Рішення

від 12.10.2020 по справі 911/1757/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2020 р. Справа № 911/1757/20

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б", 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Павліченко, будинок 20 Б

до 1. Білоцерківської міської ради, 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15

2. Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа", 09109, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3

про скасування державної реєстрації речових прав та витребування майна з чужого незаконного володіння

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

Суть спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б (далі - ОСББ Павліченко, 20Б ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради та Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа , в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Науменко О.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12831034 від 05.05.2014 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №5549188 про право власності на нежитлове приміщення №69 в будинку №20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква та право господарського відання за КП Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа ;

- витребувати модульну дахову котельню разом з технічною документацію вказаного багатоквартирного будинку (приміщення і обладнання) та повернути співвласникам багатоквартирного будинку Павліченко 20Б .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач з посиланням на статті 1, 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , статті 1, 4, 19 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , статті 1, 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , статті 1, 19, 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги , статті 328, 334, 358, 369, 387, 393, 1212 Цивільного кодексу України вважає, що відповідачі не набували право власності на модульну дахову котельню, яка є допоміжним приміщенням і перебуває у спільній сумісній власності співвласників будинку, через що реєстрація речових прав у державному реєстрі є незаконною.

Відповідачі проти позову заперечують з тих підстав, що нежитлове приміщення котельні не є допоміжним, що право власності на нього зареєстроване правомірно на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №317 від 01.10.2002 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

По акту приймання-передачі основних засобів від 24.12.1999 на підставі акту державної приймальної комісії по прийманню в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 23.12.199 був введений в експлуатацію 68-квартирний житловий будинок з даховою котельною по вул.Павліченко, 20Б у місті Біла Церква загальною площею 4354,2кв.м житловою площею 2327,5кв.м 1999 року побудови та переданий Комунальним підприємством Білоцерківський домобудівний комбінат ЖЕКу-2.

На підставі розпорядження виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №1-3-976 від 17.12.1999 та акту приймання-передачі основних засобів від 24.12.1999 модульна дахова котельня системи МО ОО АМЕ виробництва СП Укрінтерм на 68-квартирному житловому будинку по вул.Павліченко, 20Б у місті Біла Церква передана від КП Білоцерківський домобудівний комбінат на баланс Комунального підприємства Білоцерківтепломережа .

Розпорядженням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №1-3-219 від 30.03.2000 вирішено безкоштовно прийняти та дозволити експлуатацію модульна дахова котельня 68-квартирного житлового будинку по вул.Павліченко, 20Б.

28.02.2012 за рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку №20 по вул.Павліченко в місті Біла Церква проведена державна реєстрація юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б код 38010115, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 03.06.2020.

По актах приймання-передачі в управління та технічне обслуговування багатоквартирного будинку від 01.09.2016, складених комісією у складі представників ЖЕК №6 та ОСББ Павліченко, 20Б , обстежено та з КП Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6 передано в управління та технічне обслуговування ОСББ Павліченко, 20Б багатоквартирний будинок в місті Біла Церква по вул.Павліченко, 20Б та технічний паспорт на цей будинок.

15.12.2017 ОСББ Павліченко, 20Б листом №25 звернулось до Міського голови з проханням вирішити питання про передачу на баланс ОСББ Павліченко, 20Б модульної дахова котельня, яка знаходиться на даху будинку №20Б по вул. Павліченко в м.Біла Церква.

У відповідь на цей лист та лист №32 від 26.02.2018 Білоцерківська міська рада листами №01-29/29 від 10.01.2018 та №1091/01-10 від 28.03.2018 повідомила ОСББ Павліченко, 20Б про те, що модульна дахова котельня 68-квартирного житлового будинку по вул.Павліченко, 20Б перебуває на праві господарського відання у КП БМР Білоцерківтепломережа , і згідно свідоцтва про право власності від 17.10.2002 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень власником нежитлового приміщення площею 31,7м 2 , в якому розмішена ця котельня, є власністю територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради, що відповідає Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності .

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер витягу 21246376 станом на 05.05.2014 та індексний номер витягу 211314677 станом на 03.06.2020 на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення котельня загальною площею 31,7м 2 в житловому будинку за адресою Київська обл., м Біла Церква, вулиця Павліченко, будинок 20-б, приміщення 69 державним реєстратором Науменко Оленою Євгеніївною 25.04.2014 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 12831034 від 05.05.2014 зареєстровано право комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради та право господарського відання Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа .

ТОВ Білоцерківський домобудівний комбінат листом від 11.12.2017 на запит ОСББ Павліченко, 20Б повідомило, вартість 1кв.м житла, що підлягала реалізації в 68-квартирному житловому будинку по вул.Павліченко, 20Б, розраховувалась згідно до кошторисної документації на відповідний об`єкт будівництва; загальний кошторис об`єкту будівництва складається з вартості спорудження житлового будинку, модульної котельні, майданчикових та поза майданчикових мереж; всі ці складові враховувалися при розрахунку вартості 1 кв.м житла.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності згідно статті 328 цього Кодексу набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в разі створення ОСББ, будинок передається в управління ОСББ в цілому, з усіма квартирами та нежитловими приміщеннями з метою його належного утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 у справі №1-2/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) в процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку терміни допоміжні та нежитлові розмежовано наступним чином:

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Статтею 4 Житлового кодексу України зазначено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Про затвердження ДБН В.3.2 2 2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт №295 від 22.07.2009 нежитлове приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Аналогічне визначення міститься і у додатку Б до ДБН В.2.2 15 2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , затвердженого наказом Державного комітету з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005.

Відповідно до п. 2.53 розділу Нежитлові поверхи (приміщення) Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 нежитлові поверхи (приміщення), нежитлові приміщення - приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гуртожитків і житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини.

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (частини перша та друга статті 368 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 369 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначаються Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Водночас, нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду викладене у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004р. та рішенні Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011.

Згідно пункту 1.1 рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Пунктом 1 рішення Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011 роз`яснено, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Згідно статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

У рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 вказано, що підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

При вирішенні даного спору визначальним є визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення того, чи відносяться спірні приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

Оспорюване рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991р., яке посвідчує право власності територіальної громади на спірні приміщення, не змінює їх правового статусу. За наявності у спірних нежитлових приміщень статусу допоміжних, вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.07.2018р. у справі №916/2069/17.

Норми Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку є спеціальними відносно норм Закону у України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку і визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

З огляду на матеріали справи, спірні нежитлові приміщення є допоміжними приміщеннями у складі багатоквартирного будинку і належать членам об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності, оскільки приміщення 69 загальною площею 31,7м 2 в житловому будинку за адресою Київська обл., м Біла Церква, вулиця Павліченко, будинок 20-б є приміщенням, в якому розміщена дахова модульна котельня, яка використовується для обслуговування та забезпечення теплопостачання мешканцям будинку.

Відповідачем Білоцерківською міською радою до матеріалів справи не надано доказів набуття територіальною громадою міста права власності на спірне приміщення на підставах, визначених законом.

З огляду на викладене вимоги про скасування запису про реєстрацію права власності територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради на приміщення котельня загальною площею 31,7м 2 в житловому за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Павліченко, будинок 20-б, приміщення 69 та витребування у Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа модульної дахової котельні вказаного багатоквартирного будинку (приміщення і обладнання) разом з технічною документацію та повернення співвласникам багатоквартирного будинку Павліченко 20Б підлягають задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову, понесені позивачем, покладаються на відповідача Білоцерківську міську раду, оскільки спір виник у зв`язку з її неправомірними діями.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись статями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Науменко О.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12831034 від 05.05.2014, та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №5549188 про право власності на нежитлове приміщення №69 в будинку №20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква та право господарського відання за КП Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа .

3. Витребувати модульну дахову котельню будинку №20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква разом з технічною документацію (приміщення і обладнання) та повернути співвласникам багатоквартирного будинку Павліченко 20Б .

4. Стягнути з Білоцерківської міської ради (09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, код ЄДРПОУ 26376300) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б (09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Павліченко, будинок 20 Б, код ЄДРПОУ 38010115) судовий збір 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

5. Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 19.10.2020