Постанова

від 22.10.2020 по справі 480/1497/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 р.Справа № 480/1497/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Бартош Н.С. , Бершова Г.Є. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Павлічек В.О., м. Полтава) від 24.06.2020 року (повний текст рішення складено 06.07.2020 р.) по справі № 480/1497/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУАЛА КЛОЖЕРС УКРАЇНА" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуала Кложерс Україна" (надалі - ТОВ "Гуала Кложерс Україна") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000925408 від 25.02.2020.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 позовні вимоги ТОВ "Гуала Кложерс Україна" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0000925408 від 25.02.2020 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств 11020300 на суму 663584,43 грн, в тому числі за основним платежем 530867,54 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 132716,89 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУАЛА КЛОЖЕРС УКРАЇНА" (вул. Лінійна, 18, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 35743082) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43141471) суму судового збору в розмірі 9 953,77 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три гривні 77 коп).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суди не врахували доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Фотон Імпульс", ТОВ "Бірмейт" та ТОВ "Флексаторг", що, зокрема, підтверджується аналізом податкової звітності та інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючих органів, згідно якої не встановлено придбання товару контрагентами по ланцюгу постачання. Також контролюючий орган вказує на недоліки в заповненні товарно - транспортної накладної, відсутність контрагента по ланцюгу постачання за місцезнаходженням, відсутність у контрагентів ресурсів для проведення господарської діяльності.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі направлень, виданих Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДПС від 26.12.2019 № 71, № 72 та наказу Офісу великих платників податків ДПС від 23.12.2019 № 729 від 26.12.2019, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Гуала Кложерс Україна" за результатами якої складено акт № 8/28-10-54-08-10/35743082 від 27.01.2020 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуала Кложерс Україна" (код ЄДРПОУ 35743082) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з "Фотон Імпульс" (код ЄДРПОУ 42502837) за період січень 2019 року, ТОВ "Бірмейт" (код ЄДРПОУ 42447719) за період травень 2019 року. ТОВ "Флексаторг" (код ЄДРПОУ 42598634) за період липень 2019 року, та з податку на прибуток за 1 квартал 2019 року, 1 півріччя 2019 року та 9 місяців 2019 року по взаємовідносинам з вищенаведеними підприємствами" (т.1 а.с. 24 - 42, далі - акт перевірки).

За наслідками зазначеної перевірки контролюючий орган дійшов висновків, що ТОВ "Гуала Кложерс Україна" виписано податкові накладні та відображено в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків по ланцюгу постачання. Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що оскільки відповідно до даних бухгалтерського обліку встановлено фактичне отримання коштів від наведених вище підприємств у сумі 2 949 264,07 грн., в т. ч. за 1 квартал 2019 - 1 529 568 грн., 2 квартал 2019 - 723 024,07 грн., 3 квартал 2019 - 696 672 грн., що є збільшенням активів підприємства, то ТОВ "Гуала Кложерс Україна" у порушення ст. 22, ст. 23, п.п. 134.1.1 ст.134 Податкового Кодексу України П(С)БО № 15 "Дохід" занижено інші доходи на суму отриманих коштів на загальну суму 2 949 264,07 грн., наслідком чого стало заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 530 867,54 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим повідомленням рішенням Офісу великих платників податків ДПС №0000925408 від 25.02.2020 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 663584,43 грн., в тому числі за основним платежем 530 867,54 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 132716,89 грн (т.1 а.с 43 - 44).

Не погоджуючися з зазначеними висновками податкового органу, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення - рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені під час судового розгляду первинні документи в повному обсязі підтверджують факт здійснення поставки товару в перевіреному періоді від Продавця -ТОВ "Гуала Кложерс Україна", що є безпосереднім виробником товару, на адресу покупців ТОВ "Фотон Імпульс", ТОВ "Бірмейт" та ТОВ "Флексаторг". Суд першої інстанції виснував, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення спірних господарських операцій з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 10.2. п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (10.3. пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням наведеного вище нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування та податкового кредиту.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків неправомірно сформовано податковий кредит, а первинні документи містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

З огляду на матеріали справи, позивачем (постачальник) та ТОВ "Фотон Імпульс" (покупець) було укладено договір поставки № 625 від 05.12.2018, за яким Постачальник здійснює постачання товару - ковпачки алюмінієві на умовах FCA - склад Постачальника, м. Суми. вул. Лінійна, 18. (п. 4.4. договору). Право власності на товар, відповідно до п. 4.7 договору, переходить від Постачальника до Покупця в місці поставки, після підписання Покупцем товарно-транспортної накладної (т.1, а.с. 60 - 61).

На виконання умов договору позивачем за рахунок покупця було поставлено зазначений товар, що відображено у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Перевезення товару здійснювалося ФОП ОСОБА_1 . Оплата вартості такого товару була здійснена шляхом 100 % передоплати відповідно до платіжних доручень, про що зазначено в акті перевірки та підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача (т.1, а.с. 62 - 75). Також по першій події - оплаті товару позивачем було виписано та належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні, про що зазначено в акті перевірки.

Також між позивачем (Постачальник) та ТОВ "Бірмейт" (покупець) укладено договір поставки №262 від 23.05.2019, за яким Постачальник здійснює постачання товару - ковпачки алюмінієві на умовах зазначених в специфікаціях до договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1,2, п. 2.1, п.5.1 договору). Специфікаціями №1 від 10 червня 2019 року та №2 від 13 червня 2019 узгоджено, що поставка здійснюється на умовах FCA -м. Суми. (Інкотермс-2010). Право власності на товар, відповідно до п. 4.8 договору, переходить від Постачальника до Покупця в місці поставки, після підписання Покупцем товарно - транспортної накладної (т.1, а.с. 80 - 86).

На виконання умов договору позивачем за рахунок покупця та рахунок постачальника було поставлено зазначений товар, що відображено у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Оплата вартості такого товару була здійснена шляхом 100 % передоплати відповідно до платіжних доручень, про що зазначено в акті перевірки та підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача (т.1, а.с. 87 - 93).

Перевезення товару за рахунок покупця здійснювалося TOB "ВМ Транс Логістик". Перевезення товару за рахунок постачальника здійснювалося ТОВ "ТЕФ Транс Мередіан" відповідно до договору - заявки №106/2 від 12 червня 2019 року. Факт перевезення, в тому числі, підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та оплатою в повному обсязі згідно платіжного доручення №3922 від 04.07.2019 (т.1, а.с. 94 - 96). Також по першій події - оплаті товару позивачем було виписано та належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні, про що зазначено в акті перевірки.

Крім того, позивачем (Постачальник) та ТОВ "Ромафлекс" (код ЄДРПОУ 42598634, в подальшому перейменовано в ТОВ "Флексаторг") (Покупець) укладено договір поставки №314 від 16.07.2019 року, за яким Постачальник здійснює постачання товару - ковпачки алюмінієві на умовах зазначених в специфікаціях до договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1,2, п. 2.1. п.5.1 договору). Специфікацією №1 від 17 липня 2019 року передбачено, шо поставка здійснюється на умовах FСА м. Суми. (Інкотермс-2010). Право власності на товар, відповідно до п. 4.7 договору, переходило від Постачальника до Покупця в місці поставки, після підписання Покупцем товарно-транспортної накладної (т.1, а.с 97 - 102).

На виконання умов договору позивачем за рахунок покупця було поставлено зазначений товар, що відображено у видаткових накладних та товарно- транспортних накладних. Перевезення товару здійснювалося ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ПП "Л.В.С.". Оплата вартості такого товару була здійснена шляхом 100 % передоплати відповідно до платіжних доручень, про що зазначено в акті перевірки та підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача (т.1, а.с. 103 - 113). Також по першій події - оплаті товару позивачем було виписано та належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні, про що зазначено в акті перевірки.

Отже, у ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Так, судом першої інстанції належним чином досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Колегія суддів зазначає, що згідно акту перевірки підставою для висновку про нереальність спірних господарських операцій є, зокрема, інформація, яка надана іншими контролюючими органами, інформація, що міститься в інформаційних базах даних ДФС, в тому числі і в ЄРПН відносно контрагентів ТОВ "Фотон Імпульс", ТОВ "Бірмейт" та ТОВ "Флексаторг" та контрагентів по ланцюгах постачання.

Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги такі висновки, оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу, зокрема і в апеляційній скарзі, на недоліки в заповненні товарно - транспортної накладної, не заслуговують на увагу та обґрунтовано судами не взято до уваги, з огляду на те, що такі не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, крім того, не зазначення в товарно - транспортній накладній певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ. Крім того, обов`язок щодо перевезення товару був покладений частково на контрагента, а відповідно не заповнення контрагентом, чи заповнення з недоліками товарно - транспортної накладної не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, надання робіт, послуг обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Отже, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентами, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів як наведених контролюючим так і позивачем, враховано пояснення свідка, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в відзиві на позов) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року по справі № 480/1497/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.< Звіт >

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Н.С. Бартош Г.Є. Бершов Повний текст постанови складено 27.10.2020.