Ухвала

від 13.10.2020 по справі 910/8613/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/8613/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА"

про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (Служба автомобільних доріг у Київській області)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА"

До Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

Про стягнення 180 207, 32 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Секретар судового засідання Гольцова М. В.

За участі представників сторін:

Від заявника (позивача): Безрода Р. С. (ордер АА № 1050327);

Від боржника (відповідача): не прибув;

Від Служби автомобільних доріг у Київській області: Гребенченко О. А. (ордер КВ № 754119).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про стягнення 179 207, 32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки, зокрема, по оплаті поставленого товару у розмірі 179 207, 32 грн (з яких 150 681, 30 грн боргу за виконану поставку, 21 601, 82 грн збитків, завданих інфляцією, 3 % річних в сумі 6 924, 20 грн). Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" основну заборгованість в розмірі 150 681 (сто п`ятдесят тисяч шістсот вісімдесят одну) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 956 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 69 коп., 3 % річних у розмірі 6 902 (шість тисяч дев`ятсот дві) грн 98 коп., 2 663 (дві тисячі шістсот шістдесят три) грн 11 коп. судового збору та 23 275 (двадцять три тисячі двісті сімдесят п`ять) грн 00 коп. витрат на оплату правничої допомоги. В задоволенні інших позовних вимог, щодо стягнення 1 645,3 грн інфляційних втрат та 21, 22 грн 3 % річних - відмовлено. Крім того суд вирішив повернути з Державного бюджету України Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" зайво сплачений судовий збір у розмірі 15,01 (п`ятнадцять) грн 01 коп. за банківською квитанцію № 0.0.1413018571.1 від 18.07.2019.

22.10.2019 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

28.09.2019 через відділ канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України), в якій заявник просив суд звернути стягнення на грошові кошти у розмірі 203 479, 08 грн, які належать Службі автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А, ідентифікаційний код: 26345736) в межах заборгованості останнього перед Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А, ідентифікаційний код: 33096517).

02.10.2020 суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України) до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2020, про що постановив відповідну ухвалу.

09.10.2020 через відділ канцелярії суду від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.10.2020 через відділ канцелярії суду від боржника надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю в межах справи про банкрутство, в якому боржник просив суд матеріали по заяві ТОВ Дігюнса про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи про банкрутство № 44/258-б суддя Чеберяк П. П. про банкрутство Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України .

13.10.2020 через відділ канцелярії суду від заявника надійшли заперечення на клопотання боржника про передачу справи на розгляд іншого суду.

В судове засідання 13.10.2020 боржник не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Заявник та Служба автомобільних доріг у Київській області (особа, яка винна кошти боржнику у даній справі) в судове засідання 13.10.2020 прибули та надали суду усні пояснення з приводу поданої заяви, в яких заявник подану ним заяву підтримав в повному обсязі, і при цьому, заперечував проти передачі заяву для розгляду в межах справи про банкрутство, а Служба автомобільних доріг у Київській області підтримала клопотання боржника про передачу заяви для розгляду в межах справи про банкрутство та заперечувала проти задоволення заяви.

Також, в судовому засіданні представник Служби автомобільних доріг у Київській області надав суду усні пояснення, в яких зазначив, що заборгованість перед боржником у даній справі ним вже погашена та просив суд відкласти розгляд заяви для надання відповідних доказів суду.

Суд розглянув клопотання боржника про передачу заяви для розгляду за підсудністю в межах справи про банкрутство та відмовив в її задоволенні, з тих підстав, що справу з вимогами до боржника вирішено не в рамках справи про банкрутство, і розгляд справи по суті завершено. Розгляд заяви про звернення стягнення на кошти особи, яка має заборгованість перед боржником відбувається в процедурі судового контролю за виконанням судових рішень, а Кодекс з питань банкрутства стосується передачі в межах справи про банкрутства не завершених провадженням справ, а саме спорів з вимогами до боржника, який знаходиться в процедурі банкрутства.

Крім того, підсудність заяв про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником встановлена ст. 336 Господарського кодексу України, і вказаною нормою розгляд таких заяв віднесений до підсудності суду, що розглядав справу як суд першої інстанції. Оскільки розгляд даного спору відбувався не в межах розгляду справи про банкрутство № 44/258-б, то і розгляд всіх заяв має відбуватися тим судом, що розглядав справу по суті.

Заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України) обґрунтована тим, що Служба автомобільних доріг у Київській області має підтверджену рішенням суду заборгованість перед боржником в загальному розмірі 318 943, 04 грн (справа № 910/6273/19 від 21.02.2020), а боржник наразі не виконав рішення суду у даній справі, ні в добровільному ні в примусовому порядку. З огляду на зазначене, на думку заявника, у нього є всі підстави для звернення до суду із вимогою про звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 203 479, 08 грн, які належать Службі автомобільних доріг у Київській області в межах заборгованості останнього перед Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". До своєї заяви заявник додав копію наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/8613/19 від 22.10.2019, інформацію про виконавче провадження за вказаним наказом, копію адвокатського запиту начальнику Солом`янського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції щодо наданні інформації про стан виконання рішення суду у даній справі, роздруківку із Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/6273/19 за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 314 229, 60 грн та роздруківку із Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/6273/19.

Відповідно до положень ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником , яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Частиною 9 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

Згідно статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (ч. 1). Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (ч. 2). Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (ч. 3). На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (ч. 4).

Отже, порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником визначений ст. 336 Господарського процесуального кодексу України та ст.53 Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, з огляду на положення вказаних норм, предметом дослідження суду, у даному випадку, є (1) факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення, (2) факт наявності та/або відсутності виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, (3) обставини виконання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, (4) обставини спливу строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Як встановлено судом, заборгованість Служби автомобільних доріг у Київській області перед Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підтверджена судовими рішеннями. Проте, до матеріалів заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України) не містять доказів наявності та/або відсутності виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, доказів на підтвердження обставини невиконання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, доказів на підтвердження обставин, того що строк на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили не сплив. Не містять матеріали справи і доказів, що заявник вчиняв дії для отримання таких доказів.

Враховуючи відсутність доказів в матеріалах заяви на підтвердження вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що заявником не доведено сам факт наявності заборгованості у Служби автомобільних доріг у Київській області перед Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", оскільки сам по собі факт наявності судового рішення про стягнення заборгованості без доказів не виконання такого рішення не свідчить про факт наявності заборгованості, оскільки рішення суду могло бути виконане в добровільному чи примусовому порядку.

Суд в цьому аспекті, також, зазначає, що списання коштів заборгованості зі Служби автомобільних доріг у Київській області здійснюється, в силу положень чинного законодавства, в безспірному порядку Державною казначейською службою України.

Тобто, стягувачем не доведено належними та допустимими доказами наявності заборгованості перед боржником у осіб, на грошові кошти яких стягувач просить звернути стягнення.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених стягувачем (позивачем) вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих доказів, приймаючи до уваги положення ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України).

Крім того, Суд зазначає таке. З огляду на перебування боржника (відповідача) в процедурі санації на момент розгляду даної заяви, яка була розпочата в 2013 році, всі грошові кошти належні боржнику (відповідачу), в тому числі ті, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, мають бути, в силу ст. 18 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції від 04.11.2012), який в даному випадку є спеціальним, направлені на виконання затвердженого щодо боржника (відповідача) плану санації з дотриманням черговості погашення заборгованості перед кредиторами.

Отже, в даному випадку задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" призведе до порушення прав інших кредиторів Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" черговість задоволення вимог яких визначена планом санації зазначеного підприємства, що не буде відповідати ст. 13 Цивільного кодексу України, відповідно до якої при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та положенням Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Наведене вище в сукупності виключає можливість задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІГЮНСА" в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України).

2. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Ухвала набирає законної сили 13.10.2020, повний текст ухвали складено 21.10.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких