Ухвала

від 28.10.2020 по справі 5016/1284/2012(5/45)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 5016/1284/2012(5/45)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали заяви Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду справи

за касаційними скаргами Компанії "Пойзантер Холдінгз ЛТД" ("Poizanter Holdings LTD"), Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." ("BELMONT INDUSTRIES INC."), Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Судоремонт", Первинної профспілкової організації "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 04.08.2020

та на ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 14.02.2020

у справі № 5016/1284/2012(5/45)

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Малярно-ізоляційне підприємство "Райдуга"

до Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2020 відкрито касаційні провадження у справі № 5016/1284/2012(5/45) за касаційними скаргами Компанії "Пойзантер Холдінгз ЛТД" ("Poizanter Holdings LTD") № 31-08/20-01 від 31.08.2020, Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." ("BELMONT INDUSTRIES INC."), Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Судоремонт" № 31-08/20-02 від 31.08.2020, Первинної профспілкової організації "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" від 31.08.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2020; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами; призначено розгляд касаційних скарг на 20.10.2020 о 10:00 год.

15.10.2020 Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." подано клопотання про долучення до матеріалів справи документу.

15.10.2020 Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." подано письмові пояснення до касаційної скарги до яких додано висновок експертів у галузі права від 08.09.2020.

15.10.2020 Первинною профспілковою організацією "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" подано письмові пояснення до касаційної скарги в яких викладено клопотання про допит експертів.

15.10.2020 Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." подано клопотання про допит в судовому засіданні експертів.

19.10.2020 Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

20.10.2020 Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." подано друге клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2020 було відмовлено в задоволенні вказаних клопотань.

28.10.2020 о 17 год. 00 хв. Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." подано заяву про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду справи № 5016/1284/2012(5/45).

Вказану заяву мотивовано наступним:

- колегією суддів у вказаній ухвалі проігноровано правові норми щодо поняття експерта, підстав та порядку призначення експертизи та правил оцінки її висновків;

- колегією суддів проігноровано усі доводи заявника щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду;

- у заявника виникають сумніви щодо наявності (тобто фактичної відсутності) матеріалів справи № 5016/1284/2012(5/45) в КГС ВС станом на 20.10.2020, а відповідно і наявності об`єктивних підстав для оголошення 20.10.2020 перерви в судовому засіданні.

Дослідивши вказані доводи колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Як вже було зазначено, 15.10.2020 Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." подано письмові пояснення до касаційної скарги до яких додано висновок експертів у галузі права від 08.09.2020.

У вказаних поясненнях скаржником не зазначено про те, що висновок експертів у галузі права подано на підставі статті 109 ГПК України, натомість зазначено про те, що у концентрованому вигляді пояснення Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." до касаційної скарги можна представити у вигляді висновку експертів (сторінка 5 пояснень) і далі по тексту цих пояснень наведено частину змісту такого висновку.

Вказані пояснення Судом було долучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене, клопотання про залучення до матеріалів справи самого висновку експертів у галузі права Судом було розцінено як клопотання про залучення додаткових доказів у справі.

Окрім того, висновок експерта у галузі права структурно знаходиться в параграфі 7 глави 5 ГПК України "Докази та доказування".

Дійсно, згідно статті 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом. Він має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Вказаною нормою закону передбачено, що суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, а відтак вказана норма не містить обов`язку суду посилатися в рішенні на висновки експерта в галузі права.

Тому були відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи висновку експертів.

Окрім того, вказаний висновок експертів у галузі права стосувався не законодавства яке було застосовано судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень які є предметом цього касаційного оскарження.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У контексті поданої заяви, суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів у цій справі щодо постановлення ухвали від 20.10.2020, не свідчить про упередженість суддів Білоуса В.В., Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених норм ГПК України.

Окрім того, вказану заяву про відвід мотивовано тим, що колегія суддів не забезпечила рівні права учасників справи та позбавляє касаторів можливості у повному обсязі навести свої доводи щодо обґрунтування своїх вимог, що зафіксовано у технічному записі судового засідання.

Дослідивши вказані доводи колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що як вбачається із протоколу судового засідання від 20.10.2020 у справі № 5016/1284/2012(5/45), вказане судове засідання тривало з 10 год. 09 хв. до 12 год. 31 хв., тобто майже дві з половиною години, і представнику Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." у вказаному судовому засіданні було надано достатньо часу для надання його обґрунтувань та пояснень як з приводу заявлених клопотань так і по суті заявлених касаційних скарг.

Згідно частини 3 статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За таких обставин, враховуючи те, що розгляд касаційних скарг у цій справі призначено на 03.11.2020 та те, що заява про відвід колегії суддів надійшла до суду 28.10.2020, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказану заяву про відвід подано раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, а тому вказана заява підлягає розгляду в порядку визначеному абзацом 1 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду справи № 5016/1284/2012(5/45) визнати необґрунтованою.

2. Справу № 5016/1284/2012(5/45) за касаційними скаргами Компанії "Пойзантер Холдінгз ЛТД" ("Poizanter Holdings LTD") № 31-08/20-01 від 31.08.2020, Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." ("BELMONT INDUSTRIES INC."), Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Судоремонт" № 31-08/20-02 від 31.08.2020, Первинної профспілкової організації "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" від 31.08.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2020 передати для вирішення питання про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду справи № 5016/1284/2012(5/45) суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому статтею 39 та частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко