганізації ГУ ДФС в Одеській області ускладнив сплату судового збору через вісім місяців з дня закінчення строку апеляційного оскарження.

За таких умов факт реорганізації ГУ ДФС в Одеській області не є об`єктивною причиною пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою,

Апелянтом не надано доказів на спростування доводів викладених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, а отже недоліки, встановлені ухвалою від 19.10.2020 року, не усунуто.

Відповідно п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Судова колегія звертає увагу, що ГУ ДПС в Одеській області сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги по зазначеній справі, який підлягає поверненню у зв`язку із відмовою у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 295, 299, 321 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року.

Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІР» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Повернути Головному управлінню ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул.. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) сплачений судовий збір у розмірі 24 477,15 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят сім). грн. згідно платіжного доручення №3512 від 22.09.2020.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 05 листопада 2020 року.

Суддя-доповідач Вербицька Н. В. Судді Джабурія О.В. Кравченко К.В.