Рішення

від 06.10.2020 по справі 360/1427/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1427/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.,

за участю: секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Шарко Д.Р.,

представника відповідача 1 - Власова М.Л.,

представника відповідача 2 - Кузьменко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним, скасування розпорядження № 133-к від 26.03.2020 та рішення про скасування доступу до державної таємниці, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації "Про звільнення ОСОБА_1 " № 133-к від 26 березня 2020 року та понови останнього на посаді;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 у зв`язку з обставинами, які підпадають під визначення пункту 3 частини 2 статті 23 Закону України "Про державну таємницю" - невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 30.08.2014 працює директором Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації. 26.03.2020 розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації його звільнено з посади на підставі листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2683дск "Про скасування допуску до державної таємниці". Проте в чому саме полягало не виконання позивачем обов`язків щодо збереження державної таємниці ніхто позивачу не пояснив, зі змістом цього листа позивач також не ознайомлений. Вважає оскаржуване розпорядження № 133-к від 26.03.2020 незаконним, адже наведені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам, а начебто виявлені порушення службових обов`язків базуються лише на суб`єктивних припущеннях і не мають нічого спільного з реальністю. Матеріали ж службового розслідування, на підставі яких було винесене оскаржуване розпорядження, всупереч вимогам Закону України "Про державну службу" взагалі відсутні, перевірка фактів нібито виявлених порушень вимог чинного законодавства взагалі не здійснювалась, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 21.04.2020, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.61-62).

Ухвалою суду від 26.05.2020відкладено підготовче засідання до 09.06.2020 (т.1 а.с.129).

Ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження до 06.07.2020 (т.1 а.с.152-153).

Ухвалою суду від 06.07.2020відкладено підготовче засідання до 16.07.2020 (т.1 а.с.220-221).

Ухвалою суду від 16.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2020 (т.1 а.с.232).

Ухвалою суду від 26.08.2020 зупинено провадження у справі до 22.09.2020 (т.2 а.с.8).

Ухвалою суду від 22.09.2020 поновлено провадження у справі та відкладено розгляд справи на 05.10.2020 (т. 2 а.с.65, 66).

05.10.2020 оголошено перерву до 06.10.2020 (т.2 а.с.57-58).

12 травня 2020 року до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду за вх.№ 18614/2020 від Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної (ЛОДА, ЛОВЦА) адміністрації надійшов відзив на позов (т.1 а.с.69-75), в якому зазначено, що до облдержадміністрації надійшов лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26- 2683дск Про скасування допуску до державної таємниці , згідно з яким повідомлено, що ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці у зв`язку з обставинами, які підпадають під визначення пункту 3 частини 2 статті 23 Закону України Про державну таємницю - невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше .

Відповідач ЛОДА має повноваження щодо призначення за розпорядженням голови облдержадміністрації осіблише на посади керівників структурних підрозділів облдержадміністрації та керівника її апарату.Станом на дату звільнення позивача 26.03.2020 серед посад керівників структурних підрозділів облдержадміністрації вакантними були такі посади: директор Департаменту економічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та туризму облдержадміністрації; начальник Управління промисловості, транспорту та зв`язку облдержадміністрації. Вказані посади включено до номенклатури посад працівників облдержадміністрації, перебування на яких потребує надання допуску до державної таємниці, що унеможливлювало призначення на них позивача, оскільки допуск йому було скасовано. На посаду начальника Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області облдержадміністрації було оголошено конкурс згідно пункту 1 розпорядження голови ОДА від 18.03.2020 № 208. Відповідно до пункту 1 розпорядження голови ОДА від 01.04.2020 № 142-к переможцем конкурсу на цю посаду визначено ОСОБА_2 . Таким чином, як зазначив відповідач, на дату звільнення позивача було неможливо його переведення на іншу роботу за розпорядженням голови облдержадміністрації на посади керівників структурних підрозділів облдержадміністрації та керівника її апарату через відсутність відповідних вакантних посад.

Відповідач вказав, що дисциплінарне провадження за рішенням голови облдержадміністрації відносно позивача не порушувалося, а також зазначив, що у голови облдержадміністрації були відсутні підстави для проведення службового розслідування відносно позивача. Вважає, що при виданні оскаржуваного розпорядження № 133-к Про звільнення ОСОБА_1 голова облдержадміністрації діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом № 586-ХІV, а тому відсутні підстави як для визнання цього розпорядження протиправним та його скасування, так і для поновлення позивача на посаді.

20 травня 2020 року до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду за вх.№ 19693/2020 від представника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях надійшов відзив на позов (т.1 а.с.106-110), в якому зазначено,що 11.06.2015 розпорядженням УСБУ в Луганській області №72д директору Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА ОСОБА_1 надано допуск до державної таємниці за формою 3, відповідно до номенклатур посад працівників Луганської обласної державної адміністрації, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці.

31.01.2020 під час перевірки стану охорони державної таємниці (акт від 31.01.2020 № 78/3/26-983 дск) було виявлено порушення п. 117 Порядку 939, зокрема, в порушення вимог Порядку без перевірки рівня знань вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці безпідставно надано доступ до держаної таємниці представникам ЛОДА: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

За результатами перевірки комісією з перевірки стану охорони державної таємниці зобов`язано привести стан охорони державної таємниці у відповідність до законодавства шляхом здійснення перевірки рівня знань вимог законодавства у зазначених працівників, за результатами скласти відповідні довідки; надано час на усунення вимог до 02.03.2020.

27.02.2020 Луганська обласна державна адміністрація листом №74дск-1 повідомила про заходи вжиті з метою виконання вимог комісії щодо приведення стану охорони державної таємниці у відповідність до вимог законодавства, зазначених в акті тематичної перевірки стану охорони державної таємниці в ЛОДА. Так, у листі зазначено, що ними проведено перевірки рівня знань вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці із оформленням результатів довідками особам, зазначеним у акті. Повідомлено, що директор Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА ОСОБА_1 відмовився проходити зазначену перевірку.

Враховуючи викладене ВОДТ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях складено відповідний рапорт від 12.03.2020 в якому відображено відмову ОСОБА_1 пройти перевірку рівня знань щодо збереження державної таємниці, тобто порушено обов`язки щодо збереження державної таємниці.

13.03.2020 складено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці.

13.03.2020 видано розпорядження №64д/дск щодо скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1

13.03.2020 у відповідності до вимог чинного законодавства ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях направлено лист №78/3/26-2683дск до ЛОДА в якому повідомлено про скасування допуску до державної таємниці.

31.03.2020 ЛОДА направлено документи, що підтверджують відмову ОСОБА_1 проходити перевірку знань вимог законодавства про державну таємницю.

На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09 червня 2020 року від представника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях(ГУ СБУ) на адресу суду за вх.№ 22617/2020 надійшли додаткові пояснення до відзиву (т.1 а.с.149), в яких, зокрема, зазначено, що абзацом 2 пункту 117 Порядку передбачено, що доступ до державної таємниці може бути наданий громадянинові за умови знання вимог Закону України Про державну таємницю , цього Порядку та інших нормативно-правових актів з питань охорони державної таємниці у частині, що його стосується, та після перевірки цих знань. Таку перевірку проводить керівник РСО підприємства, установи, організації після надання громадянину допуску до державної таємниці. Результати перевірки оформляються довідкою, в якій зазначається дата перевірки та перелік питань на знання вимог законодавства про державну таємницю.

02 липня 2020 року від позивача на адресу суду за вх.№ 26183/2020 надійшли додаткові пояснення (т.1 а.с.160-163), в яких, зокрема, зазначено, що у період з 26.03.2020 по 16.04.2020 він перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Лисичанської міської ради Луганської області Лисичанська багатопрофільна лікарня .Таким чином, попри повідомлення відповідача про перебування на лікарняному, позивача все ж було звільнено із займаної посади 26.03.2020, тобто у період його тимчасової непрацездатності.

21 вересня 2020 року від позивача на адресу суду за вх.№ 38050/2020 надійшли додаткові пояснення № 1 (т.2а.с.53-61), в яких, зокрема, зазначено, що матеріали справи не містять доказів тих обставин, що до відома позивачаяк держслужбовцяналежним чиномбула доведена інформація про необхідність проходження перевірки знань ЗУ Про державну таємницю та Порядку №939, місце, час та дата проходження такої перевірки.

Також зазначено, що Департамент екології та природних ресурсів ЛОДА за весь період свого існування (з травня 2013 року) згідно з наданими повноваженнями ніколи не мав повноважень щодо забезпечення реалізації на території області державної та регіональної політики у галузі житлово-комунального господарства, у тому числі питного водопостачання та водовідведення, забезпечення реалізації повноважень облдержадміністрації в сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, та відповідно і посадові особи Департаменту ніколи не мали службової потреби в отриманні допуску та доступу до відомостей про фактичні об`єми запасів, місця розташування поверхневих або підземних резервних джерел водозабезпечення, внесені до п.2.3.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440.

З вересня 2014 року до Департаменту не надходило жодної інформації, робота з якою потребує отримання допуску у відповідності до Закону України "Про державну таємницю". Тому,позивач вважає, до нього взагалі не може бути застосована норма законодавства, визначена частиною четвертою ст. 26 Закону України "Про державну таємницю" щодо звільнення у зв`язку з відсутністю допуску до державної таємниці. Отже позивач цілком міг виконувати усі обов`язки, що покладені на нього ст. 21 ЗУ Про місцеві державні адміністрації , навіть після скасування допуску до державної таємниці і у ЛОДА не було правових підстав для розірвання трудового договору в односторонньому порядку.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення щодо обставин справи.

Представник позивача пояснив, що позивач заперечує факт отримання ним такої інформації, а так само і факт своєї відмови від проходження такої перевірки.В той же час відповідач ЛОДА не довів тих обставин, що позивачу як держслужбовцю дійсно була доведена інформація про необхідність проходження перевірки знань ЗУ Про державну таємницю та Порядку №939, місце, час та дата проходження такої перевірки, оскільки доказів доведення такої інформації позивачу, що оформлені відповідно до вимог частини 1 статті 9-1 Закону України Про державну службу відповідач суду не надав, про наявність таких доказів суду не повідомив. Отже відповідачЛОДА не надав належних доказів й відмови позивача від проходження зазначеної перевірки знань, тому оскаржені рішення є безпідставними, необгрунтованими та протиправними.

Позивач в своїх поясненнях зазначив, що а ні в телефонній розмові, а ні в смс повідомленні він особисто від начальника РСО ОСОБА_7 не отримував інформації про дату, час та місце проходження перевірки знань ЗУ Про державну таємницю та Порядку №939, а також не відмовлявся від проходження такої перевірки, проведення якої призначено в певний час в певному місці. Зазначив, що він дійсно наприкінці лютого 2020 року відвідував кабінет РСО та мав розмову з пані ОСОБА_7 , однак, предмет розмови був зовсім інший, пов`язаний із повідомленням РСО ЛОДА працівникам ГУ СБУ щодо перебування позивача у відпустці з виїздом за кордон, що є неправдивою інформацією. Позивач зазначив, що напередодні він мав неприємну для себе розмову з працівниками ГУ СБУ з приводу неповідомлення їх про виїзд за кордон, які зазначили, що отримали таку інформацію саме в РСО ЛОДА. Оскільки ця інформація є безпідставною, розмова з пані ОСОБА_7 була на підвищених тонах з його боку. Також зазначив, що він колишній військовий, законодавство про державну таємницю знає, підстав відмовлятися від проходження перевірки в нього не було. Про скасування допуску і своє звільнення він дізнався одночасно в день звільнення, що було несподіванкою для нього. Після отримання таких несподіваних номин у позивача погіршився стан здоров`я, тому він звернувся до лікаря, який призначив стаціонарне лікування. Про факт свого перебування на лікарняному він повідомив ЛОДА в телефонній розмові із заступноком голови ЛОДА та заяву про перебування на лікарняному переслав листом на адресу ЛОДА, відповіді на який не отримував. Підстави скасування допуску, такі як його відмова від проходження вказаної перевірки, позивачу стали відомі лише під час роздгляду справи в суді.

Представник відповідача ЛОДА у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві. Просив суд у задоволенні позову відмовити. Також пояснив, що позивач в 2019 році у відповідь на лист керівника ЛОДА щодо уточнення вимог до штатних посад самостійно подавав пропозицію щодо необхідності оформлення допуску до державної таємниці саме за посадою, яку займав позивач. Отже аргументи позивача, що він міг виконувати свої посадові обов`язки і без допуску до державної таємниці є безпідставними. Крім того пояснив, що керівник ЛОДА не є керівником державної служби, отже до його повноважень належить призначення осіб лише на рівнозначні посади, тій яку займав позивач (керівників структурних підрозділів та керівника апарату). На момент звільнення позивача не було таких штатних вакантних посад, вимоги щодо яких відповідали б спеціальному стажу та освіті, яку мав позивач. Тому можливості запропонувати іншу посаду відповідач не мав.

Представник відповідача ГУ СБУ в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, зазначивши, що рішення про скасування допуску позивачу було прийнято їх установою на підставі інформації ЛОДА про відмову ОСОБА_1 від проходження перевірки знань законодавства про державну таємницю відповідно до вимог чинного законодавства. Також пояснила, що за визначеною законодавством процедурою позивача за розпорядженням керівника ЛОДА спочатку було призначено на посаду, яка передбачає наявність допуску до державної таємниці, потім ГУСБУ йому було надано такий допуск, після чого позивач мав пройти перевірку знань законодавства про державну таємницю, а потім лише йому ЛОДА мало надати доступ до державної таємниці. Скасування допуску не є обов`язковою підставою для звільнення позивача. Керівник ЛОДА мав право змінити вимоги до посади позивача, виключивши з них наявність такого допуску, мав право призначити позивача на вакантну рівнозначну посаду. Отже, рішення ГУСБУ про скасування допуску позивачу не порушило його право на продовження державної служби, на захист якого він звернувся до суду. Тому просила в задоволенні позову до відповідача ГУСБУ відмовити.

Свідок ОСОБА_7 надала такі показання суду. Вона працює начальником РСО ЛОДА з 2018 року. Позивач за посадою згідно з вимогами, які були визначені керівником ЛОДА, отримав допуск до державної таємниці в установі ГУ СБУ в 2015 році і мав доступ до державної таємниці, працюючи за вказаною посадою. Отже, здійснити перевірку знань позивача перед допуском до державної таємниці мала інша особа, яка займала на той час посаду начальника РСО ЛОДА. Однак, як було встановлено в акті перевірки ГУ СБУ від 31.01.2020 в особових справах позивача та ще чотирьох посадових осіб ЛОДА, що мають доступи до державної таємниці, відсутні довідки про результати перевірки знань законодавства про державну таємницю. Особові справи позивача та інших працівників, яким надані такі допуски зберігаються в приміщенні РСО, однак перевіряти наявність у всіх особових справах довідок про результати проходження перевірки знань таких працівників не входить до її посадових обов`язків. Зазначені порушення зобов`язано ЛОДА усунути у визначений в акті строк. Керівник ЛОДА затвердив план заходів щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки. ОСОБА_7 зобов`язана була провести вказану перевірку знань та оформити довідки про результати такої перевірки, а потім надіслати їх до ГУ СБУ. Місцем проведення такої перевірки є приміщення РСО. Конкретна дата проведення перевірки знань у вказаних працівників в плані не була визначена, тому вона узгоджувала таку дату з кожним із них окремо в телефонному режимі. Порядок 939 не визначає певного способу доведення інформації про час та дату проведення такої перевірки, тому вона повідомляла працівників всіма можливими способами. Позивачу вона в телефонній розмові повідомила про необхідність з`явитися до РСО найближчим часом для проведення такої перевірки знань, час та дату не зазначила. Потім зі свого власного телефону мобільного зв`язку ОСОБА_7 на телефонний номер мобільного зв`язку позивача вона відправила смс повідомлення, в якому вказала про необхідність з`явитися до РСО для проведення перевірки знань законодавства. Зазначене повідомлення зберігається в її мобільному телефоні, однак дізнатися, чи отримав позивач це повідомлення, неможливо, оскільки її телефон не обладнаний такою функцією. Протоколу в порядку статті 9-1 Закону України "Про державну службу" про доведення до позивача такої інформації вона не складала, оскільки таких вимог не містить Порядок №939, яким саме вона керується в своїй роботі. 26.02.2020 позивач з`явився до РСО і на її пропозицію: Давайте проходити перевірку знань! , - відповідач відповів емоційно, зазначивши, що нічого він проходити не збирається, і на підвищених тонах почав розмову щодо інших питань. А саме про те, що від РСО ЛОДА до ГУСБУ надійшла нібито неправдива інформація, що він у відпустці перебував за кордоном. ОСОБА_7 відповіла, що таку інформацію вона не надавала, після чого він покинув приміщення РСО. Про відмову позивача від проходження перевірки знань вона склала доповідну записку на ім`я керівника ЛОДА. Інші чотири працівника ЛОДА пройшли зазначену перевірку знань, тому вона підготувала документи про усунення недоліків, виявлених під час перевірки, які були надіслані ГУ СБУ.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що він займає посаду начальника відділу охорони державної таємниці 3-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Він був головою комісії під час проведення перевірки в ЛОДА, а також ним особисто складено та підписано висновок щодо необхідності скасування допуску до державної таємниці позивачу, на підставі якого керівником ГУ СБУ було прийняте оскаржене рішення. Висновок ним складено на підставі листа ЛОДА від 27.02.2020 №74дск, в якому повідомлено про відмову позивача від проходження перевірки знань законодавства про державну таємницю, що є невиконанням обов`язків особи, якій надано допуск до державної таємниці, щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше. Такі обов`язки перелічені в статті 28 Закону України "Про державну таємницю", в тому числі обов`язок додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю. Пунктом 117 Порядку 939 передбачено, що особи, яким надано допуск, проходять перевірку знань законодавства про державну таємницю, що є підставою для надання доступу таким особам до державної таємниці. Позивач мав допуск до державної таємниці, а від перевірки знань відмовився. Тому такі дії стали підставою для скасування наданого допуску відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 23, частини 2 статті 26 Закону України "Про державну таємницю". Сама інформація про дату, час та місце проведення перевірки знань не є секретною, тому могла бути доведена в будь-який спосіб, в тому числі поштовою кореспонденцією. Однак, РСО в своїй діяльності мають керуватися Порядком 939, який не передбачає вимог до певної форми доведення інформації до осіб про дату, час та місце проведення такої перевірки знань, а також форми фіксації відмови особи від проходження такої перевірки. Тому, на думку свідка, факт повідомлення позивача про необхідність проходження такої перевірки та факт відмови його від її проходження, зафіксовані в доповідній записці начальника РСО ОСОБА_7., відповідають вимогам Порядку №939.

Оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 30.08.2014 працював на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, що підтверджується розпорядженням від 28.08.2014 № 30С-к (т.1 а.с.23).

Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військово-цивільна адміністрація, код ЄДРПОУ 00022450, місцезнаходження: 93405, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 59, є органом державної влади, дата державної реєстрації: 09.04.1999, дата запису: 25.03.2005, номер запису: 13821200000003662 (т.2 а.с.62).

Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, код ЄДРПОУ 20001504, місцезнаходження: 84300, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 56, є державною організацією (установа, заклад), дата державної реєстрації: 11.12.2002, дата запису: 03.12.2005, номер запису: 12661200000014407 (т.1 а.с.215).

Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, код ЄДРПОУ:38681878, місцезнаходження: 93405, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 54-Б, є органом державної влади, дата запису: 18.05.2013, номер запису: 13821020000024371 (т.2 а.с. 63).

11.06.2015 розпорядженням УСБУ в Луганській області №72д директору Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА ОСОБА_1 наданий допуску до державної таємниці відповідно до номенклатури посад працівників Луганської обласної державної адміністрації, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці (т.1 а.с.217).

Листом від 25.04.2019 за № 01/01-09-769 начальник управління екології та природних ресурсів звернувся до завідувача сектору режимно-секретної роботи з пропозицією включити з 01.05.2019 до номенклатури посад, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці посаду: Директор Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (т.1 а.с.140).

Листом від 12.12.2019 за № 01/14/01-06-1203 Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації надав пропозицію Сектору режимно-секретної роботи апарату облдержадміністрації щодо включення до номенклатури посад, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці посаду - директор Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації - ОСОБА_1 (т.1 а.с.139).

Сторонами визнаються ті обставини, що позивач на день звільнення проходив державну службу, займаючи посаду керівника структурного підрозділу ЛОДА, яка передбачала наявність допуску до державної таємниці, що також підтверджено витягом з структури з номенклатури посад ЛОДА.

Відповідно до акту перевірки стану охорони державної таємниці в ЛОДА від 31.01.2020 № 78/3/26-983дск виявлено порушення п. 117 Порядку 939, зокрема, в порушення вимог Порядку без перевірки рівня знань вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці безпідставно надано доступ до держаної таємниці представникам ЛОДА: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (т.1 а.с.118-120).

За результатами перевірки комісією з перевірки стану охорони державної таємниці зобов`язано привести стан охорони державної таємниці у відповідність до законодавства шляхом здійснення перевірки рівня знань вимог законодавства у зазначених працівників, за результатами скласти відповідні довідки; надано час на усунення вимог до 02.03.2020.

19.02.2020 головою обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації затверджено План заходів щодо приведення стану охорони державної таємниці у відповідність до законодавства на виконання вимог комісії 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з проведення планової тематичної перевірки в Луганській обласній державній адміністрації (т.1 а.с.138).

26.02.2020 завідувачем сектору режимно-секретної роботи апарату облдержадміністрації ОСОБА_7 на адресу голови обласної державної адміністрації-керівнику обласної військово-цивільної адміністрації складено доповідну записку, в якій, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 тричі телефоном, смс-повідомленням 25.02.2020 на номер НОМЕР_2 та при особистій розмові в приміщенні сектору режимно-секретної роботи 26.02.2020 о 09:40 год. повідомлено про необхідність перевірки знань ним вимог Закону України Про державну таємницю , Порядку 939 та інших нормативно-правових актів з питань охорони державної таємниці, однак позивач відмовився проходити перевірку знань (т.1 а.с.115).

27.02.2020 Луганська обласна державна адміністрація листом №74дск повідомила Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про заходи, вжиті з метою виконання вимог комісії щодо приведення стану охорони державної таємниці у відповідність до вимог законодавства, зазначених в акті тематичної перевірки стану охорони державної таємниці в ЛОДА. Так, у листі зазначено, що проведено перевірки рівня знань вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці із оформленням результатів довідками особам, зазначеним у акті. Повідомлено, що директор Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА ОСОБА_1 відмовився проходити зазначену перевірку (т.1 а.с.145).

12.03.2020 ВОДТ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на ім`я начальника ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях складено відповідний рапорт в якому відображено відмову ОСОБА_1 пройти перевірку рівня знань щодо збереження державної таємниці, що є підставою для скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці (т.1 а.с.121-122).

13.03.2020 складено висновок про необхідність скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, який складено на підставі листа ЛОДА від 27.02.2020 №74дск, в якому повідомлено про відмову позивача від проходження перевірки знань законодавства про державну таємницю. Зазначені дії позивача визнано такими, що підпадають під визначення п.3 ч.2 ст.23 Закону України "Про державну таємницю" - невиконанням обов`язків особи, якій надано допуск до державної таємниці, щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше (т.1 а.с.123-124).

13.03.2020 видано розпорядження №64д/дск Щодо скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , яке прийнято з аналогічних підстав, що викладені у висновку, на підставі вимог статей п.3 ч.2 ст.23, ч.2 ст.26, п.п.4, 6 ч.1 ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" (т.1 а.с.127).

13.03.2020 ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях направлено лист №78/3/26-2683дск до Луганської обласної державної адміністрації, в якому повідомлено про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 та запропоновано прийняти рішення відповідно до вимог ч.5 ст.26 Закону України "Про державну таємницю" (т.1 а.с.125-126).

26.03.2020 розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 133-к звільнено ОСОБА_1 з посади директора Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації 26.03.2020 відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та неможливістю переведення на іншу роботу (т.1 а.с.21).

Листом голови Луганської облдержадміністрації від 25.03.2020 № 119 Щодо скасування допуску до державної таємниці до відома позивача доведено зміст листа ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 №78/3/26-2683дск, з якого не вбачається, що підставою для скасування допуску позивачу стала саме його відмова в проходженні перевірки знань законодавства про державну таємницю (т.1 а.с.22).

Зазначеним листом повідомлялось наступне: відповідно до вимог пункт 81 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, повідомляємо, що відповідно до листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13.03.2020 № 78/3/26-2683дск ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці у зв`язку з обставинами, які підпадають під визначення пункту 3 частини 2 статті 23 Закону України Про державну таємницю - невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше .

Таке повідомлення позивач отримав 26.03.2020, що підтверджено його власноручним підписом на копії такого листа (т.1 а.с.114).

31.03.2020 голова Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації направив на адресу першого заступника начальника ГУ - начальнику 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях документи, що підтверджують відмову ОСОБА_1 проходити перевірку знань вимог законодавства про державну таємницю (копію доповіднуої записки ОСОБА_7 та копію листа-повідомлення від 25.03.2020 № 119) та (т.1 а.с.113-115).

Листком непрацездатності серії АДЕ №185708 та випискою №1854 з медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення підтверджено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в період з 26.03.2020 по 17.04.2020 в Лисичанській багатопрофільній лікарні (т.1 а.с.164, 242).

Також матеріали справи містять докази, які надавав відповідач на підтвердження факту відсутності на день звільнення позивача вакантних посад (керівників структурних підрозділів ЛОДА), вимоги щодо яких відповідали б його спеціальному стажу та освіті, на які він міг бути переведений за розпорядженням голови ЛОДА та продовжити працювати за відсутності допуску (т.1 а.с. 183-204).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади згідно з вимогами ч.2 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-XIV (Закон №586).

Згідно з вимогами частин 1-2 статті 5 Закону №586 склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій та у межах бюджетних асигнувань визначають їх структуру.

Частинами 2-3 статті 11 Закону №586 передбачено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій. Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій зі статусом юридичних осіб публічного права здійснюють визначені Законом України "Про державну службу" повноваження керівника державної служби у цих структурних підрозділах.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (Закон №989) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Позивач як державний службовець під час проходження служби мав право на повагу до своєї особистості, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб, а також на безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби згідно з вимогами частини1 статті 7 Закону №989.

Обов`язки державних службовців визначені в статті 8 Закону №989, серед яких також зазначено, що вони зобов`язані: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; зберігати державну таємницю. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Згідно з вимогами частини 2 статті 9 Закону №989 державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень.

Частиною 3 статті 9 Закону №989 передбачено, що наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання. Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.

Відповідно до вимог частини 1статті 9-1 Закону №989 доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042 (Порядок №1042) інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі. Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Такий протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити: 1) дату, час та місце складення протоколу; 2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону; 3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв`язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю; 4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв`язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо); 5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю; 6) найменування посади, прізвище та власне ім`я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи; 7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю; 8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол; 9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я керівника служби управління персоналом; 10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв`язку тощо). Протокол складається в одному примірнику та зберігається у службі управління персоналом. Державний службовець, якому доведено інформацію або документи до відома, має право отримати завірену в установленому порядку копію відповідного протоколу.

Відповідно до вимог частини 4 статті 9-1 Закону №989 інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Отже, відповідно до вимог частини 1статті 9-1 Закону №989 та пункту 3 Порядку №1042 факт подідомлення державному службовцю інформації засобами телекомунікаційного зв`язку обов`язково має бути зафіксовано в зазначеному вище протоколі, який і є належним доказом на підтвердження зазначених обставин.

Питання скасування допуску та доступудо державної таємниці також врегульовані Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 ДСК (далі - Порядок), а також Інструкцією про порядок надання, переоформлення та скасування допуску громадянам до державної таємниці, затвердженої наказом СБУ від 04.07.2014 №365/ДСК, зареєстрованої Уповноваженим Президента України з питань контролю за діяльністю СБУ 11.07.2014 за №87 та у Мін`юсті 14.07.2014 за №805/25582 (далі - Інструкція).

Відповідно до статті 1 Закону № 3855 державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону 3855 спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Відповідно до вимог, встановлених частиною шостою статті 5 Закону 3855 забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Частиною першою статті 3 Закону № 3855 передбачено, що дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 3855 віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпекиУкраїни на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України (частина першастатті 12 Закону № 3855).

Приписамистатті 22 Закону № 3855 передбачено, що залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці, зокрема, форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно".

Відповідно до пункту 3 частини другоїстатті 23 Закону № 3855 у наданні допуску до державної таємниці може бутивідмовлено також у разі, зокрема, невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбаченихстаттею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (частина друга статті 26 Закону № 3855).

Згідно із частиною шостою статті 26 Закону № 3855 порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємниці встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органом СБУ за місцем провадження громадянином діяльності, пов`язаної з державною таємницею, якщо після отримання підприємством, установою, організацією письмового повідомлення органу СБУ про надання громадянину допуску до державної таємниці доступ йому не надано, такий допуск підлягає скасування (абз.2 п. 63 Порядку).

Згідно з абзацом 3 пунктц 63 Порядку для розгляду питання про скасування наданого громадянину допуску до державної таємниці керівник підприємства, установи, організації надсилає органу СБУ письмове повідомлення із зазначенням причин ненаданнягромадянину доступу до державної таємниці та підстав для такого скасування.

Відповідно до абзацу 2 пункту 117 Порядку доступ до державної таємниці може бути наданий громадянинові за умови знання вимог Закону України Про державну таємницю , цього Порядку та інших нормативно-правових актів з питань охорони державної таємниці у частині, що його стосується, та після перевірки цих знань. Таку перевірку проводить керівник РСО підприємства, установи, організації після надання громадянину допуску до державної таємниці. Результати перевірки оформляються довідкою, в якій зазначається дата перевірки та перелік питань на знання вимог законодавства про державну таємницю.

Скасування громадянину допуску до державної таємниці здійснюється на підставі висновку про скасування громадянину допуску до державної таємниці у разі виникнення обставин, передбачених статтею 23 Закону № 3855. Зазначений висновок затверджується начальником регіонального органу (п.3.4 Інструкції).

Після скасування громадянину допуску до державної таємниці до підприємства, установи, організації, де громадянин провадить діяльність, пов`язану з державною таємницею надсилається повідомлення про скасування.

Обов`язки громадянина щодо збереження державної таємниці визначаються ст. 28 Закону№ 3855, серед них, зокрема: додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

Більш деталізований перелік обов`язків громадян, яким надано допуск до державної таємниці передбачено Розділом Обов`язки та обмеження прав громадян, яким надано допуск і доступ до державної таємниці, та забезпечення умов їх роботи Порядку.

Зокрема, п. 117 цього Розділу Порядку передбачено, що громадяни, яким надано допуск і доступ до державної таємниці, несуть в установленому порядку відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Абзацом 2 пункту 117 Порядку передбачено одну з таких вимог у сфері охорони державної таємниці - отримувати доступ до державної таємниці після перевірки знань вимог Закону та Порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону Закону 3855 громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Згідно із частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Згідно з вимогами частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як встановлено судом, повідомлення позивачу дати, часу та місця проведення перевірки знань законодавства про державну таємницю начальник РСО ОСОБА_7 здійснювала засобами телекомунікаційного зв`язку, однак, не фіксувала такий факт у відповідному протоколі, що підтвердила в своїх показаннях.

Свідок ОСОБА_8 як особа, що займає посаду начальника відділу охорони державної таємниці 3-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, в своїх показаннях зазначив, що сама інформація про дату, час та місце проведення перевірки знань не є секретною, тому могла бути доведена позивачу в будь-який спосіб, в тому числі поштовою кореспонденцією. А також, що Порядок 939, яким передбачено вимогу щодо проведення зазначеної перевірки знань, не визначає певної форми доведення інформації до осіб про дату, час та місце проведення такої перевірки знань, а також форми фіксації відмови особи від проходження такої перевірки.

Отже, спеціальне законодавство, яким є Порядок 939 та Закон України Про державну таємницю від 21.01.1994 № 3855-XII (Закон № 3855) не містять певних вимог щодо способу доведення державному службовцю, якому надано допуск до державної таємниці, інформації про дату, час та місце проведення перевірки знань для отримання доступу до державної таємниці, така інформація не є секретною, отже мала бути доведена до позивача відповідно до вимог загальних норм чинного на той час законодавства, а саме частини 1 статті 9-1 Закону №989 та пункту 3 Порядку №1042.

За таких обставин доповідна записка начальника РСО ЛОДА ОСОБА_7. від 26.02.2020 не є допустимим доказом факту повідомлення позивача засобами телекомунікаційного зв`язку про необхідність проходження перевірки знань законодавства, час, дату та місце проведення такої перевірки, оскільки відповідно до зазначених вимог законодавства цей факт бути зафіксований складанням відповідного протоколу. Отже, зазначена доповідна записка є й недостовірним доказом факту відмови позивача від проходження такої перевірки, оскільки сам факт пропозиції позивачу її пройти не доведено відповідачем ЛОДА.

Таким чином, оскаржені рішення відповідачів, які прийняті у зв`язку з відмовою позивача проходити перевірку знань законодавства про державну таємницю є безпідставними, необґрунтованими, оскільки відповідач ЛОДА як суб`єкт владних повноважень не довів факту відмови позивача від проходження такої перевірки, не підтвердивши такий факт належними, допустимими та достовірними доказами.

Тому такі рішення позивачів, що призвели до порушення права позивача на продовження публічної служби, визнаються судом протиправними та мають бути скасовані. Позивач підлягає поновленню на посаді, з якої його було протиправно звільнено, відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України.

Питання щодо стягнення суми середнього заробітку судом не вирішується, оскільки, як пояснив позивач, заробітна плата позивачу нараховувалася та виплачувалася за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, що має статус юридичної особи, а таких вимог до вказаного відповідача позивачем не заявлено.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, астаттею 139 Кодексу адміністративного судочинства Українине передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючисьстаттями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним, скасування розпорядження № 133-к від 26.03.2020 та рішення про скасування доступу до державної таємниці, поновлення на посаді - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 13 березня 2020 року № 64д/дск Щодо скасування допуску до державної таємниці .

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26 березня 2020 року № 133-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з 27 березня 2020 року.

Рішення суду в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.

Зобов`язати Луганську обласну державну адміністрацію Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію забезпечити можливість ОСОБА_1 пройти перевірку знань законодавства про державну таємницю відповідно до вимог пункту 117 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах і організаціях, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №939, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16 жовтня 2020 року.

Суддя В.С. Шембелян