Постанова

від 21.10.2020 по справі 284/704/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №284/704/18 Головуючий у 1-й інст. Дубовик П. В.

Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №284/704/18 за позовом ОСОБА_1 до Народицької районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України в Народицькому районі Житомирської області, про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів,

за апеляційною скаргою Народицької районної державної адміністрації Житомирської області,

на рішення Народицького районного суду Житомирської області, ухвалене 14 травня 2020 року суддею Дубовик П.В. у смт. Народичі,

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому, з урахуванням заяви від 10 жовтня 2018 року (а.с. 21-24 т. 1), просила: визнати незаконною бездіяльність Народицької районної державної адміністрації Житомирської області в частині невиплати їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори Філіповим М.М. 19 січня 2006 року № 3-1467, грошової компенсації в сумі 18462 грн за належне її матері, ОСОБА_2 , майно; стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію в сумі 18462 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що за життя її матері була нарахована грошова компенсація за здане нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території, передбачена ст. 35 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яку остання не отримала. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом вона, як спадкоємець після смерті матері, отримала право на спадкове майно у вигляді вказаної грошової компенсації, яку відповідач не виплачує.

Рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 14 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Народицької районної державної адміністрації Житомирської області щодо не виплати позивачу перерахунку грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території в АДРЕСА_1 , яке належало померлій ОСОБА_2 відповідно до ст. 35 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи протиправними. Стягнуто з Народицької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом перерахунок грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території в АДРЕСА_1 , яке належало померлій ОСОБА_2 відповідно до ст. 35 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в сумі 18462 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник Народицької районної державної адміністрації Житомирської області, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

На його думку, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивачка, отримавши 19 січня 2006 року на підставі довідки відповідача №1235 від 24 вересня 2004 року свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, не виконала вимоги чинного на той час законодавства та не подала документів до відповідача для постановки її на облік та здійснення нарахування компенсації, яка увійшла до складу спадщини. Окрім того, компенсація перераховувалась та виплачувалась відповідно до чинних нормативно-правових актів протягом 5 років з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2007 року. Також вказав, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом 14 травня 2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що потреби у постановці її на облік не було, як і нарахування компенсації, яка була визначена у свідоцтві про право на спадщину за законом. Вважає, що в силу закону має право на отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно, як спадкоємець своєї матері - ОСОБА_2 , якій така компенсація була нарахована і перерахована, проте не отримана за життя (а.с. 56-57 т. 2).

Заслухавши пояснення представника Народицької районної державної адміністрації Житомирської області - Краснобокого О.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що матері позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25 т. 1), належав на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 . Даний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення.

15 березня 1993 року ОСОБА_2 здала на баланс Межиліської сільської ради Народицького району вищевказане домоволодіння, відповідно до ст. 35 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 26 т. 1).

Згідно копії зведеного акту для компенсації вартості будівель і споруд Коростенського міжміського бюро технічної інвентаризації №1227 розмір коштів за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території, яке належало ОСОБА_2 , становить 18687 грн. Як свідчить зазначений акт переоцінку проведено 24 вересня 2004 року, тобто після смерті ОСОБА_2 (а.с.5 т. 1).

Зі змісту довідки Народицької районної державної адміністрації Житомирської області №1235 від 24 вересня 2004 року вбачається, що вона видана ОСОБА_1 і свідчить про те, що розмір перерахунку грошової компенсації за втрачене нерухоме майно в АДРЕСА_1 , яке належало померлій ОСОБА_2 становить 18462 грн. Довідка видана для пред`явлення в нотаріальну контору (а.с.6 т.1).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВЕА №576568 від 19 січня 2006 року ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яке складається з грошової компенсації за втрачене нерухоме майно в сумі 18462 грн згідно до вимог ст. 35 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року за № 1284, яка належить померлій на підставі довідки № 1235 виданої Народицькою районною державною адміністрацією від 24 вересня 2004 року (а.с.7, 25, 66 т. 1).

Відповідно до п. 6 розділу Виплата грошової компенсації спадкоємцям Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій (далі - Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №755 від 15 липня 1997 року, яка діяла на час смерті ОСОБА_2 та отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом і до 28 листопада 2009 року, для проведення нарахування грошової компенсації спадкоємець повинен подати органу виконавчої влади за місцем знаходження майна: заяву про здачу майна, що перейшло у спадок; свідоцтво про право власності на майно, що перейшло у спадок; документ, що посвідчує особу громадянина-спадкоємця; довідку-характеристику з бюро технічної інвентаризації на майно, що знаходиться у зоні безумовного (обов`язкового) відселення, або акт оцінки, виданий експертами з оцінки ринкової вартості цін на майно, що знаходиться у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно п. 8 Положення компенсація перераховується та виплачується протягом 5 років, з 1 січня 2003 року до 31 грудня 2007 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять, а позивачка не надала суду доказів, що отримавши після смерті матері документи про перерахунок компенсації, вона подала відповідачу зазначені у п. 6 Положення документи, у тому числі наявне у неї свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з грошової компенсації за втрачене нерухоме майно в сумі 18462 грн, та взагалі зверталася із заявами до відповідача про виплату компенсації у строк, визначений п. 8 Положення. Судом першої інстанції оглядався наданий представником відповідача журнал обліку таких заяв, у якому ОСОБА_1 не значиться.

Отже, відсутні підстави вважати, що відповідач вчинив бездіяльність щодо невиплати позивачці грошової компенсації, а тому суд дійшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з компенсацією відповідачу судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги з огляду на те, що позивачка звільнена від його сплати.

Посилання суду на Постанову Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року за №1243 Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території , згідно якої спадкоємці громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на грошову компенсацію за втрачене спадкодавцем нерухоме майно, якщо така компенсація була нарахована, але не отримана переселенцем, відповідно до норм Цивільного кодексу України, є безпідставними, оскільки застосуванню до спірних правовідносин підлягає вищевказане Положення, яке діяло на час смерті ОСОБА_2 та на час отримання свідоцтва про право на спадщину позивачкою. Необізнаність з порядком виплати перерахунку не спростовує необхідність його додержання.

Аргументи позивачки про те, що саме її мати перебувала на обліку у відповідача для отримання компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території належними доказами не підтверджені. Окрім того, спірна компенсація в сумі 18462 грн, як свідчить зведений акт для компенсації вартості будівель і споруд (а.с. 5 т. 1) нарахована після смерті ОСОБА_2 . Наявність у позивачки свідоцтва про право на спадщину не спростовує необхідність вчинення нею певних дій, визначених Положенням, та вказує на відсутність бездіяльності відповідача щодо невиплати їй компенсації.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Народицької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити.

Рішення Народицького районного суду Житомирської області від 14 травня 2020 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України сплачений Народицькою районною державною адміністрацією Житомирської області судовий збір в сумі 2114,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 26 жовтня 2020 року.