Постанова

від 15.10.2020 по справі 2-1012/10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-1012/10 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія 89 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів Павицької Т.М., Миніч Т.І.

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №2-1012/10 за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) Борисовської Інесси Анатоліївни, заінтересована особа ОСОБА_2

за апеляційною скаргою Головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Борисовської Інесси Анатоліївни

на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 травня 2020 року, постановлену під головуванням судді Сингаївського О.П. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою у якій, з урахуванням уточнень від 06 серпня 2019 року та від 16 серпня 2019 року (а.с. 14-22, 184-187, 188-193 т. 1) просив:

- поновити, як пропущений з поважних причин, процесуальний строк для оскарження неправомірних дій та бездіяльності головного державного виконавця Корольовського ВДВС міста Житомира ГТУЮ у Житомирській області Борисовської І.А. (далі - державний виконавець Борисовська І.А.);

- визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Борисовської І.А. у виконавчому провадженні №35813980 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини;

- зобов`язати державного виконавця Борисовську І.А. у виконавчому провадженні №35813980: винести постанову про зняття арешту з його майна, видати йому довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментам станом на 22.07.2019;

- скасувати постанову державного виконавця Борисовської І.А. у виконавчому провадженні №35813980 від 07.09.2018 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 46971,24 грн;

- скасувати постанову державного виконавця Борисовської І.А. у виконавчому провадженні №35813980 від 25.07.2019 про виправлення помилки у розмірі штрафу шляхом його зменшення до 13 317,04 грн у процесуальному документі - постанові від 07.09.2018 про накладення штрафу на нього, як боржника;

- скасувати постанову державного виконавця Борисовської І.А. у виконавчому провадженні №35813980 від 24.07.2019 про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 4646,66грн.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 травня 2020 року (а.с. 238-239 т.1), яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16.09.2020 (а.с. 133-135 том.2) закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) Борисовської І.А. в частині вимог:

- про скасування постанови головного державного виконавця Корольовського ВДВС м.Житомира ГТУЮ у Житомирській області Борисовської І.А. у виконавчому провадженні №35813980 від 07.09.2018 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 46971,24 грн;

- про скасування постанови головного державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області Борисовської І.А. у виконавчому провадженні №35813980 від 25.07.2019 про виправлення помилки у розмірі штрафу шляхом його зменшення до 13317,04 грн у процесуальному документі - постанові від 07.09.2018 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 ;

- про скасування постанови головного державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області Борисовської І.А. у виконавчому провадженні №35813980 від 24.07.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4646,66 грн з боржника ОСОБА_1 .

В обгрунтування вимог скарги на дії державного виконавця про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні №35813980 в частині незняття арешту з майна ОСОБА_1 , застосованого постановою державного виконавця від 23 лютого 2018 року та невидачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на 22 липня 2019 року заявник зазначив, що у провадженні головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) Борисовської І.А. знаходиться виконавче провадження №35813980 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі ј частини його доходів. Вказав, що 22 липня 2019 року він звернувся до канцелярії Корольовського ВДВС м. Житомира з заявою, в якій просив зняти арешт з його майна, що накладений постановою державного виконавця від 23 лютого 2018 року ; скасувати тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами, вогнепальною зброєю, встановлене постановою державного виконавця від 23 лютого 2018 року; скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене двома постановами державного виконавця від 23 лютого 2018 року та від 30 серпня 2018 року; винести постанову про виключення його з єдиного державного реєстру боржників по аліментам; видати довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментам станом на 22 липня 2019 року у зв`язку із повним погашенням заборгованості по аліментам, що стало підставою для вчинення названих виконавчих дій; просив видати вказані документи 25 липня 2019 року. Проте, 25 липня 2019 року державний виконавець усно відмовила у здійсненні дій, що були зазначені у вказаній вище заяві від 22 липня 2019 року. Посилаючись на порушення своїх прав, ОСОБА_1 вважає такі дії державного виконавця незаконними, а тому звернувся до суду за захистом свого права.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Поновлено як пропущений з поважних причин процесуальний строк для оскарження неправомірних дій та бездіяльності головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) Борисовської Інесси Анатоліївни та визнано неправомірною бездіяльність останньої у виконавчому провадженні №35813980 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини в частині незняття арешту з майна ОСОБА_1 , застосованого постановою державного виконавця від 23 лютого 2018 року та невидачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на 22 липня 2019 року.

Зобов`язано головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) Борисовську Інессу Анатоліївну у виконавчому провадженні №35813980: винести постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , застосованого постановою державного виконавця від 23 лютого 2018 року; видати ОСОБА_1 довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментам станом на 22 липня 2019 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Борисовська І.А., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог скарги. Мотиви апеляційної скарги зводяться до аналізу дій державного виконавця під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №35813980 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Щодо ненадання довідки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець зазначила, що відповідна заява на адресу ВДВС надійшла від представника боржника 08.11.2019, у зв`язку із чим 12.11.2019 державним виконавцем складено довідку-розрахунок зі сплати аліментів ОСОБА_1 та направлено рекомендованим листом на адресу боржника ( АДРЕСА_1 ), в якій і було зазначено, що станом на 01.11.2019 така заборгованість відсутня. Проте ОСОБА_1 не отримав зазначену довідку та поштове відправлення повернулося до відділу ДВС у зв`язку із закінченням терміну зберігання. А тому на думку державного виконавця, нею видано довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 .

Щодо зняття арешту з майна боржника зазначила, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, визначені ст. 59 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із тим, що боржником залишаються невиконані зобов`язання щодо сплати штрафу на користь стягувача у розмірі 13317, 04 грн. та виконавчого збору в сумі 4666, 46 грн, а зняття арешту з майна може призвести до ухилення боржника від виконання вказаних зобов`язань.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , просить апеляційну скаргу державного виконавця залишити без задоволення, а ухвалу суду від 13.05.2020 - без змін. Щодо довідки -розрахунку про відсутність у ОСОБА_1 заборгованості по аліментам станом на 22.07.2019 року зазначено, що довідка-розрахунок від 12.11.2019 була складена виконавцем ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 від 08.11.2019 і не є предметом спору у цій справі та відповідно не є довідкою про відсутність заборгованості по аліментам станом на 22 липня 2019 року. У відзиві, зокрема, також вказано, що 22 липня 2019 року документи про повну сплату заборгованості по аліментам були надані виконавцю ОСОБА_5 . У постановах цього виконавця від 30 липня 2019 року про скасування тимчасових обмежень боржника ОСОБА_1 зазначено, що заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі та станом на 30 липня 2019 року відсутня. Отже, на думку заявника, державний виконавець Борисовська І.А. умисно протягом тривалого часу, а саме протягом 11 місяців, здійснює неправомірну бездіяльність у вигляді відмови у знятті арешту з майна ОСОБА_1 , чим грубо порушує його конституційне право на вільне володіння, користування та розпорядження приватним майном.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 09.06.2010 Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист № 2-1012/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, починаючи із 19.11.2009 і до повноліття дитини, але не менше встановленого законом мінімуму (а.с. 37 том 1).

25.12.2012 старшим державним виконавцем Васильківською О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 35813980 із виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 41 том 1).

Із 2012 року до теперішнього часу державними виконавцями відділу вчинялися виконавчі дії із примусового виконання судового рішення, проте боржник не в повній мірі сплачував кошти за виконавчим листом у зв`язку із чим у останнього утворилася заборгованість зі сплати аліментів.

23.02.2018 головним державним виконавцем Корольовського ВДВС міста Житомир ГТУЮ у Житомирській області Борисовськоою І.А. винесено постанову про арешт майна боржника ( ОСОБА_1 ) у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів (а.с. 78 том 1).

Згідно довідки-розрахунку по аліментам ОСОБА_1 від 12.07.2019 № 8.22-29/36/6/2019/58772 станом на 01.07.2019 борг зі сплати аліментів становить 46466, 60 грн (а.с. 152-154 том 1)

Заявою від 22 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомив виконавця про те, що боржником сплачено борг по аліментам станом на 01 липня 2019 року у повному обсязі, в зв`язку з чим він просив скасувати накладений на його майно арешт, тимчасові обмеження його прав та видати довідку про відсутність заборгованості по аліментам станом на 22 липня 2019 року. Заявник просив новий розрахунок по аліментам, довідку про відсутність заборгованості по аліментам, постанову про скасування арешту та ін. видати у приймальний день 25.07.2019 (а.с.7, 155 том 1).

Оскільки ОСОБА_1 у визначений строк запитувану інформацію не отримав, тому звернувся до суду за захистом свого права.

Вирішуючи скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що Законом не встановлено строк, протягом якого державний виконавець зобов`язаний надати такий розрахунок, в зв`язку з чим суд застосовав за аналогією закону положення п.13 ст.71 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якого довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Всупереч наведених положень, державним виконавцем не була видана боржнику довідка (розрахунок) про заборгованість (відсутність заборгованості), у зв`язку з чим, суд вважав обґрунтованими вимоги скаржника про визнання дій, що порушують його право неправомірними та зобов`язання державного виконавця видати довідку про відсутність заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 , станом на 22 липня 2019року (на час звернення до державного виконавця) заборгованості зі сплати аліментів немає, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про неправомірність дій державного виконавця у невидачі довідки про відсутність заборгованості на запит заявника від 22.07.2019, що є грубим порушенням положень Закону України Про виконавче провадження , про що обгрунтовано зазначено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі державного виконавця, що ОСОБА_1 видано довідку про відсутність заборгованості станом на 1 листопада 2019 року не заслуговують на увагу, оскільки державний виконавець вчинив дії із видачі такої довідки на повторний запит боржника та надавав інформацію за інший період.

Що стосується вимог скарги ОСОБА_1 щодо зняття арешту з майна апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч.1ст. 74 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 та п.6 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається висновок про те, що накладення арешту на майно боржника є винятковим заходом обмеження права власності фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.

Відповідно до частини п`ятої ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Пунктом 19 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року N512/5, передбачено, що у день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

З матеріалів справи вбачається, що, встановивши факт відсутності заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів, 30 липня 2019 року головним державним виконавцем Корольовського ВДВС Борисовською І.А. винесено постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві полювання, у праві виїзду особи з України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю…(а.с.163-172 т.1).

Щодо зняття арешту з майна боржника державний виконавець в апеляційній скарзі вказує, що у нього відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, визначені ст. 59 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із тим, що боржником залишаються невиконаними зобов`язання щодо сплати штрафу на користь стягувача у розмірі 13 317,04грн. та виконавчого збору в сумі 4 666,46 грн., а зняття арешту з майна може призвести до ухилення боржника від виконання вказаних зобов`язань ( а.с.33 т.2).

Зазначені мотиви щодо відмови у знятті арешту з майна боржника наводились держаним виконавцем також в ході розгляду скарги судом першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 23 лютого 2018 року, тобто на виконання аліментних платежів. В подальшому - 07.09.2018 винесено постанову про накладення штрафу, а 24.07.2019 - про стягнення виконавчого збору.

Частинами 1,2 ст.40 Закону України Про виконавче провадження визначено, що в разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем) повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Разом з тим, необхідно врахувати, що згідно із частиною 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Тобто, якщо на виконанні перебувають постанови про стягнення виконавчого збору, штрафу, вони є такими ж самостійними виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню.

Зазначена скарга на дії державного виконавця стосується забезпечення стягнення щодо виконавчого збору та штрафу, усі питання по виконанню яких вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки усі обмежувальні заходи примусового виконання державним виконавцем скасовані у зв`язку з відсутністю заборгованості по сплаті аліментних платежів, проте арешт не знято саме з метою забезпечення стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 13 317,04грн. та виконавчого збору в розмірі 4 666,46 грн, апеляційний суд вважає, що вимоги про зняття арешту із нерухомого майна є пов`язаними з вирішенням питання щодо стягнення штрафу та виконавчого збору, яке не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі в цій частині вимог скарги підлягає закриттю. Ці вимоги повинні розглядатися разом із вимогами скарги ОСОБА_1 про скасування постанов головного державного виконавця Корольовського ВДВС Борисовської І. А. про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 та про стягнення з нього виконавчого збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 №2-1409/11 (14-137цс19).

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про скасування арешту із закриттям провадження у справі в цій частині та зазначає, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду разом із вирішенням цим судом питання щодо законності стягнутої з ОСОБА_1 суми штрафу та виконавчого збору, з метою забезпечення стягнення яких оспорюваний арешт державним виконавцем не було знято.

В решті ухвала суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст. 255, 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Борисовської Інесси Анатоліївни задовольнити частково.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 травня 2020 року в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Борисовської Інесси Анатоліївни у виконавчому провадженні №35813980 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини в частині незняття арешту з майна ОСОБА_1 та зобов`язання останньої винести постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , застосованого постановою державного виконавця від 23 лютого 2018 року скасувати та провадження в цій частині закрити.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.10.2020.

Головуючий Судді