Рішення

від 09.10.2020 по справі 352/1710/18

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1710/18

Провадження № 2/352/61/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представників позивача Гоголя В.В., Устінського А.В.

представника відповідача Шургот О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

Прокуратура Івано-Франківської області 23.08.2018 р. звернулася в суд в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради ОТГ Тисменицького району Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, у якому просила витребувати на користь держави в особі Загвіздянської сільської ради ОТГ Тисменицького району Івано-Франківської області з незаконного володіння відповідача земельні ділянки загальною вартістю 1441040,80 грн., а саме: 1) земельну ділянку площею 0,5586 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0882; 2) земельну ділянку площею 0,5534 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0883, та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 20.02.2019 р. до участі у даній справі залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 08.10.2020 р. до участі у справі залучено правонаступника первісного позивача - прокуратури Івано-Франківської області, яким є Івано-Франківська обласна прокуратура.

Заявлений позов обґрунтовано тим, що порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, які перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі та є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави. Даний позов заявлено прокурором в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради ОТГ як безпосереднього власника земельних ділянок, які витребовуються. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 р., що набрало законної сили, у цивільній справі № 352/1402/15-ц за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА № 1043 від 22.11.2012 р. Про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та № 1188 від 28.12.2012 р. Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність ОСОБА_3 ; визнано недійсними видані ОСОБА_3 на земельні ділянки в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району для ведення особистого селянського господарства державні акти, а саме: ЯМ № 749646 від 28.12.2012 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,2001 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0855, ЯМ № 749647 від 28.12.2012 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,1121 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0856, ЯМ № 749648 від 29.12.2012 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,4101 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0875; зобов`язано ОСОБА_3 повернути Загвіздянській сільській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 2625881100:07:001:0856, 2625881100:07:001:0875; зобов`язано ОСОБА_4 повернути Загвіздянській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2625881100:07:001:0855. Вказаним судовим рішенням підтверджено факт незаконності вибуття зазначених земельних ділянок з комунальної власності без волі Загвіздянської сільської ради як власника землі. У ході виконання даного судового рішення встановлено, що ОСОБА_3 поділив земельну ділянку площею 1,1121 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0856 на шість земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 2625881100:07:001:0869, 2625881100:07:001:0870, 2625881100:07:001:0871, 2625881100:07:001:0872, 2625881100:07:001:0873, 2625881100:07:001:0874. Після цього ОСОБА_3 відчужив вказані шість земельних ділянок ОСОБА_2 на підставі шести договорів купівлі-продажу від 31.07.2013 р. У подальшому вказані шість земельних ділянок на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 3327 від 15.09.2017 р. перейшли від ОСОБА_2 у власність відповідача ОСОБА_1 . Відповідач у жовтні 2017 р. об`єднав належні йому шість земельних ділянок у дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,5586 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0882 та земельну ділянку площею 0,5534 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0883. Згідно ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Оскільки спірні земельні ділянки вибули із власності Загвіздянської сільської ради поза волею сільської ради, в подальшому були поділені, відчужені, об`єднані і на даний час перебувають у власності відповідача, вони на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України підлягають витребуванню у порядку віндикації. Оскільки позивачем - Загвіздянською сільською радою з моменту набрання законної сили рішенням суду від 11.02.2016 р. самостійно не вживались заходи щодо звернення до суду з позовом про повернення незаконно вилученої земельної ділянки, у прокуратури Івано-Франківської області наявні правові підстави для реалізації представницьких повноважень у порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Представник прокуратури Івано-Франківської області Гоголь В.В. та представник позивача Загвіздянської сільської ради ОТГ Устінський А.В. у судовому засіданні позов підтримали і просили його задоволити. Представник позивача ОСОБА_5 підтримав подане Загвіздянською сільською радою ОТГ клопотання про визнання поважними причин пропущення позовної давності, просив поновити строк позовної давності та захистити право власності територіальної громади на спірні земельні ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що Загвіздянська сільська рада як орган місцевого самоврядування самостійно здійснює свої повноваження по захисту права власності на земельну ділянку. Прокуратура у даному випадку перевищила свої повноваження, належно не обґрунтувавши підстави для звернення до суду з таким позовом. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок. Позов до нього про витребування земельної ділянки у порядку ст.388 ЦК України заявлено прокуратурою з пропуском строку загальної позовної давності. Прокуратурі та Загвіздянській сільській раді ще у 2014 р. було відомо про те, що ОСОБА_2 , який також був добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, набув права власності на ці земельні ділянки, що підтверджується ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2014 р., якою у рамках кримінального провадження № 12013090250000378 накладено арешт на ряд земельних ділянок, що знаходяться в урочищі Рінь с. Загвіздя Тисменицького району, якірозпорядженням Тисменицької РДА від 28.12.2012 р. передані у приватну власність, у тому числі ОСОБА_3 , а в подальшому поділені та продані, у тому числі земельні ділянки продані ОСОБА_2 . Крім того, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не були залучені до розгляду цивільної справи № 352/1402/15-ц, рішення у якій стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Просила застосувати позовну давність та у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, не повідомили суду про причини неявки, не надали письмових пояснень.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 р., яке набрало законної сили, у цивільній справі № 352/1402/15-ц за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА № 1043 від 22.11.2012 р. Про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та № 1188 від 28.12.2012 р. Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність ОСОБА_3 ; визнано недійсними видані ОСОБА_3 державні акти, а саме: ЯМ № 749646 від 28.12.2012 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,2001 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0855, ЯМ № 749647 від 28.12.2012 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,1121 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0856, ЯМ № 749648 від 29.12.2012 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,4101 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0875; зобов`язано ОСОБА_3 повернути Загвіздянській сільській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 2625881100:07:001:0856, 2625881100:07:001:0875 в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району; зобов`язано ОСОБА_4 повернути Загвіздянській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2625881100:07:001:0855 в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району (т.1, а.с.9-13).

У відповідності з вимогами ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним судовим рішенням встановлено обставини щодо незаконності вибуття земельної ділянки площею 1,1121 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0856 з комунальної власності територіальної громади с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області без згоди Загвіздянської сільської ради та не з її волі.

У рамках розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_3 поділив вказану земельну ділянку на шість земельних ділянок, а саме: земельну ділянку площею 0,1555 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0869, земельну ділянку площею 0,1518 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0870, земельну ділянку площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0871, земельну ділянку площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0872, земельну ділянку площею 0,2016 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0873, земельну ділянку площею 0,2031 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0874. На зазначені шість земельних ділянок ОСОБА_3 09.07.2013 р. отримав свідоцтва про право власності, 09.07.2013 р. проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на вказані земельні ділянки.

Останній на підставі договорів купівлі-продажу від 31.07.2013 р. за реєстровими №№ 1688, 1685, 1691, 1694, 1697, 1700 відчужив зазначені вище шість земельних ділянок третій особі ОСОБА_2 , право власності якого на придбані земельні ділянки зареєстровано 31.07.2013 р.

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.09.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. за реєстровим № 3327, укладеного між іпотекодавцем ОСОБА_2 та іпотекодержателем ОСОБА_1 , вказані шість земельних ділянок перейшли у власність відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач у жовтні 2017 р. об`єднав належні йому шість земельних ділянок у дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,5586 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0882 та земельну ділянку площею 0,5534 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0883. 26.10.2017 р. проведена державна реєстрація права власності відповідача на спірні земельні ділянки.

Вказані обставини, які сторонами не оспорювалися, підтверджуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,1555 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0869 (т.1, а.с.18-22), земельну ділянку площею 0,1518 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0870 (т.1, а.с.23-27), земельну ділянку площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0871 (т.1, а.с.28-32), земельну ділянку площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0872 (т.1, а.с.33-37), земельну ділянку площею 0,2016 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0873 (т.1, а.с.38-42), земельну ділянку площею 0,2031 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0874 (т.1, а.с.43-47), на спірну земельну ділянку площею 0,5586 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0882 (т.1, а.с.48-49) та спірну земельну ділянку площею 0,5534 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0883 (т.1, а.с.50-51).

Отже, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок площею 0,5586 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0882 та площею 0,5534 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0883, які знаходяться в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Згідно ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності з вимогами п.3 ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що прокуратура перевищила свої повноваження, не обґрунтувавши підстави для звернення до суду з даним позовом, з огляду на належне обґрунтування прокурором інтересів держави як підстави для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, судом встановлено, що спірні земельні ділянки площею 0,5586 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0882 та площею 0,5534 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0883 у складі земельної ділянки площею 1,1121 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0856 вибули з комунальної власності на підставі розпоряджень Тисменицької РДА, визнаних недійсними у судовому порядку; волі територіальної громади с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області на таке вибуття не було, тому у позивача виникли правові підстави для витребування земельної ділянки у порядку ст.388 ЦК України.

У рамках розгляду даної цивільної справи судом встановлено, що про вищенаведені обставини щодо поділу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,1121 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0856 на шість земельних ділянок та продажу ним поділених земельних ділянок ОСОБА_2 прокуратурі стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013090250000378 від 26.04.2013 р., на яке наявна посилка у рішенні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 р.

Ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2014 р., постановленою у рамках вказаного кримінального провадження, копія якої долучена представником відповідача до матеріалів даної цивільної справи (т,1, а.с.193-194), накладено арешт на ряд земельних ділянок, що знаходяться в урочищі Рінь с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області, виділених на підставі розпоряджень Тисменицької РДА від 28.12.2012 р., у тому числі розпорядження № 1188.

Ухвала слідчого судді містить виклад обставин про те, що розпорядженнями Тисменицької РДА від 28.12.2012 р. неправомірно передані у приватну власність земельні ділянки в урочищі Рінь , у тому числі ОСОБА_8 передані земельні ділянки загальною площею 1,7223 га. У подальшому земельні ділянки було поділено на ділянки меншої площі і продано, у тому числі ОСОБА_2 продані земельні ділянки з кадастровими номерами 2625881100:07:001:0869, 2625881100:07:001:0870, 2625881100:07:001:0871, 2625881100:07:001:0872, 2625881100:07:001:0873, 2625881100:07:001:0874. На вказані земельні ділянки у числі інших накладено арешт.

Арешт нерухомого майна, накладений вказаною ухвалою суду на зазначені земельні ділянки, зареєстрований 07.05.2014 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 21-22, 26-27, 31-32, 36-37, 41-42, 46-47). Накладений ухвалою суду арешт на вказані земельні ділянки припинено 11.04.2017 р. після закриття кримінального провадження.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що як прокуратурі, так і Загвіздянській сільській раді, посадові особи якої були задіяні у рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження, з 2014 р. було відомо, що право власності на спірні земельні ділянки набув ОСОБА_2 . Саме до ОСОБА_2 , а не до ОСОБА_3 , прокуратура у липні 2015 р. мала заявити позовну вимогу про повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння у рамках цивільної справи № 352/1402/15-ц.

Згідно вимог ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення у належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Визначення моменту початку відліку позовної давності міститься у ст.261 ЦК України, увідповідності з вимогами частини першої якої, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Прокурор, який бере участь у справі, має обов`язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Наведене дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

На такі позови поширюється положення ст.257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі № 469/1203/15-ц, який має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно ч.4 ст.263 ЦПК України.

Саме на цей правовий висновок ВП ВС та на правові позиції Верховного Суду України за 2014-2016 р.р., зокрема, правову позицію ВСУ, що міститься у постанові від 01.07.2015 р. у справі № 6-178цс15, згідно якої перебіг позовної давності за позовами прокуратури, поданими в інтересах державних органів, органів місцевого самоврядування має рахуватись з часу, коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, яка їх порушила, а не з часу отримання таких даних прокуратурою, посилався позивач Загвіздянська сільська рада ОТГ у клопотанні про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Суд зазначає, що вказана правова позиція уточнена і конкретизована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 р. у справі № 362/44/17.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати: позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Згідно правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 р. у справі № 914/3224/16, закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

Заявлене у рамках даної справи позивачем Загвіздянською сільською радою ОТГ клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності обґрунтоване наступними обставинами: 1) жодної інформації про зміну власника спірної земельної ділянки, яка не використовувалась та не використовується, до сільської ради не надходило; 2) сільська рада не була учасником кримінального провадження № 12013090250000378, у рамках якого постановлена ухвала слідчого судді про арешт майна від 28.04.2014 р., про цю ухвалу сільська рада дізналась після приєднання її до матеріалів даної справи; 3) про відчуження земельної ділянки сільській раді стало відомо у 2016 р. під час виконання судового рішення у цивільній справі № 352/1402/15-ц.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів довідався та міг довідатися , вжитих у ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Суд зазначає, що позивач Загвіздянська сільська рада ОТГ не довів обставину, яку повинен був довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропущення Загвіздянською сільською радою ОТГ позовної давності.

З урахуванням обставин, які встановлені у рамках розгляду даної справи, у якій прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння 23.08.2018 р., тобто за межами загальної позовної давності, - суд приходить до висновку про відмову у позові за спливом позовної давності.

З огляду на вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 256, 257, 261, 267, 387, 388 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у позові Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння за спливом позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 21615,62 грн. залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі: Івано-Франківська обласна прокуратура, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, код ЄДРПОУ 03530483.

Загвіздянська сільська рада об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області, с. Загвіздя, вул. Липова-Осада, 22, Тисменицького району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04356219.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 19.10.2020 р.

Суддя М.М.Хоминець