Рішення

від 12.10.2020 по справі 540/427/17

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/427/17

Номер провадження 2/948/97/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретарів Ткач Н.М., Мотріченко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , Кузьменка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс про визнання права власності на сільськогосподарську продукцію та зобов`язання повернення безпідставно набутого майна та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс до ОСОБА_1 про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права власності на насіння соняшнику у кількості 20,086 т,

відповідно до ч.1 ст.268 ЦПК України в судовому засіданні 12.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення,-

в с т а н о в и в :

у травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 28 вересня 2016 року відповідачем було відкрито зібрано і вивезено вироблену ним сільськогосподарську продукцію, а саме соняшникове насіння із земельної ділянки загальною площею 5,69 га, розташованої на території Павлівської сільської ради, що належать позивачу після померлої ОСОБА_3 . При цьому, відповідач не перебував у цивільно-правових відносинах з позивачем та жодної угоди на придбання продукції не укладав. Крім цього, відповідач не засівав та не обробляв вказані земельні ділянки, а відтак не вирощував зібраний урожай. Позивач неодноразово повідомляв посадових осіб відповідача проте, що урожай належить власнику земельної ділянки, а не відповідачу та вказували на протиправність їхніх дій, про що було складено відповідний акт та повідомлено пр незаконні дії поліцію. У подальшому відомості по вказаному факту були внесені до ЄДРДР та розпочато досудове розслідування за кваліфікацією ч.2 ст.286 К України за фактом незаконного заволодіння майном групою осіб за попередньою змовою.

У зв`язку з наведеним позивач просить визнати за ним право власності на 20 тон 86 кг сільськогосподарської продукції, соняшникового насіння, вирощеного ним в 2016 р. на належній йому земельній ділянці площею 5,69 га, кадастровий номер 532085000:00:027:0028, яка належить ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_3 , яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області та зобов`язати відповідача повернути безпідставно набуте відповідачем майно у розмірі 20 тон 86 кг сільськогосподарської продукції соняшникового насіння вирощеного позивачем в 2016 р., вилучивши його із незаконного володіння та передати у власність ОСОБА_1 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 09.06.2017 р. відкрито провадження у справі (а.с.11 т.1).

01.03.2018 р. від представника відповідача ТОВ Приват-Агро-Альянс Паюка О.А. надійшов відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Приват-Агро-Альянс відмовити у повному обсязі, у зв`язку з тим, що у позивача відсутні належні підстави щодо позовних вимог пов`язаних з використанням земельної ділянки, за угодою-договором про зберігання майна та документів, так як 28.09.2016 р. у позивача не виникло право власності на землю та він не був землекористувачем, а отже і не мав права власності на посіви і насадження с/г культур на даній земельній ділянці, а тому відсутні підстави звертатися до суду з вимогою про визнання права власності на урожай, що був вирощений на цій ділянці та вимоги щодо повернення, нібито безпідставно набутого майна. Позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх цивільних прав та не надано до суду належних та допустимих доказів, що можуть свідчити про факт незаконного збирання врожаю як відповідачем, так і будь-якою іншою особою. Позивачем неправильно здійснено розрахунок кількості майна та його вартості, який визначено посилаючись на листи Головного управління статистики у Полтавській області про надання статистичної інформації та листв Машівської РДА Полтавської області у яких зазначена інформація відображає лише теоретичні показники урожайності по значній території, а не реальні показники урожайності по конкретно визначеній земельній ділянці, а тому не може бути застосована для розрахунку розміру маси с/г культур по даній цивільній справі, так як показники будуть не реальними, а теоретичними (припущеними). Також вказує на відсутність в діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення, так як відповідач при збиранні урожаю с/г культур здійснив усі необхідні дії для недопущення меж власного землекористування та не порушив їх, а тому твердження про набуття майна позивача відповідачем є безпідставним та необґрунтованим. Позивачем не доведено факт вирощування с/г культур чи наявності їх на земельній ділянці, так як в матеріалах цивільної справи відсутні жодні належні та допустимі докази, що могли свідчити про проведення позивачем посіву та вирощування насіння соняшнику. Крім цього, позивачем у поданій позовній заяві повідомлено не всі обставини, що йому були відомі та/або повинні були бути відомі при поданні позову, зокрема не повідомлено про те, що у вересні 2016 року представником позивача ОСОБА_4 було досягнено домовленості з ОСОБА_5 про збір насіння соняшнику на землях, що належать позивачу. На виконання цієї домовленості ОСОБА_5 зібрав насіння соняшника із 2-2,5 га із земельних ділянок на які вказав ОСОБА_4 , після чого у нього закінчилось пальне та не досягнувши згоди з приводу заправлення комбайну ОСОБА_5 відмовився продовжувати роботу та відвантажив близько 3 тон насіння. Таким чином позивачу та його представнику було відомо про цей факт, однак, вони намагаються ввести в оману суд не надаючи таку інформацію. (а.с.122-129 т.1).

17 квітня 2018 року представником позивача ОСОБА_4 направлено до суду відповідь на відзив, в якому він зазначає, що відзив оформлений неналежно до вимог ЦПК, зокрема не зареєстрований юридичною особою, підписаний особою, яка не має права по довіреності надавати відзиви і їх підписувати та діє до 15.12.2017 р., у відзиві відсутня дата його підписання, індексний номер реєстрації документу, а тому документ не має офіційного характеру, також у відзиві викладені не заперечення, а тлумачення норм права і перекручення обставин, без спростування обставин наведених у позові, а тому представник позивача просить суд повернути відзив відповідачеві (а.с.202 т.1).

У квітні 2020 року представник ТОВ Приват-Агро-Альянс звернувся до суду з зустрічним позовом (а.с.105-109 т.3), посилаючись не те, що у ОСОБА_1 відсутнє право власності на насіння соняшнику у кількості 20,086 тон, яке є предметом первісного позову, оскільки у нього відсутні жодні докази свідчили б про те, що ОСОБА_1 станом на вересень 2016 р. виростив сільськогосподарську продукцію чи хоча б мав а меті вирощувати насіння сояшнику. Матеріали справи також не містять жодних доказів про здійснення ОСОБА_1 хоч якихось дій, що могли б бути спрямовані на отримання урожаю сільськогосподарських культур. Отже, у нього відсутнє право власності на с/г продукцію - насіння соняшника у розмірі 20,086 тон, у зв`язку з тим, що така продукція у 2016 р. на земельній ділянці кадастровий номер 532085000:00:027:0028 не вирощувалась. Натомість, ОСОБА_1 стверджує що саме ТОВ Приват-Агро-Альянс безпідставно набуло вказане майно, що по суті є посяганням на інше майно, яке належить товариству як орендарю земельних ділянок, на яких таке майно було створено, у зв`язку з чим з метою захисту своїх прав змушена звернутися до суду. Також зазначено, що як вбачається з предмету та підстав цього зустрічного позову та первісної позовної заяви - обидва позови є взаємопов`язані і їх спільний розгляд є доцільним так як обидва виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову повністю виключає задоволення первісного позову. У зв`язку з наведеним, відповідач просить прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та визнати відсутнім у останнього права власності на насіння соняшнику у кількості 20,086 тон, яке є предметом його позову у справі №540/427/17 (а.с.105-109 т.3).

Ухвалою суду від 30.04.2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс до ОСОБА_1 про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права власності на насіння соняшнику у кількості 20,086 т прийнятий до спільного розгляду та об`єднаний з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс про визнання права власності на сільськогосподарську продукцію та повернення безпідставно набутого майна (а.с.123 т.3).

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позов, натомість зустрічний позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази та допитавши свідків, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5, 6893 га, кадастровий номер 5323085000:00:027:0028, яку отримав у спадщину на підставі свідоцтва від 22.11.2016р. та яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, і з 29.11.2016р. перебуває в оренді зі строком 49 років у ОСОБА_4 , що стверджується Витягами з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності та іншого речового права № 73577899 від 22.11.2016р. та № 74301742 від 29.11.2016р., а також договором оренди землі від 23.11.2016р. (а.с. 24-27 т.1).

З оглянутої в судовому засіданні оригіналу технічної документації вбачається, що межі належної позивачу земельної ділянки визначено в натурі (а.с. 21 т.1).

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з протоколом огляду місця події від 28.09.2016р. у кримінальному провадженні № 12016170250000293 з правовою кваліфікацією ст. 185 ч.2 КК України, в с. Павлівка Машівського району на місці зростання соняшника площею близько 40 га працювало три комбайни, які його скошували та автомобілів Камаз з причепом за допомогою яких він вивозився. З лицевої та бокових сторін від оглядової ділянки мається ґрунтова дорога, з тильного боку сусідня земельна ділянка на якій зростає кукурудза (а.с. 35-36 т.1).

Досудовим слідством у вказаному кримінальному провадженні встановлено факт збору 28.09.2016 року урожаю соняшника на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , що перебуває в оренді ОСОБА_4 та розташованої в с.Павлівка Машівського району, сільськогосподарською технікою ТОВ Приват-Агро-Альянс , що стверджується постановою про закриття кримінального провадження від 04.12.2017 року (а.с. 241,242 т.3).

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - працівники поліції, кожен окремо, показали, що вони виїжджали в с.Павлівка за заявою ОСОБА_4 , на полі працювала техніка ТОВ Приват-Агро-Альянс , збирали урожай соняшника, який був майже скошений. Вони забезпечували охорону громадського порядку, працівники ТОВ Приват-Агро-Альянс на місці відмовилися давати покази, а тому слідчий викликав їх у райвідділ.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , кожен окремо показали, що 28.09.2016р. вони збиралися їхати до Машівського районного суду на розгляд справи. По дорозі до суду ОСОБА_11 зателефонували рідні та повідомили, що з належного йому поля в с.Павлівка невідомі люди збирають врожай соняшника, також син говорив, що показував їм документи на землю, але збір врожаю не припинявся. Про вказаний факт позивач повідомив правоохоронні органи, коли вони приїхали на місце, де вже були працівники поліції, то побачили, що на полі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яка також перебуває в оренді ОСОБА_4 , працює техніка відповідача - ТОВ Приват-Агро-Альянс , про що свідчили відповідні надписи. Вони показували працівникам Приват-Агро-Альянс документи на земельні ділянки, але ті не реагували та продовжували збирати соняшник та вивозити з поля. Вони також звернулися до Полтавської ОДА та Машівської РДА. Відповідачем було скошено весь соняшник.

Крім того, свідок ОСОБА_4 показав, що дійсно, на ділянці ОСОБА_1 та на своїй ділянці сіяв соняшник він, до укладення договору оренди він також засівав поле позивача, оскільки має власну техніку, а після укладення договору вже користується полем, ОСОБА_5 приїхав збирати урожай на його ділянці та ділянці ОСОБА_1 , але оскільки комбайн зламався, він зібрав на одному гектарі поля, що належить ОСОБА_1 , після чого він відмовився від його послуг.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що 2-3 роки назад збирав соняшник на земельних ділянках в с.Павлівка на замовлення ОСОБА_4 , поля були непочаті, але об`їхавши два рази поле, ОСОБА_4 відмовився від його послуг, пославшись на великі втрати соняшника, зібрав він неповний бункер комбайна. Поряд була посіяна кукурудза ТОВ Приват-Агро-Альянс .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що в той день був з батьком в смт Машівка та їм подзвонили з дому, повідомили що ТОВ Приват-Агро-Альянс збирає соняшник з належного їм поля. Коли на поле приїхала техніка, невідомі люди взяли його в цеп, а тому доступу до нього не було, йому також погрожували та намагалися побити люди, які охороняли поле. Після приїзду поліції їм надавалися документи, але вони нічого не вдіяли і соняшник був скошений. На полях відповідача була засіяна кукурудза. Також повідомив, що вони з батьком самостійно обробляють поле, в тому числі засівали ОСОБА_1 соняшником належну йому земельну ділянку.

Представником відповідача не заперечувався факт перебування 28.09.2016р. техніки ТОВ Приват-Агро-Альянс на полі в с.Павлівка Машівського району, яке позначене на схемі як поле №4, але стверджував, що техніка відповідача збирала урожай лише з належних підприємству на праві користування земельних ділянках, на підтвердження чого надав план-схему земельних ділянок (поля № НОМЕР_1 ), які перебувають в оренді в ТОВ Приват-Агро-Альянс (а.с. 133 т. 1) та договорів оренди між відповідачем та ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (а.с. 133-163 т. 1), а також шляхових листів від 28.09.2016р. (а.с. 130-132 т.1), згідно з якими техніка товариства працювала на полі АДРЕСА_1 , тобто там, де знаходиться належна позивачу земельна ділянка.

На підтвердження наявності у користуванні відповідача земельних ділянок в с. Павлівка, поле № НОМЕР_1 , надано план-схему земель, які знаходяться в оренді товариства, а їх власниками є: ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 (а.с. 133-163 т.1).

Натомість позивач та свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_12 підтвердили факт засівання належної позивачу земельної ділянки насінням соняшника ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , а відповідно, його вирощування, а також факт збирання його урожаю працівниками відповідача, незважаючи на їхні заперечення та виклик правоохоронців.

Свідки ОСОБА_21 ОСОБА_22 показали, що у вересні 2016 року вони як працівники ТОВ Приват-Агро-Альянс , приїхали на поле в с.Павлівка, де міряли ділянки за допомогою крокви і ДПС, які перебували у користуванні підприємства та які були засіяні соняшником, в результаті чого ними було встановлено, що межі земельних ділянок візуально відповідають тим, що зазначені в державних актах на ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ Приват-Агро-Альянс .

Крім того, свідок ОСОБА_21 зазначив, що соняшник на полі ОСОБА_1 вже був скошений, але не ТОВ Приват-Агро-Альянс .

Свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 показали , що у вересня 2016 року за завданням, яке вони отримали на наряді, збирали врожай соняшника в с.Павлівка Машівського району на ділянках, які перебувають в користуванні ТОВ Приват-Агро-Альянс та які були відмічені, біля поля бачили працівників поліції.

Доводи представника відповідача про те, що останнім не здійснювалося збирання соняшника з належної позивачу земельної ділянки суд визнає необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач засіяв свою земельну ділянку та послуги з посіву надавали самозайняті особи, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , а тому обробіток землі здійснював без належних документів, в той час як саме техніка відповідача працювала по збору урожаю соняшника в місці знаходження земельної ділянки позивача 28.09.2016р., в шляхових листах, наданих відповідачем не зазначено, на яких саме земельних ділянках, розташованих на полі № НОМЕР_1 , було зібрано врожай соняшника, вказане право позивач намагався захистити шляхом виклику правоохоронців, але весь соняшник на ділянці позивача був скошений технікою відповідача.

Також суд зазначає, що представником відповідача не надано жодних доказів, які б підтверджували факт посіву соняшника на земельних ділянках, розташованих в с.Павлівка на полі № НОМЕР_1 , а за вимогами ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази свідчать, що позивач у 2016 році на належній йому земельній ділянці посіяв насіння соняшника та вирощував вказану культуру, але 28.09.2016р. відповідач при зборі урожаю з належних йому на праві користування земельних ділянок, що знаходяться в полі № НОМЕР_1 в межах Павлівської сільської ради Машівського району, які межують з земельною ділянкою позивача, незважаючи на оспорювання останнім свого права власності на культуру соняшника, викосив його урожай, тим самим не визнав його право власності на нього, а відтак набув його без достатніх правових підстав.

Частиною1 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем був зібраний урожай соняшника на належній позивачу земельній ділянці, незважаючи на підтвердження ним свого права шляхом надання відповідних документів на земельну ділянку, що свідчить про те, що його право не визнавалось відповідачем, а відтак право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на урожай соняшника на належній йому земельній ділянці площею 5, 6893 га.

Водночас суд уважає що оскільки ОСОБА_25 зібрав соняшник з частини площі належної позивачу земельної ділянки, що становить 1 га, що ствердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_4 , який перебував на полі під час збору урожаю ОСОБА_5 , потрібно вважати площу 4,69 га.

Кількість насіння соняшника на яке визнається право власності, суд вважає за можливе визначити за довідкою Машівської РДА № 01-24/1280 від 18.10.2016р. за якою середня урожайність соняшника у 2016 році по Машівському району становила 35, 3 ц/га (а.с. 252 т. 1), а відтак враховуючи площу земельної ділянки позивача 4, 69 га, з якої відповідачем було зібрано урожай соняшника, вага насіння соняшника складає 16550, 00 кг.

Суд визнає вказаний документ належним доказом у справі, оскільки позивач позбавлений можливості визначити реальну урожайність соняшника на його земельній ділянці іншим шляхом, оскільки він був зібраний відповідачем і позивач до нього доступу не мав, доказів того, яка була урожайність відповідач не надав, а відтак вимог позивача в цій частині не спростував. Крім цього, суд вважає, що позивач використав всі можливі заходи для збереження урожаю в т.ч. шляхом звернення до правоохоронних органів, але крім внесення відомостей до ЄРДР, фактичних обставин державними органами встановлено не було, а відтак позивач, іншого способу довести свої вимоги не має можливості.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Пунктом 4 частини 3 цієї норми передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом частини першої статті 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що за позивачем слід визнати право власності 16550,00 кг соняшникового насіння вирощеного у 2016 році на належній йому на праві власності земельній ділянці площею 5,69 га, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс повернути ОСОБА_1 16550,00 кг соняшникового насіння, а позов в цій частині задовольнити.

Саме так застсовано норми матеірального права Верховним Судом ус кладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.03.2020 року по справі № 540/1433/16-ц, провадження № 61-11593св19.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс до ОСОБА_1 про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права власності на насіння соняшнику у кількості 20,086 т потрібно відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 1426,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс про визнання права власності на сільськогосподарську продукцію та зобов`язання повернення безпідставно набутого майна - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 16550,00 кг соняшникового насіння вирощеного у 2016 році на належній йому на праві власності земельній ділянці площею 5,69 га, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс повернути ОСОБА_1 16550,00 кг соняшникового насіння.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1426,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс до ОСОБА_1 про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права власності на насіння соняшнику у кількості 20,086 т - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: с. Павлівка, Машівський район, Полтавська область.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс , місцезнаходження: пр-т Дмитра Яворницького, 12, каб.3, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49005, код 34397579.

Повний тест Рішення складено 22.10.2020 року.

Суддя С. М. Косик