Постанова

від 27.10.2020 по справі 203/360/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7566/20 Справа № 203/360/20 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участі секретаря Заворотного К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Газета «Наше місто» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 28 грудня 2019 року ним було виявлено оприлюднення ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11-07 год. на веб-сайті «Газета «Наше місто» : http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, статті під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» , якою поширено інформацію, яка є негативною, недостовірною, а тому принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Інформацію було доведено невизначеному колу осіб, оскільки поширено в загальнодоступній мережі Інтернет. В назві статті відповідач називає позивача Шахраєм , а по самому тексту прослідковується натяк на шахрайські дії з боку позивача. У поширеній інформації мова йде про протиправні дії позивача, бо вживаються фактичні твердження про те, що він є «шахрай» , тобто про злочинні дії, що є наклепницькою, образливою, принизливою та такою, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Звинувачуючи позивача в шахрайстві, відповідач не зазначив ні кримінального провадження, за яким позивача притягнуто до кримінальної відповідальності за ст.190 КК України, ні відповідного обвинувального вироку суду стосовно позивача, бо його не існує. Відповідач спотворив та принизив оцінку діяльності позивача з боку громадськості та суспільства, ця оцінка перестала бути об`єктивною, поставила під сумнів дотримання позивачем моральних та правових норми, створила враження вчинення позивачем неправомірних дій. Зміст інформації та характер висловлювань відповідача в статті, створює негативне враження і відношення до позивача та враження безпосередньої причетності його до вчинення кримінального правопорушення, порушує принцип презумпції невинуватості, який закріплений в чинному законодавстві України. Вважає, що наявні всі обставини юридичного складу правопорушення відповідача: інформацію доведено невизначеному колу осіб, оскільки поширено в загальнодоступній мережі Інтернет; поширена інформація стосується позивача; поширено інформацію, яка не відповідає дійсності; поширена інформація порушує особисті немайнові права позивача. Вважає, що висловлювання відповідача не є оціночними судженнями, оскільки можуть бути перевірені та предмет їх правдивості, так як дії, про які заявляє відповідач, підпадають під ознаки кримінально-караного діяння (ст.190 КК України), що виключає віднесення тверджень відповідача до оціночних суджень чи критичних зауважень щодо його діяльності. Відповідач є власником веб-сайту, на якому було поширено інформацію. Крім того, позивач посилався на те, що розповсюджена відповідачем інформація є негативною, містить образливі для позивача, як людини, обвинувачення, що спричинило йому моральні страждання. Поширена інформація стала предметом обговорення серед колег в Дніпровській міській раді, мешканців міста, що негативно вплинуло на репутацію позивача, як публічної особи. Своїми діями відповідач безпідставно охарактеризував його, як злочинця та особу, що з легкістю порушує закон, яка не має моральних цінностей. Через поширення недостовірною інформації широкому колу осіб, позивач перебуває в стані нервового напруження та стресу, в результаті чого в нього знизилась працездатність, що в свою чергу негативно впливає на виконання ним трудових (посадових) обов?язків, призвело до порушення сну. Інсинуації, викладені в статті, формують негативне уявлення в трудових колективах, підривають авторитет серед громадськості міста, що психічно травмує та спричиняє позивачу моральну шкоду. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію, яка була поширена 07 грудня 2019 року об 11-07 год. ТОВ «Газета «Наше місто» шляхом розміщення на належному останньому веб-сайті «Газета «Наше місто» : http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja - prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, в статті під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» , а саме про те, що ОСОБА_1 є «шахраєм» ; зобов?язати відповідача спростувати недостовірну інформацію, шляхом видалення статті; зобов?язати відповідача протягом 10 днів з дня набрання даними рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, що принижує честі, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , яка була розміщена 07 грудня 2019 року об 11-07 год. ТОВ «Газета «Наше місто» шляхом розміщення на належному останньому веб-сайті «Газета «Наше місто» : http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, а саме статтю під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» ; зобов`язати ТОВ «Газета «Наше місто» спростувати поширену недостовірну інформацію, протягом 10 календарних днів після набрання рішенням суду законної сили, шляхом опублікування на головній сторінці належного йому веб-сайті «Газета «Наше місто» http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, інформацію наступного змісту: « 07 грудня 2019 року об 11-07 год. ТОВ «Газета «Наше місто» оприлюднило статтю під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» . Інформація, яка міститься в цій статті є недостовірною» ; зобов?язати ТОВ «Газета «Наше місто» розмістити на головній сторінці належного йому веб-сайті «Газета «Наше місто» http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, повідомлення про ухвалене по даній справі судове рішення із публікацією тексту його резолютивної частини не пізніше 10 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили; стягнути з відповідача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 50 000 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2020 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформацію, яка була поширена 07 грудня 2019 року об 11-07 год. ТОВ «Газета «Наше місто» шляхом розміщення на належному останньому веб-сайті «Газета «Наше місто» : http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, в статті під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» , а саме про те, що ОСОБА_1 є «Шахраєм» . Зобов`язаноТОВ «Газета «Наше місто» (49000, м.Дніпро, вул.Сатрокозацька,58, код ЄДРПОУ 19087191) видалити інформацію, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , яка була поширена 07 грудня 2019 року об 11-07 год. ТОВ «Газета «Наше місто» шляхом розміщення на належному останньому веб-сайті «Газета «Наше місто» : http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, а саме: видалити статтю під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» . Зобов`язано ТОВ «Газета «Наше місто» (49000, м.Дніпро, вул.Сатрокозацька,58, код ЄДРПОУ 19087191) протягом 10 днів з дня набрання даними рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом опублікування на головній сторінці належного йому веб-сайту «Газета «Наше місто» : http://nashemisto.dp.ua, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, інформації наступного змісту: 07 грудня 2019 року об 11-07 год. ТОВ «Газета «Наше місто» оприлюднило статтю під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» . Інформація, яка міститься в цій статті є недостовірною. Стягнуто з ТОВ «Газета «Наше місто» (49000, м.Дніпро, вул.Сатрокозацька,58, код ЄДРПОУ 19087191) на користь позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 4 624 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу в сумі 30 000 грн., а всього стягнуто 54 624 грн. 40 коп. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Газета «Наше місто» просить рішення суду від 24 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ТОВ «Газета «Наше місто» залишити без задоволення, рішення суду від 24 червня 2020 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось стороною відповідача, що 07 грудня 2019 року об 11-07 г. на веб-сайті «Газета «Наше місто» , власником якого є ТОВ «Газета «Наше місто» , за посиланням: http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, було опубліковано статтю під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» .

Відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №26/5-аз від 20 січня 2020 року проведеною перевіркою за наявними автоматизованими обліками УІАП станом на 16 січня 2020 року відсутні розпочаті слідчими підрозділами ГУНП в Дніпропетровській області кримінальні провадження за якими гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру. За даними персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України станом на 16 січня 2020 року у відношенні гр. ОСОБА_1 відсутня інформація про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження (т.1 а.с.22).

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення №22/2020-Д від 23 січня 2020 року вбачається, що реєстрантом доменного імені станом на 07 грудня 2019 року та на дату видачі довідки є - КП «Редакція газети «Наше місто» (т.1 а.с.68-74).

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на те, що сама назва статті « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» викладена як твердження та натяк на вчинення позивачем протиправних дій, що в очах оточуючих позивача осіб та інших громадян, враховуючи, що позивач також є депутатом міської ради та веде активну громадську діяльність, виставляє останнього в негативному світлі, знижує суспільну оцінку його моральних, духовних та професійних якостей, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи «ідей» , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей» , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

07 грудня 2019 року об 11-07 г. на веб-сайті «Газета «Наше місто» , власником якого є ТОВ «Газета «Наше місто» , за посиланням: http://nashemisto.dp.ua/2019/12/07/moshennik-vjacheslav-mishalov-i-ego-semejnaja-prachechnaja-bank-konkord/, з доменним ім?ям: nashemisto.dp.ua, було опубліковано статтю під заголовком « ОСОБА_2 і його сімейна «пральня» Банк Конкорд» , що не заперечувалося відповідачем.

Відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №26/5-аз від 20 січня 2020 року проведеною перевіркою за наявними автоматизованими обліками УІАП станом на 16 січня 2020 року відсутні розпочаті слідчими підрозділами ГУНП в Дніпропетровській області кримінальні провадження за якими гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру. За даними персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України станом на 16 січня 2020 року у відношенні гр. ОСОБА_1 відсутня інформація про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження (т.1 а.с.22).

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення №22/2020-Д від 23 січня 2020 року вбачається, що реєстрантом доменного імені станом на 07 грудня 2019 року та на дату видачі довідки є КП «Редакція газети «Наше місто» (т.1 а.с.68-74).

Встановлено, позивач ОСОБА_1 станом на момент публікації статті 07 грудня 2019 року є депутатом Дніпровської міської ради.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач ОСОБА_1 , посилався на те, що інформація в статті є недостовірною, відповідач спотворив та принизив оцінку діяльності позивача з боку громадськості та суспільства, зміст інформації та характер висловлювань відповідача в статті, створює негативне враження і відношення до позивача та враження безпосередньої причетності його до вчинення кримінального правопорушення. Поширена інформація стала предметом обговорення серед колег в Дніпровській міській раді, мешканців міста, що негативно вплинуло на репутацію позивача, як публічної особи та просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію, яка була поширена 07 грудня 2019 року об 11-07 год. ТОВ «Газета «Наше місто» шляхом розміщення на належному останньому веб-сайті «Газета «Наше місто» та відшкодувати спричинену йому моральну шкоду (т.1 а.с.1-13).

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2019 року у справі №182/6720/17 (провадження №61-48783св18), у постанові від 28 березня 2018 року у справі №761/8035/16-ц (провадження №61-13161св18), у постанові від 20 березня 2019 року у справі №758/14324/15-ц (провадження №61-19478св18), у постанові від 19 червня 2019 року у справі №380/951/17 (провадження № 61-31057св18).

Межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне публічної особи, політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості (пункт 42 рішення від 8 липня1986 року в справі Лінгенс проти Австрії ).

Позивач ОСОБА_1 на момент публікації статті був обраний депутатом Дніпровської міської ради, тобто є публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду журналістів, громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою.

Вказана інформація, яка була розповсюджена в мережі Інтернет відповідачем, не містить фактичних даних, є вираженням суб`єктивної думки їх поглядів, а тому такі твердження є оціночними судженнями .

Таким чином, встановивши, що позивач ОСОБА_1 є публічною особою - депутатом Дніпровської міської ради, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду журналістів, громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» (ЄДРПОУ 19087191) судовий збір за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 4 414 грн. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді