Рішення

від 23.09.2020 по справі 752/10004/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/10004/18

Провадження № 2/752/792/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.09.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Медведєвої К.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Горбового В.А.,

представника відповідача адвоката Болобан В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Школа Активної Дитини про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Школа Активної Дитини про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 17000 гривень та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 13.06.2016 р. по 02.08.2016 р. позивач перебувала в трудових відносинах з ТОВ Школа Активної Дитини , працюючи на посаді кухаря згідно наказу № 30-к від 13.06.2016 р. про прийняття на роботу та трудового договору № 17.

Під час співбесіді з керівником Товариства, яка відбулась 30.05.2016 р., сторони погодили істотні умови праці, а саме: режим роботи та розмір заробітної плати в сумі 10000 гривень щомісячно відповідно до оголошення на офіційному сайті Work.ua .

Фактично вона приступила до виконання посадових обов`язків 31.05.2016 р., що підтверджують працівники підприємства у письмовій довідці.

Оскільки за період з 31.05.2016 р. по 23.06.2016 р. їй було виплачено лише авансовий платіж і не проведено повний розрахунок позивач 23.06.2016 р. подала заяву про звільнення за власним бажанням з 08.07.2016 р.

24.06.2016 р. позивачем була подана повторна заява про звільнення з ТОВ Школа Активної Дитини з 09.07.2016 р., яка направлена поштовим зв`язком.

Позивач посилається на те, що в період з 25.06.2016 р. по 19.07.2016 р. в зв`язку з погіршенням стану здоров`я вона перебувала на лікуванні.

На підставі наказу № 41-к від 02.08.2016 р. позивача було звільнено з займаної посади на підставі ст.38 КЗпП України. і перераховані грошові кошти на картковий рахунок в сумі 2180,45 гривень.

Позивач посилається на те, що підприємством не проведено з нею повний розрахунок, не виплачена заробітна плата в повному обсязі та не сплачені кошти в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, орієнтовна сума якого становить 17000 гривень.

21.05.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі.

22.01.2019 р. справа прийнята в провадження судді Колдіної О.О.

28.10.2019 р. закрито підготовче провадження.

В ході судового розгляду позивач та її представник підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просили суд позов задовольнити, зазначаючи на те, що відповідачем не проведено повний розрахунок по заробітній платі на момент звільнення, розмір якого вони вираховують виходячи з розміру середньої заробітної плати по м.Києву, а тому сума заборгованості становить 17000 гривень. Крім того, представник позивача зазначив, що виплачений позивачу розмір заробітної плати не узгоджується з розміром заробітної плати, яка була обумовлена при прийомі на роботі, а дані, відображені в табелі обліку робочого часу є суперечливими.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначаючи на те, що з позивачем проведено повинй розрахунок за фактично відпрацьовані дні, відомості про що містяться в табелі обліку робочого часу, заробітна плата за вирахуванням обов`язкових платежів була перерахована на картковий рахунок позивача, а вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 17000 гривень є необгрунтованими і не підтверджені жодними належними доказами. Також представник відповідача повідомив, що позивачем не надавались листки непрацездатності для проведення оплати.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.06.2016 р. між ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю Школа Активної Дитини укладено трудовий договір № 17 про прийняття на роботу позивача на посаду кухара з випробувальним терміном на три місяці.

Відповідно до умов зазначеного трудового договору Працівник зобов`язалась виконувати роботу в межах посадових обов`язків або за письмовим наказом Роботодавця в разі поширення меж посадових обов`язків, що визначені в цьому Договорі з підляганням внутрішнім розпорядчим документа Роботодавця, а Роботодавець зобов`язався виплачувати працівникові заробітну плату згідно штатного розкладу і забезпечувати матеріальні та організаційні умови праці, необхідні для виконання посадових обов`язкв Працівником та внутрішніх розпорядчих документів Роботодавця.

13.06.2016 р. директором ТОВ Школа Активної Дитини видано наказ № 30-К про прийняття ОСОБА_1 на посаду кухара з 13.06.2016 р.

Відповідно до штатного розпису, який введено в дію з 01.06.2016 р. в ТОВ Школа Активної Дитини посадовий оклад кухара становить 4968,94 гривні.

Посилання позивача на існування домовленостей між керівництвом підприємства та нею про розмір заробітної плати в 10000 гривень не підтверджені жодними у справі доказами та не узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами, а саме трудовим договором та штатним розписом підприємства, в яких визначений розмір оплати праці працівника, який обіймає посаду кухара ТОВ Школа Активної Дитини .

Наявність оголошення в сайті Work.ua не є доказом встановленого розміру заробітної плати, оскільки є лише рекламною пропозицією, яка, в даному випадку, не підтверджує істотні умови праці, які були погоджені сторонами при підписанні трудового договору.

Також, позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами обставини, на які вона посилається при зверненні до суду, зокрема, що вона була приступила до виконання посадових обов`язків з 31.05.2016 р.

Довідка, підписана ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , якою підписанти підтверджують, що датою початку роботи ОСОБА_1 є 31.05.2016 р., не є належним доказом в розумінні ст.76 ЦПК України на підтвердження зазначених обставин.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 23.06.2016 р. подала заяву про звільнення її за власним бажанням з посади кухара з 08.07.20016 р.

24.06.2016 р. позивачем подана заява про звільнення її за власним бажанням з 09.07.2016 р., а заяву від 23.06.2016 р. просила вважати недійсною.

01.07.2016 р. 19.07.2016 р. ОСОБА_1 написала заяву на ім. я директора ТОВ Школа Активної Дитини , якими повідомила про свій стан непрацездатності з 25.06.2016 р. по 19.07.2016 р. та просила перерахувати заробітну плату на її картковий рахунок і направити на домашню адресу копію заяви про звільнення та трудову книжку.

Також в заяві від 19.07.2016 р. зазначається про направлення листів непрацездатності.

Однак, будь-яких доказів, що такі заяви були отримані відповідачем, у т.ч., що ТОВ Школа Активної Дитини отримало оригінали листів непрацездатності, матеріали справи не містять і такі докази не були надані стороною позивача в ході судового розгляду.

На підставі наказу № 41-к від 02.08.2016 р. позивача було звільнено з займаної посади на підставі ст.38 КЗпП України. і перераховано грошові кошти на картковий рахунок в АТ ПриватБанк в сумі 2180,45 гривень, що складається із заробітної плати в розмірі 2353,71 за 9 відпрацьованих робочих днів в червні 2016 р., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 354,92 гривні, а також вирахувані податки.

Зазначені обставини підтверджуються випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ ПриватБанк , розрахунковою платіжною відомістю за червень 2016 р., табелем обліку використаного робочого часу.

Розрахунок заборгованості по заробітній платі, який проведений позивачем, виходячи з розміру середньої заробітної плати по м.Києву не може бут прийнятий судом до уваги, оскільки він не узгоджується з умовами укладеного сторонами трудового договору, а отже є безпідставним.

Згідно з ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Зазначені положення закріплені також ст.24 Закону України Про оплату праці .

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу положень ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт працевлаштування позивача до ТОВ Школа Активної Дитини з 31.05.2016 р., а також не підтверджено невиконання відповідачем свого обов`язку щодо виплати заробітної плати та всіх сум, належних до виплати, при звільненні.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в зв`язку з його необґрунтованістю та відсутністю доказів, на підтвердження тих обставин, на які посилалась позивач при зверненні до суду.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України та в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Школа Активної Дитини про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя