Постанова

від 13.10.2020 по справі 909/703/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. Справа №909/703/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Желіка М.Б.

Мирутенка О.Л.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп вих. № 1473/19 від 11 листопада 2019 року (вх. № ЗАГС 01-05/4162/19 від 21 листопада 2019 року),

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 31 жовтня 2019 року, м. Івано-Франківськ, суддя Кобецька С.М.)

у справі № 909/703/19

за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача-1: Відділу культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації, м. Снятин Івано-Франківської області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп , м.Харків

про визнання недійсною додаткової угоди до договору постачання природного газу і припинення її дії на майбутнє,

за участю представників:

Прокурор - Панькевич Р.В. - посвідчення № 055208 від 03.02.2020;

від позивача - не з`явився;

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідач-2 - Макаров С.О. - ордер серії СВ № 1000103 від 07.06.2019 (присутній в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

ВСТАНОВИВ :

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Відділу культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-Груп про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-Груп та Відділом культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації і припинення її дії на майбутнє.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що при укладенні 30.01.2019 додаткової угоди №2 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 відповідачами порушено приписи пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме необґрунтовано збільшено ціну за 1 тис.м 3 природного газу з 10 116,00грн. до 12 235,00грн., при відсутності документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, на момент укладення додаткової угоди №2, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення. Також прокурор стверджує, що спірною угодою безпідставно зменшено обсяги закупівлі газу з 55 00000 тис.м 3 (пункт 2.1. договору) 45,47446 тис.м 3 . У зв`язку з чим, прокурор просить суд визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.01.2019 до договору №19-326 від 28.01.2019 та припинити її дію на майбутнє. Позовні вимоги мотивовані приписами статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2, 3, 36, 37 Закону України "Про здійснення державних закупівель", статей 16, 203, 215, 216, 626, 628 Цивільного кодексу України, статей 179, 180, 207 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 у даній справі позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області до Відділу культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-Груп про визнання недійсною додаткової угоди до договору постачання природного газу і припинення її дії на майбутнє - задоволено частково. Суд виніс рішення, яким визнав недійсною додаткову угоду №2 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-Груп та Відділом культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп подало до суду апеляційну скаргу № 1473/19 від 11.11.2019, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що у прокуратури відсутня процесуальна дієздатність на подання позову у даній справ.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано визнано неналежним доказом - лист Газові трейди України № 2 від 21.01.2019 (відповідно до якого ціна за 1000 м.куб. природного газу склала 11200 грн.), при тому, що вказаний лист був підставою для укладення додаткової угоди № 1 від 21.01.2019. Спірна додаткова угода № 2 укладена на підставі Житомирської торгово-промислової палати № В-125 від 25.01.2019, відповідно до якого ціна за 1000 куб.м. природного газу складала 12 950 грн. Вказані довідки надані уповноваженими на те органами торгово-промисловими палатами у відповідності до ст. 3 Закону України Про торгово-промислові палати України . Відтак, спірна додаткова угода укладена на підставі документів, що підтверджують факт коливання цін на природний газ.

Заступник прокурора Івано-Франківської області та Держаудитслужба подали до суду відзиви на апеляційну скаргу № 05/1-747вих-19 від 13.12.2019, б/н від 17.12.2019 в яких просять рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзиви на апеляційну скаргу мотивовані тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновки місцевого господарського суду не спростовує.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2018 року на веб-сайті Prozorro - публічні закупівлі Відділом культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації оприлюднено оголошення №UA-2018-12-05-001572-с про проведення відкритих торгів щодо закупівлі газове паливо ДК 021:2015:09120000-6 в кількості 55 000 м.куб.

На засіданні тендерного комітету Відділу культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації, оформленого протоколом №4 від 09.01.2019 ухвалено визнати тендерну пропозицію учасника ТОВ Укртранссервіс-Груп за ціною 556 380,00грн з ПДВ такою, що відповідає вимогам тендерної документації замовника та є найбільш економічно вигідною; прийнято рішення про намір укласти договір щодо закупівлі природного газу з учасником ТОВ Укртранссервіс-Груп за ціною 556 380,00грн з ПДВ.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп (постачальник) та Відділом культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації (споживач) укладено договір постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019. За цим договором постачальник зобов`язався постачати споживачу природний газ, в необхідних для споживача об"ємах - 55 000м.куб ., а споживач взяв на себе обов`язок своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Ціна за 1000м3 природного газу складає 10 116,00грн. з ПДВ. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачу і на день укладення договору становить 556 380,00грн. (пункти 2.1., 4.1.договору).

Пізніше, 29.01.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019, у відповідності до якої постачальником та споживачем зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 50,01168 тис.м3 та збільшено ціну за 1000м3 газу - 11 125,00грн з ПДВ (пункти 1,2 додаткової угоди).

Додатковою угодою №2 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019, укладеною 30.01.2019 між ТОВ Укртранссервіс-груп та Відділом культури та релігії Снятинської РДА сторони зменшили річний плановий обсяг постачання газу до 45,47446 тис.м3 одночасно збільшивши ціну за 1000м3 газу - 12 235,00грн з ПДВ (пункти 1,2 додаткової угоди № 2).

Предметом судового розгляду є вимога прокурора в інтересах держави в особі позивачів до відповідачів про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 і припинення її дії на майбутнє.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об`єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами сит. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 ЦК України).

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України).

За приписами ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції станом на момент спірних відносин).

Статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Аналогічні умови зазначені в п.9.10 договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019.

Отже, законодавством та договором передбачено зміну умов договору після його підписання, щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України Про публічні закупівлі .

Враховуючи викладене, при внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Умовами договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 сторони визначили річний плановий обсяг постачання газу - 55 000,00тис.м3 (пункт 2.1.), ціну за 1000м3 природного газу - 10 116,00грн з ПДВ (пункт 4.1.). При цьому у пункті 4.3. договору сторони погодили що ціна газу, розрахована відповідно до пункту 4.1. договору є обов`язковою для сторін і може бути змінена за їх взаємною згодою шляхом внесення змін у відповідності до пункту 10.3 договору. Однак, пункт 10.3 у договорі постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 - відсутній.

При цьому в п. 9.10 договору сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків не частіше ніж 1 раз на два місяці у разі коливання ціни такого товару на ринку, з обов`язковим поданням постачальником документального підтвердження зміни такої ціни від відповідної організації, що уповноважена на видачу таких даних, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, зміна ціни в договорі.

Додатковою угодою №1 від 29.01.2019 до договору №19-326 від 28.01.2019 сторонами зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 50,01168 тис.м3 та збільшено ціну за 1000м3 газу - 11 125,00грн з ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 30.01.2019 до договору №19-326 від 28.01.2019 сторонами зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 45,47446 тис.м3 та збільшено ціну за 1000м3 газу - 12 235,00грн з ПДВ.

Отже додатковими угодами №1 та № 2, укладеними відповідачами протягом двох днів 29.01.2019-30.01.2019 двічі змінено істотні умови договору від 28.01.2019, а саме збільшено ціну за одиницю товару з 10 116,00грн до 12 235,00грн, при цьому зменшено кількість товару з 55,00000 тис. куб.м. до 45,47446 тис. куб.м. Зазначене суперечить умовам договору, а саме п. 9.5. в якому сторони погодили що вносити зміни до ціни договору можна не частіше ніж 1 раз на два місяці.

Внесення таких змін до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 ТзОВ Укртранссервіс-Груп та Відділ культури та релігії Снятинської РДА обґрунтовують інформацією, зазначеною у листі асоціації "Газові трейди України" №2 від 21.01.2019, згідно якої середня ринкова ціна природного газу станом на 21.01.2019 складала 11 200,00грн та експертному висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-125 від 25.01.2019 у відповідності до якого коливання ціни на природний газ станом на січень 2019 становило 12 819,00грн - 12 950,00грн.

Інформація викладена у листі асоціації "Газові трейди України" №2 від 21.01.2019 не є належними доказами у справі, в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, документальним підтвердженням необхідності збільшення ціни за 1000м3 природного газу з 10 116,00грн до 12 235,00грн, позаяк у вказаному листі зазначено середню ринкову ціну природного газу - 11 200,00грн станом на 21.01.2019, в той час як договір постачання природного газу та додаткові угоди до договору укладено в період 28-30 січня 2019, як і інформація, викладена у експертному висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-125, стосовно коливання ціни природного газу з 12 819,00грн до 12 950,00грн є дійсною станом на дату експертизи - 25.01.2019 та може змінюватись (зазначено у експертному висновку) - не свідчить про обґрунтованість збільшення ціни на природний газ - 12 235,00грн станом дату укладення додаткової угоди №2 - 30.01.2019. Будь-яких інших документальних доказів в підтвердження правомірності прийнятого сторонами рішення про збільшення ціни на природний газ з 10 116,00грн до 12 235,00грн і як наслідок укладення додаткової угоди №2 від 30.01.2019 до договору №19-326 від 28.01.2019 - матеріали справи не містять.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання ТОВ Укртранссервіс-Груп та Відділом культури та релігії Снятинської РДА норми пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на момент спірних відносин) та умов договору (п. 9.10) при укладенні додаткової угоди №2 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019.

Оскільки додаткова угода №2 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 укладена між сторонами з порушенням пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та суперечить умовам основного договору , а саме без документально обґрунтування збільшення ціни за 1000м3 природного газу з 10 116,00грн до 12 235,00грн та одночасного зменшення обсягу закупівлі газу з 55,00000 тис. куб.м. до 45,47446 тис. куб. м. та зміна ціни відбулась протягом двох днів після зміни ціни, то наявні підстави для визнання її недійсною на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18.

Водночас вимога прокурора про припинення на майбутнє дії додаткової угоди №2 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 не підлягає задоволенню, позаяк приписи частини 2 статті 236 Цивільного кодексу України вказують на те що, якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється, що відсутнє в цьому випадку, а у відповідності частини 2 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином підстав для припинення на майбутнє дії додаткової угоди №2 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу №19-326 від 28.01.2019 - немає.

З приводу тверджень апелянта про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі позивачів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом; далі - Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення).

Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Подібний правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 924/316/18 від 29.07.2020.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Таким чином, для встановлення наявності у прокурора підстав для звернення з даним позовом, суду необхідно встановити чи передувало зверненню до суду звернення прокурора до Держаудитслужби з метою перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області звернулось до прокуратури Івано-Франківської області з листом від 15.04.2019 № 13-09-17-17/1571-2019, в якому зазначає про виявлені порушення при укладенні договору постачання природного газу від 28.01.2019 № 19-326.

В матеріалах справи міститься лист відділу культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації № 146/01-03 від 24.05.2019, який адресований першому заступнику прокурора Івано-Франківської області. Даним листом відповідач 1 направив прокурору належні документи, для здійснення останнім перевірки правомірності проведення публічних закупівель, згідно договору про постачання природного газу від 28.01.2019 № 19-326 (з врахуванням додаткових угод № 1 від 29.01.2019, № 2 від 30.01.2019 та № 3 від 04.04.2019).

Також, з листа Головного управління статистики в Івано-Франківській області № 05/1-296вих-19 від 13.05.2019, вбачається що перший заступник прокурора Івано-Франківської області звертався до Головного управління статистики в Івано-Франківській області щодо надання інформації про середні споживчі ціни на газ природний в області (грудень 2018 р.- січень 2019р.).

В подальшому, 13.06.2019 перший заступник прокурора Івано-Франківської області листом № 05/1-392вих19 звернувся до начальника Західного офісу Держаудитслужби та начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, в якому зазначено про виявлені порушення встановленого законом порядку, зміни істотних умов договору постачання природного газу від 28.01.2019 № 19-326 (додаткова угода № 2 від 30.01.2019) та про бездіяльність Західного офісу Держаудитслужби, яка полягає у не вжитті заходів на усунення порушень. Крім того, у даному листі прокурор зазначив, що відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру він повідомляє, що прокуратурою Івано-Франківської області буде заявлено позов в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області до відділу культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації, ТзОВ Укртрансервіс- груп про визнання недійсною та припинення на майбутнє додаткової угоди № 2 від 30.01.2019 до договору про постачання природного газу від 28.01.2019 № 19-326. Однак, Західний офіс Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не відреагували на лист прокурора від 13.06.2019 № 05/1-392 вих 19.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №42019091090000012 від 27.06.2019, яке було порушене у зв`язку з встановленням факту зловживання посадовими особами Комітету з конкурсних торгів відділу культури та релігії Снятинської районної державної адміністрації при проведенні у 2019 державних закупівель газу природного.

Враховуючи вищезазначене прокурором дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України Про прокуратуру . В свою чергу, як свідчать наявні матеріали справи, компетентні органи протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора самостійно не зверталися до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп слід відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2019 року у справі № 909/703/19 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.10.2020

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Мирутенко О.Л.