Постанова

від 20.04.2010 по справі 10/147-09-3943

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Справа № 10/147-09-3943

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого судді Мацюри П.Ф.,

суддів Андрєєвої Е.І., Ліпчанської Н. В.,

при секретарі судового з асідання: Бузіян А.І.,

за участю представникі в сторін:

від позивача: Фатєєва І.В .,

від відповідача: ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Од есі

апеляційну скаргу П риватного підприємства “Сто лес-Транс”

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 18 січня 2010 року

у справі №10/147-09-3943

за позовом Приватного п ідприємства “Столес-Транс”

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_3

про стягнення 170 387 грн. 05 к оп.,

В С Т А Н О В И В:

30.07.2009 року Приватне підп риємство “Столес-Транс” (дал і- Підприємство, позивач) звер нулось до господарського суд у Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємц я ОСОБА_4 про відшкодуванн я матеріальної шкоди в сумі 170 387 грн .05 коп., яка була спричинен а вантажу під час його переве зення вантажним автомобільн им транспортом та відшкодова на позивачем Товариству з обмеженою відповідальніст ю “Столес” (далі -Товариств о).

Позов мотивований тим, що на підставі укладеного з То вариством договору на пере везення вантажів №12/53 від 10.10.2007р. Підприємство являється вико навцем робіт з перевезення в антажу. Оскільки умовами цьо го договору передбачено прав о позивача залучати до викон ання своїх зобов'язань по дог овору третіх осіб, то Підприє мство залучило до виконання робіт з перевезення вантажу ФОП ОСОБА_4 При цьому ФОП ОСОБА_4 являється власнико м автотранспортного засобу, в якому здійснено перевезенн я вантажу, а ОСОБА_3 (далі-ві дповідач) являється водієм ц ього транспортного засобу. П ід час перевезення вантажу с талося його пошкодження, що п ризвело до спричинення збитк ів, які Підприємство відшкод увало Товариству, а остан нє відшкодувало збитки власн ику цього вантажу ТОВ з інозе мними інвестиціями “НовоФар м”, який являється замовнико м перевезення вантажу на під ставі укладеного з Товарис твом договору транспортно го експедирування №121108-1 від 12.11.20 08р. Отже, оскільки кожна сторо на має право на захист свого і нтересу, який не суперечить з агальним засадам цивільного законодавства позивач проси в суд стягнути з ФОП ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду на суму 170 387 грн.05 коп..

У відзиві на позов, ФОП О СОБА_4 зазначив, що позовні в имоги є необгрунтованими, з п осиланням при цьому на те, що, у позивача відсутнє право на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки позивач не на дав до суду ані договору, укла деного між Товариством т а Підприємством, ані письмов ого погодження ТОВ з іноземн ими інвестиціями "НовоФарм" н а залучення позивача до пере везення вантажу. Водночас до говір на перевезення вантажі в №12/53 від 10.10.2007р. не може бути дока зом залучення позивача до пе ревезення вантажу, оскільки вказаний договір укладений м іж позивачем і Товариством раніше, ніж договір транспо ртного експедирування №121108-1 ві д 12.11.2008р., що укладений між Тов ариством і ТОВ з іноземними інвестиціями "НовоФарм". Тако ж, ФОП ОСОБА_4 зазначив, що н е укладав з позивачем жодних договорів на перевезення ва нтажу та не відноситься до су б'єктів договору перевезення , не виступає ані перевізнико м, ані вантажовідправником, а ні вантажоодержувачем, а авт омобіль, в якому відповідач з дійснював перевезення ванта жу знаходився в оренді остан нього на підставі укладеного з ФОП ОСОБА_4 договору оре нди, а тому відповідно до ч.1 ст . 1166, ч.2 ст.1187 ЦК України відповіда льність за спричинену шкоду повинен нести ОСОБА_3 Тако ж ФОП ОСОБА_4 послався на т е, що у спричиненій вантажу шк оді наявна вина самого перев ізника вантажу Товариства , оскільки останнім не викон ані вимоги ЗУ "Про перевезенн я небезпечних вантажів" та Пр авил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затве рджених наказом МВС України №822 від 26.07.2004р. Окрім того, у судов ому засіданні 18.09.2009р. ФОП ОСОБ А_4 було заявлено клопотанн я про заміну первісного відп овідача належним відповідач ем ФОП ОСОБА_3, з посилання м при цьому на відсутність мі ж позивачем і ФОП ОСОБА_4 д оговірних відносин щодо пере везення вантажу, а також на те , що пошкодження вантажу стал ося під час його перевезення в автомобілі з причепом під к еруванням водія ОСОБА_3, я кий до того ж володіє вищевка заними транспортними засоба ми на підставі відповідних д овіреностей.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 18.09.2009р. було здійснено заміну первіс ного відповідача ФОП ОСОБА _4 належним відповідачем ФО П ОСОБА_3, а позивачем було уточнено позовні вимоги, та з гідно з заявою, спричинену ва нтажу шкоду в сумі 170387,05 грн. про сив суд стягнути з ФОП ОСОБ А_3.

У відзиві на позов відповід ач просив суд відмовити у зад оволені позовних вимог, з пос иланням при цьому на те, що, у м іжнародній товарно-транспор тній накладній №311 від 15.11.2008р., як а являється єдиним для всіх у часників транспортного проц есу юридичним документом, що призначений для списання то варно-матеріальних цінносте й, обліку на шляху їх переміще нь, оприбуткування, складськ ого, оперативного та бухгалт ерського обліку, а також для р озрахунків за перевезення ва нтажу та обліку виконаної ро боти, що передбачено Правила ми перевезення вантажів авто мобільним транспортом в Укра їні, а також відсутні відомос ті про те, що відповідач являє ться перевізником вантажу. К рім того позивач не надав до с уду ані подорожній лист, ані д орожній лист вантажного авто мобілю, наявність яких також передбачено Правилами перев езення вантажів автомобільн им транспортом в Україні та я кі являються документами за відсутністю яких перевезенн я вантажу не допускається. Ві дповідач також зазначив, що в Акті приймання-передачі тех ніки від 19.11.2008р. відсутні відомо сті відносно виконання якого договору він складений і від сутні відомості щодо повнова жень відповідача, який підпи сав даний акт, а також порушен і вимоги п.15.6 Правил перевезен ня вантажів автомобільним тр анспортом в Україні щодо зас відчення обставин складання акту пошкодження вантажу.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 18.01.2010 р . (суддя Смелянець Г.Є.) у задово ленні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано ти м, що вантаж надійшов до Украї ни водним транспортом у конт ейнері та у ДП “ІМТП” був зава нтажений у вантажний автомоб іль з причепом, під керування м водія ОСОБА_3 і перевезе ний до місця вивантаження ва нтажу. Тобто, перевезення пош кодженого вантажу, яке здійс нено автомобільним транспор тним засобом за МТТН СМR фактично являється внутрішн ім перевезенням. Крім того МТ ТН СМЯ, яка відповідно до вимо г ст.9 Закону України “Про тран спортно-експедиторську діял ьність” являється одним із д окументів, яким супроводжуєт ься перевезення вантажів та яка свідчить про те, що переві зником пошкодженого під час перевезення вантажу являєть ся ТОВ “Столес”, який до того ж , являється і експедитором ць ого вантажу на підставі укла деного з ТОВ з іноземними інв естиціями ТОВ “НовоФарм” дог овору транспортного експеди рування від 12.11.2008р. №121108-1. Судом та кож встановлено, що ні позива ч, ні відповідач, не одержувал и відповідної ліцензії на на дання послуг з внутрішніх пе ревезень вантажів вантажним и автомобілями, причепами та напівпричепами.

Не погоджуючись зі вказани м рішенням суду першої інста нції, позивач звернувся з апе ляційною скаргою до Одеськог о апеляційного господарсько го суду в якій просить скасув ати рішення господарського с уду Одеської області від 18.01.2010 р . по даній справі повністю і пр ийняти нове рішення, яким зад овольнити його позовні вимог и в повному обсязі.

В судовому засіданні предс тавник позивача доводи апеля ційної скарги підтримав.

Відзив на апеляційну скарг у не надходив. В судовому засі данні представник відповіда ча просив суд відмовити в зад оволенні апеляційної скарги , рішення місцевого господар ського суду залишити без змі н. Відповідач підтримав пояс нення свого представника.

В судовому засіданні 15.04.2010 р. о голошувалась перерва.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, ознайоми вшись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставин и і матеріали справи, в тому чи слі наявні у ній докази, відпо відність викладеним в рішенн і висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої ін станції норм матеріального т а процесуального права, судо ва колегія встановила наступ не.

Як вбачається зі змісту та с уті апеляційної скарги, скар жник вважає рішення місцевог о суду помилковим та незакон ним з наступних підстав:

- суд не прийняв до уваги, що п рибуття відповідача в місце прийняття вантажу, його зава нтаження, перевезення та інш е свідчить про те, що Підприєм ство та ФОП ОСОБА_3 дійшли згоди щодо всіх умов, які є іс тотними для договору перевез ення;

- суд безпідставно не врахув ав, повідомлення від 15.11.2008 р., яке було підписано саме відпові дачем, тобто особою, яка прийн яла до перевезення вантаж, а т акож не прийняв до уваги заяв ку Товариства на перевез ення вантажу;

- судом помилково не прийнят о до уваги факт застосування в даному випадку положень Ко нвенції про договір міжнарод ного автомобільного перевез ення вантажів.

Проте, з такими доводами і п озицією скаржника погодитис ь не можна, з огляду на таке.

Щодо доводів згоди між стор онами умов договору перевезе ння, слід зазначити, що згідно зі ст.908 ЦК України перевезенн я вантажу, пасажирів, багажу, п ошти здійснюється за договор ом перевезення. Загальні умо ви перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законам и, транспортними кодексами (с татутами), іншими нормативно -правовими актами та правила ми, що видаються відповідно д о них. Умови перевезення вант ажу, пасажирів і багажу окрем ими видами транспорту, а тако ж відповідальність сторін що до цих перевезень встановлюю ться договором, якщо інше не в становлено цим Кодексом, інш ими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються ві дповідно до них. Дана норма вк азує на те, що договір перевез ення є єдиною підставою вини кнення зобов'язань із переве зення вантажу, пасажирів, баг ажу, пошти. Крім того ст. 909 ЦК Ук раїни передбачено, що за дого вором перевезення вантажу од на сторона (перевізник) зобов 'язується доставити довірени й їй другою стороною (відправ ником) вантаж до пункту призн ачення та видати його особі, я ка має право на одержання ван тажу (одержувачеві), а відправ ник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встан овлену плату. Договір переве зення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення д оговору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (кон осамента або іншого документ а, встановленого транспортни ми кодексами (статутами), дана стаття кореспондуються з ви могами ст.307 ГК України. Отже, з матеріалів справи вбачаєтьс я, що жодних доказів, які підтв ерджують посилання позивача на укладення з відповідачем договору перевезення пошкод женого вантажу, позивачем до суду надано не було.

Щодо позиції позивача про т е, що судом не враховано повід омлення від 15.11.2008 р. №110000006/8/902375, яке б уло підписано саме відповіда чем, тобто особою, яка прийнял а до перевезення вантаж необ хідно зазначити наступне. На думку судової колегії, дане п овідомлення не може свідчити про те, що відповідач є переві зником вантажу у розумінні в имог ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України, оскільки вказане по відомлення підписано відпов ідачем як фізичною особою во дієм вантажного автомобілю, який був лише ознайомлений з і змістом ст.ст.330,331,332,336,337,338 Митног о кодексу України та на підст аві якого зобов'язувався дос тавити задекларовані товари в митницю призначення в уста новлений строк. Крім того, зая вка Товариства на переве зення вантажу згідно договор у №12/53 від 10.10.2007р. та лист позивача від 15.11.2008р. за вих.№024 на які поси лається скаржник також жодни м чином не підтверджують пос илання останнього на те, що ві дповідач у справі залучений позивачем в якості перевізни ка вантажу, оскільки МТТН СМК на підставі якої здійснювал ося перевезення пошкодженог о вантажу свідчить, що переві зником цього вантажу у розум інні вимог ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України являється саме Т ОВ “Столес”.

Щодо помилковості не прийн яття до уваги судом першої ін станції факту застосування в даному випадку положень Кон венції про договір міжнародн ого автомобільного перевезе ння вантажів, необхідно зазн ачити наступне. Дійсно з мате ріалів справи вбачається, що перевезення пошкодженого ва нтажу здійснювалося за Міжна родною товарно-транспортною накладною №311, згідно з якою, ві дправником вантажу являєтьс я СИН Атегіса ІХС (п.1 накла дної), одержувачем - ТОВ з іноз емними інвестиціями “НовоФа рм” (п.2 накладної), перевізник ом - ТОВ “Столес” (п.16 накладної ), а водієм ОСОБА_3 При цьому , вказаний вантаж надійшов до України водним транспортом у контейнері та у ДП “ІМТП” і б ув завантажений у вантажний автомобіль з причепом, під ке руванням водія ОСОБА_3 та перевезений до місця виванта ження вантажу - смт. Нові Санжа ри Полтавська область через м. Новомосковськ Дніпропетро вської області, але перевезе ння за МТТН СМЯ здійснено у пр ямому змішаному сполученні і перевезення автомобільним т ранспортом є внутрішнім пере везенням. Крім того, у вищевка заній МТТН СМК зазначено, що м ісцем прийняття вантажу до п еревезення є ДП “ІМТП” - Украї на та місцем вивантаження ва нтажу - смт. Нові Санжари Полта вська область, а в силу вимог д о ч. 1 ст. 1 вказаної Конвенції пр о договір міжнародного автом обільного перевезення ванта жів, дана Конвенція застосов ується до будь-якого договор у автомобільного перевезенн я вантажів транспортними зас обами за винагороду, коли заз начені в договорі місце прий няття вантажу для перевезенн я і місце, передбачене для дос тавки, знаходиться у двох різ них країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, не зважаючи на місце проживання і громадянство.

Згідно п.3 Роз' яснення Вищо го арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 р. „Про судове ріше ння” (з наступними змінами та доповненнями), рішення госпо дарського суду повинно ґрунт уватись на повному з' ясуван ні такого: чи мали місце обста вини, на які посилаються особ и, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтв ерджуються; чи не виявлено у п роцесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правил ьного вирішення спору, і дока зів на підтвердження цих обс тавин; яка правова кваліфіка ція відносин сторін, виходя чи з фактів, установлених у пр оцесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає заст осуванню для вирішення спору . Такі ж вимоги до судового ріш ення містяться у Постанові П ленуму Верховного Суду Украї ни №11 від 29.12.1976 р. „Про судове ріш ення”.

Відповідно до ст. 104 ГПК Украї ни, підставами для скасуванн я або зміни рішення суду є: 1) не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) н едоведеність обставин, що ма ють значення для справи, які м ісцевий господарський суд ви знав встановленими; 3) невідпо відність висновків, викладен их у рішенні місцевого госпо дарського суду, обставинам с прави; 4) порушення або неправи льне застосування норм матер іального чи процесуального п рава.

На думку судової колегії, мі сцевий суд повністю встанови в та дослідив фактичні обста вини справи, дав повну та всеб ічну оцінку наявним у ній док азам та правильно застосував норми матеріального права, т обто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним в имогам і підстав для скасува ння цього рішення, передбаче них ст. 104 ГПК України, судова ко легія не вбачає.

Наведені скаржником в апел яційній скарзі доводи не спр остовують висновків місцево го суду та не доводять їх поми лковість, а тому не можуть бут и підставою для скасування с удового рішення.

Будь-яких інших доводів щод о незаконності рішення місце вого суду та допущення ним по рушень норм матеріального та процесуального права, крім в ищезазначених та визнаних ап еляційною інстанцією необґр унтованими та безпідставним и, скаржник не навів.

Перевіряючи, згідно припис ів ст. 101 ГПК України, законніст ь і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обс язі, тобто не тільки на підста вах, викладених в апеляційні й скарзі, судова колегія не вс тановила будь - яких порушень норм матеріального і процес уального права з боку місцев ого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки від повідають фактичним обстави нам справи, наявним в ній дока зам та приписам чинного зако нодавства.

З огляду на викладене, судов а колегія не вбачає будь-яких , передбачених ст. 104 ГПК Україн и, правових підстав для скасу вання рішення місцевого суду і задоволення апеляційної с карги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колег ія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарськог о суду Одеської області від 18 січня 2010 року у справі №10/1 47-09-3943 залишити без змін, а апеля ційну скаргу Приватного підп риємства “Столес-Транс” - бе з задоволення.

Постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касац ійному порядку до Вищого гос подарського суду України.

Головую чий суддя П.Ф. Мацюра

Судді Е.І.Андрєєва

Н.В.Ліпчанська