Постанова

від 28.10.2020 по справі 640/14454/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14454/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Громадської організації Співдружність авторів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації Співдружність авторів України до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа: Державна організація Українське агентство з авторського права та суміжних прав про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року позивач, Громадська організація Співдружність авторів України , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати бездіяльність відповідача противоправною та зобов`язати його виконати вимоги п.3, п.4 ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав (№2415-VIII), а саме:

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України разом з Державною організацією Українське агентство з авторського права та суміжних прав звернутись до осіб (у тому числі правовласників, інших організацій колективного управління, у тому числі аналогічних іноземних організацій, міжнародних об`єднань), з якими у Державної організації Українське агентство з авторського права та суміжних прав були укладені договори, з пропозицією щодо заміни як сторони договорів замість Державної організації Українське агентство з авторського права та суміжних прав на Громадську організацію Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України забезпечити передачу Громадській організації Співдружність авторів України відомостей, інформації, у тому числі інформаційних баз даних, належних Державної організації Українське агентство з авторського права та суміжних прав .

03 серпня 2020 року позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить:

1) заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ідентифікаційний код юридичної особи 37508596) або його правонаступнику або іншому органу (особі), який буде забезпечувати формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності чи будь-якій іншій особі:

- здійснювати ліквідацію Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266);

- здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких стане ліквідація Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266);

- звертатися до будь-яких осіб (у тому числі користувачів, правовласників, інших організацій колективного управління, у тому числі аналогічних іноземних організацій, міжнародних об`єднань), з якими у Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266) укладені чи були укладені договори, з пропозицією щодо заміни як сторони договорів замість Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266) на будь-яку іншу організацію колективного управління, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- забезпечувати передачу будь-яких договорів, документів, відомостей, інформації, у тому числі інформаційних баз даних, та іншої інформації належних Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266) будь-якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких стане передача будь-яких договорів, документів, відомостей, інформації, у тому числі інформаційних баз даних, та іншої інформації належної Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266) будь-якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- забезпечувати передачу майнових авторських прав, якими управляє Державна організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266), в управління будь-якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких стане передача майнових авторських прав , якими управляє Державна організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266) в управління будь-якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

2) заборонити Державній організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266):

- здійснювати будь-які дії, спрямовані на ліквідацію Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266);

- здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких стане ліквідація Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266);

- звертатися до будь-яких осіб (у тому числі користувачів, правовласників, інших організацій колективного управління, у тому числі аналогічних іноземних організацій, міжнародних об`єднань), з якими у Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266) укладені чи були укладені договори, з пропозицією щодо заміни як сторони договорів замість Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266) на будь-яку іншу організацію колективного управління, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- передачу будь-яких договорів, документів, відомостей, інформації, у тому числі інформаційних баз даних, та іншої інформації, що належить Державній організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266), будь-якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких стане передача будь-яких договорів, документів, відомостей, інформації, у тому числі інформаційних баз даних, та іншої інформації, що належить Державній організації Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266), будь-якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- передавати майнові авторські права в управління будь-якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804);

- здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких стане передача майнових авторських прав, управління якими здійснює Державна організація Українське агентство з авторських та суміжних прав (ідентифікаційний код юридичної особи 31025266), в управління будь- якій іншій організації колективного управління чи будь-якій особі, аніж Громадська організація Співдружність авторів України (ідентифікаційний код юридичної особи 43021804).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року у задоволенні заяви Громадської організації Співдружність авторів України про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Громадською організацією Співдружність авторів України подано апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт наголошує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду.

28 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду також надійшли додаткові пояснення позивача щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень до неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду вказував, що частина п`ята Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2415-VIII Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав в редакції Закону 15.05.2018 року визначала:

Після акредитації організацій колективного управління у сферах, передбачених абзацами четвертим і п`ятим частини п`ятої та абзацами четвертим і п`ятим частини шостої статті 11 цього Закону, Установа здійснює ліквідацію ДО УААСП у встановленому законодавством порядку.

При цьому, частиною п`ятою Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2415-VIII в редакції Закону 16.07.2020 року передбачено:

Установа здійснює ліквідацію ДО УААСП у встановленому законодавством порядку.

Позивачу стало відомо, що 02.07.2020 року Державною організацією Українське агентство з авторських та суміжних прав в особі в.о. генерального директора І. Бугаєнко було адресовано на адресу відповідача лист із зверненням щодо негайної ліквідації Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав .

Вважаючи, що відповідачем не виконані імперативні вимоги Закону України № 2415-VIII щодо звернення до осіб, з якими в ДО УААСП були укладені договори, з пропозицією щодо заміни як сторони договору замість ДО УААСП позивача - Громадської організації Співдружність авторів України та передачі позивачу відомостей, інформації, у тому числі інформаційних баз даних, належних ДО УААСП, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та із заявою про забезпечення позову.

Суд першої інстанції у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовив та зазначив, що зазначені у заяві обставини не є достатньо обґрунтованими та не підтверджують того, що невжиття заходів, про які просить заявник, можуть у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов`язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин:

- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

- необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ , в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що найближчим часом гарантовано відбудеться необоротна ліквідація Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав та відповідно існує очевидний ризик, що в разі, якщо третя особа передасть майнові права в управління сторонньої організації колективного управління або здійснить інші дії всупереч Закону № 2415-VIII, або буде ліквідована, рішення суду неможливо буде виконати.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем документи не свідчать про початок проведення ліквідації третьої особи, а є лише припущеннями позивача.

Позивачем належним чином не обґрунтовано, у чому полягатиме порушення його прав та інтересів та не наведено мотивів і аргументів, чим ускладниться можливість їх захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову в розрізі предмету цього спору, який стосується визнання бездіяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України противоправною.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

При цьому, обставин щодо того, що очевидними є ознаки протиправності бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача, не були аргументом заяви про забезпечення позову і судом першої інстанції вірно не було встановлені.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Громадської організації Співдружність авторів України про забезпечення адміністративного позову.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації Співдружність авторів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 28.10.2020 року

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна