Вирок

від 23.10.2020 по справі 523/13155/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/13155/19

Провадження №1-кп/523/661/20

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23.10.2020 року м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , його представника адвоката ОСОБА_8 , представника цивільного співвідповідача ТОВ «АЛЬФАПРОФ» -адвоката ОСОБА_9 , обвинуваченого та його захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12019160000000507 від 23 травня 2019 року із звинувачення

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, утримує малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

Близько 10 години 15 хвилини 23 травня 2019 року ОСОБА_12 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Carisma», н/з НОМЕР_1 , із забороненим для експлуатації встановленням шин, із різними малюнками протекторів, на передній осі ходової частини, у крайній правій смузі руху по асфальтованій проїзній частині вул. Миколаївська дорога, в м.Одесі,з бокувул.Лиманної внапрямку вул.7-маПересипська,біля будинку№199,впорушення пунктів 2.3.«б», 4.16.«а», 12.4., 12.9.«б», 18.1., 31.1., 31.4., 31.4.5.«г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР), під час під`їзду навпроти буд. №199 до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 і дорожньою розміткою 1.14.3, із швидкістю 61 км/год, що перевищувала максимально встановлену швидкість руху в населеному пункті в 50 км/год, уважним не був, на зміну дорожньої обстановки не відреагував, перед виїздом на зазначений перехід не переконався у відсутності на ньому пішоходів, хоча зобов`язаний був це передбачити, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, своєчасно швидкість руху транспортного засобу не зменшив аж до його зупинки, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, маючи перевагу у русі, перетинав проїзну частину по пішохідному переходу в темпі повільного кроку, зліва направо за напрямком руху автомобіля, що призвело до наїзду автомобіля на останню особу, із закиданням тіла на капот, переднє вітрове скло, дах та наступне падіння потерпілого на дорожнє покриття.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) пішоходу ОСОБА_13 спричинені тілесні ушкодження: відкрита черепно лицьова травма у вигляді забійної рани тім`яної ділянки справа та садна лобової ділянки справа, крововиливів під тверду мозкову оболонку лобових, скроневих ділянок, та тім`яної ділянки справа, крововиливів під м`яку мозкову оболонку лобових, скроневих та потиличної часток, повздовжню щілину великого мозку та по намету мозочка; закритої травми тулуба у вигляді переломів правих ребер, зі зміцненням кісткових відламків і ушкодженням пристінкової плеври та скупченням вільного повітря та крові (200 мл) в правій плевральній порожнині, переломів лівих ребер, забоїв легень, переломів тіла 9-го грудного хребця, садна та забійної рани спини справа, з переходом у сідничну ділянку; закритої травми правої верхньої кінцівки у вигляді садна плеча та ліктьового суглобу; закритої травми лівої нижньої кінцівки у вигляді забійної рани гомілки в середній третині; ознаки загального струсу тіла у вигляді крововиливів пухкої клітковини уздовж передньої поверхні грудного відділу хребта, у коренях легень, зв`язковому апараті печінки і селезінки, що призвели до смерті ОСОБА_13 від шоку, що виник у зв`язку з вищеописаною поєднаною травмою голови, тулубу та кінцівок.

Обвинувачений свою вину у вчиненому діянні в цілому визнав та показав, що під час проїзду 23 травня 2019 року нерегульованого пішохідного переходу по вул. Миколаївська дорога в напрямку центральної частини м. Одеси із швидкістю руху загального потоку машин, оглядовість була обмежена вантажним автомобілем, який рухався по другій смузі руху. Несподівано із-за цього автомобіля вибіг чоловік, наїзду на якого він намагався уникнути поверненням керма, але зачепив пішохода з боку. Про вчинене обвинувачений в даний час жалкує, заявляє про подальші наміри якнайшвидшого відшкодування заподіяної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_7 в суді показав, що опинився на місці події через декілька хвилин після її настання, де виявив прибуття швидкої допомоги, загиблого сина та пошкоджений від удару об стовп автомобіль, які знаходилися в 15 метрах від пішохідного переходу. На його запитання ОСОБА_12 відповів, що наїзд на сина відбувся саме на пішохідному переході.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що не був очевидцем самої події ДТП, проте також опинився на місці події через незначний проміжок часу від її настання, особисто викликав наряд поліції, дізнався, як згодом прибув правоохоронець, який з`ясував наявність відеозапису моменту ДТП на камері зовнішнього відеоспостереження, встановленої на фасаді одного із найближчих магазинів. Водієм пошкодженого автомобіля був раніше незнайомий свідку обвинувачений.

Як вбачається з протоколу оглядумісця подіїта схеми до нього від 23 травня 2019 року ДТП відбулась у денний час доби, на прямій в плані, горизонтальній ділянці проїзної частини вул. Миколаївська дорога в м. Одесі, біля будинку №199, де організовано двосторонній рух, загальна ширина смуги в напрямку руху автомобіля дорівнює 10,5 м, зустрічної смуги руху 8,0 м, ширина ряду, по якому безпосередньо рухався автомобіль 3,5 м, стан проїзної частини сухий асфальт, без ям та вибоїн. Дорожній рух регулюється знаками 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід» та розміткою, 1.9, 1.5 та 1.14.3 «Позначає нерегульований пішохідний перехід у місцях з підвищеною вірогідністю виникнення ДТП». На бордюрі з правого краю проїзної частини, на відстані 1 м від дальнього краю пішохідного переходу виявлено слід шини. Автомобіль «Mitsubishi Carisma»,н/з НОМЕР_1 , розташований на тротуарі праворуч від проїзної частини у опори рекламного щита, на відстанях 2,3 м та 2,6 м від лівих переднього та заднього коліс до правого краю проїзної частини. Сліди гальмування автомобіля відсутні. Плями рідини бурого кольору виявлено на крайній правій смузі руху проїзної частини, на відстані 0,6 м від лівого переднього колеса автомобіля. Чоловічий черевик виявлено на лінії розмітки між третьою та четвертою смугами руху, на відстані 2,0 м від умовної лінії розташування опори рекламного щита (т.1 а.с.137-150).

Відповідно до висновку судово-медичноїекспертизи №1055-1839/19від 13червня 2019року у ОСОБА_13 виявлені: відкрита черепно лицьова травма у вигляді забійної рани тім`яної ділянки справа та садна лобової ділянки справа, крововиливів під тверду мозкову оболонку лобових, скроневих ділянок, та тім`яної ділянки справа, крововиливів під м`яку мозкову оболонку лобових, скроневих та потиличної часток, повздовжню щілину великого мозку та по намету мозочка; закритої травми тулуба у вигляді переломів правих ребер, зі зміцненням кісткових відламків і ушкодженням пристінкової плеври та скупченням вільного повітря та крові (200 мл) в правій плевральній порожнині, переломів лівих ребер, забоїв легень, переломів тіла 9-го грудного хребця, садна та забійної рани спини справа, з переходом у сідничну ділянку; закритої травми правої верхньої кінцівки у вигляді садна плеча та ліктьового суглобу; закритої травми лівої нижньої кінцівки у вигляді забійної рани гомілки в середній третині; ознаки загального струсу тіла у вигляді крововиливів пухкої клітковини уздовж передньої поверхні грудного відділу хребта, у коренях легень, зв`язковому апараті печінки і селезінки, що призвели до смерті ОСОБА_13 від шоку, що виник у зв`язку з вищеописаною поєднаною травмою голови, тулубу та кінцівок. При судово-токсикологічному дослідженні крові етиловий спирт не виявлений. Всі ушкодження утворилися майже одночасно, у вкрай короткий проміжок часу, у зв`язку із чим неможливо визначити послідовність їх утворення (т.1 а.с.173-179).

Як вбачається із висновку автотехнічної експертизи №418-А від 24 червня 2019 року на автомобілі «Mitsubishi Carisma», н/з НОМЕР_1 , в наявності пошкодження та сліди, розташовані в його передній лівій боковій та лівій боковій частинах, утворені від контакту із слідоутворюючим об`єктом, яким могло бути тіло людини. Рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля на момент виникнення події цієї пригоди знаходилися в працездатному стані, дозволяли водію контролювати, змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі. Проте на момент настання подій цієї пригоди ходова частина не відповідала вимогам п.п. 31.4., 31.4.5.«г» ПДР, відповідно до яких експлуатація транспортного засобу заборонена. Встановлена на момент огляду ходової частини автомобіля невідповідність вимогам ПДР виникла задовго до настання даної ДТП та могла бути виявлена і усунена водієм шляхом огляду транспортного засобу перед виїздом (т.1 а.с.158-167).

23 травня 2019 року ФОП ОСОБА_15 видав слідчому відеозапис з камери зовнішнього спостереження, розміщеної на будівлі АДРЕСА_2 , який було оглянуто слідчим та долучено до провадження в якості речового доказу (т.1 а.с.179-191).

Як вбачається із висновку комплексної автотехнічної та фототехнічної експертизи №485-А від 12 липня 2019 року швидкість автомобіля «Mitsubishi Carisma», н/з НОМЕР_1 , перед ДТП складала не менше 60,1 км/год. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_12 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.4. та п.п.18.1. ПДР, він мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 шляхом застосування екстреного гальмування. В діях водія автомобіля «Mitsubishi Carisma»,н/з НОМЕР_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п.12.4. та п.п.18.1. ПДР, які, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди (т.1 а.с.192-198).

Встановлена в судовому засіданні технічна неможливість відтворення диску із відеозаписом події не спричинює недопустимості чи неналежності вищезазначеного висновку експертизи, оскільки така обставина була відсутньою як при проведенні огляду документу слідчим, так і при безпосередньому проведенні експертного дослідження.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_12 , керуючи близько 10 години 15 хвилини 23 травня 2019 року автомобілем «Mitsubishi Carisma», н/з НОМЕР_1 , із забороненим для експлуатації встановленням шин, із різними малюнками протекторів, на передній осі ходової частини, у крайній правій смузі руху по асфальтованій проїзній частині вул. Миколаївська дорога, в м.Одесі,з бокувул.Лиманної внапрямку вул.7-маПересипська,біля будинку№199,впорушення пунктів 2.3.«б», 4.16.«а», 12.4., 12.9.«б», 18.1., 31.1., 31.4., 31.4.5.«г» ПДР, під час під`їзду навпроти буд. №199 до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 і дорожньою розміткою 1.14.3, із швидкістю 61 км/год, що перевищувала максимально встановлену швидкість руху в населеному пункті в 50 км/год, уважним не був, на зміну дорожньої обстановки не відреагував, перед виїздом на зазначений перехід не переконався у відсутності на ньому пішоходів, хоча зобов`язаний був це передбачити, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, своєчасно швидкість руху транспортного засобу не зменшив аж до його зупинки, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_13 , який, маючи перевагу у русі, перетинав проїзну частину по пішохідному переходу в темпі повільного кроку, зліва направо за напрямком руху автомобіля, що призвело до наїзду автомобіля на останню особу, із закиданням тіла на капот, переднє вітрове скло, дах та наступне падіння потерпілого на дорожнє покриття.

В результаті ДТП пішоходу ОСОБА_13 спричинені тілесні ушкодження: відкрита черепно лицьова травма у вигляді забійної рани тім`яної ділянки справа та садна лобової ділянки справа, крововиливів під тверду мозкову оболонку лобових, скроневих ділянок, та тім`яної ділянки справа, крововиливів під м`яку мозкову оболонку лобових, скроневих та потиличної часток, повздовжню щілину великого мозку та по намету мозочка; закритої травми тулуба у вигляді переломів правих ребер, зі зміцненням кісткових відламків і ушкодженням пристінкової плеври та скупченням вільного повітря та крові (200 мл) в правій плевральній порожнині, переломів лівих ребер, забоїв легень, переломів тіла 9-го грудного хребця, садна та забійної рани спини справа, з переходом у сідничну ділянку; закритої травми правої верхньої кінцівки у вигляді садна плеча та ліктьового суглобу; закритої травми лівої нижньої кінцівки у вигляді забійної рани гомілки в середній третині; ознаки загального струсу тіла у вигляді крововиливів пухкої клітковини уздовж передньої поверхні грудного відділу хребта, у коренях легень, зв`язковому апараті печінки і селезінки, що призвели до смерті ОСОБА_13 від шоку, що виник у зв`язку з вищеописаною поєднаною травмою голови, тулубу та кінцівок.

Вчинені ОСОБА_12 дії суд кваліфікує зач.2ст.286КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Судом розглянуто цивільні позови, заявлені: 1) потерпілим ОСОБА_7 про стягнення в солідарному порядку з обвинуваченого та ТОВ «АЛЬФАПРОФ» (код 38182579) спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 70615 грн та моральної шкоди в розмірі 700000 грн; 2) законним представником малолітніх потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого спричиненої моральної шкоди в розмірі 700000 грн; ставлення до яких ОСОБА_12 не висловив, а також проти задоволення першого з яких заперечив представник ТОВ «АЛЬФАПРОФ» (з підстав неналежності співвідповідача).

В обґрунтування заявлених майнових вимог потерпілий зазначив про: 1) понесені витрати на поховання свого сина, в загальному розмірі 50615 грн, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру та рахунком-фактурою ФОП ОСОБА_16 від 25 травня 2019 року; 2) витрати, пов`язані із благоустроєм селища та кладовища, в загальному розмірі 20000 грн, що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордеру КП «Надія» №196 від 24 травня 2019 року та №200 від 30 травня 2019 року (т.1 а.с.30-37, т.2 а.с.38-45).

Обвинувачений пояснив про неодноразові намагання добровільного відшкодування потерпілому спричиненої шкоди шляхом направлення грошових переказів від імені його співмешканки та особистих листів з пропозицією переоформлення на родину загиблого земельних ділянок, що підтверджено відповідними фіскальними чеками, листами із звітом про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, проте не знайшло згоди від позивача (т.2 а.с.4-11,157). Окрім того, обвинувачений заперечив факт виконання будь-яких службових обов`язків в ТОВ «АЛЬФАПРОФ» в момент ДТП та пояснив, що в цей день взагалі керував власним транспортним засобом в особистих справах у вихідний для нього день.

Вирішуючи зазначенийпозов вцій частинісуд зазначає,що відповіднодо ст.128КПК Україниособа,якій кримінальнимправопорушенням завданомайнової таморальної шкоди,має правопід часкримінального провадженнядо початкусудового розглядупред`явити цивільнийпозов дообвинуваченого.У відповідностіз ч.1ст.1166та ч.1ст.1177ЦК України,шкода,завдана потерпіломувід злочину,відшкодовується вповному обсязіособою,яка вчинилазлочин тазавдала цюшкоду. Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати (ч.1 ст.1201 ЦК України).

Сам лише факт працевлаштування обвинуваченого станом на 23 травня 2019 року в ТОВ «АЛЬФАПРОФ» в якості експедитора транспортного за сумісництвом не може бути розцінене як безпосереднє виконання ОСОБА_12 трудових обов`язків під час спричинення шкоди. Так, джерело підвищеної небезпеки, яким керував обвинувачений, не належало зазначеній юридичній особі, будь-які документальні письмові докази про зарахування цієї доби до робочого часу обвинуваченого чи практичну зайнятість в ТОВ «АЛЬФАПРОФ» позивачем не представлено, а самими відповідачами категорично заперечене, у зв`язку із чим суд погоджується, що даний суб`єкт господарювання є неналежним відповідачем у справі.

Оскільки в суді доведена вина ОСОБА_12 в спричиненні смерті ОСОБА_13 та документально доведені понесені потерпілим витрати на поховання загиблого, в загальному розмірі 50615 грн, то саме такий розмір спричиненої матеріальної шкоди необхідно стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_7 .Вимоги ж про відшкодування витрат, пов`язаних із благоустроєм селища та кладовища, в загальному розмірі 20000 грн, не можуть бути задоволені, оскільки такі витрати не є витратами на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в розумінні ч.1 ст.1201 ЦК України.

В обґрунтування заявленої моральної шкоди потерпілий ОСОБА_7 в позовній заяві та усно в суді зазначив, що загибель його сина призвела до фізичної шкоди його здоров`ю, втрати сну, психологічного стресу, душевного болю, який з часом він продовжує відчувати, а також до моральних страждань, що порушило умови його повсякденного життя.

В обґрунтування заявленої моральної шкоди законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 в позовній заяві та усно в суді зазначила, що загибель її чоловіка призвела до емоційного спустошення, моральних страждань, позбавлення щоденної підтримки та допомоги, що також порушило умови повсякденного життя як позивача, так і її малолітніх дітей.

Вирішуючи цю частину позову суд виходить із того, що при встановлених в суді обставинах загибелі ОСОБА_13 в дорожньо-транспортній пригоді з вини обвинуваченого, це безумовно, потягло для його близьких родичів і членів сім`ї позбавлення певних елементів благополуччя, а також до психологічних страждань і суттєвих негативних змін в їх подальшому житті. Беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань потерпілих, обставини, при яких була спричинена їм моральна шкода, ступінь вини обвинуваченого, здійснені ним заходи на можливе часткове відшкодування заподіяної шкоди, а також враховуючи вимоги ст.ст.23,1167,1168 ЦК України, суд вважає справедливим задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої моральної шкоди на користь батька загиблого в розмірі 250000 грн, на користь дітей загиблого в розмірі 500000 грн. На думку суду, саме такі суми є справедливими і співрозмірними з понесеними потерпілими моральними стражданнями.

Процесуальні витрати, пов`язані із загальною вартістю проведених експертиз, в розмірі 6123,39 грн, відповідно до положення ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

При призначенніпокарання обвинуваченому суд визнає перше притягнення до кримінальної відповідальності та публічне вибачення в суді перед потерпілими в якості обставин, які пом`якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин, які б його обтяжували.

Суд також враховує дані про ОСОБА_12 як про особу, яка позитивно характеризується за місцем проживання та колишнім місцем роботи, утримує малолітню дитину, яка має декілька хронічних захворювань, здійснювала заходи із добровільного відшкодування заподіяної шкоди, які не були прийняті виключно потерпілим, а також заявляє про наміри подальшого відшкодування спричиненої шкоди.

На підставі викладеного, наявності вищезазначених обставин, які пом`якшують покарання, з урахуванням особи винуватого, а також висновку досудової доповіді про низькі рівні ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_12 без реального відбуття покарання у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку, у зв`язку із чим, до нього слід застосувати положення ст.ст.75 і 76 КК України.

Окрім того, враховуючи наслідки вчиненого діяння суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_12 права керувати транспортними засобами.

Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення воліна строк 5(п`ять)років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.5 ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_12 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 24 травня 2019 року до 22 серпня 2019 року, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_12 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно допунктів 1-2ч.1та п.2ч.3ст.76цього жкодексу зобов`язати ОСОБА_12 періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробаціїта повідомлятиданий органпро змінумісця проживання,роботи абонавчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_12 та ТОВ «АЛЬФАПРОФ» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , спричинену матеріальну шкоду в розмірі 50615 (п`ятдесят тисяч шістсот п`ятнадцять) грн, а також моральну шкоду в розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_12 та ТОВ «АЛЬФАПРОФ» (код 38182579) відмовити.

Цивільний позов законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 до ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , спричинену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , моральну шкоду в розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_12 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,(ІПН НОМЕР_2 ),проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,на користьдержави процесуальні витрати в розмірі 6123 (шість тисяч двадцять три) грн 39 коп.

Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:

- автомобіль «Mitsubishi Carisma», н/з НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_12 ;

- диск із відеозаписом події зберігати в матеріалах судового провадження.

Арешт, накладений на автомобіль «Mitsubishi Carisma», н/з НОМЕР_1 , скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий ОСОБА_1