Ухвала

від 21.10.2020 по справі 305/1110/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1110/20

Провадження № 1-кс/307/1101/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д. розглянувши клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Савчук Л.Д. про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42020071160000070 від 05.06.2020 р.

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від Закарпатського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Савчук Л.Д. про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42020071160000070 від 05.06.2020 р.

В клопотанні прокурор просить з метою збереження речових доказів, накласти арешт шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном, а саме: земельною ділянкою площею 0,0738 га з кадастровим номером 2123610100:29:002:0032, яка розташована в місті Рахів по вулиці Карпатська, навпроти будівлі Рахівського районного суду Закарпатської області та належить на праві власності Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Закарпатській області для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.

Клопотання обґрунтовує тим, що невстановлені особи самовільно зайняли земельну ділянку з кадастровим номером 2123610100:29:002:0032 площею 0,0738 га в місті Рахів по вулиці Карпатська навпроти будівлі Рахівського районного суду Закарпатської області, яка належить на праві власності Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Закарпатській області для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, завдавши значної шкоди її законному власнику. Оглядом місця події 02.07.2020 року встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташовані тимчасові споруди та здійснюється роздрібна торгівля. Згідно наданої Державною судовою адміністрацією України в Закарпатській області інформації, вищевказана земельна ділянка належить територіальному управлінню на праві постійного користування земельною ділянкою, на підставі Державного акту серії ЯЯ № 104100. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що дозвіл на встановлення тимчасових споруд Державною судовою адміністрацією України в Закарпатській області не надавався, земельна ділянка у користування (оренду) іншим особам не передавалась. 03.08.2020 року земельну ділянку з кадастровим номером 2123610100:29:002:0032 площею 0,0738 га, яка знаходиться в місті Рахів по вулиці Карпатська навпроти будівлі Рахівського районного суду Закарпатської області визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Вивчивши клопотання та додатки до нього, приходжу до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків виходячи з наступного.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Крім того, згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У даному клопотанні прокурором не зазначено ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, а саме: приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, чи відчуження вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 2123610100:29:002:0032.

За приписами ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивизначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11ст. 170 КПК України).

Згідно статті 1 Першого протоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободбудь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Прокурором у клопотанні не наведено відповідного обґрунтування щодо можливості використання майна, що належить арештувати, як доказу в кримінальному провадженні № 42020071160000070 у рамках якого, згідно з доданим до клопотання витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 197-1 КК України(самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику), а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Згідно зіст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурором не конкретизовано та клопотання не містить виклад обставин на підтвердження того, що майно, яке за твердженням прокурора належить арештувати, відповідає критеріямст. 98 КПК України.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться уст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

З системного аналізу вищевказаних норм кримінального процесуального закону можна дійти висновку, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом вчинення злочину.

Однак, із тексту клопотання прокурара вбачається, що воно складається з викладення змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування, та посилання наст. 170 КПК Українибез належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Водночас до клопотання про арешт майна додано копії протоколу огляду місця події та копія фототаблиці до протоколу огляду місця події, які належним чином не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя звертає увагу, що прокурор при внесенні клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, мають дотримуватись норм не лише глави 17 розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України, а й загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ч.3 ст. 132 КПК України, відповідно до яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 3ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до наведених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків клопотання та слід встановити строк в сімдесят дві години, початок обчислення якого рахувати з моменту фактичного отримання вказаного клопотання прокурором.

Керуючись ст. ст.98, 170-172,376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Савчук Л.Д. про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42020071160000070 від 05.06.2020 р. повернути прокурору, для усунення недоліків, встановивши строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків 72 години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: М.Д.Стецюк