Рішення

від 06.10.2020 по справі 404/5513/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5513/17

Номер провадження 2/404/696/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, просило стягнути з відповідача на свою користь 94 725 грн. 44 коп. завданої матеріальної шкоди та понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп № 149/к від 04 січня 2016 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу за посадою фармацевт аптечного пункту № 7 аптеки № 1 з 04 січня 2016 року.

Цього ж дня між Товариством з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп та працівником ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до якого, остання взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених їй Товариством з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп матеріальних цінностей та обов`язок приймати участь у інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей.

26 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп та працівником ОСОБА_1 укладено новий договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до якого взяла на себе зобов`язання забезпечувати цілісність товарно-матеріальних цінностей і коштів, що будуть передаватись їй під звіт Товариством з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп протягом усього строку дії договору, а також відшкодовувати нестачу коштів та вартість знищених, пошкоджених, зіпсованих товарно-матеріальних цінностей.

03 серпня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп , у зв`язку з виробничою необхідністю, було прийнято наказ № 10 Про проведення інвентаризації .

Даний наказ стосувався інвентаризації ТМЦ в аптечному пункті № 7 аптеки № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп де відповідальною особою за їх збереження відповідно до умов договору була ОСОБА_1 .

Інвентаризаційну комісію було створено у складі гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та вирішено оформити результати інвентаризації у вигляді вартості оцінки складу.

ОСОБА_1 відмовилась підписувати наказ № 10 від 03 серпня 2017 року Про проведення інвентаризації , хоча вона проводилась в її присутності.

Відповідно до проведеної інвентаризації у вигляді вартості оцінки складу від 03 серпня 2017 року інвентаризаційною комісією було виявлено нестачу ТМЦ в сумі 94 725 грн. 44 коп.

З висновками інвентаризаційної комісії викладеними в результатах інвентаризації оформленими у вигляді вартості оцінки складу від 03 серпня 2017 року фармацевт ОСОБА_1 погодилась, про що свідчить її особистий підпис на цьому документі.

В добровільному порядку погасити нестачу ТМЦ в аптечному пункті № 7 аптеки № 1 ТОВ Аптекар-Груп фармацевт ОСОБА_1 відмовилась.

З 10 серпня 2017 року ОСОБА_1 взагалі перестала з`являтись на робочому місці, зв`язку з нею не має, причини відсутності на робочому місці невідомі.

Вказано, що у відповідача лишились єдині ключі від аптечного пункту № 7 аптеки № 1 ТОВ Аптекар-Груп і доступ до пульту сигналізації.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 порушила посадові обов`язки щодо ввірених їй матеріальних цінностей, чим спричинила йому значні збитки, а тому останній за захистом свого порушеного з боку відповідача права звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 15 вересня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2017 року накладено арешт на 1/3 частку квартири по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 /т.1, а.с.34-35/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2018 року визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання/т.1, а.с.56-57/.

У відзиві на позовну заяву від 12 березня 2018 року представник відповідача зазначав, що з 01 лютого 2016 року відповідач працює завідуючою аптечним пунктом № 7 аптеки № 1 ТОВ Аптекар-Груп .

03 серпня 2017 року аптечний пункт № 7 було закрито та всі медичні препарати було передано на склад ТОВ Аптекар-Груп .

04 серпня 2017 року до відповідача звернулись головний бухгалтер товариства ОСОБА_2 та завідувач аптекою № 1 ОСОБА_5 і повідомили їй, що по комп`ютерній базі за відповідачем рахується недостача по аптечному пункту № 7 у сумі 94 000 грн., при цьому відповідачу не надали будь-яких документів, якими ця недостача підтверджується.

Головний бухгалтер ОСОБА_2 та заступник директора ТОВ Аптекар-Груп повідомили, що відповідач в найближчі дні зобов`язана особисто їм надати грошові кошти у сумі 94 000 грн., але не через касу ТОВ Аптекар-Груп , щоб засновник не дізнався про вказану нестачу.

07 серпня 2017 року ОСОБА_2 та заступник директора ТОВ Аптекар-Груп привезли відповідача до ПАТ Альфа Банк та примушували її отримати кредит у сумі 94 000 грн. для покриття недостачі.

У відповідача на аптечному пункті № 7 жодної недостачі не було, всі залишки лікарських засобів у повному обсязі були передані на склад, на підтвердження недостачі взагалі не було надано жодного документа.

З приводу вказаних подій відповідач 10 серпня 2017 року подала до Кропивницького ВП заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Вказано, що у позові не зазначено, які саме трудові обов`язки порушила відповідач і чим такі трудові обов`язки передбачені, до суду не надано навіть посадової інструкції завідуючою аптечним пунктом № 7 аптеки № 1 ТОВ Аптекар-Груп . Крім того, в позові не вказано і до позову не надано жодного доказу про те, якими винними протиправними діями, бездіяльністю відповідача заподіяно матеріальну шкоду позивачу та до позову не надано жодного доказу, що таку шкоду заподіяно саме відповідачем.

В позові зазначено, що позивач уклав з відповідачем договір про повну матеріальну відповідальність, але це не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідача прийнято на посаду завідувача аптечним пунктом № 7 аптеки № 1 наказом від 13 січня 2016 року № 152/к, але за вказаною посадою договір про повну матеріальну відповідальність не укладався, крім того, даний договір не відповідає умовам Типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, а тому є недійсним.

Також, позивачем не надано жодного документа про передачу відповідачу під звіт будь-яких матеріальних цінностей.

Позивачем надано до суду документ з назвою Стоимостная оценка склада , в якому взагалі нічого не зазначено про аптечний пункт № 7 аптеки № 1, до того ж у ньому зазначено про залишок товару на складі та його вартість, а про нестачу товару нічого не вказано взагалі. Перший аркуш зазначеного документа містить дату 03 серпня 2017, але в кінці зазначеного договору від руки дописаний текст з сумою яка не відповідає загальній вартості, не проставлена дата написання даного тексту та зазначено фармацевт ОСОБА_1 .

Враховуючи, що з 13 січня 2016 року відповідач призначений на посаду завідувача аптечним пунктом № 7 аптеки № 1, то станом на 03 серпня 2017 року відповідач не могла бути фармацевтом. Крім того, в наказі від 03 серпня 2017 року № 10 також вказано, що відповідач фармацевт.

Зазначений підпис був проставлений відповідачем під тиском посадових осіб ТОВ Аптекар-Груп , які навіть возили відповідача до банку та примушували отримати кредит на своє ім`я /т.1 а.с.62-69/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд у позові відмовити.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп .

Відповідно до наказу № 149/к від 04 січня 2016 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду фармацевта аптечного пункту № 7 аптеки № 1 з 04 січня 2016 року /т.1, а.с.4/.

Відповідно до записів у трудовій книжці відповідача серії НОМЕР_1 , 04 січня 2016 року вона прийнята на посаду фармацевта аптечного пункту № 7 аптеки № 1. 13 січня 2016 року відповідача призначено на посаду завідувача аптечним пунктом № 7 аптеки № 1 /т.1, а.с.22-25/.

04 січня 2016 року між ТОВ Аптекар-Груп та ОСОБА_1 , яка обіймала посаду фармацевта в аптечному пункті № 7, укладено типовий договір про повну матеріальну відповідальність /т.1, а.с.3/.

Згідно умов вказаного договору ОСОБА_1 (працівник), що займає посаду фармацевта апт. пункту № 7 аптеки № 1 (наказ № 149/к від 04 січня 2016 року), безпосередньо пов`язану зі зберіганням, продажем, обробкою матеріальних цінностей (лікарських засобів, виробів медичного призначення і т.і., все чим може торгувати аптека або її структурні підрозділи) взяла на себе повну відповідальність за забезпечення збереження довірених їй ТОВ Аптекар-Груп матеріальних цінностей і в зв`язку з викладеним зобов`язалася: дбайливо ставитися до переданих їй на зберігання або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для запобігання шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію ТОВ Аптекар-Груп про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених їй цінностей; вести облік, складати та надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених їй товарно-матеріальних цінностей; брати участь у інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей. Роботодавець зобов`язався: створювати працівникові умови, необхідні для нормальної роботи із забезпечення повної цілості довірених йому матеріальних цінностей; ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, а також з чинними інструкціями, нормативами і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (реалізації), перевезення або використання у процесі виробництва переданих йому цінностей. У випадку незабезпечення з провини працівника збереження довірених йому цінностей визначення розміру збитків, заподіяних підприємству, їх відшкодування провадиться згідно з чинним законодавством.

26 жовтня 2016 року між ТОВ Аптекар-Груп та ОСОБА_1 , яка займала посаду фармацевта аптечного пункту № 7 аптеки № 1, укладено договір про повну матеріальну відповідальність /т.1, а.с.5/.

Згідно умов зазначеного договору про повну матеріальну відповідальність, відповідач взяв на себе повну відповідальність за незабезпечення цілості всіх переданих йому під звіт роботодавцем в установленому порядку товарно-матеріальних цінностей та коштів згідно з інвентаризаційними описами № 1 та № 2, що додаються до цього договору, а також за незабезпечення цілості тих товарно-матеріальних цінностей й коштів, що будуть передаватись йому під звіт роботодавцем протягом усього строку дії договору. Працівник зобов`язався у встановленому порядку та в установлені строки згідно із затвердженими формами подавати звітність про рух товарно-матеріальних цінностей і коштів, переданих йому під звіт роботодавцем. У випадку виявлення недостачі переданих працівнику під звіт товарно-матеріальних цінностей або коштів більше встановлених допустимих норм, знищення, пошкодження, зниження якості або псування з його вини товарно-матеріальних цінностей, він зобов`язується відшкодувати недостачу коштів та заподіяну шкоду відповідним товарно-матеріальним цінностям. Розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) товарно-матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття товарно-матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у місцевості, де вчинено розкрадання, виявлено нестачу, мало місце умисне знищення або умисне зіпсування. Надлишок коштів або товарно-матеріальних цінностей, виявлений під час перевірки наявності та стану підзвітних товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться під звітом працівника, вважається належним роботодавцю. Працівник зобов`язаний в першу чергу здійснювати реалізацію продукції термін придатності якої наближається до закінчення. Якщо при звільненні працівника виявляється залишок продукції із термінами реалізації, що складають менше трьох місяців до закінчення терміну придатності, працівник підлягає звільненню лише після реалізації такої продукції чи компенсації її вартості. Роботодавець зобов`язується створити нормальні умови праці та виробничу обстановку, що забезпечує збереження прийнятих під звіт працівником товарно-матеріальних цінностей та коштів. Відшкодування шкоди проводиться в добровільному порядку або у судовому порядку на підставі ч. 3 ст. 136 КЗпП України.

Відповідно до наказу № 10 від 03 серпня 2017 року директора ТОВ Аптекар - Груп Заболотної В.М. Про проведення інвентаризації , у зв`язку з виробничою необхідністю наказано провести 03 серпня 2017 року інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей в аптечному пункті № 1 ТОВ Аптекар - Груп . Призначено інвентаризаційну комісію в складі: голови комісії - головного бухгалтера ОСОБА_2 , члени комісії: програміст - ОСОБА_3 , фармацевт - ОСОБА_1 , фармацевт - ОСОБА_4 /т.1, а.с.6/.

Згідно Стоимостной оценки склада в результаті інвентаризації було виявлено нестачу в сумі 94055,44 грн. /т.1, а.с.7-15/.

Звертаючись до суду з вказаним позовом сторона позивача наголошувала, що відповідачем підприємству були заподіяні збитки, які слід стягнути з останньої.

Відповідно до доповідних записок головного бухгалтера ТОВ Аптекар - Груп ОСОБА_2 10 серпня 2017 року, 11 серпня 2017 року та 12 серпня 2017 року, фармацевт ОСОБА_1 не виходила на роботу. Була відсутня на робочому місці та території ТОВ Аптекар - Груп взагалі. Про поважні причини своєї відсутності не попереджала, офіційно документів, які засвідчують причини її відсутності на роботі не оформлювала. Були здійснені заходи щодо встановлення її місцезнаходження для з`ясування причин її відсутності на роботі. На телефонний дзвінок за номером телефону вказаному у особовій картці: НОМЕР_2 не відповідала /т.1, а.с.19, 20, 21/.

На підставі вищевказаних доповідних записок головним бухгалтером ОСОБА_2 , завідуючою аптечним пунктом № 1 ОСОБА_6 , провізором аптеки № 1 ОСОБА_7 , бухгалтером ОСОБА_8 були складені відповідні акти про відсутність працівника на роботі /т.1, а.с.16,17,18/.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків (ч. 1 ст. 130 КЗпП).

В ч.ч. 2-5 цієї ж статті передбачено, що при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за неодержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідно до ст. 131 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

За загальним правилом за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві (ст. 132 КЗпП).

Так, статтею ст.134 КЗпП передбачено випадки повної матеріальної відповідальності, заподіяної з вини працівника підприємству, установі, організації, в тому числі, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (п. 1 ч. 1).

Статтею 135-1 цього ж кодексу встановлено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов`язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно Переліку посад і робіт затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24, посади які входить до вказаного Переліку посад та робіт: Завідувачі кас; завідувачі комор цінностей; завідувачі камер схову; завідувачі складів та їхні заступники. Старші контролери-касири і контролери-касири; старші контролери і контролери; старші касири і касири; а також інші працівники, які виконують обов`язки касирів. Завідувачі ощадних кас першого розряду і завідувачі операційних частин центральних ощадних кас; начальники відділів, старші інспектори й інспектори відділів з перевірки та знищення погашених цінних паперів республіканських головних управлінь і управлінь Держтрудощадкас СРСР; старші експерти й експерти; старші інспектори й інспектори республіканських головних управлінь Держтрудощадкас СРСР, які здійснюють експертизу й оплату виграшних білетів грошово-речових лотерей; головні експерти, старші експерти й експерти, старші інспектори й інспектори відділу експертизи цінних паперів Правління Держтрудощадкас СРСР; старші інспектори й інспектори депозитного відділу Правління Держтрудощадкас СРСР. Завідувачі (директори за відсутності завідувачів відділів і секцій) магазинів та їхні заступники; завідувачі скупних пунктів; завідувачі товарних секцій (відділів), відділів замовлень магазинів та їхні заступники; начальники цехів і дільниць підприємств торгівлі та їхні заступники. Начальники товарних і товаро-перевалочних дільниць; старші товарознавці і товарознавці, які безпосередньо обслуговують матеріальні цінності. Завідувачі підприємств громадського харчування та їхні заступники; завідувачі виробництва, начальники цехів (дільниць) та їхні заступники, старші адміністратори й адміністратори залів (метрдотелі) підприємств громадського харчування. Завідувачі заготовчих пунктів; завідувачі сепараторних відділень. Завідувачі аптечних установ та їхні заступники; завідувачі відділів аптечних установ та їхні заступники; завідувачі аптечних пунктів першої групи; провізори-технологи (рецептори-контролери), фармацевти (ручнисти); старші медичні сестри структурних підрозділів установ охорони здоров`я. Завідувачі господарства і коменданти будівель, які здійснюють зберігання матеріальних цінностей. Агенти з постачання; експедитори з перевезення вантажів; інкасатори. Роботи з приймання від населення всіх видів платежів та виплати грошей не через касу. Роботи з обслуговування торгових та грошових автоматів. Роботи: з приймання на зберігання, обробки, зберігання, відпуску матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, холодильниках, харчоблоках, сховищах, заготовчих (приймальних) пунктах, товарних і товаро-перевалочних дільницях, камерах схову, коморах і гардеробах; з видачі (приймання) матеріальних цінностей особам, які перебувають у лікувально-профілактичних та санаторно-курортних установах, пансіонатах, кемпінгах, будинках відпочинку, готелях, гуртожитках, кімнатах відпочинку на транспорті, дитячих установах, спортивно-оздоровчих та туристських організаціях, піонерських таборах, а також пасажирам усіх видів транспорту; з екіпірування пасажирських судів, вагонів та літаків. Роботи: з приймання від населення предметів культурно-побутового призначення та інших матеріальних цінностей на зберігання, у ремонт та для виконання інших операцій, пов`язаних з виготовленням, відновленням або поліпшенням якості цих предметів (цінностей), їх зберігання та виконання інших операцій з ними; з видачі на прокат населенню предметів культурно-побутового призначення. Роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції), їх підготовки до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації). Роботи з приймання й обробки для доставки (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей, їх доставки (супроводу), видачі (здачі). Роботи із закупівлі, продажу, обміну, перевезення, доставки, пересилання, зберігання, обробки та застосування у процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, синтетичного корунду і виробів з них. Роботи з вирощування, відгодівлі, утримання і розведення сільськогосподарських та інших тварин .

Сам факт укладення договору про матеріальну відповідальність не є безумовною підставою для стягнення збитків, які виникли в ході виконання працівником трудових обов`язків. На це, зокрема, наголошено у Постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 363/1400/16-ц.

Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами того, що товариством були створені належні умови для забезпечення повного збереження довірених працівнику аптеки матеріальних цінностей, як це передбачено договорами про повну матеріальну відповідальність, а також того, що ним вживалися заходи щодо встановлення причин виявленої недостачі. Разом з цим позивачем також не доведено, які саме винні, протиправні дії вчинила відповідач, що призвели до заподіяння відповідної матеріальної шкоди.

Як доказ вини відповідача та правильність розрахунку заподіяних збитків, позивачем надано дані бухгалтерського обліку про господарські операції ТОВ Аптекар-Груп з програмного забезпечення 1С версія 8.2 щодо надходження товару до аптечного пункту №7 в м. Кіровограді, вул. Аерофлотська, 5 за період 01 січня 2016 року по 31 липня 2017 року та його реалізації, а також товарний звіт.

Разом з цим, суд вважає недопустимими вказані докази.

Відповідно до п.1 Розділу II Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 р. за № 1365/261/42, надалі - Положення), для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія. В даному випадку - це наказ директора ТОВ Аптекар-Груп ОСОБА_9 , копія якого надана суду як доказ.

Згідно з п. 2.4 цього ж Розділу, матеріально відповідальні особи не включаються до складу робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться у них на відповідальному зберіганні.

Незважаючи на це, до складу комісії, як її член, включена матеріально відповідальна особа - фармацевт ОСОБА_1 .

Згідно п. 6 Розділу ІІ Положення, матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані. У даному випадку цього не зроблено, розписки не отримано.

Згідно п.16 Розділу ІІ Положення, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Згідно п.1 Розділу 4 Положення, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Таким чином, підсумковим документом за результатами інвентаризації, який тягне за собою правові наслідки, є саме протокол, який протягом п`яти днів затверджується керівником, на підставі його дані інвентаризації відображаються по бухгалтерському обліку.

Однак, вказаний протокол не складався.

Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що працювала на посаді головного бухгалтера в ТОВ Аптекар-Груп з 2013 року по 2018 рік. В цей час відповідач працювала на підприємстві фармацевтом. Вказала, що без відповідача зайти на склад ніхто не міг.

Згідно з ч. 1 ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Частиною 3 даної статті Кодексу зазначено, що у решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу (ст. 138 КЗпП України)

Враховуючи те, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами того, що товариством вживалися заходи щодо встановлення причин виявленої недостачі, а також те, що позивачем не були створені належні умови для забезпечення повного збереження ввірених працівникам матеріальних цінностей, як це передбачено договорами про повну матеріальну відповідальність, не доведено, які саме винні, протиправні дії вчинила відповідач, що призвели до заподіяння відповідної матеріальної шкоди, враховуючи, що позивачем було порушено порядок проведення інвентаризації, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 12, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Аптекар-груп , місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Пашутінська 75, код ЄДРПОУ 36904818.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 23.10.2020 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда