Ухвала

від 28.10.2020 по справі 912/3456/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 жовтня 2020 рокуСправа № 912/3456/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши заяву Фермерського господарства "Степове" про забезпечення позову у справі № 912/3456/20

за позовом: Фермерського господарства "Степове", 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Шевченка, 86

до: Фермерського господарства "Степол Агро", 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 11А

про визнання права постійного користування, скасування рішення та визнання недійсними правовстановлюючих документів

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Степове" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги до Фермерського господарства "Степол Агро" наступного змісту:

- визнати за Фермерським господарством "Степове", код ЄДРПОУ 23092944, право постійного користування земельною ділянкою 50.0 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Маловисківської міської ради, та яка знаходиться в його постійному користуванні згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КР13МВ, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрований Маловисківською районною радою 17.02.1994р. за М 51;

- скасувати рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, прийняті щодо земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР13 МВ, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрований Маловисківською районною радою 17.02.1994 р. за № 51 в межах згідно з планом, вказаним в Державному акті на право постійного користування землею та визнати недійсними правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим № 3523110100:02:004:0036, на підставі яких зареєстровано право на користування спірною земельною ділянкою за Фермерським господарством "Степол Агро", код ЄДРПОУ 43578247.

Ухвалою від 28.10.2020 подану позовну заяву залишено без руху.

Одночасно з позовною заявою позивачем також подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просить:

- заборони відповідачеві - Фермерському господарству "Степол Агро", код ЄДРПОУ 43578247, використовувати особисто (здійснювати обробіток), чи передавати у користування або в оренду третім особам земельну ділянку за кадастровим номером 3523110100:02:004:0036, площею 50.0 гектарів, що розташована на території Маповисківської міської ради та яка знаходиться в постійному користуванні Фермерського господарства "Степове", код ЄДРПОУ 23092944, в межах згідно з планом на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР 13 МВ, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрований Маловисківською районною радою 17.02.1994 р. за №51, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну площі чи правового статусу, зміну цільового використання чи зміну власника щодо спірної земельної ділянки.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано платіжне доручення № 45 від 20.10.2020, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником у заяві про забезпечення позову зазначено про те, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що зважаючи на те, що внаслідок незаконної перереєстрації права користування спірною земельною відповідачем - Фермерським господарством "Степол Агро" на даний час проводиться підготовка до посівних робіт на цій земельній ділянці, тому, у разі невжиття заходів забезпечення позову, вищевказані протиправні дії відповідача та третьої особи можуть істотно ускладнити чи й взагалі унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, та завдадуть додаткових збитків у вигляді втраченої вигоди від неможливості використання належної йому земельної ділянки за призначенням.

При розгляді заяви ФГ "Степове" про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як слідує зі змісту заяви про забезпечення позову, в обґрунтування підстав для забезпечення позову позивачем наведено, зокрема, доводи щодо неправомірності дій відповідача під час, на його думку, незаконної перереєстрації права користування земельною ділянкою, яка належить на праві постійного користування позивачу.

Однак, обставини, які пов`язані визнанням права постійного користування є предметом розгляду поданого позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

У даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, а тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Однак, доводи позивача не є мотивованими, оскільки позивач не вказує як конкретно невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Суд враховує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Разом з цим, враховуючи правовий статус спірного майна, суд зауважує, що воно не зникне, не знищиться та не погіршиться за якістю на момент виконання рішення. Доказів протилежного суду не надано та відповідних мотивів не наведено.

Також позивач не викладає жодних доводів необхідності заборони передавати у користування чи в оренду земельну ділянку виходячи із суті даного заходу. Зокрема відсутні документально підтверджені та мотивовані відомості щодо ймовірності вчинення відповідачем дій розпорядженню земельною ділянкою з огляду на законодавчо визначене поняття постійного користування.

Так, статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Тобто, у даному визначенні немає такого правового режиму як розпорядження майном.

Таким чином, виходячи з правомочностей права постійного користування, позивач не мотивує ймовірність передачі відповідачем іншим особам земельної ділянки за кадастровим номером 3523110100:02:004:0036.

З підстав викладеного суд дійшов висновку про недоведеність наявності обставин, які зумовлюють необхідність застосування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні заяви Фермерського господарства "Степове" про забезпечення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання відноситься на позивача та йому не відшкодовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Степове" про забезпечення позову у справі № 912/3456/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Копії ухвали надіслати Фермерському господарству "Степове" за адресою: 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Шевченка, 86 та Фермерському господарству "Степол Агро" за адресою: 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 11А.

Суддя В.В.Тимошевська