Постанова

від 13.10.2020 по справі 906/138/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Справа № 906/138/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Романюк Ю.В.,

відповідача - Грищенко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.20р. (ухваленого суддею Давидюком В.К., повний текст складено 26.06.20р.) у справі № 906/138/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрремпроектбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"

про стягнення 495529,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Укрремпроектбуд (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом до ТОВ Цефей-Еко (надалі - відповідач) про стягнення 738750 грн. заборгованості та 56779,75 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.02.20 року у справі № 906/138/20 позов задоволено частково. Стягнуто відповідача на користь позивача 438750,00 грн основного боргу; 56665,91 грн пені.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач на виконання умов договору здійснив організацію доставки та надання послуг обладнанням на об`єкті відповідача на суму 510900 грн., що підтверджено актами виконання послуг. Відповідач частково оплатив послуги в сумі 72150 грн., здійснив реєстрацію податкових накладних за зобов`язаннями з ТОВ "Укрремпроектбуд", підписав акт звіряння розрахунків, що підтверджує факт визнання відповідачем боргу, звернувся до відповідача з гарантійним листом, у змісті якого визначено заборгованість та графік її погашення, не надав доказів протиправності використання печатки підприємства чи її втрати, тому суд першої інстанції вважав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги будівельною технікою в розмірі 438750,00 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд здійснивши розрахунок пені, дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 56665,91 грн. пені, в частині стягнення 113,84 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.20 року у справі № 906/138/20 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні підписані відповідачем замовлення, якими погоджено кількість годин та місце роботи. Таким чином, позивачем не доведено погодження сторонами всіх умов договору, які необхідні для надання послуг та надання послуг відповідно до замовлень відповідача.

Стверджує, що з наданих позивачем копій актів неможливо встановити автентичність підпису директора відповідача. При цьому, на договорі та всіх актах наданих послуг, в рамках візуального порівняння підписів директора, вбачається, що останні виконані різним стилем та їх розчерк суперечить один одному, що викликає сумніви у підписанні актів наданих послуг директором відповідача.

В матеріалах справи відсутні підписані представником замовника рапорти механізми, які б свідчили про виконання робіт та підтверджували обсяг наданих робіт, які вказані у актах наданих послуг.

Вважає, що надані позивачем акти звірки також не є належними доказами надання послуг, оскільки акт звірки не є документом, що фіксує зміст договору чи вносить зміни до договору.

Оскільки усі дії по реєстрації податкових накладних вчинені позивачем, факт такої реєстрації не може свідчити про надання послуг відповідача. Крім того, останні не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , якими може підтверджуватися факт здійснення господарської операції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, зазначив, що згідно п.2.7 Договору основним документом для визначення кількості відпрацьованого Технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. При цьому, акти наданих послуг повернулися до позивача підписані представником відповідача, що свідчить про підтвердження відсутності претензій з боку відповідача до кількості, якості та вартості наданих послуг. А тому, підписання відповідачем актів звірки взаєморозрахунків станом на 25.09.2019 року та станом на 08.10.2019 року - є погодженням відповідача із загальною сумою заборгованості перед позивачем.

ДФС в Житомирській області надало підтвердження щодо відображення податкових накладних ТОВ ЦЕФЕЙ-ЕКО у складі податкового кредиту, що неможливо зробити без наявності актів надання послуг, які є підписаними і прийняті до обліку відповідачем.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2019 р. між ТОВ "Укрремпроектбуд" та ТОВ "Цефей-Еко" укладено договір про надання послуг технікою №040719/1 (т. 1, а.с. 47-50).

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та/або іншими будівельними механізмами (надалі - техніка), зазначеними в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною, з особами (операторами), які мають право на керування такою технікою, для використання її у господарській діяльності замовника.

Згідно з п. 1.5 договору, найменування, кількість, вартість послуг визначаються розрахунком вартості послуг, що є додатком №1 до цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість послуг за цим договором складає сукупну вартість послуг, визначених у всіх підписаних сторонами актах виконаних робіт (наданих послуг).

Оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.2. договору).

Відповідно п. 2.7 договору, основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує виконавець і передає на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати вмотивовану відмову від його підписання. У разі не надання підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг) або вмотивованої відмови в зазначений строк, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається прийнятим.

За п. 2.8 договору, підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку до наданих послуг.

Крім того, сторонами підписано Додаток № 1 до Договору розрахунок вартості послуг (калькуляція та специфікація), відповідно до якого, ціна однієї години роботи техніки визначена у сумі 600,00 грн з ПДВ. Вартість доставки однієї одиниці техніки (JCB 535-125) на виробничий об`єкт замовника становить 9300,00 грн з ПДВ, з виробничого об`єкта замовника - 9300,00 грн з ПДВ (т. 1, а. с. 51).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач здійснив організацію доставки обладнання на об`єкт відповідача, що підтверджується актом надання послуг №160719009 від 16.07.2019 (т. 1, а.с. 53).

Крім того, позивач надав відповідачу послуги будівельною технікою на суму 492600,00 грн., що підтверджується актами надання послуг (т. 1, а.с. 52, 54-59).

Разом з тим, ТОВ "Укрремпроектбуд" виконало роботи з організації доставки обладнання з об`єкта відповідача на суму 1500 грн., що підтверджується актом №31019001 від 03.10.2019 (т. 1, а.с. 60).

А відтак, позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 510900 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Цефей-Еко" здійснило оплату отриманих послуг в сумі 42900 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 105 від 25.07.19 р. на суму 9300 грн. та № 105 від 25.07.19 р. на суму 33600 грн. (т. 1 , а.с. 63-64).

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.07.19 - 08.10.19 р., що підтверджує заборгованість відповідача в сумі 468000 грн. Акт підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

08.11.19 р. відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом, в якому просив прийняти до відома гарантійний лист стосовно подальшої співпраці по договору № 040719/1 від 04.07.19 р. Відповідач наголосив на тому, що позивачем надано відповідачу послуги навантаження та доставки загальною вартістю 510900 грн., однак відповідач провів часткову оплату за отримані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 468 000 грн. З урахуванням реальних поточних можливостей гарантував дотримання графіку погашення заборгованості наведеного в листі. Гарантійний лист підписаний директором ТОВ Цефей-Еко та скріплений відтиском печатки товариства.(т. 1, а.с. 139).

Крім того, платіжним дорученням № 790 від 15.11.19 р. відповідач перерахував позивачу 29250 грн. в якості оплати по акту № 10819021 грн від 01.08.19 р. (т. 1, а.с. 65).

А відтак, ТОВ "Цефей-Еко" частково оплатило вартість отриманих послуг в загальній сумі 72150 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрремпроектбуд" здійснило реєстрацію податкових накладних за зобов`язаннями з ТОВ "Цефей-Еко", які внесені на підставі договору №040719/1 від 04.07.2019 (а.с. 142-144; 145-147; 148-150; 150а-151; 153-157; 158-161; 162-166; 167-172 у т.1).

Водночас ТОВ "Цефей-Еко" зареєстровано податковий кредит за накладними, контрагентом яких є позивач (а.с. 228-230, 237-239, 243-245 т. 1, а.с. 45-46 т. 2). Податкові накладні ТОВ "Цефей-Еко" складені та підписані електронно-цифровим підписом директора ОСОБА_1 .

Внаслідок неналежного виконання ТОВ "Цефей-Еко" зобов`язань в частині оплати отриманих послуг, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 438750 грн.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором №040719/1 про надання послуг від 04.07.19 р. в сумі 438750 грн. та 56779,75 грн. пені.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За умовами договору, оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав умови договору, надав відповідачу послуги вартістю 510900 грн., однак відповідач за надані послуги розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 438750 грн.

Надання позивачем відповідачу послуг на виконання умов договору підтверджується актами надання послуг №160719009 та №160719010 від 16.07.2019, №10819022 від 01.08.19 р., №160819019 від 16.08.19р., № 160919014 від 16.09.19 р., № 170919001 від 17.09.19 р., № 11019003 від 01.10.19 р. № 21019001 від 02.10.19 р., №31019001 від 03.10.2019, які підписані представниками обох сторін та скріплені відтисками печаток товариств.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Відповідно до вимог вищевказаного абз.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акти надання послуг містять такі обов`язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому надано послуги; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "замовник" та "виконавець", та чи засвідчені ці дані відтиском печаток сторін.

Апеляційний суд зазначає, що в актах надання послуг не зазначено посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції з отримання наданих послуг за наявності підпису у акті, який засвідчений відтиском печатки відповідача, не може свідчить про те, що такі акти є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на актах є свідченням участі уповноваженої особи у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа

У даній справі відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів через втрату чи викрадення печатки. Тому в суду відсутні підстави вважати, що у спірному випадку печатка використовувалася проти волі ТОВ "Цефей-Еко".

Враховуючи вказане, колегія суддів оцінює критично доводи відповідача про те, що акти надання послуг підписані не представником відповідача.

А тому, судова колегія дійшла висновку про те, що акти надання послуг, які надані позивачем в підтвердження факту надання послуг та отримання їх відповідачем відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та можуть вважатися первинними документами.

Тобто, вказані акти виконаних робіт є належними доказами здійснення господарської операції позивачем, а тому, є підставою виникнення обов`язку відповідача щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що податкові накладні не можуть свідчити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки вони не підтверджують факт надання послуг відповідачу та наявність у нього заборгованості перед позивачем.

Колегія суддів звертає увагу на те, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт здійснення господарської операції та його прийняття її.

Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як виконавця так і замовника, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку наданих послуг.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 названого Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При дослідженні матеріалів справи, суд встановив, що ТОВ "Укрремпроектбуд" та ТОВ "Цефей-Еко" є платниками податку на додану вартість (ПДВ).

Так, ТОВ "Укрремпроектбуд" здійснило реєстрацію податкових накладних за зобов`язаннями з ТОВ "Цефей-Еко", які внесені на підставі договору №040719/1 від 04.07.2019 (а.с. 142-144; 145-147; 148-150; 150а-151; 153-157; 158-161; 162-166; 167-172 у т.1).

Водночас, ТОВ "Цефей-Еко" зареєстровано податковий кредит за накладними, контрагентом яких є позивач (а.с. 228-230, 237-239, 243-245 т. 1, а.с. 45-46 т. 2).

Разом з тим, податкові накладні ТОВ "Цефей-Еко" складені та підписані електронно-цифровим підписом директора Антипчук О.О.

В силу вимог ст.ст. 1, 6, 7 ЗУ "Про електронні довірчі послуги" документи, які надсилаються електронною поштою, подані з використанням власного електронного підпису особи, прирівнюються до власноручного підпису.

Отже, враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як замовника, так і виконавця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку спірних послуг, колегія суддів дійшла висновку, що податкові накладні є належним доказом на підтвердження факту надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем.

В матеріалах справи міститься акт звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості у відповідача по договору станом на 08.10.19 в сумі 468000 грн.

Суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (див. частина перша статті 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

А відтак, наявний в матеріалах справи акт звіряння розрахунків є належним доказом, що свідчить про визнання відповідачем факту отримання послуг від позивача та боргу по договору надання послуг від 04.07.19 р.

Крім того, дії відповідача щодо часткової оплати отриманих послуг в сумі 72150 грн. та надсилання відповідачем на адресу позивача гарантійного листа №70 від 08.11.2019р. з графіком погашення заборгованості, підтверджують визнання відповідачем факту отримання послуг від позивача та існуючої заборгованості по договору №040719/1 від 04.07.2019 р.

А тому, беручи до уваги усі докази, зібрані у даній справі в їх сукупності, а саме: умови Договору, акти надання послуг, часткову оплату відповідачем отриманих послуг; акт звірки взаєморозрахунків, податкові накладні, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 438750 грн. заборгованості.

Колегія суддів не бере до уваги заперечення, викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності підписаних відповідачем замовлень, якими погоджено кількість годин та місце роботи, рапортів механізмів, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 2.7, 2.8 договору, основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує виконавець і передає на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати вмотивовану відмову від його підписання. У разі не надання підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг) або вмотивованої відмови в зазначений строк, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається прийнятим. Підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку до наданих послуг.

Надання послуг за договором № 040719/1 від 04.07.2019 підтверджено підписаними та скріпленими печатками актами надання послуг, що встановлено судами першої та апеляційної інстанції, та в подальшому підтверджено іншими діями відповідача, як то підписання актів звіряння взаєморозрахунків, гарантійним листом, податковими накладними, частковою оплатою, що свідчить про відсутність заперечень відповідача щодо кількості, якості та претензій в частині наданих послуг. Враховуючи, що, за змістом п.2.7 договору, саме акт наданих послуг є основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу, відсутність замовлень відповідача та рапортів механізмів, не спростовує факту отримання відповідачем послуг за договором та їх вартості.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 5.4 Договору зазначено, що за порушення строків оплати замовником, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової НБУ, за кожен день прострочення від суми неоплачених послуг.

Договором передбачено обов`язок замовника оплатити послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок виконавця.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені, перевіривши методику та періоди їх нарахування по кожному акту окремо, апеляційний суд погоджується з правильністю розрахунку суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 56665,91 грн. пені, в частині стягнення 113,84 грн. пені суд відмовив.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід залишити за відповідачем.

Керуючись ст. ст. 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.20р. у справі № 906/138/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.20р. у справі № 906/138/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/138/20 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "19" жовтня 2020 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.