Ухвала

від 20.10.2020 по справі 911/3648/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/3648/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Могила С.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 28.04.2020

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт?

про заміну сторони виконавчого провадження

за позовом Публічного акціонерного товариства ?Всеукраїнський банк розвитку?

до Публічного акціонерного товариства ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз?

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

за участю Прокуратури Київської області

про стягнення 144 902 508,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2020 (згідно реєстраційного номера та дати Верховного Суду) Акціонерне товариство ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз? звернулося через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 (повний текст постанови складено 25.08.2020) та ухвалу Господарського суду Київської області від 28.04.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства ?Державне акціонерне товариство ?"Чорноморнафтогаз?, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 вказаного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2018 позов задоволено в частині стягнення 130 083 121, 99 грн основної заборгованості по кредиту, 24 511 321, 66 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2018 скасовано в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 8 585 456, 34 грн і в цій частині в позові відмовлено; стягнуто 15 925 865, 32 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом і здійснено новий розподіл судових витрат; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

16.02.2017 на виконання судових рішень видано відповідні накази.

18.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? звернулося до суду з заявами про заміну сторони виконавчого провадження № 54015156, а саме стягувача - Публічного акціонерного товариства ?Всеукраїнський банк розвитку? його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2018 та наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2017 про стягнення з Публічного акціонерного товариства ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз? на користь Публічного акціонерного товариства ?Всеукраїнський банк розвитку? 130 083 121, 99 грн основної заборгованості по кредиту та з примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2017 в частині стягнення 15 995 349,21 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, інших витрат у справі № 911/3648/14 у зв`язку з укладенням між Публічним акціонерним товариством ?Всеукраїнський банк розвитку? та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 № 148.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено стягувача Публічне акціонерне товариство ?Всеукраїнський банк розвитку? його правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт?.

Задовольняючи заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що укладений між Публічним акціонерним товариством ?Всеукраїнський банк розвитку? і Товариством з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 30.10.2019 № 148 є достатньою підставою для заміни стягувача у відповідному виконавчому провадженні.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що апеляційним господарським судом порушено приписи статей 11, 220, 236, частини четвертої статті 639, частини третьої статті 640 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення питання можливості заміни стягувача у виконавчому провадженні, скільки договір уступки права вимоги не посвідчений нотаріально, що свідчить про його нікчемність та про відсутність підстав для заміни кредитора у зобов`язанні. Крім того, скаржник зазначає про те, що відносини, які повинні виникнути на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 30.10.2019 № 148 кваліфікуються, як змішаний договір.

Відповідно до частин першої, другої статті 334 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як встановлено господарськими судами, 30.10.2019 за результатами проведення електронних торгів від 12.09.2019, оформлених протоколом електронних торгів №UKR-2019-04 від 12.09.2019, переможцем яких визначено Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт?, між позивачем - Публічним акціонерним товариством ?Всеукраїнський банк розвитку? та Товариством з обмежено ?Фінансова компанія Горизонт? було укладено договір №148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2., 1.3. якого сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний Договір є правочином з передання банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, новому кредитору (відступлення права вимоги).

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. договору про відступлення прав вимоги за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржника, спадкоємців Боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом ?Основні договори?, надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), які були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між Сторонами не пізніше 42 робочих днів з дати, наступної за днем формування протоколу електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019 та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до пункту 2.2. за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись право вимагати належного виконання Боржником зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, відшкодування за договорами страхування тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Відповідно до пункту 4.1. договору відступлення прав вимоги Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 14 269 878, 36 грн (без ПДВ) надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 6.5. цього Договору, на Підставі Протоколу електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Пунктом 6.5. договору відступлення прав вимоги визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення. Сторони домовились, що усі витрати, пов`язані із укладенням і нотаріальним посвідченням цього Договору покладаються на Нового кредитора. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення.

Згідно з Додатком № 1 до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 до Нового кредитора перейшли права вимоги, у тому числі, до боржника - Акціонерного товариства ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз?, номер кредитного договору № KKMV.142395.014 від 18.07.2013, загальний залишок заборгованості на дату укладення договору 146 798 446, 53 грн, залишок по тілу кредиту 130 083 121, 99 грн, залишок по відсотках за користування кредитом 16 715 324, 54 грн.

31.10.2019 між Публічним акціонерним товариством ?Всеукраїнський банк розвитку? та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? було підписано договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019, згідно з умовами пунктів 1-3 якого сторони дійшли згоди викласти пункти 6.4., 6.5. договору у наступній редакції: ?6.4. Цей Договір складений українською мовою у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для Банку та Нового кредитора. 6.5. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.?. Інші положення договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 залишено без змін.

Сторони погодили, що договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 жовтня 2019 року набуває чинності з дати його підписання та скріплення відтисками печаток Сторін.

04.10.2019 на виконання умов договору про відступлення прав вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? було виконано свій обов`язок по оплаті прав вимоги, встановленого пунктом 4.1. договору, та перераховано Публічному акціонерному товариству ?Всеукраїнський банк розвитку? грошові кошти у розмірі 14 269 878, 36 грн, що підтверджується відповідними меморіальним ордером № 68402 від 04.10.2019 на суму 14 269 878, 36 грн, платіжним дорученням № 39 від 04.10.2019 на суму 14 269 878, 36 грн, випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? від 04.10.2019 на суму 14 269 878, 36 грн, заявою № 233 від 26.02.2020 Публічного акціонерного товариства ?Всеукраїнський банк розвитку?.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Як установлено господарськими судами, сторони пунктом 6.4, 6.5 договору передбачили такі умови набуття чинності укладеним ним договором як: підписання сторонами, скріплення відтисками печаток та нотаріального посвідчення.

У подальшому, сторони внесли зміни до цих пунктів та погодились, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

За частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання.

Таким чином, ураховуючи приписи статей 512, 513, 516, 517, 627, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України, пункт 6.5 договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 у редакції додаткової угоди №1 від 30.10.2019, яким сторони погодили набуття чинності договором з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками, як і пункт 2.2 договору, яким сторони визначили перехід прав та обов`язків від нового кредитора за умови виконання ним свого обов`язку з оплати вартості уступлених прав, та оскільки новий кредитор у повному обсязі здійснив оплату за договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що Публічне акціонерне товариство ?Всеукраїнський банк розвитку? та Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? здійснили заміну кредитора у кредитному зобов`язанні, у спосіб, що не суперечить чинному законодавству та в порядку визначеному ними у договорі уступки права вимоги.

Отже, відповідно до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? перейшли усі права вимоги щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій, тощо за кредитним договором №KKMV.142395.014 від 18.07.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством ?Всеукраїнський банк розвитку? та Публічним акціонерним товариством ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз?.

З урахуванням викладеного, господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Горизонт? про заміну сторони виконавчого провадження.

Щодо твердження скаржника про нікчемність укладеного між сторонами договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 № 148 з посиланням на відсутність нотаріального посвідчення такого договору, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з приписами частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом частини першою статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як встановлено господарськими судами, заміна сторони відбулась за кредитним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору №KKMV.142395.014 від 18.07.2013.

Відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відтак, ураховуючи вимоги статті 513 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості укладення договору уступки права вимоги з додержанням форми, встановленої для правочину, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, а також оскільки Цивільним кодексом України для кредитних договорів встановлена лише обов`язковість письмової форми, а не нотаріального посвідчення, господарські суди дійшли правомірного висновку про те, що підписання сторонами договору уступки права вимоги та скріплення його печатками виключає нікчемність такого договору, позаяк сторонами дотримано усіх вимог законодавства, встановлених для такого виду договорів.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України).

Аналіз статей 204, 217 Цивільного кодексу України свідчить про те, що, незважаючи на те, що договір уступки прав за своєю природою є змішаним договором, втім, законодавчо визначені підстави для кваліфікації останнього в частині переходу прав за кредитним договором, як нікчемного - відсутні.

Недотримання ж сторонами вимог законодавства щодо переходу прав кредитора за іншими правовідносинами - іпотечними, поруки, застави тощо, не відносяться до предмету спору, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, Публічним акціонерним товариством ?Всеукраїнський банк розвитку? було заявлено до стягнення виключно заборгованість за кредитним договором.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність підстав нікчемності договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 в редакції додаткової угоди №1 до цього договору, як і доказів його недійсності, свідчить про те, що заміна кредитора вчинена сторонами з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України ?Про виконавче провадження? у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Отже, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали суду.

Таким чином, для Верховного Суду правильне застосування господарськими судами норм права у розгляді справи № 911/3648/14 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 28.04.2020 у справі № 911/3648/14 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3648/14 за касаційною скаргою Акціонерного товариства ?Державне акціонерне товариство ?Чорноморнафтогаз? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 28.04.2020.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику, копію ухвали - іншим учасника справи.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді К.М. Пільков

С.К. Могил