Рішення
від 16.10.2020 по справі 320/382/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 320/382/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до третя особа:Яготинської районної ради, ОСОБА_2 , провизнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Яготинської районної ради (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача:

- Про обрання головуючого на сесії від 21.12.2018 № 620-37-VII;

- Про внесення змін до рішення сесії районної ради від 25 грудня 2015 року № 64-02-VII Про Регламент роботи Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 626-37-VII,

- Про звільнення з посади голови Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 629-37-VII;

- Про обрання голови Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 630-37-VII.

Крім того, позивач просить суд поновити його на посаді голови Яготинської районної ради та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням процедури, визначеної Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР та Регламентом Яготинської районної ради VII скликання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/382/19 та призначено підготовче засідання на 07.03.2019 о 15 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні, призначеному на 07.03.2019, задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження, продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на підставі пункту 3 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено учасникам справи строки для подання відповіді на відзив та заперечень та призначено наступне підготовче засідання на 16.04.2019 об 11 год. 00 хв. (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2019).

У підготовчому засіданні, призначеному на 16.04.2019, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , запропоновано третій особі подати суду письмові пояснення щодо позову або щодо відзиву, продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на підставі пункту 2 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено наступне підготовче засідання на 06.05.2019 о 13 год. 30 хв. (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2019).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 задоволено клопотання сторін про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження, продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на підставі пункту 3 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено наступне підготовче засідання на 24.05.2019 о 12 год. 30 хв.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 та 27.06.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовчі засідання на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2019 о 10 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 29.08.2019, відкладено судом на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2019).

Чергове судове засідання призначене на 19.11.2019 об 11 год. 00 хв.

Судом встановлено, що учасники справи (їх представники) були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень відповідачу та третій особі, а також конверт, направлений на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, який повернувся до суду із відміткою підприємства поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

З огляду на викладене судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2019).

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою для висловлення позивачу Яготинською районною радою недовіри та, як наслідок, звільнення його із займаної посади стало неодноразове ігнорування позивачем пропозицій депутатів шляхом їх невключення до порядку денного сесій, а також систематичне оголошення перерв у засіданнях ради за відсутності наданих чинним законодавством на це повноважень.

За наведених обставин представник відповідача вважає, що приймаючи рішення про продовження сесії, призначеної на 21.12.2018, за відсутності голови та частини депутатів з метою прийняття рішення про звільнення позивача з посади голови районної ради та обрання головою іншої особи, Яготинська районна рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третя особа надіслала до суду письмові пояснення, в яких підтримала позицію відповідача по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Яготинської районної ради від 17.11.2015 № 03-01-VII депутата Яготинської районної ради ОСОБА_1 обрано головою Яготинської районної ради.

29.11.2018 розпорядженням Яготинської районної ради Про скликання чергової тридцять сьомої сесії Яготинської районної ради VII скликання № 91 скликано чергову тридцять сьому сесію Яготинської районної ради та винесено на розгляд сесії ряд питань.

За поясненнями позивача, на пленарних засіданнях, призначених на 14.12.2018 та 21.12.2018, ним як головою Яготинської районної ради оголошено перерви на підставі частини другої статті 13 Регламенту, а саме: у зв`язку з незатвердженням районною радою порядку денного.

Разом з тим після оголошеної перерви у пленарному засіданні, призначеному на 21.12.2018, депутатами у кількості 20 осіб за результатами голосування прийнято рішення про продовження засідання сесії за відсутності іншої частини депутатів та голови районної ради, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу від 21.12.2018 № 37.

21.12.2018 року за результатами проведеної тридцять сьомої сесії Яготинською районною радою прийнято ряд рішень, серед яких, № 620-37-VII, № 626-37-VII, № 629-37-VII та № 630-37-VII, якими обрано головуючого на сесії, внесено зміни до частини четвертої статті 24 Регламенту Яготинської районної ради VII скликання, звільнено позивача з посади голови Яготинської районної ради та обрано новим головою Яготинської районної ради ОСОБА_2 .

Як стверджує позивач в обґрунтування своїх вимог, відповідачем, в порушення вимог Закону № 280/97-ВР та статей 17, 20 Регламенту Яготинської районної ради VII скликання, під час прийняття зазначених вище рішень не забезпечено:

- внесення до порядку денного сесії пропозицій з приводу наведених вище питань разом з проектами рішень та супровідними записками до них не пізніш, як за 20 днів до сесії;

- обговорення постійними комісіями проектів рішень;

- доведення порядку денного чергової сесії, який формується на підставі орієнтованого переліку питань для розгляду, до депутатів не пізніше, як за 10 днів до сесії.

Крім того, позивач наголошує, що з огляду на виключне право голови ради відкривати, закривати, вести засідання ради та оголошувати перерви, продовження депутатами сесії, призначеної на 21.12.2018, після оголошення позивачем перерви до 28.12.2018, є порушенням вимог Регламенту Яготинської районної ради VII скликання.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що представником відповідача не заперечувались обставини того, що проекти оскаржуваних рішень не пройшли процедуру обговорення та включення до порядку денного, визначену положеннями статей 17 та 20 Регламенту.

Водночас представник відповідача звернув увагу суду на положення частини третьої статті 17 Регламенту, за змістом яких у випадку, якщо пропозиція депутата разом із супровідною запискою та проектом рішення не потребує додаткового вивчення, вона може бути винесена безпосередньо при розгляді порядку денного на сесії.

Разом з тим доказів розгляду постійними комісіями проектів рішень та надання ними висновку, зокрема, щодо кандидатури ОСОБА_2 як особи, яка пропонується на посаду голови районної ради, відповідачем не подано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР(далі - Закон України № 280/97-ВР).

Згідно з частиною другою статті 10 Закон України № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради (частина перша статті 46 Закон України № 280/97-ВР).

Так, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 43 Закону України № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.

Частинами першою та другою статті 55 Закону України № 280/97-ВР передбачено, що голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.

Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

Частиною четвертою статті 55 Закон України № 280/97-ВР визначено, що у своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

При цьому частиною п`ятнадцятою статті 46 цього Закону передбачено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Таким чином, порядок обрання та звільнення з посади голови районної ради регламентується як положеннями Закону України № 280/97-ВР, так і прийнятим на його виконання регламентом.

Відповідно до частини першої статті 17 Регламенту Яготинської районної ради VII скликання (далі - Регламент) проект порядку денного сесії формується головою ради на підставі орієнтовного переліку питань для розгляду на сесіях, пропозицій постійних комісій, депутатів, районної державної адміністрації. Він доводиться до депутатів не пізніше, як за 10 днів до сесії.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що пропозиції до порядку денного сесії вносяться вищезазначеними органами не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання. Голова ради організовує їх попередній розгляд.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 17 Регламенту скликання пропозиції щодо кожного питання, яке пропонується включити до порядку денного сесії, подаються із супровідною запискою і проектом рішення, що пропонується прийняти за цією пропозицією.

Винесенню питання на розгляд сесії передує його підготовка і вивчення постійними комісіями. Пропозиції комісії щодо документів, які пропонується внести на розгляд ради, доводяться до депутатів письмово, або (за її дорученням) через виступ представника комісії (частина друга статті 20 Регламенту).

При цьому частиною п`ятою статті 47 Закону № 280/97-ВР передбачено, що постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

Аналогічні положення Яготинською районною радою закріплені у пункті 2.6 Положення про постійні депутатські комісії Яготинської районної ради, затвердженого рішенням Яготинської районної ради від 01.10.2018 № 22-02-VІІ.

Таким чином, прийняттю районною радою рішень на сесії передує:

- підготовка та вивчення постійними комісіями проектів таких рішень;

- внесення проектів рішень разом із супровідною запискою до порядку денного не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання;

- доведення до відома депутатів проекту порядку денного сесії, пропозицій постійних комісій, які пропонується внести на розгляд ради, не пізніше, як за 10 днів до сесії.

Рішення відповідача від 21.12.2018, якими внесено зміни до Регламенту роботи Яготинської районної ради, звільнено позивача з посади та обрано головою Яготинської районної ради третю особу, прийняті відповідачем без дотримання наведеної вище процедури, що свідчить про їх протиправність.

Доводи відповідача про те, що пропозиція з вказаних питань разом з супровідною запискою могла в силу положень частини третьої статті 17 Регламенту бути винесена безпосередньо при розгляді порядку денного сесії як така, що не потребує додаткового вивчення, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

В силу вимог Закону та Регламенту підстави та порядок висловлення недовіри голові районної ради, відкликання його з посади, звільнення голови, обрання нового голову є чітко регламентованими.

Відтак питання, за результатами вирішення яких прийнято наведені вище рішення, у тому числі питання про припинення повноважень голови районної ради без вислуховування пояснень з цього приводу самого позивача та без додаткового вивчення, а також підготовки усіх матеріалів, що стали підставою для висловлення йому як голові районної ради недовіри, не можуть бути включені до порядку денного сесії безпосередньо при розгляді такого порядку з огляду на їх важливість.

У свою чергу наявна в матеріалах адміністративної справи супровідна записка за підписом 16 депутатів про висловлення недовіри голові Яготинської районної ради - ОСОБА_1 , не містить жодного правового обґрунтування звільнення позивача з посади, а саме: конкретизації прав та інтересів територіальної громади, які ним порушено, у зв`язку з чим виникло питання про їх захист.

При цьому з огляду на те, що предметом даного спору є питання дотримання відповідачем вказаної вище процедури, правомірність та обґрунтованість підстав для висловлення позивачу як голові районної ради недовіри дослідженню судом не підлягають.

Суд також враховує наступне.

Частиною четвертою статті 24 Регламенту (у редакції від 25.12.2015) передбачено, що голова ради є підзвітним раді і може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш, як дві третини (23 депутати) депутатів від загального складу ради, шляхом таємного голосування.

Рішенням відповідача від 21.12.2018 № 626-37-VII у вказану статтю Регламенту внесено зміни в частині кількості депутатів, голосів яких необхідно для звільнення голови районної ради із займаної посади.

Наведеним вище рішенням слова якщо за його звільнення проголосувало не менш, як дві третини депутатів від загального складу ради замінено словами якщо за звільнення проголосують більшість депутатів від загального складу ради .

При цьому частиною п`ятою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Аналогічні положення закріплені у пункті 14 статті 20 Регламенту.

Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом (частина перша статті 5 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI).

Таким чином, рішення районної ради набирають чинності лише за наслідками їх оприлюднення у визначеному чинним законодавством порядку.

Судом встановлено, що рішення Про внесення змін до рішення сесії районної ради від 25 грудня 2015 року № 64-02-VII Про Регламент роботи Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 626-37-VII оприлюднено на офіційному сайті Яготинської районної ради 28.12.2018, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою Яготинської районної ради від 25.06.2019 № 01-13/132 (а.с. 199).

Відтак, оскаржуване рішення, яким внесено зміни в Регламент, набрало законної сили лише 28.12.2018.

Разом з тим, як вже зазначалось судом вище, 21.12.2018 депутатами Яготинської районної ради у кількості 20 осіб прийнято рішення № 629-37-VII, яким позивача звільнено з посади голови районної ради.

Отже, на момент прийняття наведеного вище рішення редакція частини четвертої статті 24 Регламенту передбачала необхідність набрання голосів не менш як двох третин депутатів від загального складу ради, тобто 23 особи, з метою звільнення з посади голови районної ради.

Відтак проект рішення про звільнення позивача із займаної посади не набрав необхідної кількості голосів для того, щоб бути затвердженим.

Водночас представник відповідача наголошує на тому, що районна рада, приймаючи рішення № 629-37-VII, керувалась Законом № 280/97-ВР, положеннями якого не встановлено необхідності набрання за звільнення голови районної ради не менше двох третин голосів депутатів.

Вказані доводи не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Як вже зазначалась судом вище, Регламенту, положеннями якого встановлено кількість голосів депутатів, необхідну для звільнення голови районної ради, відведена роль закріплення та конкретизації (деталізації) процедурних норм законодавства України, що визначає правовий статус органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Відтак Регламент - це підзаконний нормативний документ процесуального характеру, який практично імплементує приписи законів України, у тому числі Закону № 280/97-ВР, шляхом закріплення порядку діяльності районної ради із дотриманням деталізованих цим регламентом технічних процедур.

За наведених обставин відповідач не може нівелювати роль Регламенту, прийнятого на виконання вимог Закону № 280/97-ВР, як нормативно-правового акта, положення якого визначають правові засади діяльності Яготинської районної ради як органу місцевого самоврядування.

У свою чергу посилання представника відповідача на відсутність у позивача повноважень оголошувати перерву в засіданнях ради також не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються положеннями статті 13 Регламенту Яготинської районної ради VII скликання, якими визначено право головуючого на сесії, тобто голови районної ради, відкривати її, закривати, вести засідання та оголошувати перерву.

При цьому суд наголошує, що процедура дострокового припинення повноважень голови районної ради у разі висловлення йому недовіри, навіть за наявності стверджувальних голосів третини депутатів від загального складу ради, має здійснюватись відповідно до законодавства.

Оскільки виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання, які віднесені до її відання, продовження двадцятьма депутатами ради сесії після оголошення перерви та після того, як решта депутатів покинули сесійну залу, суперечить положенням Закону № 280/97-ВР та Регламенту.

Продовження сесії у такий спосіб обмежує та порушує права інших депутатів, які були відсутні під час прийняття оскаржуваних рішень, скористатися правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданні ради, вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідання ради.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 20.07.2018 в адміністративній справі № 664/491/16-а.

Враховуючи викладене, з огляду на порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваних рішень, визначеного Законом № 280/97-ВР та Регламентом, суд дійшов висновку, що рішення Про обрання головуючого на сесії від 21.12.2018 № 620-37-VII, Про внесення змін до рішення сесії районної ради від 25 грудня 2015 року № 64-02-VII Про Регламент роботи Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 626-37-VII, Про звільнення з посади голови Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 629-37-VII та Про обрання голови Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 630-37-VII є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з 22.12.2018 і по день прийняття судового рішення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивача та поданої ним довідки Яготинської районної ради про доходи (а.с. 10), середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 16501,88 грн, а середньоденна заробітна плата - 733,41 грн.

Жодних пояснень та/або доказів щодо недійсності наведеної вище довідки та/або необґрунтованості сум заявлених у ній, представником відповідача суду не подано.

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу за період з 22.12.2018 по 16.10.2020 складає 453 робочих дні, розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 332237,95 грн (453 дні х 733,41 грн = 332237,95 грн).

При цьому судом не беруться до уваги посилання представника відповідача на необхідність зменшення розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу з огляду на перебування позивача на обліку в центрі зайнятості та отримання ним допомоги по безробіттю, оскільки положеннями чинного трудового законодавства не передбачено жодних випадків зменшення таких виплат.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18.07.2018 в адміністративній справі № 320/11318/14-а.

Вирішуючи питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в силу положень частини другої цієї статті, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі стороною, яка хоче компенсувати судові витрати. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання таких послуг та їх вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 23.04.2019 в адміністративній справі № 826/9047/16 та 12.08.2018 в адміністративній справі № 810/4749/15.

Водночас за змістом положень частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.04.2019 в адміністративній справі № 826/2689/15.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що на підтвердження права надання позивачу правової допомоги представником ОСОБА_1 приєднано до матеріалів позовної заяви ордер від 07.03.2019 серії КС № 323409 та витяг з договору про надання правової допомоги від 10.01.2019, укладений між позивачем та адвокатом Денисовим О.А, відповідно до умов якого адвокат надає позивачу, зокрема, консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними та юридичними особами в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях, всіх судах України усіх інстанцій, зокрема, у цивільних, господарських та адміністративних справах.

У свою чергу наявні в матеріалах адміністративної справи такі документи як: додаток № 1 до договору № 8 від 10.01.2019, акт прийому-передачі виконаних робіт за договором № 8 про надання правової допомоги від 10.01.2019 та квитанція прибуткового касового ордеру від 28.08.2019 № 4 на загальну суму 10000 грн свідчать про отримання позивачем послуг з вивчення матеріалів справи, консультації, складання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду, написання заяви на відшкодування судових витрат та представлення його інтересів у судових засіданнях, а також про їх оплату у повному обсязі.

При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять будь-яких клопотань представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність надання позивачу.

В силу положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, беручи до уваги категорію даної справи та предмет доказування, а також надані представником позивача документи на підтвердження отримання позивачем правової допомоги та оплату її вартості, суд дійшов висновку, що витрати у сумі 10000,00 грн, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Яготинської районної ради.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Яготинської районної ради (ідентифікаційний код 04054843, місцезнаходження: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 110) Про обрання головуючого на сесії від 21.12.2018 № 620-37-VII, Про внесення змін до рішення сесії районної ради від 25 грудня 2015 року № 64-02-VII Про Регламент роботи Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 626-37-VII, Про звільнення з посади голови Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 629-37-VII та Про обрання голови Яготинської районної ради від 21.12.2018 № 630-37-VII.

3.Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на посаді голови Яготинської районної ради.

4.Стягнути з Яготинської районної ради (ідентифікаційний код 04054843, місцезнаходження: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 110, м. Яготин) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 332237 (триста тридцять дві тисячі двісті тридцять сім) грн 95 коп.

5.Звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Яготинської районної ради та стягнення з Яготинської районної ради (ідентифікаційний код 04054843, місцезнаходження: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 110) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 16501 (шістнадцять тисяч п`ятсот одна) грн 88 коп.

6.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Яготинської районної ради (ідентифікаційний код 04054843, місцезнаходження: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 110) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.10.2020
Оприлюднено21.10.2020
Номер документу92292952
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/382/19

Ухвала від 18.11.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Харченко С.В.

Ухвала від 06.10.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Харченко С.В.

Ухвала від 28.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 22.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 15.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Постанова від 10.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Постанова від 04.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 04.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні