Постанова

від 19.10.2020 по справі 910/14855/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Справа№ 910/14855/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 19.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного концерну "Укробонпром"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 (повний текст рішення підписано 26.02.2020)

у справі № 910/14855/19 (суддя - Бондаренко Г.П.)

за позовом Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд"

до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний концерн "Укробонпром"

про визнання частково недійсними положень статуту,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року Дочірнє підприємство "Стандарт-Трейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" (далі - відповідач) про визнання недійсним пунктів статуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що зміст п. 6.8, п. 7.8, пп. 24 п. 10.2.3, пп. 26 п. 10.2.3, абз. 4 п. 10.3.12, абз 2 п. 10.4.6, абз. 2 п. 10.4.15, абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8, пп. 12 п. 10.4.8, абз 1 п. 10.3.6 статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 від 09.08.2018, суперечить положенням чинного законодавства та рівноправності всіх акціонерів товариства. У зв`язку з чим, просив визнати вказані пункти статуту недійсними.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним п. 6.8, п. 7.8, пп. 24 п. 10.2.3, пп. 26 п. 10.2.3, абз. 4 п. 10.3.12, абз 2 п. 10.4.6, абз. 2 п. 10.4.15, абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8, пп. 12 п. 10.4.8, абз 1 п. 10.3.6 статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" від 09.08.2018, складеного 10.08.2018.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" на користь Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд вказав, що п. 6.8, п. 7.8, пп. 24 п. 10.2.3, пп. 26 п. 10.2.3, абз. 4 п. 10.3.12, абз 2 п. 10.4.6, абз. 2 п. 10.4.15, абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8, пп. 12 п. 10.4.8, абз 1 п. 10.3.6 статуту Акціонерного товариства "Завод "Квант" суперечать: імперативним нормам Закону України "Про акціонерні товариства", Господарського кодексу України, а також Цивільного кодексу України, які регулюють спірні відносини; принципу рівноправності всіх акціонерів незалежно від форми власності, надають суттєві переваги одному з акціонерів, а саме Державному концерну "Укроборонпром", оскільки створюють підвалини щодо управління товариством поза загальними зборами; закріпленому в законодавстві принципу управління товариством шляхом участі у загальних зборах акціонерів товариства, які є вищим органом управління товариством, що є підставами для визнання таких положень недійсним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державний концерн "Укробонпром" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/14855/19 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт вказує, що пункт 6.8 статуту ВАТ Завод Квант фактично відтворює положення статті 6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок та статей 25, 40 Закону України Про акціонерні товариства , крім того не суперечить вимогам статті 369 Цивільного кодексу України.

Апелянт зазначає, що пунктом 7.8 статуту визначено, що акціонеру-власнику привілейованих акцій, переважне право надається, якщо таке рішення буде прийняте Загальними зборами акціонерів. У зв`язку з чим, пункт 7.8 статуту не позбавляє та не заперечує наявності такого права в акціонерів, зазначеним пунктом лише встановлено необхідність попереднього розгляду такого питання Загальними зборами для реалізації останніми повноважень, наданих статтями 27 та 33 Закону України Про акціонерні товариства .

Щодо підпунктів 24 та 25 пункту 10.2.3 статуту скаржник зазначає, що статут акціонерного товариства може містити й інші положення, які не суперечать законодавству. У статті 70 Закону України Про акціонерні товариства передбачено право загальних зборів приватного акціонерного товариства надавати попередню згоду на вчинення значних правочинів не означає, що товариство не має права визначити таке повноваження загальних зборів для публічного акціонерного товариства.

Статутом не віднесено до виключної компетенції загальних зборів прийняття рішення про виділ та припинення товариства, коли в результаті приєднання товариству належить більше 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується, оскільки такі повноваження відповідно до частини 4 статті 84 Закону України Про акціонерні товариства можуть також належати до компетенції Наглядової ради. У зв`язку з чим, підпункт 26 пункту 10.2.3 статуту повторює та відповідає пункту 23 частини 2 статті 33 Закону України Про акціонерні товариства з урахуванням частини 4 статті 84 Закону України Про акціонерні товариства та не суперечить вимогам вказаного Закону.

Апелянт звертає увагу, що відповідно до Закону України Про управління об`єктами державної власності укладання контрактів з керівниками державних господарських товариств віднесено саме до повноважень суб`єкта управління об`єктами державної власності, яким у даному випадку є ДК Укроборонпром , відтак абзац 2 пункту 10.4.6. статуту відповідає вимогам законодавства, а висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на чинному законодавстві.

ДК Укроборонпром зазначає, що абзацом 2 пункту 10.4.15 статуту скаржником не надаються повноваження щодо обрання виконуючого обов`язки голови Правління, зазначені повноваження належать Наглядовій раді, разом з тим, до реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі ВАТ Завод Квант на виконання вимог статті 9 Закону України Про управління об`єктами державної власності контракт з виконуючим обов`язки голови Правління укладається з ДК Укроборонпром .

Стосовно підпунктів 8 пункту 10.4.8 статуту апелянт наголошує, що концерн не приймає та не впливає на прийняття рішення щодо передачі в оренду майна, відповідні повноваження залишаються за Правлінням. Статутом встановлено лише погодження умов договорів, за якими об`єкти передаватимуться в оренду. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України Про акціонерні товариства статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень. Водночас, ДК Укроборонпром є суб`єктом управління частиною акцій ВАТ Завод Квант , що належать державі, а не засновником.

Скаржник наголошує, що з урахуванням завдань, покладених на ДК Укроборонпром Законом України Про управління об`єктами державної власності , а тому підпункт 12 пункту 10.4.8 статуту ВАТ Завод Квант відповідає вимогам законодавства ч. 3 ст.1 Закону України Про акціонерні товариства та п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України Про управління об`єктами державної власності .

Пункт 10.3.6 статуту не суперечить положенням Закону України Про акціонерні товариства , а висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та змісту пункту 10.3.6 статуту, оскільки у вказаному пункті лише передбачено обрання до Наглядової ради незалежних директорів, при цьому мінімальну їх кількість, визначену Законом України Про акціонерні товариства , зменшено не було.

ДК Укроборонпром є уповноваженим суб`єктом управління частиною акцій ВАТ Завод Квант , що належать державі, а не засновником ВАТ Завод Квант , а отже абзац 4 пункту 10.3.12 статуту не суперечить статті 13 Закону України Про акціонерні товариства та відповідає статті 54 Закону України Про акціонерні товариства .

Скаржник звертає увагу, що Дочірне підприємство "Стандарт-Трейд" та суд першої інстанції не обґрунтували, яким чином положення статуту порушують або оспорюють корпоративні права позвача.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 26.06.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що пункт 6.8 статуту ВАТ Завод Квант не вимагає жодного документального підтвердження наявності згоди інших співвласників на реалізацію їх прав одним із співвласників акції. Фактично, вказаний пункт дозволяє співвласнику брати участь в загальних зборах акціонерів, отримувати дивіденди на власний рахунок без згоди інших співвласників та акціонерне товариство допускатиме таке порушення прав співвласників без жодних зауважень, що є порушенням положень чинного законодавства України.

Чинним законодавством прямо передбачено, що для реалізації власником привілейованих акцій переважного права жодне рішення загальних зборів не вимагається. Таке переважне право може бути обмежене загальними зборами, однак за загальним правилом воно діє. Тобто, чинним законодавством встановлено презумпцію наявності переважного права. Однак, пункт 7.8 статуту встановлює презумпцію необхідності обов`язкової наявності рішення загальних зборів акціонерів про реалізацію переважного права, що суперечить статті 27 Закону України Про акціонерні товариства .

Стосовно підпунктів 24 та 25 пункту 10.2.3 статуту позивач зазначає, що рішення про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину може прийматися виключно загальними зборами у випадках, передбачених ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства , яка у свою чергу визначає таке право для загальних зборів приватного акціонерного товариства. Водночас, статут відповідача, яке є публічним акціонерним товариства, закріплює таке право за Загальними зборами, що є порушенням імперативних положень законодавства.

Пославшись на статті 33 та 84 Закону України Про акціонерні товариства позивач наголошує, що частина 4 статті 84 вказаного Закону є спеціальною нормою та встановлює, коли таке рішення може прийматися наглядовою радою - якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків голосуючих акцій товариства, що приєднується. Однак у підпункті 26 пункту 10.2.3 статуту йдеться про 90 відсотків простих акцій товариства, що є порушенням чинного законодавства та штучним розширенням повноважень Наглядової ради відповідача. Таким чином, звужується виключна компетенція Загальних зборів, шляхом передачі таких питань на розгляд власної, керованої апелянтом Наглядової ради, що є порушенням положень чинного законодавства України.

В абзаці 2 пункту 10.4.6 статуту ВАТ Завод Квант повноваження щодо укладення договору (контракту) з головою Правління відповідача надається одному із його акціонерів, а саме ДП Укроборонпром , що є порушенням імперативного порядку найму членів виконавчого органу акціонерного товариства та суперечить статті 58 Закону України Про акціонерні товариства . Крім того, позивач звертає увагу, що ВАТ Завод Квант не є учасником Державного концерну Укроборонпром , не входить до його складу, не є майном, переданим в установленому порядку Державному концерну Укроборонпром . Єдиною формою управління корпоративними правами держави з боку Державного концерну Укроборонпром є участь у загальних зборах товариств, інших органах управління товариством та реалізація інших прав власників акцій (акціонерів). Таким чином, наділення апелянта, який є акціонером ВАТ Завод Квант , правами самого емітента (укладенням договорів із виконавчим органом не представником товариства, а представником апелянта) порушують Закон і права інших акціонерів.

Щодо абзацу 2 пункту 10.4.15 статуту Дочірне підприємство "Стандарт-Трейд" вказує, що статтею 61 Закону України Про акціонерні товариства передбачено, що питання призначення та укладення договору (контракту) з виконуючим обов`язки голови Правління товариства віднесено до повноважень Наглядової ради або Загальних зборів, якщо це передбачено статутом товариства, проте не одного із акціонерів ДК Укроборонпром , оскільки відбувається фактична підміна органу управління товариства (Наглядової ради) одним із акціонерів (ДК Укроборонпром ), який юридично закріпив за собою право обирати, з яким головою Правління (виконуючим обов`язки) укладати договір (контракт), а з яким - ні. Позивач звертає увагу, що єдиною формою управління корпоративними правами держави з боку Державного концерну Укроборонпром є участь в загальних зборах товариства, інших органах управління товариством та реалізація інших прав власників акцій (акціонерів). Однак, апелянт хоч і є мажоритарним, але не єдиним чи привілейований акціонером відповідача та не має право закріплювати в статуті власні права на фактичне одноосібне управління ВАТ Завод Квант .

Посилаючись на статтю 13 Закону України Про акціонерні товариства позивач зазначає, що пп. 8 п. 10.4.8. статуту відповідача порушує чинне законодавство України, оскільки погодження умов договорів із апелянтом призводить до повної узурпації влади останнім в акціонерному товаристві та встановлення вертикальної корпоративної структури, де на вершині знаходиться не вищий орган управління товариства (Загальні збори акціонерів), а один із акціонерів - апелянт, у той час, як корпоративні права інших акціонерів нівелюються.

Підпункт 12 пункту 10.2.8 статуту ВАТ Завод Квант суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки закріплення у положеннях статуту норм щодо затвердження (погодження) Правлінням відповідача річного фінансового плану у одного із акціонерів, а саме ДК Укроборонпром є фактичною підміною вищого органу управління товариства (Загальних зборів) одним із акціонерів та порушенням корпоративних прав інших акціонерів на участь в управління таким товариством.

Стосовно п. 10.3.6 та п. 10.3.12 статуту ВАТ Завод Квант позивач зазначає, що Наглядова рада товариства є незалежним колегіальним органом, першочерговим завданням якого є захист прав усіх акціонерів товариства, а не лише одного із них в особі апелянта. У зв`язку з чим, Наглядова рада повинна включати не менше двох незалежних директорів, а не всі п`ять - представники апелянта. Це є гарантією незалежності Наглядової ради в прийнятих рішеннях від окремих акціонерів та прозорості її діяльності.

Посилання апелянта, що позивач не обґрунтував, яким чином положення статуту порушують або оспорюють корпоративні права Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" позивач вказує, що у позовній заяві зазначено, що таке корпоративне право позивача, як основоположне право на участь в управлінні товариством, порушується згаданими вище положеннями статуту, а саме: призначенням голови правління, укладенням контракту із головою правління, затвердження річних фінансових звітів товариства, визначенням умов договорів, призначенням виконуючого обов`язків голови наглядової ради невідповідним органом управління товариства, у тому числі Загальними зборами акціонерів, участь у яких може брати позивач, а одноосібними рішеннями одного із акціонерів - апелянта.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2020 справу № 910/14855/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 поновлено Державному концерну "Укробонпром" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/14855/19, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 01.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 залучено до участі у справі Державний концерн "Укробонпром", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.08.2020.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Суліма В.В., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 прайнято справу №910/14855/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Суліма В.В., Ткаченка Б.О. та призначено розгляд апеляційної скарги Державного концерну "Укробонпром" на 28.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 оголошено перерву у розгляді справи № 910/14855/19 до 19.10.2020.

Позиції учасників справи

Представник Державного концерну "Укробонпром" у судових засіданнях апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову повністю.

Представник позивача у судових засіданнях апеляційної інстанції заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 19.10.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Дочірнє підприємство "Стандарт-Трейд" є акціонером Акціонерного товариства "Завод "Квант" (змінено назву на Відкрите акціонерне товариство "Завод "Квант") та власником 114860 акцій ВАТ "Завод "Квант", що складає 0,603 % статутного капіталу.

За ініціативою Державного концерну "Укроборонпром", яке здійснює корпоративне управління належними державі акціями ВАТ "Завод "Квант" (73,2784% статутного капіталу відповідача, що становить 13 958 068 простих акцій), 09.08.2018 проведено позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант".

За результатами позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", проведених 09.08.2018, прийнято рішення з наступних питань порядку денного:

" 1. Обрання лічильної комісії загальних зборів акціонерів товариства.

2. Засвідчення бюлетенів для голосування на загальних зборах акціонерів товариства.

3. Обрання голови та секретаря загальних зборів акціонерів товариства.

4. Затвердження порядку ведення (регламенту) загальних зборів акціонерів товариства.

5. Внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції статуту товариства.

6. Про припинення повноважень голови та членів Спостережної ради товариства.

7. Обрання членів Наглядової ради товариства.

8. Про припинення повноважень голови та членів ревізійної комісії товариства.

9. Обрання членів ревізійної комісії товариства.

10. Про припинення повноважень голови та членів правління товариства.

11. Обрання голови правління товариства.

12. Забезпечення виконання рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 № 174.

13. Прийняття рішення про відшкодування акціонеру товариства витрат, пов`язаних з підготовкою та проведенням позачергових загальних зборів акціонерів товариства, скликаних акціонером.".

Відповідно до тексту протоколу № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" від 09.08.2018, для участі в загальних зборах зареєструвалися 17 осіб, яким належить 17 888 808 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 99, 99441 % від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій.

З питання п`ятого порядку денного зборами прийнято рішення внести зміни до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції статуту товариства, запропонованої Державним концерном "Укроборонпром". Доручено голові та секретареві позачергових загальних зборів акціонерів підписати нову редакцію статуту товариства та голові Правління AT "Завод "Квант" - провести реєстрацію нової редакції статуту товариства.

17.08.2018 проведена державна реєстрація змін до установчих документів ВАТ "Завод "Квант", реєстраційна дія № 10681050023002535.

09.07.2019 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Макаровою Вікторією Миколаївною вчинено реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням №10689990025002535 (10681070024002535).

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019, за позовом ОСОБА_1 до АТ "Завод "Квант", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Компанія Гордонс Імпекс ЛТД, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Державний концерн "Укроборонпром", військова прокуратура Київського гарнізону, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант", оформленого протоколом від 09.08.2018, які були підставою проведення наведених вище реєстраційних дій.

Постановою Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18 скаргу Державного концерну "Укроборонпром" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД щодо визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" в частині затвердження нової редакції статуту товариства (п. 5 рішення загальних зборів товариства), оформленого протоколом від 09.08.2018, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" щодо обрання членів наглядової ради товариства (7-го питання порядку денного), оформленого протоколом від 09.08.2018, залишено без змін.

Відтак, рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача щодо внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції статуту, запропонованої Державним концерном "Укроборонпром" є чинним.

Пункти 6.8., 7.8., пп. 24 п. 10.2.3., пп. 26 п. 10.2.3., абз. 4 п. 10.3.12., абз 2 п. 10.4.6., абз. 2 п. 10.4.15., абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8., пп. 12 п. 10.4.8., абз 1 п. 10.3.6. статуту ВАТ "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" від 09.08.2018, складеного 10.08.2018, викладені в наступних редакціях:

"пункт 6.8 Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком акціонерам, усі вони визнаються власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника;

пункт 7.8 Акціонеру - власнику привілейованих акцій, переважне право надається, якщо таке рішення буде прийняте Загальними зборами акціонерів;

підпункт 24 пункту 10.2.3 До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема:

24) надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Якщо на дату проведення Загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться товариством у ході поточної господарської діяльності, Загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості;

25) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених законодавством та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених законодавством;

підпункт 26 пункту 10.2.3 До виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, коли в результаті приєднання товариству належить більше 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується; про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

абзац 1 пункту 10.3.6 До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директори;

абзац 4 пункту 10.3.12 У разі неможливості виконання головою Наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює заступник голови Наглядової ради, а у випадку неможливості виконання обов`язків голови Наглядової ради його заступником - одним із членів Наглядової ради за рішенням ДК "Укроборонпром" (до реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 % акцій держави у статутному капіталі);

абзац 2 пункту 10.4.6 головою Наглядовою ради від імені товариства укладається з головою Правління контракт найму на роботу. До реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт найму на роботу з головою Правління укладається ДК "Укроборонпром";

абзац 2 пункту 10.4.15 До вирішення питання про припинення повноважень голови Правління Наглядова рада зобов`язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови Правління. У цьому випадку Наглядова рада мас право своїм рішенням призначити виконуючого обов`язки голови правління товариства та укласти з ним контракт на строк до вирішення питання щодо припинення або поновлення повноважень голови Правління у порядку, встановленому цим статутом. До реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт з виконуючим обов`язки голови Правління укладається з ДК "Укроборонпром";

абзац 4 підпункту 8 пункту 10.4.8 Передача в оренду (лізинг) нерухомого майна, яке не задіяне в основному виробництві, площею, що перевищує 200 кв.м на одного орендаря, здійснюється за рішенням Правління на умовах договорів, погоджених Державним концерном "Укроборонпром".

підпункт 12 пункту 10.4.8 До компетенції Правління належить підготовка та подання на затвердження (погодження) ДК "Укроборонпром" річних фінансових планів діяльності товариства та змін до них".

Звертаючись з позовними вимогами позивач вказав, що зміст наведених пунктів статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 від 09.08.2018, суперечить положенням чинного законодавства та рівноправності акціонерів товариства. У зв`язку з чим, просив визнати вказані пункти статуту недійсними.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За приписами частин 1, 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статтті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства зазначається у статуті акціонерного товариства (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства").

За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Відповідно до положень статті 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Статтею 13 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: 1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства; 3) розмір статутного капіталу; 4) розмір резервного капіталу у разі його формування; 5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій; 6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством; 7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій; 8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій; 9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права; 10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; 11) порядок скликання та проведення загальних зборів; 12) компетенцію загальних зборів; 13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; 14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; 15) порядок внесення змін до статуту; 16) порядок припинення товариства.

Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Рішенням Загальних зборів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 від 09.08.2018, затверджено пункт 6.8 статуту ВАТ "Завод "Квант" у наступній редакції: Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком акціонерам, усі вони визнаються власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника .

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Частиною 1 статті 355 Цивільного кодексу України майно передбачено, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із частиною 3 статті 40 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо акція перебуває у спільній власності декількох осіб, повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх загальним представником.

Отже, акція товариства може перебувати у спільній власності декількох осіб, кожна із яких визнається співвласником такого майна. Реалізація корпоративних прав, що посвідчуються такою акцією, може здійснюватися лише за згодою співвласників, зокрема, шляхом укладення відповідного договору. Співвласник не має право реалізовувати корпоративні права одноосібно та визнається співвласником, а не окремим власником акцій.

Відтак, зміст пункту 6.8 статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

У пункті 7.8 статуту ВАТ "Завод "Квант" вказано: Акціонеру - власнику привілейованих акцій, переважне право надається, якщо таке рішення буде прийняте Загальними зборами акціонерів .

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про акціонерні товариства" переважним правом акціонерів визнається: право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій; право акціонера - власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

Згідно із частиною 2 статті 27 Закону України "Про акціонерні товариства" переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих акцій у процесі емісії товариством привілейованих акцій (крім випадку прийняття загальними зборами рішення про невикористання такого права).

Аналогічні положення закріплено в п. 7 Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.06.2018 № 385.

Отже, положеннями чинного законодавства встановлено переважне право акціонерів-власників привілейованих акцій на придбання розміщуваних товариством привілейованих акцій у процесі емісії незалежно від наявності відповідного рішення Загальних зборів. Вказане право може бути невикористане акціонерами шляхом прийняття Загальними зборами відповідного рішення, але у випадку відсутності рішення - переважне право діє. Водночас, статут встановлює обов`язковість наявності рішення Загальних зборів для реалізації переважного права, що суперечить положенням зазначених вище нормативно-правових актів.

Таким чином, зміст пункту 7.8. статуту ВАТ "Завод "Квант" суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

У підпункті 24 пункту 10.2.3 статуту відповідача зазначено: До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема:

24) надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Якщо на дату проведення Загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться товариством у ході поточної господарської діяльності, Загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості;

25) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених законодавством та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених законодавством .

Слід зазначити, що згідно із пунктом 1.4 статуту відповідача тип акціонерного товариства: публічне акціонерне товариство.

Пунктом 22 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", у чинній редакції від 16.11.2017, якщо на дату проведення загальних зборів приватного акціонерного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством у ході фінансово-господарської діяльності, загальні збори приватного акціонерного товариства (крім банку) можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися приватним акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому, залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Таким чином, рішення про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину може прийматися виключно загальними зборами у випадках, передбачених ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", яка у свою чергу визначає таке право для загальних зборів приватного акціонерного товариства. Водночас, статут товариства, яке є публічним акціонерним товариством, закріплює таке право за Загальними зборами, що є порушенням імперативних положень законодавства.

Вказане вище підтверджується тим, що відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", у редакції від 07.04.2015, якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Положення Закону України "Про акціонерні товариства" в частині суб`єктного складу акціонерних товариств, загальні збори яких мають право приймати рішення про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів, раніше закріплювали таку можливість як за публічними, так і приватними акціонерними товариствами, однак були змінені та наразі таке право (попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення) наявне лише в загальних зборів приватного акціонерного товариства.

Таким чином, зміст підпункту 24 пункту 10.2.3 статуту відповідача суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

У підпункті 26 пункту 10.2.3 статуту відповідача встановлено: До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, коли в результаті приєднання товариству належить більше 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується; про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу .

Пунктом 23 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу.

Частиною 4 статті 84 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків голосуючих акцій товариства, що приєднується, приєднання не спричиняє необхідності внесення змін до статуту товариства, до якого здійснюється приєднання, пов`язаних із змінами прав його акціонерів, від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, затвердження передавального акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою.

Голосуюча акція - будь-яка проста або привілейована акція, що надає своєму власнику право голосувати на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори), крім акції, за якою законом або у встановленому законодавством порядку встановлено заборону користування таким правом голосу (пункт 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно із частиною 3 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

Відтак, рішення про приєднання акціонерного товариства може прийматися виключно загальними зборами акціонерів, крім випадку, коли акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків голосуючих акцій товариства, що приєднується. У такому випадку рішення про приєднання може бути прийняте наглядовою радою товариства. Зазначені вище положення є імперативними з огляду на ч. 3 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" та не можуть бути змінені в статуті.

Проте, в підпункті 26 пункту 10.2.3 статуту відвідача визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, коли в результаті приєднання товариству належить більше 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується.

Результатом приєднання є припинення товариства, що приєднується, а отже, товариство не може володіти акціями товариства, що приєднується, після закінчення процедури приєднання.

Отже, таким положенням статуту звужується виключна компетенція Загальних зборів, шляхом передання повноважень щодо вирішення таких питань на розгляд Наглядової ради, що є порушенням положень чинного законодавства України, і є підставою для визнання недійсним пп. 26 п. 10.2.3 статуту відповідача.

В абзаці 4 пункту 10.3.12 статуту відповідача вказано: У разі неможливості виконання головою Наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює заступник голови Наглядової ради, а у випадку неможливості виконання обов`язків голови Наглядової ради його заступником - одним із членів Наглядової ради за рішенням ДК "Укроборонпром" (до реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 % акцій держави у статутному капіталі) .

Крім того, в абзаці 1 пункту 10.3.6 статуту відповідача встановлено: До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директории .

Стосовно вказаних пунктів слід вказати, що відповідно до статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні директори. Наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом акціонерного товариства. Мінімальна кількість членів наглядової ради публічного акціонерного товариства не може бути меншою ніж 5 осіб.

За приписами ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", вимоги щодо необхідності обрання до складу наглядової ради незалежних директорів у кількості не менше двох осіб не застосовуються лише до банків, оскільки порядок створення та діяльності наглядової ради регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Інших виключень щодо формування наглядової ради акціонерного товариства Закон України "Про акціонерні товариства" не містить.

У статутному капіталі Акціонерного товариства "Завод "Квант" частка акцій, що належить державі становить 73,2784 %, а тому норми ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо наявності у складі наглядової ради товариства не менш ніж на одну третину з незалежних директорів є імперативними.

Відтак, норми статуту, які визначають альтернативність складу наглядової ради суперечать нормам чинного законодавства України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Вказана правова позиція суду викладена у Постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18, в якій зазначено про застосування судами норми ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме про те, що акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону №2210, яким, зокрема, внесено зміни до частини 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства".

Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу (ч. 1 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства").

Частиною 1 статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Згідно із частиною 3 статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.

Отже, Наглядова рада товариства є незалежним колегіальним органом, першочерговим завданням якого є захист прав акціонерів товариства. Голова Наглядової ради обирається її членами з їх числа. У випадку неможливості виконання повноважень головою наглядової ради, його заступником своїх повноважень такі повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не встановлено статутом. Статутом не може передаватися питання про обрання голови (виконуючого обов`язки голови) Наглядової ради на розсуд представника одного із акціонерів.

Надання представнику одного із акціонерів права на одноосібне призначення члена, відповідального за виконання повноважень голови Наглядової ради, нівелює права інших акціонерів на участь в управління товариством, зокрема, шляхом їх участі (їх представників) в Наглядовій раді, та ставить під сумнів захист прав таких акціонерів Наглядовою радою.

Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Таким чином, Наглядова рада товариства повинна включати наразі не менше 2 (двох) незалежних директорів, а не всі п`ять - представники ДК "Укроборонпром". Вказане є гарантією незалежності Наглядової ради в прийнятих рішеннях від окремих акціонерів та прозорості її діяльності.

Відтак, положення абзацу 4 пункту 10.3.12 та абзацу 1 пункту 10.3.6 статуту відповідача не відповідають імперативним положенням закону та встановлюють одноосібне управління над органом товариства, що є підставою для визнання їх недійсними.

В абзаці 2 пункту 10.4.6 статуту відповідача встановлено: Головою Наглядовою ради від імені товариства укладається з головою Правління контракт найму на роботу. До реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт найму на роботу з головою Правління укладається ДК "Укроборонпром" .

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи (ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що до виключної компетенції наглядової ради належить: 8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; 9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

Права та обов`язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою (ч. 5 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства").

Зазначені вище норми законодавства є імперативними та не можуть бути змінені статутом товариства.

Однак, в абзаці 2 пункту 10.4.6 статуту відповідача повноваження щодо укладення договору (контракту) з головою правління товариства надається одному із його акціонерів, а саме ДП "Укроборонпром", що є порушенням встановленого законом, імперативного порядку найму членів виконавчого органу акціонерного товариства, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним відповідних положень зазначеного пункту.

В абзаці 2 пункту 10.4.15 статуту відповідача встановлено: До вирішення питання про припинення повноважень голови Правління Наглядова рада зобов`язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови Правління. У цьому випадку Наглядова рада мас право своїм рішенням призначити виконуючого обов`язки голови правління товариства та укласти з ним контракт на строк до вирішення питання щодо припинення або поновлення повноважень голови Правління у порядку, встановленому цим статутом. До реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт з виконуючим обов`язки голови Правління укладається з ДК "Укроборонпром" .

Слід вказати, що повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів (ч. 1 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства").

Положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що питання призначення та укладення договору (контракту) з виконуючим обов`язки голови Правління товариства віднесено до повноважень Наглядової ради або Загальних зборів, якщо це передбачено статутом товариства, а не до повноважень одного із акціонерів.

Зазначення в абзаці 2 пункту 10.4.15 статуту відповідача положень щодо надання ДК "Укроборонпром" повноважень на укладання контракту з виконуючим обов`язки голови правління до реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства, оскільки таким чином відбувається фактична підміна органу управління товариства (Наглядової ради) одним із акціонерів (ДК "Укроборонпром"), який фактично закріпив за собою право обирати, з яким головою Правління (виконуючим обов`язки) укладати договір (контракт).

Таким чином, зміст абзацу 2 пункту 10.4.15 статуту відповідача суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

В абзаці 4 підпункту 8 пункту 10.4.8 статуту відповідача визначено: Передача в оренду (лізинг) нерухомого майна, яке не задіяне в основному виробництві, площею, що перевищує 200 кв.м на одного орендаря, здійснюється за рішенням Правління на умовах договорів, погоджених Державним концерном "Укроборонпром" .

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України Про акціонерні товариства статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (частини 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Отже, зміст та умови договору визначаються сторонами договору. Чинне законодавство не встановлює можливість та необхідність погодження умов договорів із окремими акціонерами (власників) однієї із сторін договору. Слід зазначити, наділення одного із акціонерів товариства повноваженням погоджувати умови договорів ставить у залежність господарську діяльність товариства від дій такого акціонера.

Положення щодо необхідності такого погодження суперечить принципу рівноправності всіх акціонерів незалежно від форми власності, створює безпідставні та непропорційні привілеї для одного з акціонерів, що володіє простими акціями, такими самими, як і решта акціонерів та суперечить закріпленому в законодавстві принципу управління товариством через загальні збори, а відтак підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи вищевказане, зміст підпункту 8 пункту 10.4.8 статуту відповідача суперечить наведеним вище положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

Підпунктом 12 пункту 10.4.8 статуту відповідача встановлено: До компетенції Правління належить підготовка та подання на затвердження (погодження) ДК "Укроборонпром" річних фінансових планів діяльності товариства та змін до них

Відповідно до частини 2 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Положенням чинного законодавства та статутом не встановлено обов`язок виконавчого органу товариства (Правління) затверджувати річний фінансових план діяльності товариства в одного із акціонерів, у тому числі в акціонера, якому належать 73 % статутного капіталу.

Права акціонерів на участь в управлінні товариства чітко визначені Законом України "Про акціонерні товариства" та реалізовуються шляхом участі в Загальних зборах акціонерів, якому підзвітні виконавчі органи.

Закріплення в положеннях статуту норм щодо затвердження Правлінням товариства річного фінансового плану у одного із акціонерів, є підміною вищого органу управління товариства (Загальних зборів) одним із акціонерів та порушенням корпоративних прав інших акціонерів на участь в управлінні таким товариством.

З огляду на вказане вище, зміст підпункту 12 пункту 10.4.8 статуту відповідача суперечить наведеним вище положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що закріплення вказаних положень в статуті Відкритиого акціонерного товариства "Завод "Квант" порушує корпоративні права Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" на управління товариством, як акціонера відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищенаведені положення статуту Відкритиого акціонерного товариства "Завод "Квант" суперечать імперативним нормам матеріального права, а саме Закону України "Про акціонерні товариства", Господарського кодексу України, а також Цивільного кодексу України, які регулюють спірні відносини. Суперечать принципу рівноправності всіх акціонерів незалежно від форми власності, надають суттєві переваги одному з акціонерів, а саме Державному концерну "Укроборонпром", оскільки створюють підвалини щодо управління товариством поза загальними зборами. Крім того, суперечать закріпленому в законодавстві принципу управління товариством шляхом участі у загальних зборах акціонерів товариства, які є вищим органом управління товариством, що є підставами для визнання таких положень недійсним.

Отже, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" про визнання недійсними п. 6.8, п. 7.8, пп. 24 п. 10.2.3, пп. 26 п. 10.2.3, абз. 4 п. 10.3.12, абз. 2 п. 10.4.6, абз. 2 п. 10.4.15, абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8, пп. 12 п. 10.4.8, абз. 1 п. 10.3.6 статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 від 09.08.2018, підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Державного концерну "Укробонпром" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/14855/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/14855/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного концерну "Укробонпром" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/14855/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/14855/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Державний концерн "Укробонпром".

4. Матеріали справи №910/14855/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 26.10.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко