Рішення

від 26.10.2020 по справі 420/123/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/123/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Морякова К.І. (згідно ордеру),

представника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Лех А.О. (згідно витягу),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів управління Державної казначейської служби України у м.Южному Одеської області про визнання протиправними дії та стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо розрахунку збитків, оформлення та пред`явлення претензії №100036 від 03.07.2019 р та прийняття рішення про заборону на вихід судна №53 від 03.07.2019 р.;

2. Стягнути на користь компанії ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС в особі ТОВ ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК за рахунок Державного бюджету грошові кошти у сумі 1510295,88 грн., що еквівалентно 58378,32 доларів США за курсом НБУ на дату оплати, за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 , в АТ ПУМБ , м. Київ, МФО 334851, отримувач ТОВ ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК , код ЄДРПОУ 36978722.

11 січня 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС, відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.07.2019 року судно ANANGEL HAPPINESS (далі - судно), власником якого є ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС прибуло до акваторії морського порту Південний з метою завантаження вантажу. 02.07.2019 року о 21:48 на борт судна піднялась невстановлена особа, при цьому ніхто з членів вахти не бачив, щоб зазначена особа відбирала проби баластної води. 03.07.2019 року Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу було пред`явлено на адресу позивача претензію №100036 від 03.07.2019 року на суму 58378,32 доларів США зі змісту якої випливало, що судно, перебуваючи в акваторії Південної філії ДП АМПУ , забруднило внутрішні морські води, а саме 03.07.2019 року встановлено факт забруднення внутрішніх морських вод України внаслідок скиду з судна забрудненої зворотної води з перевищенням нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин , чим нанесено збитки державі на зазначену суму. 03.07.2019 року начальником Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу було прийнято рішення №53 про заборону на вихід судна з морського порту у зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України, яке було направлено до виконання голові Державної служби морського та річкового транспорту України та капітану морського порту Южний . З метою отримання дозволу на відхід судна та зменшенні потенційних збитків внаслідок простою судна морський агент судна сплатив суму претензії, однак позивач вважає дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо розрахунку збитків, оформлення та пред`явлення претензії та прийняття рішення про заборону на вихід судна протиправними з огляду на те, що: відповідач не здійснював відбір проб баластних вод з баластної системи судна; баластні води судна не є забруднюючими речовинами та не є зворотними водами; скидання ізольованого баласту з судна дозволяється без обмежень та контролю; порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу був відсутній на момент виникнення спірних правовідносин; Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу не має повноважень на прийняття рішень щодо заборони на вихід судна.

05 лютого 2020 року до канцелярії суду (вх. № 5328/20) від товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК надійшли письмові пояснення (т.1 а.с.82-87), у яких третя особа зазначає, що вважає дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу незаконними, оскільки вони були вчинені без наявного порядку; підстави для екологічного контролю були відсутні; рішення прийнято неналежним суб`єктом. Просить позовні вимоги задовольнити.

26 лютого 2020 року до канцелярії суду (вх. № 8837/20) надійшов відзив Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (т.1 а.с.160-170) в якому відповідач не погоджується з доводами, викладеними позивачем у позовній заяві, при цьому зазначає, що для встановлення наявності або відсутності забруднюючих речовин у зворотних водах державним інспектором Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу було здійснено відбір проб з вантажного трюму судна, а також відбір поверхневих вод. За результатом вимірювання встановлено у зворотній (баластній) системі судна перевищення по завислим речовинам, на підставі чого було складено розрахунок обчислення розмірів відшкодування збитків, винесено претензію та прийнято рішення про заборону на вихід судна. Зазначає, що баластна вода, яка скидається з судна до водного об`єкту є водою зворотною; баластна система судна не є ізольованою, оскільки поєднується із вантажним трюмом; порядок проведення перевірки на момент спірних правовідносин існував; відповідач був уповноважений на прийняття рішення щодо заборону на вихід судна в результаті делегування повноважень Державною екологічною інспекцією України.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

05 березня 2020 року до канцелярії суду (вх. №10335/20) від позивача надійшла відповідь на відзив Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (т.1 а.с.182-206), у якій зазначено, що: на дату здійснення відбору проб порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу прийнятий не був; були відсутні видимі плавучі частки; скидання ізольованого баласту дозволяється без обмежень та контролю; відеофайли не є належними та достовірними доказами; законодавство визначає ізольовану чи неізольовану баластну систему, а не баласт.

Ухвалою суду від 05 березня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі.

26 березня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

18 червня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача по справі №420/123/20 правонаступником відмовлено. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну екологічну інспекцію в Одеській області. Визначено розгляд справи №420/123/20 розпочати спочатку за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

25 серпня 2020 року від Державної екологічної інспекції в Одеській області (вх.№ 33321/20) надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.193-198), в якій відповідач зазначає, що: прийняті претензія та рішення не є нормативно-правовими чи індивідуальними актами; позивачем не надано ніяких підтверджень про те, що під час здійснення вантажних операцій в порту з судна скидався ізольований баласт, який не є зворотною водою і не є забруднюючою речовиною за своєю природою, а також не вказує, які заходи були ужиті для запобігання забруднення внаслідок скидання баласту; рішення про заборону судна на вихід з морського порту вичерпало свою дію. Просив у задоволенні позову відмовити.

01 вересня 2020 року від позивача (вх. №ЕП/13448/20) надійшла відповідь на відзив Державної екологічної інспекції в Одеській області (т.2 а.с.210-221) в якій позивач зазначає, що ним оскаржуються саме дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу; посилається на постанову Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/12147/19 від 27.04.2020 року, якою встановлено відсутність факту правопорушення капітаном судна.

02 вересня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання продовжено строк підготовчого провадження по справі.

Ухвалою суду від 16 вересня 2020 року у задоволенні клопотання представника Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо закриття провадження в частині позовних вимог відмовлено.

16 вересня 2020 року від Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу до канцелярії суду за вх.№ 37013/20 надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.3 а.с.1-6) де зазначено, що оскаржувані дії не породжують для позивача певні правові наслідки та можуть бути оскаржені у разі спору про законність рішень; наведена позивачем постанова Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/12147/19 від 27.04.2020 року не має преюдиційного характеру.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Державної екологічної інспекції в Одеській області у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивами відповідачів на позовну заяву, відповідями позивача на відзиви, запереченням на відповідь, поясненнями третьої особи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС відповідно до класифікаційного свідоцтва (т.1 а.с.34-41) є судновласником судна ANANGEL HAPPINESS .

Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу складено претензію № 100036 від 03 липня 2019 року (т.1 а.с.18), відповідно до якої, судно ANANGEL HAPPINESS , IMO 9470923, перебуваючи у внутрішніх морських водах України акваторії Південної філії ДП АМПУ , забруднило внутрішні морські води України; 03.07.2019 встановлено факт забруднення внутрішніх морських вод України внаслідок скиду з судна ANANGEL HAPPINESS , IMO 9470923 забрудненої зворотної води з перевищенням нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин чим нанесено збитки державі на суму 58378,32 доларів США.

До зазначеної Претензії надається протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 03.07.2019 року № 380 (т.1 а.с.19-20), який складений відповідно до акта відбору проб вод № 346 від 02.07.2019 року, де зазначено, що проведено вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод (баластної води) судна ANANGEL HAPPINESS .

На підставі акта відбору проб вод № 346 від 02.07.2019 року, протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 380 від 03.07.2019 року та BALLAST WATER REPORTING FORM державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу виконано розрахунок обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення з суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України (т.1 а.с.21), відповідно до якого сума збитків складає 58378,32 доларів США.

Крім того, 02 липня 2019 року Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу здійснила відбір проб поверхових вод Чорного моря акваторія Аджалицького лиману, про що складено акт № 347 (т.1 а.с.176-177), відповідно до якого здійснено вимірювання показників складу та властивостей проб вод, про що складено протокол № 381 від 03.07.2019 року (т.1 а.с.174-175). Згідно з проведеним вимірюваннями показники морської води в районі ПФ ДП АМПУ (фонова) знаходяться в межах норми.

Начальником Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу прийнято рішення про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України № 53 від 03.07.2019 року (т.1 а.с.23), відповідно до якого судно ANANGEL HAPPINESS (IMO 9470923, прапор GREECE, судновласник ANANGEL HAPPINESS SPECIAL MARITIME ENTERPRISE) 03.07.2019 року забрудило внутрішні морські води України в районі причалу № 19 ТОВ з ІІ Трансінвестсервіс , чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу та нанесено збитки державі на суму 58378,32 доларів США.

Зазначене рішення було скероване голові Державної служби морського та річкового транспорту України Петренку Д.С. та капітану морського порту Южний Шигоцькому В.В. листом № 2562/08 від 03.07.2019 року (т.1 а.с.22).

Відповідно до платіжного доручення № 1722 від 05.07.2019 року (т.1 а.с.55) товариство з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК , яке є морським агентом позивача, сплатило повну суму претензії у розмірі 1510295,88 грн.

05 липня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК направило копію засвідченого платіжного доручення № 1722 від 05.07.2019 року до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу листом вих. №439/2019 (т.1 а.с.91), при цьому зазначивши, що сплата зазначеної суми була здійснена без визнання як будь-якої вини у забрудненні навколишнього морського середовища з боку судновласника так і встановлення самого факту такого забруднення. Сплата зазначеної суми відбулася виключно з метою отримання дозволу на вихід судна, уникнення відповідних збитків судновласника, які виникають внаслідок простою судна в порту, а також забезпечення виконання судновласником прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору фрахтування.

Як зазначено Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу та не заперечується сторонами, листом № 2619/08 від 05.07.2019 року у зв`язку із сплатою претензії у повному обсязі рішення № 53 від 03.07.2019 року про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України було скасовано.

Сторонами не заперечувалось, що після оплати претензії позивач отримав дозвіл на вихід судна з порту, та що судно з порту вийшло.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Закону України Про морські порти України встановлено, що нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Відповідно до ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України, до функцій капітана морського порту належить, зокрема, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

Частиною 1 ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що кожне судно зобов`язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Згідно з ч.2 цієї статті капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі, зокрема, рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби) (пп. г ч.2).

Таким чином, зазначена норма (пп. г ч.2 ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України) визначає перелік уповноважених законодавством державних органів, які мають право приймати відповідне рішення.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 203 від 16.10.2018 року з метою вжиття вичерпних заходів з дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовища було уповноважено на підписання рішень про заборону на вихід судна з морського порту та морських вимог керівників Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 289 від 07.12.2018 року було внесено зміни до наказу від 16.10.2018 року № 203, а саме у пункті першому слова Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря замінено словами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу .

Вказаний наказ є підзаконним нормативно-правовим актом, який, в тому числі, було прийнято відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України.

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Що стосується органів екологічного контролю, то таким органом може бути лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Державна екологічна інспекція України, яка згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 року є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідач, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №256 від 27.11.2018 року (далі - Положення №256), є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Підпунктом 18 пункту 2 розділу ІІІ (Організація діяльності Інспекції) Положення №256 встановлено, що Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право вимагати затримання у встановленому законом порядку будь-яких суден, кораблів та інших плавучих об`єктів, що перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, незалежно від форм власності та господарювання для з`ясування причин та обставин скидання або втрат речовин, шкідливих для водних об`єктів та водних живих ресурсів, здійснювати перевірки правильності реєстрації у суднових документах операцій з цими речовинами.

Суд зазначає, що вказане право Інспекції не є тотожним праву щодо прийняття рішення про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства.

Інспекції надано право вимагати затримання будь-яких суден саме у встановленому законом порядку. До умов такого встановленого законом порядку відносяться вимоги ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, а саме щодо компетенції уповноважених законодавством державних органів приймати рішення на підставі яких капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту. Таким уповноваженим органом є саме Державна екологічна інспекція України, як центральний орган виконавчої влади.

Згідно з розділом ІІ (Функції Інспекції) Положення №256, Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п.3); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції (п.7).

Таким чином, зазначеним Положенням №256 Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу не наділено правом самостійно приймати рішення про заборону на вихід судна із порту.

Статтею 102 Водного кодексу України встановлено, що у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

Згідно з п.1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 269 (далі-Правила №269) ці Правила встановлюють вимоги щодо запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, а також іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства, українськими та іноземними суднами, які перебувають у цих водах.

Згідно з п.6 Правил перед заходженням суден у внутрішні морські води та територіальне море України всі запірні пристрої, призначені для скидання забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять, повинні бути закриті та опломбовані адміністрацією судна у порядку, визначеному Мінінфраструктури.

Відповідно до п.4 Правил №269 заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України: вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані; твердих забруднюючих речовин (відходів); вод, які містять забруднюючі речовини, зазначені в додатку1 до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів, стічних вод, скидання яких здійснюється згідно з п.5 цих Правил.

Операції з ізольованим баластом здійснюються відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019 року були внесені зміни в Правила №269 та п.5-1 викладений у новій редакції, відповідно до якої скидання ізольованого баласту в територіальному морі, на внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води.

Згідно з Правилами № 269, ізольованим баластом вважається баласт який повністю відділено від вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами.

Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу зазначає, що баластна система Судна не є ізольованою, оскільки поєднується із вантажним трюмом, який може використовуватися як баластний танк також.

Суд звертає увагу, що Конвенція МАРПОЛ 73/78 поділяє баласт (баластні води) на чистий, брудний та ізольований.

Згідно з правилом 1 Додатку І до Конвенції МАРПОЛ 73/78 чистий баласт означає баласт в танку, який після останньої перевезення в ньому нафти, був очищений таким чином, що стік з цього танка, скинутий з нерухомого судна в чисту спокійну воду при ясній погоді, не викликає появи видимих слідів нафти на поверхні води або на прилеглому узбережжі або появи нафтовмісних осадів або емульсії під поверхнею води або на прилеглому узбережжі. Якщо скидання баласту проводиться через схвалену Адміністрацією систему автоматичного виміру, реєстрації і управління скиданням нафти, то свідчення такої системи про те, що зміст нафти в стоків, що скидаються не перевищує 15 мільйонних часток, приймаються як доказ чистоти баласту незалежно від наявності видимих слідів.

Ізольований баласт означає водяний баласт, прийнятий у танк, який повністю відділений від нафтової вантажної і нафтової паливної систем і призначений тільки для перевезення баласту або баласту або вантажів, які не є нафтою або шкідливими рідкими речовинами, які визначені по-різному в Додатках до цієї Конвенції.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, Правила № 269 в п. 3 дають такі визначення:

- баласт брудний - баластні води (з нафтою або іншими забруднюючими речовинами), які утворюються в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту;

- баласт чистий - баластні води у танку, призначені тільки для цих цілей, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Пункт 2.3 ДСанПІН 199-97 визначає чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води; ізольований баласт - баластні води, прийняті в танк, який повністю відділено від вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами, які визначені у Додатках до Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

Таким чином, у випадку, якщо судно не перевозить нафту або рідкі отруйні речовини, баластна вода, яку таке судно набирає до своїх танків для досягнення необхідних морехідних якостей, є ізольованим баластом, тобто баласт судна ANANGEL HAPPINESS є ізольованим.

При цьому, як вбачається з журналу операції з баластними водами (т.1 а.с.208-250, т.2 а.с.1-8) та не заперечується відповідачами, баласт судна ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято до входу в територіальні води.

Отже, на момент спірних правовідносин, скидання ізольованого баласту судна ANANGEL HAPPINESS в територіальному морі на внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів, а відтак дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо зазначеного контролю є неправомірними.

Відповідно до п.5-1 Правил №269, морські екологічні інспекції Держекоінспекції проводять перевірки у місцях стоку лояльних, стічних та баластних вод (крім ізольованого баласту), скидання яких здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, на відповідність вимогам, зазначеним у додатку 1 до цих Правил, у морському порту виключно у разі виявлення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі імовірного скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води. Отже, екологічний контроль судна є можливим за наявності сукупності двох обставин: 1) виявлення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднювальних речовин у районі імовірного скидання; 2) фактичного погіршення якості води внаслідок такого скидання.

При цьому, Південна філія державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Південний ) у листі від 05.08.2019 року № 3268/27-01-05/Вих/27 (т.1 а.с.46-47) зазначила, що відділом екологічної безпеки Південної філії ДП АМПУ 02.07.2019 року, 03.07.2019 року, 04.07.2019 року здійснено обстеження акваторії, зокрема біля т/х ANANGEL HAPPINESS , IMO 9470923.

Фактів забруднення акваторії морського порту Південний та скидання з т/х ANANGEL HAPPINESS , IMO 9470923 забруднюючих речовин у період перебування судна у морському порту Південний не встановлено, про що складені відповідні акти від 02.07.2019 року № 245, від 03.07.2019 року № 247, від 04.07.2019 року № 249 (т.1 а.с.48-53).

Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу не повідомляла адміністрацію про факти засмічення та забруднення з т/х ANANGEL HAPPINESS , IMO 9470923 під час його перебування в морському порту Південний.

Таким чином, підстав проводити перевірку у місці стоку вод біля т/х ANANGEL HAPPINESS станом на момент спірних правовідносин у Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу не було.

Крім того, факт погіршення якості води в районі імовірного скидання встановлюється шляхом порівняння показників якості води, відібраної в районі імовірного скидання, з фоновими показниками якості води.

Відбір проб фонових показників якості води в акваторії морського порту та забезпечення проведення їх аналізу здійснюється адміністрацією відповідного морського порту.

Перевірка вод здійснюється з метою встановлення джерела забруднення.

Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З огляду на відсутність обставин на можливість здійснення екологічного контролю судна, відсутність порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, дії Відповідача 1 щодо відбору проб баласту Судна є протиправними.

Крім того, оскільки саме адміністрацією відповідного морського порту, а не Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, здійснюється відбір проб фонових показників якості води в акваторії морського порту, на час спірних правовідносин вказаний порядок затверджений не був, дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо відбору проб поверхових вод Чорного моря акваторії Аджалицького лиману та застосування виявлених фонових показників, також не є правомірними.

Наведені обставини свідчать про відсутність достовірних та належних доказів щодо правомірності відбору зразків води та їх обстеження.

Суд зазначає, що Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №828, якій визначає механізм перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу з метою встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод та територіального моря, був відсутній на час виникнення спірних правовідносин у липні 2019 року.

Згідно з вказаним Порядком відбір проб води у місці забруднення здійснюється державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у присутності уповноважених представників адміністрації морського порту.

Порядком встановлені вимог до посуди для проб води, кількості забору води для обстеження. Відповідно до п.7 проби води у місці забруднення відбираються у двох екземплярах. Для визначення фонових показників якості води проби беруться в одному екземплярі.

Пунктом 8 визначено, що після опечатування посуду з пробами води в місці забруднення державний інспектор, який проводив відбір проб води, складає акт обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 1.

Кожний примірник акта обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення підписується державним інспектором та уповноваженим представником адміністрації морського порту.

Перший екземпляр проб води транспортується державним інспектором до лабораторії.

Другий екземпляр опечатаної проби разом з актом обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення передається адміністрації морського порту та зберігається як контрольний для проведення аналізу у разі виникнення суттєвих розбіжностей з фоновими показниками чи інших претензій щодо результатів проб води, в тому числі з боку адміністрації порту, судновласника (його представника) тощо.

Таким чином, Порядок прийнятий Кабінетом Міністрів України є таким, що забезпечує об`єктивне встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод з оформленням належних доказів цих обставин.

Відсутність законодавчо встановленого порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу виключали можливість діяти відповідачу у спосіб встановлений законом, що є умовою правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень у відповідності до вимог ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини національні суди при розгляді справ зобов`язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово зазначалось, що будь-яка норма не може вважатися законом , якщо вона не сформульована з достатньою точністю. Фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але і має на увазі якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішнім праві повинні існувати визначені заходи захисту проти довільного втручання публічної влади у здійсненні прав

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України зазначено, що принцип належного врядування , передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникнути виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням встановлених по справі обставин суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу, як суб`єкт владних повноважень, при відборі проб зворотних (баластних) вод діяв протиправно, відповідно не можуть вважатися правомірними його послідуючі похідні дії щодо розрахунку збитків та пред`явлення претензії, прийняття рішення про заборону на вихід судна з морського порту.

Між тим, Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу не надано належних та допустимих доказів самого факту відбору проб баластних вод судна ANANGEL HAPPINESS .

Матеріали справи містять пояснення капітана, старшого помічника, другого помічника капітана, матроса першого класу, матроса другого класу судна ANANGEL HAPPINESS (т.1 а.с.24-33), у яких зазначені особи пояснили, що у проміжок часу 21:48 - 22:12 годин 02 липня 2019 року невідома особа піднялася на борт судна, заявивши вахтовому моряку на трапі, що є українським державним службовцем , якого уповноважили та надали вказівку зробити огляд судна . Члени екіпажу дозволили йому піднятися на борт. Він жодним чином не згадував про баластну воду або необхідність взяти проби. Під час його перебування на борту чоловік жодного разу не просив дозволу взяти проби баластної води та будь-хто з членів екіпажу не бачив, щоб він відбирав проби. Ніхто з членів екіпажу не підписував та не пломбував проби баластної води. Коли особа залишила борт судна о 22:12 вахтові на трапі не бачили в руках чоловіка будь-яких пляшок.

Також, з наданого відповідачем відеозапису, як доказу відібрання проб баластної води з судна, не вбачається, що особа, яка є на відео, перебуває саме на судні ANANGEL HAPPINESS та що це відбулось 02 липня 2019 року.

Правовий алгоритм стягнення збитків, завданих навколишньому середовищу, передбачає, що у разі відхилення претензії, органи Державної екологічної інспекції України звертаються до суду з відповідним позовом до власника судна про стягнення збитків. Під час розгляду справи за таким позовом суд перевіряє, зокрема, чи було вчинено правопорушення, чи завдано збитки та який їх розмір. Судовий порядок стягнення збитків дає можливість суб`єкту господарювання захиститися від необґрунтованих вимог.

На стадії оформлення та пред`явлення претензії у адресата претензії не виникають обмеження або перешкоди у здійсненні своєї нормальної господарської діяльності.

Однак у випадку позивача, а вона загалом є типовою для портів України через наявність законодавчих прогалин, цей алгоритм не працює. Заборона виходу судна з порту у зв`язку із несплатою суми збитків вимушує судновласника сплатити суму претензії. Після сплати суми, зазначеної у претензії, у Державної екологічної інспекції України відпадає необхідність звертатися до суду. Де-юре Державної екологічної інспекції України реалізувала свої повноваження повною мірою: виявила порушення, зафіксувала, пред`явила претензію, стягнула збитки.

Зазвичай, добровільна сплата претензійної суми свідчить про згоду з претензією. Судновласник міг би відхилити претензію, якщо вважав її безпідставною. Однак претензія у цій справі мала наслідком заборону виходу судна з порту. А це, своєю чергою, призводить до збитків від простою та низки інших негативних наслідків. Тому сплату претензійної суми за таких вимушених для позивача обставин не можна назвати добровільною або такою, що свідчить про згоду із претензією.

Зважаючи на зазначені чинники, судновласник сплатив суму претензії як певну заставу (гарантію). Така поведінка має раціональні причини і захищає інтереси не лише судновласника, але й державу, до якої згодом може бути пред`явлено позов про відшкодування шкоди у зв`язку із незаконною затримкою судна.

Якщо оцінювати контекст цієї справи, то сплата суми претензії зовсім не свідчить про визнання претензії. Спір щодо наявності правопорушення, за яке пред`явлено претензію, залишається. Судновласник і далі вважає, що його права було порушено.

Суд звертає увагу на те, що сама собою претензія безпосередньо не породжує негативних наслідків для юридичної особи. Однак такі наслідки (у вигляді обмеження господарської діяльності) породжують рішення про заборону судна на вихід з порту, яке ґрунтується на претензії.

Правомірність рішення про заборону на вихід судна з морського порту може бути перевірена і після його виконання, а також у разі зупинення чи скасування органом, що його видав, якщо позивач вважає, що мало місце порушення його прав у зв`язку із таким рішенням.

Стаття 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує, щоб кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мав право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, якщо права порушено і наявний юридичний спір, має застосовуватися ефективний засіб захисту. Тим більше, якщо цим порушником є державний орган. В іншому випадку виникає ефект влади, від якої неможливо захиститися .

У даній справі суд оцінює правомірність підстав, порядку екологічного контролю Судна та рішення про заборону на вихід судна з порту, тобто тих реальних дій суб`єкта владних повноважень, які призвели до стверджуваних порушень прав позивача.

Метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Реалізуючи мету судочинства та з урахуванням принципу офіційності, суди мають самостійно визначати відносини, що зумовили порушення прав, з`ясовувати всі обставини, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів із власної ініціативи, і застосовувати способи захисту, які у найбільшій мірі здатні їх відновити.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, оскільки 1510295,88 грн. агентом ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС - товариством з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК в рахунок Претензії було сплачено в дохід Державного бюджету України на рахунок Управління державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області, тому суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС в особі товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК грошові кошти у розмірі 1510295,88 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріали справи містять платіжні доручення № 1 від 03.01.2020 року на суму 21020,00 грн. (т.1 а.с.16) та № 2 від 03.01.2020 року на суму 4204,00 грн. (т.1 а.с.17) про сплату товариством з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК судового збору на загальну суму 25224,00 грн.

Зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд дійшов висновку про стягнення з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС в особі товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК судового збору у розмірі 25224,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо складання розрахунку збитків, оформлення та пред`явлення претензії №100036 від 03.07.2019 року та прийняття рішення про заборону на вихід судна №53 від 03.07.2019 року.

Стягнути на користь ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС в особі товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК за рахунок Державного бюджету України грошові кошти в сумі 1510295,88 грн., що еквівалентно 58378,32 доларів США за курсом НБУ на дату оплати, за наступними банківськими реквізитами: IBAN: НОМЕР_2 , в АТ ПУМБ , м. Київ, МФО 334851, отримувач товариство з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК , код ЄДРПОУ 36978722.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС в особі товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК судовий збір у розмірі 25224,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ЕНЕНДЖЕЛ ХЕППІНЕСС СПЕШІАЛ МЕРІТАЙМ ЕНТЕРПРАЙС (85, вул.Іроон Політекніу, Пірей, Греція).

Відповідачі:

- Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (просп.Шевченка, 12, м.Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 42335172);

- Державна екологічна інспекція в Одеській області (просп.Шевченка, буд.12, м.Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 38017120).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК (вул.Праці, 9/1, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ 36978722).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у м.Южному Одеської області (просп. Григорівського Десанту, буд. 16, м.Южне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 37894235).

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко