Постанова

від 20.10.2020 по справі 904/349/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 року м.Дніпро Справа № 904/349/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 року (повний текст складено 10.08.2020 року) у справі № 904/349/19 (суддя - Юзіков С.Г., м. Дніпро)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агра", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

1. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

2. Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра

про стягнення 1 054 103,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Приватне акціонерне товариство "Агра" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з Дніпровської міської ради кошти, нараховані в якості орендної плати за користування земельною ділянкою та сплачені внаслідок незаконної бездіяльності відповідача.

Справа розглядається після скасування Верховним Судом.

1.1 Перший судовий розгляд.

Розглядаючи вказану позовну заяву, суди попередніх інстанцій встановили, що 22.05.2014 між позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), на умовах якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,5748 га, розташованої за адресою: пр. Праці - Стартова (Жовтневий район), кадастровий номер 1210100000:03:005:0022, для проектування та будівництва торговельно-виробничого та складського комплексу.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів його діяльності на банківський рахунок Дніпропетровської міської ради, який попередньо в письмовій формі уточнюється орендарем щорічно, на початку бюджетного року.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 Договору).

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (пункт 37 Договору).

22.05.2014. земельна ділянка передана орендодавцем і прийнята орендарем, про що складено акт приймання-передачі від 22.05.2014.

25.07.2016 позивач звернувся до міського голови м. Дніпропетровська з клопотанням від 25.07.2016 № 119, в якому просив припинити право користування земельною ділянкою, та після прийняття рішення міської ради укласти відповідну цивільно-правову угоду в сфері земельних відносин.

На підставі клопотання позивача від 25.07.2016 та доданих до нього документів було підготовлено проект рішення міської ради про припинення ПАТ "Агра" права користування земельною ділянкою.

Рішення № 164/25 про припинення права користування земельною ділянкою було прийнято міською радою 11.10.2017.

29.12.2017 між позивачем та відповідачем підписано договір про розірвання договору оренди землі (надалі - Договір розірвання).

Пунктом 7 Договору розірвання сторонами погоджено, що право оренди земельної ділянки припиняється з моменту державної реєстрації припинення цього права.

Водночас судами встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 у справі № 904/7057/17 розірвано Договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5748 га, розташованої за адресою: пр. Праці - 5 . Стартова (Жовтневий район), укладений 22.05.2014 року між Дніпровською міською радою та ПрАТ "Агра". Визнано незаконною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо припинення права ПрАТ "Агра" користування цією земельною ділянкою.

Вказане судове рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та постановою Верховного Суду від 12.04.2018.

Приймаючи рішення про задоволення позову у справі № 904/7057/17, суди виходили з того, що неприйняття Дніпровською міською радою рішення за зверненням позивача протягом тривалого часу без будь-яких поважних причин, є незаконною бездіяльністю Дніпровської міської ради.

Звертаючись з позовом у даній справі позивач просив суд стягнути з відповідача витрати в розмірі орендної плати за земельну ділянку за період з 15.08.2016 по 29.12.2017 в розмірі 1 054 103,77 грн, понесені ним внаслідок встановленої судовим рішенням незаконної бездіяльності відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019, в позові відмовлено з огляду на те, що грошові кошти, що є предметом позову, були перераховані на підставі чинного договору оренди.

Водночас судами зазначено, що оскільки договір оренди землі розірвано з дня набуття законної сили рішенням суду, тобто з 06.12.2017, тому кошти, які сплачені позивачем в якості орендної плати за період з 06.12.2017 по 29.12.2017 вважаються такими, що помилково сплачені та можуть бути повернені відповідно до Порядку № 1146.

Враховуючи, що позивачем не було дотримано вимог зазначеного Порядку для повернення грошових коштів, господарські суди обох інстанцій дійшли висновку, що відповідна частина позовних вимог також не може бути задоволена.

Щодо заявлених в апеляційній скарзі посилань позивача на встановлений факт протиправної бездіяльності відповідача, який в силу ст. 1174 Цивільного кодексу України дає право на відшкодування йому шкоди, то суд апеляційної інстанції їх відхилив з посиланням на приписи ч. 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивачем вимоги про стягнення з відповідача завданої шкоди (збитків) не заявлялися та відповідно не були предметом розгляду суду першої інстанції.

1.2. Висновки Верховного Суду у справі.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій встановили, що частина грошових коштів, сплачених до набрання чинності судовим рішенням у справі № 904/7057/17 на підставі чинного на той час договору оренди поверненню не підлягають з огляду на наявність достатньої правової підстави для їх перерахування.

При цьому, ані суд першої інстанції, ані апеляційної не вказали, якою нормою вони керувались під час дослідження вказаної частини позовних вимог, не встановили правову природу вказаних коштів , тому вирішити питання про правильне або неправильне застосування судами норм матеріального права не вбачається за можливе, оскільки в силу приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції позбавлений повноважень встановлювати обставини, що не були встановлені у рішеннях судів.

Щодо висновків судів про недотримання позивачем порядку повернення з бюджету помилково сплачених коштів, то вони не відповідають змісту позовної заяви та встановленим обставинам справи, оскільки вказані кошти сплачені не помилково, а внаслідок незаконного затягування відповідачем вирішення питання про припинення орендних правовідносин з позивачем, про яке позивач чітко зазначив у своїй позовній заяві.

При цьому, як правильно стверджує скаржник в касаційній скарзі, апеляційним судом належним чином не обґрунтовано підстав для відхилення заперечень позивача проти висновку місцевого суду про те, що частина заявлених коштів за своєю правовою природою є помилково сплаченими коштами, який він зробив на підставі самостійної кваліфікації викладених в позові обставин, оскільки позивачем саме такі вимоги не заявлялись. Судами обох інстанцій не обґрунтовано, чому за умови самостійного застосування ними однієї норми права, не зазначеної в позові, вони не застосували, ту норму матеріального права, якою врегульовано порушені в позові питання.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони» ) неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Таким чином не зазначення позивачем правової природи заявлених до стягнення грошових коштів може бути підставою для залишення позовної заяви без руху в порядку ст. 174 ГПК України, однак у разі її прийняття, суд мав застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин.

1.3. Висновки місцевого господарського суду при новому розгляді справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 року у справі № 904/349/19 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Агра" 1 054 103,77 грн. - збитків, 15 811,56 грн. - судового збору, сплаченого при зверненні з позовом, 23 718,00 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги, 31 624,00 грн. - судового збору за подання касаційної скарги.

Беручи до уваги незаконну бездіяльність Відповідача, зокрема, необґрунтовано тривалий розгляд клопотання Позивача про розірвання договору оренди землі, суд вважав, що Позивач має право, на підставі ст. 1173 ЦК України, на відшкодування шкоди, завданої у результаті нарахованої та внесеної орендної плати за період з 15.08.2016 року по 29.12.2017 року в розмірі 1 054 103,77 грн., тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 року у справі № 904/349/19, відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з`ясування фактичних обставин справи, а саме :

- рішення про припинення права користування було прийнято міською радою 11.10.2017 року за № 164/25, а договір між сторонами про припинення правовідносин було прийнято 29.12.2017 року, тобто до цих правовідносин підлягає застосуванню ст. 653 ч. 3 ЦК України;

- у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 року у справі № 904/7057/17 не зазначено дату, з якої суд вирішив розірвати спірний договір;

- сплата коштів за користування земельною ділянкою здійснювалася самостійно і узгоджено. Питання про повернення надмірно зарахованих коштів позивач не ставив;

- судом неправильно кваліфіковано оплату орендної плати як шкоди;

- судом неправомірно прийнято уточнення до позовної заяви від 31.01.2020 року;

- за умови відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки із оренди задоволення позовних вимог є неправомірним;

- судом не враховано правові висновки, викладені у Рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №904/7057/17, яким залишено в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції і підтверджено їх висновки, що спірний договір був діючий, земельна ділянка перебувала у користуванні Позивача, тому вимоги про стягнення з відповідача витрат, понесених за оренду земельної ділянки , були безпідставними.

- порушено строки стягнення орендної плати на землях сільськогоспордярського призначення (шість місяців), а на землях несільськогосподарського призначення один рік.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2020 року у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Верхогляд Т.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 року у справі № 904/349/19 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2020 року.

20.10.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 у справі № 904/349/19 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

22.05.2014 сторонами укладено Договір оренди землі (далі Договір), за п.1. якого Орендодавець (Відповідач) надає, а Орендар (Позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для проектування та будівництва торговельно-виробничого та складського комплексу, яка знаходиться за адресою: по просп. Праці - вул. Стартовій (Жовтневий район).

Підставою для укладання даного Договору оренди земельної ділянки є рішення міської ради від 25.12.2013 №187/45 (п.1.1. Договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,5748 га (п.2. Договору).

Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови (п.2.1. Договору).

Орендна плата вноситься Орендарем, незалежно від результатів його діяльності на банківський рахунок Дніпропетровської міської ради, який попередньо в письмовій формі уточнюється Орендарем щорічно, на початку бюджетного року (п.11.1. Договору).

Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку (п.34. Договору).

Згідно з п. 35 Договору дія Договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.36 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (п.37. Договору).

22.05.2014. земельна ділянка передана Орендодавцем і прийнята Орендарем, про що складено акт приймання-передачі від 22.05.2014.

Позивач вносив орендну плату до 29.12.2017 (до дня укладення Договору про розірвання договору оренди землі), що підтверджується платіжними дорученнями.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 у справі № 904/7057/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та постановою Верховного Суду від 12.04.2018 розірвано Договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5748 га, розташованої за адресою: пр. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), укладений 22.05.2014 року Дніпровською міською радою та ПрАТ "Агра". Визнано незаконною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо припинення права ПрАТ "Агра" користування цією земельною ділянкою.

У ході вирішення спору у справі № 904/7057/17 встановлено, що 25.07.2016р. Позивач звернувся до міського голови м. Дніпропетровська з клопотанням від 25.07.2016р. № 119, в якому просив припинити право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: просп. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), загальною площею 3,5748 га, кадастровий номер 1210100000:03:005:0022, цільове призначення: 03.15 - землі житлової та громадської забудови, та після прийняття рішення міської ради укласти відповідну цивільно-правову угоду в сфері земельних відносин. Вказане клопотання отримане Дніпровською міською радою 25.07.2016р. за вх. № 36/4196, про що свідчить відповідна відмітка у нижньому правому куті клопотання, що не заперечується Відповідачем. 31.03.2017р. Позивач звернувся до Дніпровського міського голови із листом від 31.03.2017р. № 68, в якому зазначив, що за результатами розгляду звернення Позивача від 25.07.2016р. № 119, 17.10.2016р. на офіційному сайті міської ради опублікований проект рішення "Про припинення ПрАТ "АГРА", код ЄДРПОУ 31659485, права користування земельною ділянкою по просп. Праці - вул. Стартовій (Жовтневий район)". Проте, з моменту звернення товариства із клопотанням від 25.07.2016р. пройшло понад вісім місяців; станом на 31.03.2017р. зазначений вище проект рішення, за наданою Позивачу, проект проходить візування. Однак, незрозуміло, з яких причин візування проекту триває майже півроку. За цей час ПрАТ "Агра" змушене сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, яка фактично товариством не використовується. При цьому, у відповідності до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" підприємство має сплатити орендну плату ще за один рік з моменту прийняття рішення про припинення права користування, а оскільки наразі терміни прийняття цього рішення не визначені, то і чітке розуміння, упродовж якого часу товариство має нести зайве фінансове навантаження - відсутнє. Просив надати аргументовані пояснення щодо затягування термінів прийняття рішення, завершити його візування та прийняти на найближчій сесії міської ради. Вказаний лист отриманий Дніпровською міською радою 31.03.2017р. за вх. № 36/4196, про що свідчить відповідна відмітка у нижньому правому куті листа. 07.06.2017р. Позивач поштою направив на адресу Відповідача заяву від 07.06.2017р. № 99, в якій повторно просив припинити право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: просп. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), загальною площею 3,5748 га, кадастровий номер 1210100000:03:005:0022, цільове призначення: 03.15 - землі житлової та громадської забудови на підставі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою згідно п. а) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України. Вказану заяву отримано відповідачем 12.06.2017р., про що свідчить поштове повідомлення № 4900053711508.

Приймаючи рішення про задоволення позову у справі № 904/7057/17, суд виходив з того, що неприйняття Дніпровською міською радою рішення за зверненням Позивача протягом тривалого часу без будь-яких поважних причин, є незаконною бездіяльністю Дніпровської міської ради.

11.10.2017 міською радою прийнято рішення № 164/25 про припинення права користування земельною ділянкою .

29.12.2017 сторонами укладено Договір про розірвання договору оренди землі (далі Договір розірвання), за п.1. якого Договір оренди землі від 22.05.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П., зареєстрований в реєстрі за № 465 (державна реєстрація від 22.05.2014 номер запису про інше речове право 5745488), за яким Дніпропетровська міська рада передала, а Приватне акціонерне товариство "АГРА" прийняло в оренду земельну ділянку загальною площею 3,5748 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Соборний (Жовтневий) район, по просп. Праці - вул. Стартовій, для проектування та будівництва торговельно - виробничого та складського комплексу, яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 210100000:03:005:0022 - розірвано.

Підставою для укладання цього Договору є рішення міської ради від 11.10.2017 №164/25 (п.4. Договору про розірвання).

Право оренди земельної ділянки припиняється з моменту державної реєстрації припинення цього права (п. 7 Договору розірвання).

Позивач наполягає, що з огляду на те, що судом встановлено та визнано незаконною бездіяльність Відповідача щодо припинення права Позивача користування земельною ділянкою, яка призвела до зайвих витрат Позивача у вигляді орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 22.05.2014 за період з 15.08.2016 року по 29.12.2017 року в розмірі 1 054 103,77 грн., Позивач на законних підставах має право на звернення до суду з вимогою про стягнення з Відповідача збитків у вигляді нарахованої та сплаченої суми орендної плати за вказаний період.

Предметом доказування у даній справі є завдання шкоди внаслідок безпідставного одержання Відповідачем від Позивача 1 054 103,77 грн. орендної плати за вимушене користування земельною ділянкою у результаті незаконної бездіяльності Відповідача.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 2 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України ).

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2014 сторонами укладено Договір оренди землі. Земельна ділянка передана Орендодавцем і прийнята Орендарем, про що складено акт приймання-передачі від 22.05.2014. Позивач вносив орендну плату до 29.12.2017 (до дня укладення Договору про розірвання договору оренди землі), що підтверджується платіжними дорученнями.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 у справі № 904/7057/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та постановою Верховного Суду від 12.04.2018 розірвано Договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5748 га, розташованої за адресою: пр. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), укладений 22.05.2014 року Дніпровською міською радою та ПрАТ "Агра". Визнано незаконною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо припинення права Приватного акціонерного товариства "Агра" користування земельною ділянкою загальною площею 3, 5748 га (кадастровий номер 1210100000:03:005:0022), розташованої за адресою: пр. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), що надана у користування за договором оренди землі, укладеного 22.05.2014р. між Дніпровською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Агра", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №465.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК України).

Як встановлено судом у справі №904/7057/17 , Орендар (Позивач) добровільно відмовився від права користування орендованою земельною ділянкою, про що належним чином повідомив Орендодавця (Відповідача), законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін договору, однак питання щодо припинення спірного договору протягом тривалого часу не вирішувалося Відповідачем, що свідчить про його незаконну бездіяльність.

Пунктом 37 Договору передбачено, що розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Звернення Відповідача з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, було достатньою підставою для розгляду Відповідачем цього питання у розумні строки. Позивач як добросовісна сторона за договором оренди мав законні легітимні сподівання, що його заява буде вчасно розглянута належним чином і договірні відносини будуть припинені.

Однак, відповідачем було порушено ці законні очікування і рішення про припинення Позивачем права користування земельною ділянкою Відповідач прийняв лише 11.10.2017р., після прийняття Господарським судом Дніпропетровської області рішення у справі №904/7057/17, яким визнано незаконною бездіяльність Відповідача зі спірного питання, тобто більше ніж через 1 рік і 2 місяці від дати звернення Позивачем до Відповідача з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Доказів наявності поважних причин такого тривалого розгляду звернення Позивача, Відповідач суду не надав. Колегія суддів зауважує, що вчасний розгляд звернення позивача є позитивним обов`язком відповідача у розумінні національного законодавства і Конвенції про захист прав та основоположних свобод, а тому має існувати і законне виправдання бездіяльності відповідача у цій ситуації, якого у справі не встановлено і не наведено.

Тому вимушене для Позивача продовження дії договору, призвело до його безпідставних витрат з орендної плати як добросовісної сторони. Суд зазначає, що ці безпідставні і вимушені витрати були понесені саме внаслідок належної законної поведінки позивача, який вжив заходів щодо прискорення вирішення свого питання щодо розірвання договору оренди, у той час як відповідач обмежився лише оприлюдненням на сайті відповідного рішення, яке ще потребувало узгодження і візування відповідними службами, що не свідчить про належне виконання свого позитивного обов`язку протягом тривалого часу.

Суд не вбачає жодних підстав, щоб не погодитися з позивачем, та доходить висновку про існування у справі неспростовної презумпції незаконності бездіяльності відповідача і саме цим завданням позивачеві шкоди у вигляді непланованих непередбачуваних витрат, спричинених тривалістю процедури розірвання договору - понад рік, що перевищує всіляке тлумачення розумності строків .

7. Мотиви відхилення аргументів скаржника.

Посилання на ч. 2 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах , Суд не вважає підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки у даних спірних відносинах відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", виходячи з того, що рішенням суду у справі №904/7057/17 встановлена незаконна бездіяльність Відповідача і саме ця бездіяльність унеможливила укладення Відповідачем договору оренди спірної земельної ділянки з іншим орендарем протягом року від дня звернення Позивачем з клопотанням про розірвання Договору, за існування чинного договору оренди землі з Позивачем. Тобто має місце неправомірна поведінка відповідача.

Заперечуючи проти прийняття заяви Позивача про уточнення позовних вимог у справі, Відповідач посилається на те, що в уточненій позовній заяві Позивач не наводить жодних змін фактичних обставин справи, що сталися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи, що унеможливлює зміну предмету позову на етапі нового розгляду справи. Заперечення Відповідача, щодо зміни Позивачем предмету позову є необґрунтованими, оскільки Позивач не змінював ні предмет, ні підставу позову, а уточнив свою позицію щодо нормативної кваліфікації спірних відносин, що потребувало на підставі рішення Верховного Суду у цій справі. Колегія погоджується у тому з відповідачем, що наведені в уточненні обставини не змінилися від вихідних даних, наведених у позовній заяві, але позивач навів норми права, які підлягають застосуванню судом. Враховуючи, що суд знає закон, можна було б і не враховувати ці уточнення, а суду належало самостійно застосувати ці норми права у будь-якому випадку, оскільки вказівки касаційної інстанції є обов`язковими для судів при новому розгляді справи.

Колегія погоджується з наведеним розрахунком збитків, початок строку якого обліковується після спливу 20-денного терміну , встановленого для відповіді на звернення позивача, і закінчується 29.12.2017 р , коли сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди землі, тому застосовувати до цих правовідносин ч. 3 ст. 653 ЦК України не можна.

Заперечення стосовно не встановлення у рішенні суду у справі №904/7057/17 дати, з якої договір розірвано, не спростовує висновків суду першої інстанції, які залишені в силі вищими судовими інстанціями і носять характер неспростовної презумпції неправомірності бездіяльності відповідача, який не надав жодного доказу поважності такої великої тривалості строку розірвання договори оренди.

Внаслідок того, що надмірна тривалість строку розгляду питання про розірвання договору спричинила зайві і необґрунтовані витрати позивача на оплату оренди земельної ділянки, від права оренди якої він відмовився, це і завдало йому шкоди, яка правильно кваліфікована судом першої інстанції.

Стосовно відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки з оренди це не спростовує факту заподіяння збитків позивачеві, і обставини його відсутності не впливають на правильність кваліфікації правовідносин, що склалися між сторонами.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 по справі № 904/349/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, що у відповідності до вимог ст. 276 ГПК є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення - без змін.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 року у справі № 904/349/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст складено 22.10.2020 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Т.А. Верхогляд

Л.А. Коваль