Рішення

від 26.10.2020 по справі 524/4110/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/4110/20

Провадження №2/524/2028/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Вінтоняк Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Вобліковій І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01.07.2020 року по 30.06.2020 року включно відповідач користувалася земельною ділянкою, площею 4652 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте плату за користування такою ділянкою у встановленому порядку не вносив, внаслідок чого Кременчуцька міська рада Полтавської області не отримала орендну плату у розмірі 267257,23 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 08 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків зазначених в ухвалі.

Ухвалою суду від 28 липня 2020 року судом відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року постановлено справу розглядати в заочному порядку.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував, просив розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.06.2020 року, ОСОБА_1 року набув право власності на Ѕ частку будівлі виробничої бази за адресою: АДРЕСА_1 , площею 884,6 кв.м (а.с. 13).

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:03:001:0030, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - роздрібна торгівля та комерційні послуги, площа - 4652 кв.м. (а. с. 14).

Як зазначає позивач, у період з 01.07.2017 року по 30.06.2020 року включно відповідач використовував вищезазначену земельну ділянку без укладання договору оренди, плату за фактичне користування не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єктів нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю.

Фактично розмір доходу розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю з 01.07.2017 по 30.06.2020 року включно та складає 267257,23 грн. ( а.с.17-18).

Саме цю суму не отримав позивач, але міг би отримати в разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_2 наведених норм законодавства, з огляду на неоформлення нею права користування земельною ділянкою у вказаний період.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зі змісту статтей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статі 1212 ЦК України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладення договору оренди) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2017 у справі №922/3412/17 та від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/748/19.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі слід виходити з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, він зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає правомірним нарахування позивачем до стягнення з відповідача плати за фактичне користування земельною ділянкою у період з 01.07.2017 року по 30.06.2020 року включно у розмірі 267257,23 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 4008,86 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 124 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 ЦК України, ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 267257 (двісті шістдесят сім тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 23 (двадцять три) копійки.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 4008 (чотири тисячі вісім) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Кременчуцька міська рада Полтавської області, код ЄДРПОУ 24388300, адреса місця знаходження: Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2, 39600.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя: Н.Д.Вінтоняк