Постанова

від 26.10.2020 по справі 908/3589/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 року м.Дніпро Справа № 908/3589/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Кощеєва І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 (повний текст складено та підписано 20.07.2020 суддя Проскуряков К.В.) у справі №908/3589/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65, код ЄДРПОУ 38993915)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Трейдінг» (69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 7; код ЄДРПОУ 41861661)

про стягнення 70 819,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Трейдінг» про стягнення 70 819,40 грн, з яких 42 701,70 грн заборгованість за поставлену молочну продукцію, 939,44 грн втрат від інфляції, пеню у розмірі 7 486,25 грн., штраф у розмірі 25 621,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 212 від 22.05.2018.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі №908/3589/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що відповідач здійснив оплату по договору поставки № 212 від 22.05.2018 на загальну суму 134 000,00 грн., а загальна сума доданих позивачем до позову видаткових накладних складає 53 830,82 грн., тобто більше ніж отримано відповідачем товару за договором поставки № 212 від 22.05.2018 на суму 80 169,18 грн. У призначеннях платежу вказано, що оплата здійснюється за договором № 212 від 22.05.2018, без посилання на відповідний номер видаткової накладної. Проте, дати здійснення цих платежів з наявних у матеріалах справи видаткових накладних встановити неможливо. Позивач належних та допустимих доказів на підтвердження дати здійснення платежів по договору поставки № 212 від 22.05.2018 суду не надав. Акт звірки розрахунків не підписаний відповідачем, інших доказів, які б вказували на визнання боргу відповідачем позивач суду не надав.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі №908/3589/19 вважає його таким, що не грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення по справі.

За доводами позивача суми заборгованості обґрунтовані належним чином, з відповідним посиланням на норми чинних законів України, пункти Договору.

В рішенні місцевого господарського суду не відображені питання тенденційності оцінки доказів по справі на користь та в інтересах Відповідача:

Обрахувавши обсяги поставок на підставі наданих Позивачем доказів , суд надав їм оцінку в інтересах Відповідача.

Необгрунтованість судового рішення вбачається у тому, що суд першої інстанції встановлював у справі ті факти, які виходять за межі предмету спору, а саме: оплати за банківськими виписками оцінив тільки у прив`язці до Договору, оскільки в них містяться посилання тільки на Договір, й робить висновок про отримання Відповідачем товару на суму меншу, ніж здійснено таких оплат. Проте цей висновок - про отримання Відповідачем товару на суму меншу, ніж здійснено таких оплат - не підтверджується матеріалами справи та не відноситься до предмету спору. Таким, що не стосується суті справи став висновок про кількість отримання Відповідачем товару.

За доводами апелянта, суд першої інстанції фактично відмовив стягувати плату за видатковими накладними і Договором, тільки тому що Відповідач, за банківськими виписками, де є посилання тільки на Договір, сплатив Позивачу коштів більше, ніж сума коштів цих видаткових накладних.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Трейдінг» не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтувано поважності причин пропуску цього строку, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі №908/3589/19 - відмовлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі №908/3589/19. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

22.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод та Товариством з обмеженою відповідальністю Юкрейн трейдінг укладено договір поставки № 212, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язується передавати товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його за ціною і на умовах договору.

Предметом поставки є такий товар: молочні продукти і/або інша продукція, за цінами і в асортименті, згідно з рахунками в/або видатковими накладними до цього договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 53 830,82 грн., що підтверджується видатковими накладними: № МО-0006434 від 19.03.2019 на суму 19 233,48 грн., № МО-0005187 від 05.03.2019 на суму 17 055, 59 грн., № МО-0007540 від 02.04.2019 на суму 3448,01 грн., № МО-0006555 від 20.03.2019 на суму 10 506,15 грн., № МО-0008299 від 09.04.2019 на суму 3587,59 грн.

19.07.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 2 від 19.07.2019 на суму 44 701,70 грн. та акт звірки взаєморозрахунків на суму 42 701,70 грн., що підтверджується матеріалами справи. Відповіді позивач не отримав.

Позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 34 000,00 грн., 10 % річних у розмірі 2 772,69 грн., втрати від інфляції у розмірі 939,44 грн., пеню у розмірі 7 486,25 грн., штраф у розмірі 25 621,02 грн., всього 70 819,40 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Правовідносини сторін виникли з укладеного 22.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юкрейн трейдінг (далі - покупець) Договору поставки № 212 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма закріплена у ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Підпунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.2.2. п. 2.1. та п. 2.2. договору передбачено, що товар вказаний в п.1.2. цього договору, поставляється покупцю у тарі, відповідно до заявки покупця та видаткової накладної Кожна партія товару визначається видатковою накладною, в якій зазначається: найменування та одиниця виміру кількості товару, тара у якій передається товар, загальна кількість товару, що повинна постачатись в конкретній тарі. Товар супроводжується декларацією виробника.

Відповідно до п.3.1., 3.2. договору постачальник поставляє товар відповідно до заявок покупця. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною. При цьому посилання у видатковій накладній на договір є не обов`язковим.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору вартість партії товару, що поставляється згідно із цим договором, визначається в видаткових накладних, які після підписання є невід`ємними частинами договору. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем у безготівковій формі впродовж 21 календарного дня з дня поставки товару, яким є день підписання видаткової накладної і фактичної передачі товару.

Постачальник має право вимагати від покупця прийняття та належної оплати товару, що відповідає умовам визначеним у договорі та у видаткових накладних (п.п. 5.3.1. п. 5.3. договору).

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі є в тому числі матеріально-правова вимога позивача про стягення з відповідача основного боргу у розмірі 34 000,00 грн., за поставлені за видактовими накладними № МО-0005187 ; № МО-0006434; № МО-0006555; № МО-0007540 ; № МО-0008299 молочні продукти.

Як вбачається зі змісту вищезазначених видаткових накладних, позивач поставив, а відповідач прийняв товар (сири різних найменувань) на загальну суму 53 830,82 грн., а саме:

- по видатковій накладній № МО-0006434 від 19.03.2019 на суму 19 233,48 грн. (а.с. 10);

- по видатковій наладній № МО-0005187 від 05.03.2019 на суму 17 055, 59 грн.(а.с. 10),

- по видатковій накладній № МО-0007540 від 02.04.2019 на суму 3448,01 грн.(а.с. 11),

- по видактовій накладній № МО-0006555 від 20.03.2019 на суму 10 506,15 грн.(а.с. 11),

- по видактовій накладній № МО-0008299 від 09.04.2019 на суму 3587,59 грн (а.с. 12).

Відповідно до виписок, наявних в матеріалах справи, позивачем від ТОВ Юкрейн трейдінг отримано наступні платежі на виконання умов договору поставки № 212 від 22.05.2018:

- 30 000,00 грн з призначенням платежу: за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с. 16);

- 25 000,00 грн з призначенням платежу за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с. 17);

- 25 000,00 грн з призначенням платежу за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с. 18);

- 4 000,00 грн з призначенням платежу за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с. 19);

- 5 000,00 грн з призначенням платежу за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с. 20);

- 15 000,00 грн з призначенням платежу за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с. 21);

- 25 000,00 грн з призначенням платежу за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с.22);

- 5 000, 00 грн з призначенням платежу за сир по договору № 212 від 22.05.2018 (а.с.23).

Всього на загальну суму 134 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано встановив, що відповідачем здійснено оплату товару згідно умов договору поставки № 212 від 22.05.2018 на 80 169,18 грн. більше ніж підтверджується позивачем поставлено товару - 53 830,82 грн.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування позивач , наполягаючи на задоволені позовних вимог про стягення 34 000,00 грн., за поставлені за видактовими накладними № МО-0005187; № МО-0006434 ; № МО-0006555; № МО-0007540 ; № МО-0008299 молочні продукти (сири в асортименті), мав підтвердити, що товар поставлений за даними видактовими накладними не оплачено відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції встановлював у справі ті факти, які виходять за межі предмету спору, а саме: оплату за банківськими виписками оцінив тільки у прив`язці до Договору, отримання Відповідачем товару на суму меншу, ніж здійснено таких оплат, є непідтвердженими належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами, в зв`язку із чим відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до частин 1,2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено наявність обставин ( часткова несплата відповідачем вартості поставленої продукції за видатковими накладними № МО-0005187 ; № МО-0006434 ; № МО-0006555; № МО-0007540 ; № МО-0008299), в зв`язку із чим, відповідні висновки місцевого господарського суду визнаються такими, до відповідають фактичним обставинам справи.

Оскільки сума основного боргу не підтверджена матеріалами справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій на підставі п. 6.4. договору та застосування положень статті 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що місцевий господарський суд на підставі наданих позивачем доказів встановив обставини, які не відповідають очікуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» відхиляються з огляду на відсутність в відповідних твердженнях скаржниках посилань в чому саме висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і якими доказами відповідні висновки суду першої інстанції спростовуються.

Посилання скаржника на упереджене ставлення місцевого господарського суду до позивача, порушення принципів верховенства права носять декларативний характер і не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального права, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, неправильного тлумачення закону, застосування закону, який не підлягав би застосуванню або незастосування закону, який підлягав би застосуванню, в зв`язку із чим, з урахуванням положень частин1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі №908/3589/19 ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення його без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» на нього без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. (а.с. 98) покладаються особу, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі №908/3589/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі №908/3589/19 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (70002, запорізька обл., м. Віільнянськ, вул. Запорізька, буд.65, код ЄДРПОУ 38993915).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя І.М. Кощеєв