УХВАЛА
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/1219/19
провадження № К/9901/26032/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії з проведення інспекційного відвідування та оформлення його результатів;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26 грудня 2018 року №КВ 1617/1488/АВ/МГ/ФС-745.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Держпраці у Київській області з проведення інспекційного відвідування ОСОБА_1 та оформлення його результатів згідно з актом від 15 листопада 2018 року №КВ1617/1488/АВ інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26 грудня 2018 року №КВ 1617/1488/АВ/МГ/ФС-745.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року скасовано.
Прийнято постанову про часткове задоволення позову.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26 грудня 2018 року №КВ 1617/1488/АВ/МГ/ФС-745.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Держпраці у Київській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .
Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 09 жовтня 2020 року.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене узгоджується також з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Предметом оскарження у даній справі є постанова відповідача про накладення на позивача штрафу на суму 111690,00 грн.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
У Кодексі адміністративного судочинства України термін розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 цього кодексу).
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік ).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, з урахуванням характеру спірних правовідносин, суб`єктного складу учасників справи, її складності та того, що предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення на позивача штрафу на суму 111690,00 грн., колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Посилання Головного управління Держпраці у Київській області на те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловлений у постановах від 20 червня 2018 року у справі №809/1198/17, 13 червня 2018 року у справі №820/6755/16, суд не бере до уваги, оскільки зазначене рішення постановлені за інших фактичних обставин справи.
Так, у справі №820/6755/16 судами було встановлено, що Нацкомфінпослуг надсилала акти перевірок та листи з повідомленням про дату і час розгляду справ на адресу позивача рекомендованими листами, які було отримано, що підтверджується повідомленнями про вручення. Позивач оскаржував рішення Нацкомфінпослуг з огляду на те, що лист отримано неуповноваженою особою. Натомість у справі №640/1219/19, рішення якої оскаржуються, повідомлення про дату і час розгляду справи, було отримано із запізненням (в день слухання справи). Відтак, правовий висновок суду у постанові № 820/6755/16 не може бути застосований.
Що стосується посилання скаржника до невідповідності позиції апеляційного суду висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 20 червня 2018 року у справі № 809/1198/17, такі аргументи є необґрунтованими, оскільки предметом спірних правовідносинах у справі № 8091198/17 було скасування розпорядження від 20 вересня 2016 року № 2307 Про застосування заходу впливу до Іноземного підприємства ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС та зобов`язання виключити з Державного реєстру фінансових установ інформацію про виключення Іноземного підприємства ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. Отже, обставини справи № 809/1198/17 стосуються інших за змістом правовідносин, аніж ті, які є предметом розгляду у справі 640/1219/19.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності.
Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
2. Надіслати Головного управління Держпраці у Київській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя С.М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2020 |
Оприлюднено | 26.10.2020 |
Номер документу | 92385035 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні