Постанова

від 04.03.2021 по справі 910/14855/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14855/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Бондаренко Г.П.)

від 04.02.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.)

від 19.10.2020

у справі № 910/14855/19

за позовом Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд"

до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром"

про визнання частково недійсними положень статуту,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

третя особа - Павленко О.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Дочірнє підприємство "Стандарт-Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" (далі - ВАТ "Завод "Квант") про визнання недійсним пунктів статуту.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що зміст пунктів 6.8, 7.8, підпунктів 24, 26 пункту 10.2.3, абз. 4 пункту 10.3.12, абз 2 пункту 10.4.6, абз. 2 пункту 10.4.15, абз. 4 підпункту 8 пункту 10.4.8, підпункту 12 пункту 10.4.8, абз. 1 пункту 10.3.6 статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 від 09.08.2018, суперечить положенням чинного законодавства та рівноправності всіх акціонерів товариства. У зв`язку з чим, просив визнати вказані пункти статуту недійсними.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/14855/19 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним пункт 6.8, пункт 7.8, підпункт 24 пункту 10.2.3, підпункт 26 пункту 10.2.3, абз. 4 пункту 10.3.12, абз. 2 пункту 10.4.6, абз. 2 пункту 10.4.15, абз. 4 підпункт 8 пункту 10.4.8, підпункт 12 пункту 10.4.8, абз. 1 пункту 10.3.6 статуту ВАТ "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Завод "Квант" від 09.08.2018, складеного 10.08.2018.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги суд вказав, що оспорювані положення статуту ВАТ "Завод "Квант" суперечать: імперативним нормам Закону України "Про акціонерні товариства", Господарського кодексу України, а також Цивільного кодексу України, які регулюють спірні відносини; принципу рівноправності всіх акціонерів незалежно від форми власності, надають суттєві переваги одному з акціонерів, а саме Державному концерну "Укроборонпром", оскільки створюють підвалини щодо управління товариством поза загальними зборами; закріпленому в законодавстві принципу управління товариством шляхом участі у загальних зборах акціонерів товариства, які є вищим органом управління товариством, що є підставами для визнання таких положень недійсним.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/14855/19 залишено без змін.

2.4. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі №910/14855/19, Державний концерн "Укроборонпром" подав касаційну скаргу, якою просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3.2. Державний концерн "Укроборонпром" посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- статей 6, 25, 40 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо неподільності акцій товариства та порядку здійснення своїх прав учасниками товариства, які володіють однією і тією ж акцією;

- статей 27, 33 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку надання переважного права акціонеру-власнику привілейованих акцій;

- частини шостої прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" та статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо надання загальними зборами попередньої згоди на вчинення значного правочину публічним акціонерним товариством;

- пункту 23 частини другої статті 33 та частини четвертої статті 84 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо компетенції наглядової ради затвердження передавального акта та умов договору про приєднання;

- частини першої статті 9 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" щодо укладання суб`єктом управління об`єктами державної власності контрактів з керівником та виконуючим обов`язки керівника державного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого частка держави перевищує 50 відсотків;

- пункту 3 частини першої статті 9 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" щодо затвердження суб`єктом управління річних фінансових та інвестиційних планів господарського товариства, у статутному капіталі якого частка держави перевищує 50 відсотків;

- частини четвертої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого частка держави перевищує 50 відсотків;

- статей 13 та 54 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку визначення тимчасово виконуючого обов`язки голови наглядової ради.

Також вважає, що судами попередніх інстанцій не було враховано правового висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/20357/16, від 09.10.2018 у справі №910/2062/18 та від 07.11.2018 у справі №910/2707/18 (щодо необхідності у корпоративних спорах у разі відсутності безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, визначених у Законі України "Про акціонерні товариства", судам першочергово необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову).

3.3. Державний концерн "Укроборонпром" звернулося до Верховного Суду із заявою в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просив залучити до участі у справі №910/14855/19 правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного концерну "Укроборонпром" - Фонд державного майна України.

Вказану заяву мотивовано тим, що Державний концерн "Укроборонпром" було уповноважено на управління корпоративними правами держави у ВАТ "Завод "Квант" на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави" від 04.07.2012 №716, згідно із додатком до якої Концерну було передано в управління пакет акцій держави у статутному капіталі ВАТ "Завод "Кант" у розмірі 73,2784%. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання діяльності Державного концерну "Укроборонпром"" від 09.12.2020 №1229 (яка набрала чинності з 15.12.2020) пакет акцій в розмірі 73,2784% та повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ВАТ "Завод "Квант" передано Фонду державного майна України. Станом на дату подання зазначеної заяви акції ВАТ "Завод "Кант" списано з рахунку у цінних паперах Державного Концерну "Укроборонпром".

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є тісно пов`язаним з матеріальним, оскільки передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві, тому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви Державного концерну "Укроборонпром" про залучення до участі у справі правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного концерну "Укроборонпром" - Фонд державного майна України.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Дочірнє підприємство "Стандарт-Трейд" проти вимог її заперечує та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Дочірнє підприємство "Стандарт-Трейд" є акціонером Акціонерного товариства "Завод "Квант" (змінено назву на Відкрите акціонерне товариство "Завод "Квант") та власником 114860 акцій ВАТ "Завод "Квант", що складає 0,603 % статутного капіталу.

За ініціативою Державного концерну "Укроборонпром", яке здійснює корпоративне управління належними державі акціями ВАТ "Завод "Квант" (73,2784% статутного капіталу відповідача, що становить 13 958 068 простих акцій), 09.08.2018 проведено позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "Завод "Квант".

За результатами позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Завод "Квант", проведених 09.08.2018, прийнято рішення з наступних питань порядку денного:

"1. Обрання лічильної комісії загальних зборів акціонерів товариства.

2. Засвідчення бюлетенів для голосування на загальних зборах акціонерів товариства.

3. Обрання голови та секретаря загальних зборів акціонерів товариства.

4. Затвердження порядку ведення (регламенту) загальних зборів акціонерів товариства.

5. Внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції статуту товариства.

6. Про припинення повноважень голови та членів Спостережної ради товариства.

7. Обрання членів Наглядової ради товариства.

8. Про припинення повноважень голови та членів ревізійної комісії товариства.

9. Обрання членів ревізійної комісії товариства.

10. Про припинення повноважень голови та членів правління товариства.

11. Обрання голови правління товариства.

12. Забезпечення виконання рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 № 174.

13. Прийняття рішення про відшкодування акціонеру товариства витрат, пов`язаних з підготовкою та проведенням позачергових загальних зборів акціонерів товариства, скликаних акціонером."

Відповідно до тексту протоколу № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Завод "Квант" від 09.08.2018, для участі в загальних зборах зареєструвалися 17 осіб, яким належить 17 888 808 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 99,99441% від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій.

З питання п`ятого порядку денного зборами прийнято рішення внести зміни до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції статуту товариства, запропонованої Державним концерном "Укроборонпром". Доручено голові та секретареві позачергових загальних зборів акціонерів підписати нову редакцію статуту товариства та голові Правління ВAT "Завод "Квант" - провести реєстрацію нової редакції статуту товариства.

17.08.2018 проведена державна реєстрація змін до установчих документів ВАТ "Завод "Квант", реєстраційна дія № 10681050023002535.

Державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Макаровою Вікторією Миколаївною 09.07.2019 вчинено реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням №10689990025002535 (10681070024002535).

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019, за позовом ОСОБА_1 до АТ "Завод "Квант", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Компанія Гордонс Імпекс ЛТД, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Державний концерн "Укроборонпром", військова прокуратура Київського гарнізону, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів АТ "Завод "Квант", оформленого протоколом від 09.08.2018, які були підставою проведення наведених вище реєстраційних дій.

Постановою Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18 скаргу Державного концерну "Укроборонпром" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД щодо визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" в частині затвердження нової редакції статуту товариства (п. 5 рішення загальних зборів товариства), оформленого протоколом від 09.08.2018, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" щодо обрання членів наглядової ради товариства (7-го питання порядку денного), оформленого протоколом від 09.08.2018, залишено без змін.

Відтак, рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача щодо внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції статуту, запропонованої Державним концерном "Укроборонпром" є чинним.

Пункти 6.8, 7.8, підпункт 24 пункту 10.2.3, підпункт 26 пункту 10.2.3, абз. 4 пункту 10.3.12, абз. 2 пункту 10.4.6, абз. 2 пункту 10.4.15, абз. 4 підпункту 8 пункту 10.4.8, підпункт 12 пункту 10.4.8, абз. 1 пункту 10.3.6 статуту ВАТ "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Завод "Квант" від 09.08.2018, складеного 10.08.2018, викладені в наступних редакціях:

"пункт 6.8: Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком акціонерам, усі вони визнаються власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника;

пункт 7.8: Акціонеру - власнику привілейованих акцій, переважне право надається, якщо таке рішення буде прийняте Загальними зборами акціонерів;

підпункт 24 пункту 10.2.3: До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема:

24) надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Якщо на дату проведення Загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться товариством у ході поточної господарської діяльності, Загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості;

25) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених законодавством та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених законодавством;

підпункт 26 пункту 10.2.3: До виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, коли в результаті приєднання товариству належить більше 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується; про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

абзац 1 пункту 10.3.6: До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директори;

абзац 4 пункту 10.3.12: У разі неможливості виконання головою Наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює заступник голови Наглядової ради, а у випадку неможливості виконання обов`язків голови Наглядової ради його заступником - одним із членів Наглядової ради за рішенням ДК "Укроборонпром" (до реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 % акцій держави у статутному капіталі);

абзац 2 пункту 10.4.6: головою Наглядової ради від імені товариства укладається з головою Правління контракт найму на роботу. До реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт найму на роботу з головою Правління укладається ДК "Укроборонпром";

абзац 2 пункту 10.4.15: До вирішення питання про припинення повноважень голови Правління Наглядова рада зобов`язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови Правління. У цьому випадку Наглядова рада мас право своїм рішенням призначити виконуючого обов`язки голови правління товариства та укласти з ним контракт на строк до вирішення питання щодо припинення або поновлення повноважень голови Правління у порядку, встановленому цим статутом. До реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт з виконуючим обов`язки голови Правління укладається з ДК "Укроборонпром";

абзац 4 підпункту 8 пункту 10.4.8: Передача в оренду (лізинг) нерухомого майна, яке не задіяне в основному виробництві, площею, що перевищує 200 кв.м на одного орендаря, здійснюється за рішенням Правління на умовах договорів, погоджених Державним концерном "Укроборонпром";

підпункт 12 пункту 10.4.8: До компетенції Правління належить підготовка та подання на затвердження (погодження) ДК "Укроборонпром" річних фінансових планів діяльності товариства та змін до них".

Звертаючись з позовними вимогами позивач вказав, що зміст наведених пунктів статуту ВАТ "Завод "Квант", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 від 09.08.2018, суперечить положенням чинного законодавства та рівноправності акціонерів товариства, у зв`язку з чим, просив визнати вказані пункти статуту недійсними.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Державний концерн "Укроборонпром" посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- статей 6, 25, 40 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо неподільності акцій товариства та порядку здійснення своїх прав учасниками товариства, які володіють однією і тією ж акцією;

- статей 27, 33 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку надання переважного права акціонеру-власнику привілейованих акцій;

- частини шостої прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" та статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо надання загальними зборами попередньої згоди на вчинення значного правочину публічним акціонерним товариством;

- пункту 23 частини другої статті 33 та частини четвертої статті 84 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо компетенції наглядової ради затвердження передавального акта та умов договору про приєднання;

- частини першої статті 9 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" щодо укладання суб`єктом управління об`єктами державної власності контрактів з керівником та виконуючим обов`язки керівника державного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого частка держави перевищує 50 відсотків;

- пункту 3 частини першої статті 9 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" щодо затвердження суб`єктом управління річних фінансових та інвестиційних планів господарського товариства, у статутному капіталі якого частка держави перевищує 50 відсотків;

- частини четвертої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого частка держави перевищує 50 відсотків;

- статей 13 та 54 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку визначення тимчасово виконуючого обов`язки голови наглядової ради.

5.3. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства зазначається у статуті акціонерного товариства (частина перша статті 5 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Статтею 20 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Відповідно до статті 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Статтею 13 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: 1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства; 3) розмір статутного капіталу; 4) розмір резервного капіталу у разі його формування; 5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій; 6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством; 7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій; 8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій; 9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права; 10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; 11) порядок скликання та проведення загальних зборів; 12) компетенцію загальних зборів; 13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; 14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; 15) порядок внесення змін до статуту; 16) порядок припинення товариства.

Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства.

У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

5.4. Рішенням загальних зборів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 від 09.08.2018, затверджено пункт 6.8 статуту ВАТ "Завод "Квант" у наступній редакції: "Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком акціонерам, усі вони визнаються власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника".

Відповідно до абз. 2 частини першої статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Згідно із частиною першою статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною третьою статті 40 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що у разі, якщо акція перебуває у спільній власності декількох осіб, повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх загальним представником.

Отже, акція товариства може перебувати у спільній власності декількох осіб, кожна із яких визнається співвласником такого майна. Реалізація корпоративних прав, що посвідчуються такою акцією, може здійснюватися лише за згодою співвласників, зокрема, шляхом укладення відповідного договору. Співвласник не має право реалізовувати корпоративні права одноосібно та визнається співвласником, а не окремим власником акцій.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій встановлено, що зміст пункту 6.8 статуту ВАТ "Завод "Квант" суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

5.5. Пунктом 7.8 статуту передбачено, що акціонеру - власнику привілейованих акцій, переважне право надається, якщо таке рішення буде прийнято загальними зборами акціонерів.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України "Про акціонерні товариства" переважним правом акціонерів визнається:

право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

право акціонера - власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

Переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих акцій у процесі емісії товариством привілейованих акцій (крім випадку прийняття загальними зборами рішення про невикористання такого права).

У разі включення до порядку денного загальних зборів питання про невикористання переважного права акціонерів на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх емісії наглядова рада (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчий орган товариства) повинна представити на таких зборах письмовий звіт, що містить пояснення причин невикористання зазначеного права.

Аналогічні положення закріплено в пункті 7 Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.06.2018 № 385.

Пунктом 14 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що прийняття рішення про невикористання переважного права акціонерами на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Чинним законодавством встановлено переважне право акціонерів-власників привілейованих акцій на придбання розміщуваних товариством привілейованих акцій у процесі емісії незалежно від наявності відповідного рішення загальних зборів. Таке право може бути невикористане акціонерами шляхом прийняття загальними зборами відповідного рішення, але у випадку відсутності рішення - переважне право діє.

Разом з тим, судами встановлено, що статут передбачає обов`язковість наявності рішення загальних зборів для реалізації переважного права, що суперечить положенням зазначених вище нормативно-правових актів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком про невідповідність змісту пункту 7.8 статуту відповідача наведеним положенням чинного законодавства України.

5.6. У підпункті 24 пункту 10.2.3 статуту відповідача зазначено: "До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема:

24) надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості;

25) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених законодавством та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених законодавством".

Згідно із пунктом 1.4. статуту відповідача тип акціонерного товариства: публічне акціонерне товариство.

Пунктом 22 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" у чинній редакції від 16.11.2017 якщо на дату проведення загальних зборів приватного акціонерного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством у ході фінансово-господарської діяльності, загальні збори приватного акціонерного товариства (крім банку) можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися приватним акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що положення частини третьої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" у редакції від 07.04.2015 в частині суб`єктного складу акціонерних товариств, загальні збори яких мають право приймати рішення про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів, раніше закріплювали таку можливість як за публічними, так і приватними акціонерними товариствами, однак були змінені та наразі таке право (попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення) наявне лише в загальних зборів приватного акціонерного товариства.

Відтак, з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що закріплення права приймати рішення про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину за загальними зборами публічного акціонерного товариства, є порушенням положень законодавства, оскільки останнє визначає таке право для загальних зборів приватного акціонерного товариства.

Посилання скаржника на частину шосту Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів", відповідно до якої до акціонерних товариств, які вважаються такими, що не здійснювали публічної пропозиції акцій, застосовуються вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" в частині регулювання діяльності приватних акціонерних товариств, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо невідповідності змісту підпункту 24 пункту 10.2.3 статуту відповідача наведеним положенням чинного законодавства України.

5.7. У підпункті 26 пункту 10.2.3 статуту відповідача встановлено: "До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, коли в результаті приєднання товариству належить більше 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується; про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу".

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу.

Згідно із частиною четвертою статті 84 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків голосуючих акцій товариства, що приєднується, приєднання не спричиняє необхідності внесення змін до статуту товариства, до якого здійснюється приєднання, пов`язаних із змінами прав його акціонерів, від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, затвердження передавального акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою.

Пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що голосуюча акція - будь-яка проста або привілейована акція, що надає своєму власнику право голосувати на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори), крім акції, за якою законом або у встановленому законодавством порядку встановлено заборону користування таким правом голосу.

Враховуючи, що така заборона може стосуватися як простої та і привілейованої акції, законодавець частиною четвертою статті 84 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачив право за наглядовою радою приймати рішення про приєднання, якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більше як 90 відсотків саме голосуючих акцій товариства, що приєднується.

Частиною третьою статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

Судами встановлено, що оскаржуваним підпунктом 26 пункту 10.2.3. статуту відповідача фактично звужується виключна компетенція загальних зборів, шляхом передання повноважень щодо вирішення таких питань на розгляд Наглядової ради, що є порушенням положень чинного законодавства України.

5.8. В абзаці 1 пункту 10.3.6 статуту відповідача встановлено: "До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директори".

Відповідно до статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні директори. Наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом акціонерного товариства. Мінімальна кількість членів наглядової ради публічного акціонерного товариства не може бути меншою ніж 5 осіб.

Судами встановлено, що у статутному капіталі Акціонерного товариства "Завод "Квант" частка акцій, належних державі становить 73,2784 %, а відтак норми частини четвертої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо наявності у складі наглядової ради товариства не менш ніж на одну третину з незалежних директорів є імперативними.

Норми статуту, які визначають альтернативність складу наглядової ради суперечать нормам чинного законодавства України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Наведена позиція також узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18, в якій касаційний суд зазначив щодо застосування судами норми частини четвертої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", що акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів", яким, зокрема, внесено зміни до частини четвертої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства".

5.9. В абзаці 4 пункту 10.3.12 статуту відповідача вказано: "У разі неможливості виконання головою Наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює заступник голови Наглядової ради, а у випадку неможливості виконання обов`язків голови Наглядової ради його заступником - одним із членів Наглядової ради за рішенням ДК "Укроборонпром" (до реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 % акцій держави у статутному капіталі)".

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Частиною першою статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Згідно із частиною третьою статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.

За висновком судів попередніх інстанцій, з яким погоджується колегія суддів, та виходячи із зазначених норм Закону України "Про акціонерні товариства", надання представнику одного із акціонерів права на одноосібне призначення члена, відповідального за виконання повноважень голови Наглядової ради, нівелює права інших акціонерів на участь в управлінні товариством, зокрема, шляхом їх участі (їх представників) в наглядовій раді, та ставить під сумнів захист прав таких акціонерів наглядовою радою.

З урахуванням викладеного, положення абз. 4 пункту 10.3.12 статуту відповідача не відповідають положенням закону.

5.10. В абзаці 2 пункту 10.4.6 статуту відповідача встановлено: "Головою Наглядової ради від імені товариства укладається з головою Правління контракт найму на роботу. До реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт найму на роботу з головою Правління укладається ДК "Укроборонпром"".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать, зокрема, пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах акціонерних товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, та передані в установленому порядку в управління Державного концерну "Укроборонпром".

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави" від 04.07.2012 № 716 ДК "Укроборонпром" передано повноваження з управління корпоративними правами держави щодо акціонерних товариств згідно з додатком, в тому числі щодо ВАТ "Завод "Квант" у статутному капіталі якого розмір пакету акцій, що належить державі, становить 73,2784 відсотка.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" зазначено, що Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Статтею 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено повноваження уповноважених органів управління. Так, пунктом 4 частини першої статті 6 зазначеного Закону передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єкти управління об`єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання) представників держави і незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, єдиним акціонером (учасником) яких є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб`єкт управління об`єктами державної власності забезпечує надання кандидатур членів наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників).

Згідно із положеннями статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частинами третьою та четвертою статті 65 Господарського кодексу України встановлено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною другою статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що до виключної компетенції наглядової ради належить:

8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу;

9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

Згідно із частиною п`ятою статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" права та обов`язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою.

Виходячи із зазначено можна зробити такі висновки: 1) Правління є виконавчим органом товариства; 2) між товариством в особі уповноважених органів та членами Правління укладається договір (контракт): цивільно-правовий або трудовий; 3) уповноваженим органом акціонерного товариства на затвердження умов та укладення договорів (контрактів) із членами Правління є Наглядова рада. Це є її виключною компетенцією, яка не може передаватися іншим органам, крім загальних зборів.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Отже положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" питання призначення та укладення договору (контракту) з виконуючим обов`язки голови правління товариства віднесено до повноважень наглядової ради або загальних зборів, якщо це передбачено статутом товариства, а не до повноважень одного із акціонерів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується, що зміст абз. 2 пункту 10.4.6 статуту відповідача не відповідає наведеним положенням чинного законодавства України.

5.11. В абзаці 2 пункту 10.4.15 статуту відповідача встановлено: "До вирішення питання про припинення повноважень голови Правління Наглядова рада зобов`язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови Правління. У цьому випадку Наглядова рада має право своїм рішенням призначити виконуючого обов`язки голови правління товариства та укласти з ним контракт на строк до вирішення питання щодо припинення або поновлення повноважень голови Правління у порядку, встановленому цим статутом. До реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства контракт з виконуючим обов`язки голови Правління укладається з ДК "Укроборонпром"".

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Як зазначалося вище, положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що питання призначення та укладення договору (контракту) з виконуючим обов`язки голови правління товариства віднесено до повноважень Наглядової ради або загальних зборів, якщо це передбачено статутом товариства, а не до повноважень одного із акціонерів.

Отже, зазначення в абзаці 2 пункту 10.4.15 статуту відповідача положень щодо надання ДК "Укроборонпром" повноважень на укладання контракту з виконуючим обов`язки голови правління до реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі товариства, не відповідає наведеним нормам законодавства.

5.12. В абзаці 4 підпункту 8 пункту 10.4.8 статуту відповідача визначено: "Передача в оренду (лізинг) нерухомого майна, яке не задіяне в основному виробництві, площею, що перевищує 200 кв.м на одного орендаря, здійснюється за рішенням правління на умовах договорів, погоджених Державним концерном "Укроборонпром"".

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України "Про акціонерні товариства" статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (частини перша, друга статті 180 Господарського кодексу України).

Отже, зміст та умови договору визначаються сторонами договору. Чинне законодавство не встановлює можливість та необхідність погодження умов договорів із окремими акціонерами (власників) однієї із сторін договору. Слід зазначити, наділення одного із акціонерів товариства повноваженням погоджувати умови договорів ставить у залежність господарську діяльність товариства від дій такого акціонера.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що зміст абз. 4 підпункту 8 пункту 10.4.8 статуту відповідача не відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства України.

5.13. Підпунктом 12 пункту 10.4.8 статуту відповідача встановлено: "До компетенції Правління належить підготовка та подання на затвердження (погодження) ДК "Укроборонпром" річних фінансових планів діяльності товариства та змін до них".

Відповідно до частини другої статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Положенням чинного законодавства не встановлено обов`язок виконавчого органу товариства (Правління) затверджувати річний фінансовий план діяльності товариства в одного із акціонерів, у тому числі в акціонера, якому належать 73 % статутного капіталу.

Права акціонерів на участь в управлінні товариства чітко визначені Законом України "Про акціонерні товариства" та реалізовуються шляхом участі в загальних зборах акціонерів, якому підзвітні виконавчі органи.

З огляду на викладене обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій щодо невідповідності змісту підпункту 12 пункту 10.4.8 статуту відповідача наведеним положенням чинного законодавства України.

5.14. Посилання Державного концерну "Укроборонпром" на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/20357/16, від 09.10.2018 у справі №910/2062/18 та від 07.11.2018 у справі №910/2707/18 до уваги не приймаються, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, що переглядається, не є подібними.

5.15. З врахуванням викладеного та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позову і оскільки під час касаційного провадження не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, оскаржені судові рішення підлягають залишенню без змін.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Державний концерн "Укроборонпром".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі №910/14855/19 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй