Ухвала

від 19.10.2020 по справі 947/29248/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/29248/20

Провадження № 1-кс/947/15685/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160330000929 від 14.09.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020160330000929, відомості про яке 14.09.2020внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.09.2020 до Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення ОСОБА_5 про те, що на території ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в межах Визирської сільської ради Лиманського района Одеської області, під час розвантаження шести вагонів виявлено товар (рапс) неналежної якості.

В ході проведення огляду місця події було виявлено насіння олійних культур, а саме рапс, який знаходиться в шести вагонах насипом: № 95887469 тара вагона 23250, № 95887527 тара вагона 23300, №95887410 тара вагона 23350, загальна маса вантажу яких становить двісті чотири тисячі шістсот п`ятдесят (204650), № 95887733 тара вагона 23250, № 95843215 тара вагона 23300, № 95843173 тара вагона 23300, загальна маса вантажу яких становить двісті сім тисячі сімсот п`ятдесят (207750), відправник товару який ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Відповідно до товарної накладної, наданої ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - рід вагонів ЗРВ, кількість осей 4, власник вагонів ООО « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Встановлено, що між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » укладено договір на переробку давальницької сировини № 030580 від 01.08.2020.

09.09.2020 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » зі станції відправлення «Кучурган» відправлені, та 12.09.2020 року надійшли на станцію призначення « ІНФОРМАЦІЯ_6 » шість залізничних вагонів № 95887469, № 95887527, № 95887410, № 95887733, № 95843215, № 95843173 з вантажем, згідно накладної «семена олійних культур», загальною масою 204650 кг та 207750 кг.

До товаросупровідних документів на наведений вантаж відправником долучені форми № 42 «Про якість зерна», які складені ФОП ОСОБА_6 , щодо аналізу якості та показників ріпаку у вагонах.

13.09.2020 під час розвантажування вантажу вагою 69350 кг з вагону № 95843173 та вантажу вагою 42350 кг з вагону № 95887410 на вивантажувальному пункті ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в загальний зерновий сілос № 8 де на той час вже перебувало 366372 кг ріпаку належної якості, який було раніше прийнято на переробку від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », виявлено явну невідповідність фактичної якості вантажу відомостям, які зазначені у товаросупровідних документах, які за своїми показниками очевидно не відповідають критеріям якості для прийняття на переробку (суміш піску, сміття та інших невстановлених складових), через що вивантаження було припинено.

Внаслідок аналізу посвідчень форми № 42 «Про якість зерна», які складені ФОП ОСОБА_6 від 31.08.2020 та містять аналіз якості ріпаку у наведених шести вагонах, який нібито за своїми показниками відповідає критеріям якості для прийняття на переробку та слідує від відправника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », встановлені ознаки внесення й інших недостовірних відомостей до документів, зокрема дата їх складання не відповідає даті виникнення договірних відносин, а саме 09.09.2020 року.

В ході досудового розслідування допитаний в якості свідка ОСОБА_7 , який показав, що оглянутий товар (рапс), який знаходиться в вищевказаних вагонах, неналежної якості.

Працівник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надав письмове пояснення про те, що він дійсно займає посаду тальмана в цьому товаристві і є відповідальною особою, яка перевіряє якість продукції яка приходить на фірму. Перебуваючи у м. Южне при спілкуванні зі знайомим ОСОБА_8 , останній запропонував підмінити пробну продукцію на якісну та пропустити на переробку. За ці послуги ОСОБА_8 запропонував 3000 доларів США, попередньо надавши 1000 доларів США.

Так, постановою слідчого від14.09.2019 насіння олійних культур, а саме рапс, який знаходиться в шести вагонах насипом: № 95887469 тара вагона 23250, № 95887527 тара вагона 23300, №95887410 тара вагона 23350, загальна маса вантажу яких становить двісті чотири тисячі шістсот п`ятдесят (204650), № 95887733 тара вагона 23250, № 95843215 тара вагона 23300, № 95843173 тара вагона 23300, загальна маса вантажу яких становить двісті сім тисячі сімсот п`ятдесят (207750), відправник товару який ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЄДРПОУ НОМЕР_1 , згідно ст. 98 КПК України визнано речовим доказом укримінальному провадженні.

Право власності на насіння олійних культур (ріпак) підтверджено договором на переробку давальної сировини № 030590 від 01.09.2020.

На даний час вищевказане насіння олійних культур, а саме рапс, який знаходиться в шести вагонах насипом є речовим доказом у кримінальному провадженні, мають значення для досудового розслідування, у тому числі щодо необхідності проведення додаткових оглядів та експертиз.

Так, 02.10.2020 в ході досудового розслідування призначена судово-товарознавча експертиза за експертною спеціальністю № 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», яка триває по теперішній час.

У зв`язку з тим, що будь-які особи, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть здійснити будь-які дії щодо його відчуження, підмінити чи знищити є доцільним накласти арешт на зазначене майно з метою збереження речових доказів.

2. Позиція учасників кримінального провадження.

Представник сторони обвинувачення в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною телефонограмою.

Власник майна, з метою забезпечення арешту майна, в судове засідання не викликався.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, постановою слідчого від 02.10.2020 року в рамках кримінального провадження №12020160330000929 від 14.09.2020 року призначено судову-товарознавчу експертизу 12.1 «Визначення вартості машини, обладнання, сировини та споживчих товарів».

Крім того, слідчий суддя враховує, що майно, з клопотанням про накладення арешту на яке до слідчого судді звертається сторона обвинувачення, постановою слідчого від 14.09.2020 року в рамках даного кримінального провадження визнано речовими доказами.

За таких обставин, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що майно, з клопотанням про накладення арешту на яке сторона обвинувачення звертається до слідчого судді, відповідає критеріям речових доказів, оскільки воно може бути набутим кримінально-протиправним шляхом, а також собою підтверджувати факт та обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України за обставинами даного кримінального провадження.

З огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення доведено, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України), що в свою чергу свідчить про наявність у слідчого судді підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

В свою чергу, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), які, крім того, в подальшому будуть використовуватися при проведенні відповідних процесуальних дій з ними (експертиз, оглядів тощо).

5. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, зазначене у клопотанні майно відповідає категорії речових доказів. Відтак, оскільки таке майно може використовуватися як докази, зокрема, на підтвердження причетності конкретних осіб до вчинення кримінального правопорушення за обставинами даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що завданням арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність запобігання його приховування, псування та знищення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), забезпечення проведення відповідних процесуальних дій з зазначеним у клопотанні майном (експертиз, оглядів тощо), й наявна необхідність в накладенні арешту майна на нього зокрема.

6. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності відповідних осіб, пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність майна категорії речових доказів, зацікавлені особи, в порядку ст. 174 КПК України, мають процесуальну можливість звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про скасування арешту майна.

7. Висновки слідчого судді.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160330000929від 14.09.2020року,за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.190КК України задовольнити.

Накласти арешт на вантаж, який за супровідними документами має назву «насіння олійних культур» (ріпак), який знаходиться у вагонах насипом: № 95887469 тара вагона 23250, массою 68700 кг, № 95887527 тара вагона 23300, масою 68600 кг, № 95887410 тара вагона 23350, масою 25000 кг, № 95887733 тара вагона 23250, массою 69300 кг, № 95843215 тара вагона 23300, масою 69050 кг, які перебувають на станції « ІНФОРМАЦІЯ_6 », територія ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », відправлення якого здійснено залізничним транспортом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), заборонивши будь-яким особам та власнику розпоряджатися та користуватися зазначеним майном.

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1