Рішення

від 21.10.2020 по справі 915/2113/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Справа № 915/2113/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса для листування: АО "АФ "Правозахисник" (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, каб. 210)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгтур" (54030, м.Миколаїв, вул.Наваринська, буд.3; ідент.код 31497982),

про : визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Укрюгтур", оформленого наказом №35 від 27.04.2017,

за участі представників учасників справи :

від позивача: Бєлік С.В.;

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

10.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 09.10.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгтур" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Укрюгтур" оформленого наказом №35 від 27.04.2017.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2113/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 15.10.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України - відсутності належних доказів на підтвердження надіслання відповідачеві копії позовної заяви від 09.10.2019 та доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27 листопада 2019 року о 10:30, задоволено клопотання позивача, що міститься у позовній заяві від 09.10.2019, зобов`язано приватного нотаріуса Миколаївського обласного нотаріального округу Миколаївської області надати суду оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 27.04.2017 між ТОВ "Укрюгтур" та ОСОБА_2 та оригінал наказу №35 від 27.04.2017 засновника ТОВ "Укрюгтур" з підписом від імені ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 28.10.2019 супровідним листом №422/01-16 від 05.11.2019 (вх. №17495/19) приватним нотаріусом надано суду витребувані докази.

27.11.2019 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 19.12.2019 о 10:30 год, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 27.11.2019.

19.12.2019 представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

19.12.2019 представником позивача подано суду заяву від 18.12.2019 про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити питання:

Чи виконано підпис від імені особи ( ОСОБА_1 ) у рішенні загальних зборів ТОВ "Укрюгтур", оформленого у вигляді наказу №35 від 27.04.2017 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

19.12.2019 у підготовчому засіданні представником позивача повідомлено суду про відсутність вільних зразків підпису ОСОБА_1

19.12.2019 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на 28.01.2020 о 10:00 год.

28.01.2020 представником позивача подано суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні ОСОБА_1 через перебування на лікарняному.

У підготовчому засіданні 28.01.2020 представник позивача підтримав заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи, наполягає на дослідженні підписів ОСОБА_1 у рішенні загальних зборів, оформленому у вигляді наказу №35 від 27.04.2017.

28.01.2020 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2020 о 10:30 год.

У підготовчому засіданні 07.02.2020 судом відібрані експериментальні зразки підпису ОСОБА_1., вільні зразки позивачем суду не надано.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.02.2020 у справі № 915/2113/19 призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи, витрати по оплаті судової експертизи покладено на позивача.

Ухвалою суду від 05.03.2020 провадження у справі поновлено для розгляду клопотання судового експерта №30-216 від 27.02.2020.

Ухвалою суду від 05.03.2020 клопотання судового експерта задоволено, провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.

18.06.2020 справу повернуто господарському суду з висновком експерта №20-216 від 15.06.2020 та матеріалами порівняльного дослідження.

Висновоком експерта № 20-216 від 15.06.2020 р. встановлено, що підпис у наказі №35 від 27.04.2017 р. у графі (після слів) Засновник ТОВ , виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Ухвалою від 23.06.2020 судом продовжено строк, на який зупинено провадження у справі №915/2113/19 на строк дії карантину.

Ухвалою від 12.08.2020 провадження у господарській справі №915/2113/19 поновлено, підготовче засідання у справі призначено на 22 вересня 2020 року о 11:00.

29.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 21.10.2020 року о 10:30.

Позивач у судове засідання 21.10.2020 з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 21.10.2020 не з`явився про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Враховуючи наведене, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні.

21.10.2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Укрюгтур" витікають з тверджень позивачки про те, що 27.04.2017р. вона не приймала участь в Загальних зборах учасників ТОВ Укрюгтур , не була повідомлена про їх скликання та враховуючи, що їй належить 100% частка у статутному капіталі ТОВ Укрюгтур , загальні збори ТОВ Укрюгтур 27.04.2017р. не відбувались.

При цьому позивачка вважає, що оскаржуване рішення загальних зборів ТОВ "Укрюгтур" було оформлене наказом №35 від 27.04.2017.

Позивачка зазначає, що вона не підписувала наказ №35 від 27.04.2017р., її підпис є підробленим, а відповідне рішення порушує її корпоративні права - право на участь в управлінні компанією шляхом голосування на загальних зборах учасників ТОВ Укрюгтур .

Підставами для визнання недійсним спірного рішення на думку позивачки є порушення положень Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів.

До позову на підтвердження наведеного додано завірену копію Наказу №35 від 27 квітня 2017 засновника ТОВ Укрюгтур , з наступним змістом:

1. У зв`язку з необхідністю продати нерухоме майно:

- нежитлову будівлю Спального корпусу на 12 кімнат (Торговий комплекс Мала шайба );

- земельну ділянку, на якій розташована ця нежитлова будівля, які знаходяться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, вулиця Пляжна Алея, № 2 (два).

2. Вказане нерухоме майно продати за 169558 (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Право підпису Договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна надати керівнику (директору) ТОВ Квасняк Тетяні Олександрівні.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

В процесі розгляду справи судом витребувано оригінал зазначеного документу. (а.с. 89)

Господарський суд, вирішуючи цей спір по суті, перш за все виходить з того, що Законом України Про господарські товариства (який діяв на момент прийняття спірного наказу), визначено ознаки, які відрізняють рішення загальних зборів товариств від інших актів ненормативного характеру.

Так, відповідно до ст. 23 Закону України Про господарські товариства (далі у тексті - Закон), управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Статтею 58 Закону визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 59 Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Згідно зі статтями 60, 61 Закону, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Отже з правового аналізу наведених положень Закону витікає, що рішення Загальних зборів, зокрема, має назву, яка відповідає суті прийнятого акту, перелік учасників, питання, які винесено на розгляд, результати їх обговорення та голосування, а також оформлюється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.

Оспорюваний наказ не містить жодних ознак рішення учасників (засновників) товариства, які є характерними для цього виду актів відповідно до Закону. А отже він не є рішенням загальних зборів товариства взагалі, а відтак і не може бути оскаржений учасником останнього в порядку, передбаченому Законом.

За таких обставин твердження позивача, які витікають з того, що збори не скликались та її не було повідомлено, а також обставини підробки її підпису, не мають жодного юридичного значення для законності спірного наказу, який за своєю суттю є персональним рішенням керівника - виконавчого органу товариства.

Таким чином, позов не ґрунтується на нормах Закону та не відповідає обставинам справи, Позивачкою не доведено порушення її прав юридичною особою - Відповідачем, що зумовлює відмову в задоволенні позову.

Враховуючи наведене, у відповідності до положень ч. 4 ст. 191 ГПК України, визнання позову відповідачем судом не приймається, про що зазначається в цьому рішенні.

Судові витрати покладаються на позивача на підставі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрюгтур" (54030, м.Миколаїв, вул.Наваринська, буд.3; ідент.код 31497982).

Повний текст рішення складено і підписано 30.10.2020.

Суддя В.О. Ржепецький