Ухвала

від 13.10.2020 по справі 383/854/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/807/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 189 (86-1, 86-2, 144) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 року м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, за апеляційною скаргою адвоката обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_7 ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2020 року, якою у межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 16 листопада 2020 року.

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Компаніївського районного суду Кіровоградської області перебуває судова справа за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 189 КК України /ЄУН 383/854/20/.

У межах даного кримінального провадження, в порядку ст. 331 КПК України, за клопотанням прокурора, судом першої інстанції розглянуто питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки судове провадження наразі не завершене.

Судом встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, - переховування від або суду; незаконний вплив на потерпілого і свідків, вчинення нового кримінального правопорушення.

Враховано судом тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке є тяжким, обставини, передбачені ст. 178 КПК України: судимості обвинуваченого, факт переховування від досудового розслідування, слідчого судді, підозра вчинення нового кримінального правопорушення під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, факт оголошення обвинуваченого у розшуку.

Тож, суд прийшов до висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані із триманням під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Із судовим рішенням судді не погоджується сторона захисту, і адвокат обвинуваченого оскаржує його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу місцевого суду, постановити нову ухвалу, задовольнивши частково клопотання прокурора про обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінити стосовно обвинуваченого запобіжний захід, - із тримання під вартою на домашній арешт.

Зазначає про порушення судом при розгляді клопотання прокурора вимог кримінального процесуального закону: не встановлено і не аналізовано судом наявність обставин про наявність обґрунтованої підозри вчинені кримінального правопорушення.

Прокурором не доведено необхідності застосування стосовно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу, і не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Вказує, що не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а висновки суду з приводу того, що такі ризики наявні і не перестали існувати - не доведені доказами, дослідженими в судовому засіданні.

До того ж, судом не враховано, що, перебуваючи під домашнім арештом, обвинувачений буде позбавлений можливості залишати житло цілодобово або ж протягом певного періоду доби, тобто, матиме певні обмеження.

Крім того, просить зважити, що обвинувачений має житло, сім`ю, на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працевлаштований, позитивно характеризований.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку сторони захисту, - обвинуваченого та в його інтересах адвоката, які підтримали апеляційну скаргу, також просили визначити обвинуваченому заставу, думку прокурора, дослідивши виділені матеріали, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів, в провадженні місцевого суду перебуває судова справа за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 189 КК України /ЄУН 383/854/20/.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановленоч.3ст.199КПК України,клопотання пропродовження строкутримання підвартою,крім відомостей,зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: викладобставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,

Вказаних вимог кримінального процесуального закону, в цілому, місцевий суд дотримався.

Суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 з 09 серпня 2020 року.

При цьому, слід зважати, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Зокрема, обвинуваченому пред`явлено вчинення тяжкого умисного корисливого злочину, у співучасті.

Обвинувачений у минулому судимий, в тому числі за корисливі злочини, також і тяжкі.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_8 не з`явився на виклики слідчого, не повідомив про поважність причин неявки та відсутності по місцю проживання, порушивши умови обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, наслідком чого стало оголошення його у розшук і надання слідчим суддею дозволу на затримання.

Відтак, є об`єктивні підстави вважати про можливість ухилитися обвинуваченого від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_8 позитивно характеризований, одружений, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, реєстрації та постійне місце роботи, являючись директором фірми «РАДИК БГ», є головою ГО «Народна сила», міцні соціальні зв`язки та має джерело доходу.

Наразі матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.

Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Не вдаючись до оцінки будь-яких доказів та обставин справи, проте слід зауважити: зі змісту наявних у суду апеляційної інстанції виділених матеріалів, зокрема, копії обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину у співучасті, - у вимаганні з погрозою застосування насильства над потерпілим; разом із тим, безпосередньо ОСОБА_8 , як учаснику злочинної змови групою осіб, не інкримінується вчинення погроз застосування насильства над потерпілим.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як встановлено ст. 182 КПК України, а саме ч. 5. Розмір застави визначається у таких межах: п. 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У конкретному випадку, беручи до уваги вимоги ч. 4 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 слід визначити розмір застави двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, у разі його сплати зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, при покладенні на останнього ряду передбачених законом процесуальних обов`язків.

За цих підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката обвинуваченого підлягає задоволенню частково, а ухвала суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2020 року, якою у межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 16 листопада 2020 року включно скасувати.

Продовжити стосовно ОСОБА_8 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 16 листопада 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_8 , розмір застави двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 42040 грн.).

Реквізити внесення застави:

Одержувач Кропивницький апеляційний суд

Код ЄДРПОУ: 42265404

Банк одержувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку одержувача (МФО): 820172

Розрахунковий рахунок: UA 928201720355299001000086310

У разівнесення застави звільнитиобвинуваченого ОСОБА_8 ,з-підварти,поклавши нанього обов`язок:прибувати дослідчого,а такожпрокурора чисуду,залежно відстадії кримінальногопровадження,за першоюїх вимогою;не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін проживає/перебуває/без дозволусуду,повідомляти судпро змінусвого місцяпроживання тароботи,утримуватися відспілкування зіншими учасникамикримінального провадження,а такожобов`язок надаватиможливість працівникаморгану Національноїполіції безперешкодноз`являтися ужитло замісцем проживанняобвинуваченого: АДРЕСА_1 , з метою контролю за поведінкою обвинуваченого.

У разі невиконання обов`язків, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала Кропивницького Апеляційного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4