Рішення

від 19.10.2020 по справі 922/1222/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. м.ХарківСправа № 922/1222/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (62402, Харківська область, Харківський район, селище Рай-Оленівка, пров. Підлісний, буд. 12, ідентифікаційний код 36875536) до Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (61036, м. Харків, вул. Енергетична, буд. 11, ідентифікаційний код 24330995) про стягнення 120 366,04 грн за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Бринзи Д.А., ордер ПТ № 064975 від 24.01.2020;

відповідача - адвоката Настенко М.О., ордер АХ № 1019522

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 98 159,00 грн, пеню у розмірі 9 717,74 грн, 3% річних у розмірі 3 630,54 грн та 3631,88 грн інфляційних втрат. Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 5 226,88 грн завдані відповідачем унаслідок проведення відповідачем оплати за договором, який укладений між позивачем та відповідачем у розмірі 58 195,65 грн після зміни платіжних реквізитів, у зв`язку із несплатоспроможністю ПАТ "ВТБ Банк", отже вказані грошові кошти отримані позивачем після перерахування останніх на рахунок відкритий позивачем в Філії - ХОУ АТ "ОЩАДБАНК" м. Харків сплативши при цьому комісію за РКО 105 від перерахованої суми, зокрема у розмірі заявлених до стягнення збитків. Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №47 від 25.07.2018, який укладений між позивачем та відповідачем щодо оплати вартості виготовленого та поставленого обладнання, а саме прострочення строків оплати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року позов задоволено частково в сумі 119794,94 грн, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОМОНТАЖ" суму основного боргу у розмірі 98 159,00 грн, пеню у розмірі 9148,96 грн, 3% річних у розмірі 3 628,22 грн, 3631,88 грн інфляційних втрат та збитки у розмірі 5 226,88 грн, врешті частині позову в сумі 571,10 грн відмовлено.

Також, у п.8 резолютивної частини вищевказаного рішення призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу на 19.10.2020 о 11:00 год.

09.10.2020 представник позивача надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням для надання правничої допомоги (вх. №23556) та подав докази, на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат, а саме: копію додаткової угоди № 2 від 01.04.2020 до договору про надання правової допомоги № 23 від 01.01.2020, акта № 1 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) до додаткової угоди № 2 від 01.04.2020 до договору № 23 від 01.01.2020 від 06.10.2020.

19.10.2020 представник відповідача надав заперечення щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (вх. №24180).

У запереченнях відповідач не погоджується із розрахунком заявлених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема посилаючись на те, що ознайомившись із матеріалами справи 16.10.2020, представником відповідача було встановлено, що представником позивача було скеровано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням для надання правничої допомоги, із додатками, а саме: копії додаткової угоди №2 від 01.04.2020 до Договору про надання правової допомоги №23 від 01.01.2020 та Акту №1 від 06.10.2020 щодо приймання-передачі виконаних робіт (послуг) до додаткової угоди №2 від 01.04.2020 до договору №23 від 01.01.2020.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які останній поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.

У позовній заяві позивач зазначав, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які позивач планує понести на підставі договору про надання правової допомоги №23 від 01.01.2020 становлять 6000, 00 грн з розрахунку 600 грн за одну годину надання юридичних послуг. За умовами вказаного Договору гонорар адвоката за здійснення представництва Позивача обчислюється на погодинній основі.

Ознайомившись із Договором №23 про надання правової допомоги від 01.01.2020, який позивач надав як на підтвердження повноважень для представництва адвокатом та на підтвердження понесення в майбутньому витрат на правничу допомогу, вбачається, що у ньому не було визначено ні порядку, ні розміру обрахування гонорару адвоката на погодинній основі.

Однак із наданих позивачем до суду доказів під час розгляду справи, як і із самого Договору №23, не вбачалось, що вартість послуг адвоката розраховується на погодинній оплаті, що вартість таких послуг складає 600 грн за 1 годину надання послуг.

Також, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.03.2019 по справі №922/1163/18 зазначено, що:

- Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи-та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвоказтпу та адвокатську діяльність";

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Водночас, у самому тексті договору, наданого позивачем, відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару на погодинній основі та лише зазначалось про розмір оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі додаткової угоди про окреме доручення та узгодження вартості послуг.

Таким чином відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти цієї заяви позивача.

Суд, розглянувши заяву позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши заперечення відповідача щодо такого розподілу цих витрат, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2020 між позивачем та адвокатським об`єднанням "Харківська юридична компанія "Альфа - Лекс" було укладено договір про надання правової допомоги №23.

01.04.2020 між позивачем та адвокатським об`єднанням "Харківська юридична компанія "Альфа - Лекс" було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №23.

Згідно акту прийому - передачі виконаних робіт (послуг) від 06.10.2020 №1 загальна сума наданих послуг склала 12900,00 грн.

Відповідно до частин 2, 3, 8 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, про що позивачу було відомо, оскільки, він отримав ухвалу про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2020 року перейдено до розгляду справи № 922/1222/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25 серпня 2020 р. о 12:40 год.

Відповідно до ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, позивач зобов`язаний був подати наявні в нього докази в підтвердження витрат на правову допомогу разом з заявами по суті спору (позовна заява, відповідь на відзив), але в будь-якому випадку до закінчення судових дебатів у справі, у зв`язку з переходом до розгляду справи № 922/1222/20 за правилами загального позовного провадження, зокрема додаткову угоду № 2 від 01.04.2020 до договору про надання правової допомоги № 23 від 01.01.2020, адже вказаний доказ, який позивач подав після ухвалення рішення, був у нього станом на день подання позову до суду і міг бути поданий разом з позовною заявою та/або разом з відповіддю на відзив на позовну заяву, до закінчення судових дебатів у справі, адже у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, зокрема з тих підстав, що у самому тексті договору про надання правової допомоги, наданого позивачем, відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару на погодинній основі.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що він мав право подати такий доказ протягом п`яти днів після ухвалення рішення, виходячи з того, що за змістом частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України таке право виникає у сторони, якщо вона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, однак позивачем необгрунтовано причини неможливості подання додаткової угоди № 2 від 01.04.2020 до договору про надання правової допомоги № 23 від 01.01.2020 у встановлені законом строки, також позивач не звертався до суду з заявою про поновлення йому процесуального строку для подання такого доказу, а тому суд не приймає до розгляду надану позивачем додаткову угоду № 2 від 01.04.2020 до договору про надання правової допомоги № 23 від 01.01.2020.

У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18.

Водночас, у самому тексті договору, зокрема у розділі 3 договору про надання правової допомоги №23 від 01.01.2020, наданого позивачем, відсутні умови (пункти) щодо вартості послуг, порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) та лише зазначалось, що вартість послуг за даним договором визначається сторонами шляхом підписання відповідної Додаткової угоди про визначення окремого доручення та узгодження вартості послуг (п.3.1. розділу 3 договору про надання правової допомоги №23 від 01.01.2020).

Втім, у строки встановлені законом позивачем не надано до матеріалів справи відповідної додаткової угоди, якою б визначався порядок та форма розрахунку адвокатського гонорару.

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатським об`єднанням "Харківська юридична компанія "Альфа - Лекс" та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони, суд вважає за необхідне відмовити у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката повністю.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне додаткове рішення складене 26.10.2020.

Суддя І.О. Чистякова