Постанова

від 27.10.2020 по справі 810/1199/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 810/1199/17

адміністративне провадження № К/9901/20488/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління ДСНС України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ОІЛ", про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ОІЛ" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року (головуючий суддя - Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді - Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі № 810/1199/17.

І. Суть спору

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В березні 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, ГУДСНС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю С.ОІЛ (далі - відповідач, ТОВ С.ОІЛ , скаржник, Товариство) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування шляхом повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ОІЛ" (ідентифікаційний код 40591574) за адресою: вулиця Декабристів, будинок 43, м. Васильків, Київська область, 08600.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, станом на час розгляду адміністративної справи, порушення, встановлені в Акті перевірки №3 та №83 не усунуті, що підтверджується відповідачем, а отже подальша експлуатація АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю С.ОІЛ створює загрозу життю та здоров`ю людей, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування. Доводи ТОВ С.ОІЛ щодо відсутності повноважень у посадових осіб відповідача на проведення перевірки, зокрема відсутності посвідчення та дозволу Кабінету Міністрів України суди вважали необґрунтованими, оскільки такі документи наявні в матеріалах справи. Крім того, відповідачем було допущено посадових осіб до перевірки. Твердження відповідача стосовно трьох нових порушень, виявлених в ході позапланової перевірки в акті № 83 від 10.07.2017, суди вважали безпідставними, оскільки на момент проведення першої позапланової перевірки дані порушення зазначались в акті № 3 від 16.03.2017 під пунктами 1, 2, 3, де були зазначені порушення норм НАПБ Б.05-019-2005, однак на момент проведення чергової позапланової перевірки 10.07.2017, дані норми втратили чинність, тому застосовувалися норми ДБН 360-92. Доводи відповідача про недоведеність порушення ним вимог ДБН 360-92 та неможливість розповсюдження даних будівельних норм на діяльність Товариства, зважаючи на те, що вони не пройшли державної реєстрації у відповідності до вимог пункту 15 Положення "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади", суди вважали необґрунтованими, оскільки дотримання Товариством вимог ДБН 360-92 кореспондуються з вимогами Наказу Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.14 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні" (НАПБ А.01.001- 2014).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

23 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю С.ОІЛ на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач просив скасувати зазначені рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю С.ОІЛ вказує на те, що актом № 83 від 10.07.2017 позивач підтвердив відсутність 14 порушень, раніше встановлених в акті № 3 від 16.03.2017, які стали підставою для подання даного позову до суду. Водночас, позивач встановив 3 нових порушення, які не були підставою для звернення із вказаним позовом до суду. Доводи суду апеляційної інстанції щодо того, що на момент проведення чергової позапланової перевірки 10.07.2017 втратили чинність норми НАПБ Б.05-019-2005 і тому було застосовано норми ДБН 360-92, скаржник вважає такими, що не відповідають дійсності. Так, суд не навів відповідне обов`язкове правове обґрунтування втрати чинності норм НАПБ Б.05-019-2005, зокрема норми ДБН 360-92 не є нормами, які діють замість НАПБ Б.05-019-2005. Відтак, позивач, фактично змінив підстави позову, не подаючи відповідну заяву до суду. Суди також не довели порушення відповідачем п.7.61 ДБН 360-92. Так, скаржник стверджує, що суди не встановили реальні відстані від АЗС відповідача до найближчих об`єктів оточуючого середовища, об`єм резервуару на АЗС, чи дійсно на відстані менше 50 метрів від АЗС є громадській будівлі, а також не дослідили, що дані норми ДБН 360-92 не розповсюджують свою дію на будівлі гаражів із станціями обслуговування автомобілів та будівлі обслуговування автомобілів (автомийки). Крім того, скаржник зауважує, що вказані громадські будівлі самочинно побудовані на земельній ділянці, без відповідних на те дозволів та сертифікатів. ТОВ С.ОІЛ також звертає увагу на те, що ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень затверджені та введені в дію наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992 №44 та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, що на думку скаржника, свідчить про неможливість застосування вказаних норм через те, що вони фактично не введені в дію.

20 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли заперечення ГУДСНС у Київській області на дану касаційну скаргу, в яких позивач вважає доводи, викладеній в ній необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а рішення судів- без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю С.ОІЛ прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державна служба Україні з надзвичайних ситуацій, враховуючи погодження Державної регулятивної служби України від 03.03.2017 №1345 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення громадянина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , доручила ГУ ДСНС у Київській області провести позапланову перевірку стану дотримання законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у приміщеннях та на території Товариства за адресою: вул. Декабристів, буд. 43, м. Васильків, Київської області.

Згідно звернення громадян ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , із заявою про проведення позапланової перевірки суб`єкта господарської діяльності, TOB С.ОІЛ має станцію заправки автомобілів дизельним паливом з наземним резервуаром, яка розміщена за 8 метрів до пункту мийки автомобілів, 6 метрів до майданчика огляду автомобілів, 8 метрів від СТО автомобілів, 19 метрів до навчального приміщення, та 20 метрів до котельні.

ГУ ДСНС у Київській області було видано Наказ №101 від 14.03.2017 про проведення перевірок (далі - Наказ) головному інспектору Васильківського району РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітану служби цивільного захисту Бачинському В.В та тимчасово виконуючому обов`язки начальника Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майору служби цивільного захисту Скрипці О.В., доручено в період з 15.03.2017 по 16.03.2017 року провести позапланову перевірку Товариства за адресою: вул. Декабристів, буд. 43, м. Васильків, Київської області щодо додержання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.

В період з 15.03.2017 по 16.03.2017 ГУ ДСНС у Київській області було проведено позапланову перевірку Товариства щодо додержання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, за результатами якої складено Акт перевірки №3, в якому встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, 10.07.2017 ДСНС у Київській області було проведено позапланову перевірку Товариства щодо додержання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, за результатами якої складено Акт №83 (далі - Акт перевірки №83), в якому встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які залишаються не усунутими, а саме:

- відстань від АЗС до громадської будівлі становить менше 50 м. (п. п. 9.2 пункт 9 Розділ VІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.14 Про затвердженя Правил пожежної безпеки в Україні (далі - НАПБ А.01.001- 2014); Таблиця 7.9 Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (далі Таблиця 7.9 ДБН 360-92).

- відстань від резервуара палива АЗС до будівлі гаража з станцією обслуговування автомобілів становить менше 20 м. (п. п. 9.2 пункт 9 Розділ VІ НАПБ А.01.001- 2014; Таблиця 7.9 ДБН 360-92);

- відстань резервуара палива АЗС до будівлі обслуговування автомобілів (авто мийки) становить менше 20 м. (п. п. 9.2 пункт 9 Розділ VІ НАПБ А.01.001- 2014; Таблиця 7.9 ДБН 360-92).

Враховуючи те, що зафіксовані в Актах перевірки №3 та №83 порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на виконання вимог статей 67-70 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС у Київській області звернулось з даним позовом до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Підпункт 1 підпункту 9.2. пункту 9 Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417): На складах легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі -ЛЗР та ГР) необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки:

склади ЛЗР та ГР слід розміщувати відповідно до вимог ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий , ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа .

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд зауважує, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі №580/34/19 .

Верховний Суд зауважує , що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №826/940/18.

Як встановлено судами попередніх інстанцій підставою для звернення в березні 2017 року позивача до суду слугувала низка порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, встановлена актом перевірки №3 від 16.03.2017.

За результатами повторної позапланової перевірки від 10.07.2017, проведеної за ініціативою відповідача, частини з цих порушень були усунуті, однак діючими залишалися три порушення щодо зменшення нормованих протипожежних відстаней від АЗС і резервуара палива АЗС до інших будівель і споруд.

Так, відстань від АЗС до громадської будівлі становить менше 50 м. (п. п. 9.2 пункт 9 Розділ VІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.14 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні (далі - НАПБ А.01.001- 2014); Таблиця 7.9 Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (далі Таблиця 7.9 ДБН 360-92);

- відстань від резервуара палива АЗС до будівлі гаража з станцією обслуговування автомобілів становить менше 20 м. (п. п. 9.2 пункт 9 Розділ VІ НАПБ А.01.001- 2014; Таблиця 7.9 ДБН 360-92);

- відстань резервуара палива АЗС до будівлі обслуговування автомобілів (авто мийки) становить менше 20 м. (п. п. 9.2 пункт 9 Розділ VІ НАПБ А.01.001- 2014; Таблиця 7.9 ДБН 360-92).

На момент постановлення судом першої інстанцій рішення у даній справі, вказані порушення не усунуті відповідачем, що не спростовується останнім, та відповідно, зважаючи на можливість загрози життю та здоров`ю людей, слугувало підставою для задоволення позовних вимог.

Доводи скаржника щодо відсутності даних порушень та недослідження судами цього факту Суд сприймає критично, оскільки вказане є суб`єктивною думкою відповідача без підтвердження жодними доказовими матеріалами на їх обґрунтування.

Суд погоджується із доводами скаржника, що норми ДБН 360-92 не є нормами, які діють замість НАПБ Б.05-019-2005 та такими, що прийняті, як наслідок, скасування останніх.

Водночас, Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що втрата чинності НАПБ Б.05-019-2005, а також неможливість застосування до скаржника вимог ДБН 360-92** через незареєстрованість Мінюстом останніх, не спростовує наявність порушення відповідачем приписів підпункту 9.2. пункту 9 Розділ VІ НАПБ А.01.001-2014, норми яких передбачають обов`язковість розташування складів легкозаймистих рідин, горючих рідин згідно нормативів, що містяться у ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень .

Крім того, доводи скаржника, що будівлі гаражів із станціями обслуговування автомобілів та будівлі обслуговування автомобілів (автомийки) є самочинно побудовані на земельній ділянці, без відповідних на те дозволів та сертифікатів, Суд сприймає критично, оскільки питання законності будівництва вказаних будівель перевіряється органами архітектурно - будівельного контролю та не є предметом спірних правовідносин у рамках розгляду даної справи.

Таким чином, підсумовуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Товариства з обмеженою відповідальністю С.ОІЛ безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ОІЛ" залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 810/1199/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова