Рішення

від 13.10.2020 по справі 914/1902/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 справа № 914/1902/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ББМ-Київ , м.Київ,

до відповідача: Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м.Львів,

про: стягнення 59' 964,56 грн.

Суддя Козак І.Б.

При секретарі Пришляк Ю.-М.В.

Представники сторін:

Від позивача: Парфан Т.Д. - адвокат,

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім ББМ-Київ подано позов до Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 59964,56 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.09.2020. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 29.09.2020р. закрито підготовче провадження, призначено на 13.10.2020р.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 13.10.2020р. представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору поставки №Л/НХ-17469/НЮ від 16.05.2017р. не оплачено у повному обсязі отриманий товар (бетонна суміш) на суму 33858,00 грн. Також позивачем нараховано відповідачу 15453,35 грн. пені, 7603,21 грн. інфляційних втрат, 3050,00 грн. 3 % річних.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить:

- 2' 102,00грн. - сума сплаченого судового збору;

- 16' 500,00 грн. - втрати на правову допомогу.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку ч.9 ст.165 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Обставини справи.

16 травня 2017 року ТзОВ Торговий дім ББМ-Київ (постачальник, позивач у справі) було укладено договір поставки № Л/НХ-17469/НЮ ( Договір) з Публічним акціонерним товариством Українська залізниця , правонаступником якого є Акціонерне товариство Українська залізниця , в особі начальника структурного підрозділу Служба матеріально-технічного забезпечення регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця Сенишина І.А. та головного інженера структурного підрозділу Служба матеріально-технічного забезпечення регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця Назаркевича В.З. ( Замовник) про поставку бетонної суміші.

Сума Договору відповідно до п.3.1. склала 2 829 999.00 (Два мільйони вісімсот двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень.

25 травня 2017 року в рамках Договору Постачальник згідно накладної №БК-0000034 поставив Замовнику суміш бетонну на суму 33858.00 грн. та виписав податкову накладну №3 від 25.05.2017р. на суму 33858.00 грн. в т.ч. ПДВ 5643.00 грн. Податкова накладна зареєстрована у ЄРПН 02.06.2017 року. Реєстраційний номер документа 9102624494.

Поставка бетонної суміші відбулася за адресою вказаною в п.5.3 Договору, а саме: 89133,Україна, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Скотарське,445, Мукачівське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця .

Відповідно до п.5.5. Договору Постачальник передав Замовнику видаткову накладну

№БК-0000034 від 25.05.2017р.; податкову накладну №3 від 25.05.2017р.; рахунок-фактуру №БК-0000026 від 25.05.2017 р.; документи , що підтверджують якість товару; акт приймання-передачі товару від 25.05.2017 р.

В порушення п.6.1. Договору Замовник підписані зі своєї сторони документи не повернув.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом оплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунка на оплату товару після 30 банківських днів з дати поставки товару ( за наявності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Позивач договірні зобов`язання виконав - товар поставив, рахунок на оплату пред`явив, податкову накладну зареєстрував. Відповідач, в порушення умов Договору, кошти за отриману бетонну суміш не оплатив.

У зв`язку із зменшенням обсягів закупівлі 08.06.2017 р. сторони розірвали договір за взаємною згодою. Викладені вище обставини підтверджуються інформацією, розміщеною на сайті державних закупівель Prozzoro. Зокрема, на вказаному електронному ресурсі розміщений договір № Л/НХ-17469/НЮ від 16.05.2017 року і Звіт про виконання договору про закупівлю від 08.06.2017 року. Згідно звіту про виконання договору про закупівлю сума оплати за договором склала 33858,00 грн. і відповідає сумі вказаній в накладній на поставку бетонної суміші від 25.05.2017 року. Станом на дату прийняття рішення відповідачем не подано доказів сплати боргу та нарахованих штрафних санкцій.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем товару (бетонної суміші) на суму 33' 858,00 грн., тому в цій частині заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу 15' 453,35 грн. пені, 7603,21 грн. інфляційних втрат, 3050,00 грн. 3 % річних

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши самостійний перерахунок штрафних санкцій за визначені позивачем періоди, суд встановив деякі допущені позивачем помилки в поданому розрахунку. Тому, правомірною до стягнення з відповідача є 7' 603,21 грн. інфляційних втрат, 3' 048,66 грн. 3% річних.

Щодо нарахованої суми пені, то згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З поданого позивачем розрахунку вбачається період нарахування пені 25.06.2017р. - 24.06.2020р.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що правомірною до стягнення з відповідача є сума пені 4' 371,86 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 13.10.2020р. представником позивача подано докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в цій справі.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (адреса:03150, м.Київ, вул..Є.Гедройця, б.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Львівська залізниця (адреса: 79025, м.Львів, вул.Гоголя, б.1, код ЄДРПОУ 40081195 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ББМ-Київ (адреса: 03067, м. Київ, вул.Гарматна, 21, кв.71, код ЄДРПОУ 32910200 ) 33' 858,00 грн. основного боргу, 4' 371,86 грн. пені, 7' 603,21 грн. інфляційних втрат, 3' 048,66 грн. 3% річних та 1' 713,34 грн - судовий збір.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання судових витрат на 20.10.2020р. на 11год 15хв.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2020р.

Суддя І.Б. Козак