Рішення

від 20.10.2020 по справі 910/9959/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2020Справа № 910/9959/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі

секретаря судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального

позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РосКосметика

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Державної казначейської служби України

про стягнення 41 029, 74 євро, 4 165, 00 доларів США, 100 000, 00 грн.,

за участі представників:

позивача - не з`явились,

відповідача-1 - не з`явились,

відповідача-2 - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РосКосметика звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Державної казначейської служби України про стягнення 41 029, 74 євро, 4 165, 00 доларів США - майнової шкоди та 100 000, 00 грн. - моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не повернув належні позивачу грошові кошти у розмірі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

До Господарського суду міста Києва позивачем було подано 03.08.2020 клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9959/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08.09.2020.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 01.09.2020 представник відповідача-2 подав відзив, яким позовні вимоги заперечено повністю.

До Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 08.09.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 задоволено клопотання позивача та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 08.09.2020.

Представник позивача 07.09.2020 подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що заперечення відповідача, викладені у відзиві, є необгрунтованими.

На електронну адресу Господарського суду міста Києва 07.09.2020 надійшла заява (яка не містить електронного цифрового підпису) про проведення судового засідання 08.09.2020 без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 заяву про проведення судового засідання 08.09.2020 без участі представника позивача повернуто без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи підготовче засідання відкладено на 29.09.2020.

Від представника позивача 15.09.2020 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, яку суд задовольнив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.09.2020 представник позивача подав клопотання про участь у судовому засіданні 29.09.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні 29.09.2020 в режимі відеоконференції відмовлено.

За результатами підготовчого засідання 29.09.2020 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні 20.10.2020.

Від представника позивача 15.10.2020 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, яку суд задовольнив.

Сторони у судове засідання 20.10.2020 не з`явились, своїх уповноважених представників не направили, про місце, час та дату судового засідання повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач та Публічне акціонерне товариство Енергобанк 17.01.2012 уклали договір № 2600138936601, за яким Публічне акціонерне товариство Енергобанк зобов`язалось відкрити позивачу поточний мультивалютний рахунок та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

У січні 2015 року позивач передав на виконання Публічному акціонерному товариству Енергобанк платіжні доручення про перерахування валютних коштів на суму 32 709,49 євро (платіжне доручення № 39 від 08.01.2015), на суму 8 320,25 євро (платіжне доручення № 40 від 14.01.2015) та на суму 4 165, 00 доларів США (платіжне доручення № 5 від 15.01.2015) на рахунки своїх контрагентів.

Зазначені суми були списані з поточних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Роскосметика , але на рахунки контрагентів не надійшли. У зв`язку з наведеним, позивач заявою від 29.01.2015 звернувся до Публічного акціонерного товариства Енергобанк з вимогою надати інформацію щодо виконання платіжних доручень.

Листом № 126/22.2 від 30.01.2015 Публічне акціонерне товариство Енергобанк повідомило, що грошові кошти будуть повернені в найкоротші строки.

З 13.02.2015 по 11.06.2015 у Публічному акціонерному товаристві Енергобанк запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі постанови Правління НБУ від 12 лютого 2015 № 96 Про віднесення ПАТ Енергобанк до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 лютого 2015 №29 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Енергобанк .

Таким чином, невиконання ініційованих позивачем платіжних переказів ніяк не може бути визнано виною посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно листа № 84-37.1/02 від 11.03.2015 Публічне акціонерне товариство Енергобанк у зв`язку з запровадженням тимчасової адміністрації повернуло позивачу без виконання розрахункові документи, що не сплачені у строк з вини неплатоспроможного банку.

На розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти, які не були перераховані за платіжними дорученнями у сумі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США.

У позовній заяві зазначено, що позивач 27.03.2015 звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрація в Публічному акціонерному товаристві Енергобанк з вимогою перерахувати грошові кошти у сумі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США на рахунок позивача, відкритому в ПАТ Промінвестбанк .

Позов обґрунтований тим, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрація в Публічному акціонерному товаристві Енергобанк не здійснила перерахування грошових коштів у сумі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США на рахунок позивача, відкритому в ПАТ Промінвестбанк , чим порушила приписи пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та завдала шкоду позивачу у сумі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США.

Згідно статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого внаслідок порушення належного йому майнового права та (або) ушкодженні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди

З 13.02.2015 по 11.06.2015 у зв`язку з неплатоспроможністю у Публічному акціонерному товаристві Енергобанк запроваджено тимчасову адміністрацію.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Статтею 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 5 частини шостої статті 36 даного Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Суд зазначає, що грошові кошти, які не були перераховані за спірними платіжними дорученнями у сумі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США та були зараховані на поточний рахунок позивача є за своєю природою не переказом, а власними коштами позивача, які надійшли на його рахунок у результаті невиконання банком платіжних доручень.

При зарахуванні спірних коштів на розрахунковий рахунок позивача не відбулося збільшення в економічному сенсі його активів, оскільки мало місце повернення коштів, направлених позивачем для розрахунку з контрагентами.

З огляду на викладене, зарахуванням банком цих коштів не має ознак грошового переказу у розумінні пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , тому до вимоги позивача від 27.03.2015 про перерахування грошових коштів у сумі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США на його рахунок у іншому банку застосовуються обмеження, встановлені пунктом 1 частини п`ятої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Отже, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрація в Публічному акціонерному товаристві Енергобанк правомірно не виконала вимоги позивача про перерахування спірних коштів на його рахунок у іншому банку.

Крім того, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Роскосметика до Публічного акціонерного товариства Енергобанк акцептовані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 1 327 346, 32 грн. та включені до сьомої черги погашення відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Таким чином, позивач визнаний кредитором в ліквідаційній процедурі Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" та не втратив права на спірні грошові кошти, повернення яких підлягає у порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення для стягнення шкоди, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення за рахунок державного бюджету майнової шкоди у розмірі 41 029, 74 євро та 4 165, 00 доларів США.

Крім того, позивач просить суд відшкодувати за рахунок державного бюджету моральну шкоду у розмірі 100 000, 00 грн.

Згідно статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

З огляду на те, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення у діях уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яке завдало моральної шкоди, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк