Ухвала

від 27.10.2020 по справі 753/4459/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 753/4459/19

провадження № 61-9695ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та визнання їх неправомірними, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Інкомед , Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачеві Олійник А. С., судді, які входять до складу колегії: Яремко В. В., Погрібний С. О.

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків до 20 серпня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19) для сплати судового збору.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій крім іншого, зазначав, що вимога про сплату судового збору свідчить про упередженість судді Олійник А. С. та її особисту заінтересованість у позбавленні його права на доступ до правосуддя. Крім того, заявник зазначив, що 29 жовтня 2018 року він подав до Офісу Генерального прокурора України заяву про вчинення кримінальних правопорушень суддями Гладун Х. А. , Мараєвою Н. Є. , Андрієнко С. М. , Заришняк Г. М. , Усиком Г. І. , Кузнєцовим В. О. та Олійник А. С .

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року задоволено самовідвід судді-доповідача Олійник А. С., матеріали касаційного провадження (№ 61-9695ск20) передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачеві Усику Г. І, судді, які входять до складу колегії: Яремко В. В., Погрібний С. О.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді-доповідача Усика Г. І., матеріали касаційного провадження (№ 61-9695ск20) передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Яремко В. В., Погрібний С. О.

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору Верховний Суд дійшов висновку, що така не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначає, що оскільки він був звільнений від сплати судового збору як позивач у трудовому спорі, з урахуванням того, що виконання судового рішення є складовою судового розгляду, він звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях під час розгляду цього трудового спору та питань пов`язаних з виконанням судового рішення у цій справі.

Такі твердження заявника не відповідають вимогам Закону України Про судовий збір та ґрунтуються на власному тлумаченні норм закону.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону України Про судовий збір , і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 752/7347/16-ц, на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15, зроблено висновок, що якщо за подання скарги на дії державного виконавця до суду першої інстанції законом не встановлено для заявника обов`язок сплачувати судовий збір, то в разі оскарження заінтересованою особою постановленого судом першої інстанції судового рішення за результатами розгляду зазначеної скарги судовий збір справляється на загальних підставах, встановлених у підпункті 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до положень частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковими для застосування судами.

Доводи заявника про те, що він звільнений від сплати судового збору за подання скарги на дії державного виконавця, оскільки виконавче провадження стосується трудового спору є необґрунтованими, оскільки пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на подання скарг на рішення, дії або бездіяльність, під час виконання судового рішення.

Водночас посилання заявника на те, що він наразі позбавлений засобів до існування не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз заяви про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи зменшення, оскільки ОСОБА_1 не надано належних доказів, які б підтверджували неможливість сплати ним судового збору.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 необхідно або надати інше клопотання про звільнення його від сплати судового збору з належним обґрунтуванням до якого надати відповідні докази, що підтверджують неможливість сплати ним судового збору або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду відповідно до вимог, викладених в ухвалі Верховного Суду від 06 липня 2020 року.

За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений, в тому числі і за ініціативою суду.

Оскільки заявником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 06 липня 2020 року, то є підстави продовжити йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 127, 136 ЦПК України, статтями 5, 8 Закону України Про судовий збір ,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06 липня 2020 року, до 26 листопада 2020 року але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков