Рішення

від 23.05.2007 по справі 24/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  24/208-47/58

23.05.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "МСБУД"

до                     Приватне підприємство "Тармон"

про                    стягнення 37 745,31 грн.

Суддя  

Представники:Від позивача:Від відповідача:

Єгорова Т.О. –представник.;Не з'явився.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення –25293,97 грн. пені за Договором субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року, 12451,35 грн. –відсотків за користування комерційним кредитом згідно статті 1057 ЦК України, а також судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2006 року №24/208 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2006 року №24/208 змінено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2007 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2006 року та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що Господарським судом міста Києва дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Ухвалою від 22.03.2007 року розгляд справи було призначено на 25.04.2007 року.

В судовому засіданні 25.04.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.                                                          

             Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 22.03.2007 року не виконав, пояснень по суті спору не надав і в судове засідання 25.04.2007 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином.     

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2007 року у зв'язку з неявкою в судове засідання 25.04.2007 року повноважного представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 23.05.2007 року.

          В судовому засіданні 23.05.2007 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити.

          Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 22.03.2007 року не виконав, пояснень по суті спору не надав і в судове засідання 23.05.2007 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином.

            Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

       Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" до Приватного підприємства "Тармон", заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МСБУД" (позивач), в якості генпідрядника, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Тармон" (відповідач), в якості субпідрядника з другої, було укладено Договір №165/К-203-05 від 04.07.2005 року (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник (відповідач) зобов'язався на свій ризик, своїми силами і засобами на замовлення генпідрядника (позивача) виконати та здати в установлений строк визначений договором на об'єкті Адміністративно-побутовий корпус заводу м'ясних полуфабрикатів АТЗТ «Мироновський хлібопродукт»м. Миронівка, Київської області наступні види робіт: 1) поставку дверей морозильних відкатних розміром 2,0 м.х 2,40 м. в комплекті з рамою, замком аварійного виходу, клапаном сбросу тиску, спецпланками для кріплення до

сандвіч - панелей, колір 9002 (кількість 16,0 шт.) та витратних матеріалів; 2) монтування дверей морозильних.

Згідно п. 1.2 Договору генпідрядник (позивач) зобов'язався прийняти фактично виконані роботи і своєчасно здійснити їх оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1.1 Договору сторони погодили, що термін поставки субпідрядником (відповідачем) дверей, всіх витратних матеріалів встановлених згідно Додатку № 1 до даного Договору на об'єкт складає не пізніше –20 серпня 2005 року за умови перерахування на розрахунковий рахунок субпідрядника (відповідача) першої попередньої оплати генпідрядником (позивачем) в розмірі –40 % (сорок відсотків) від вартості матеріалів, вказаних в Додатку №1 до даного Договору. Друга попередня оплата в розмірі –50 % (п'ятдесят відсотків) від вартості матеріалів, вказаних в Додатку №1 до даного Договору,    перераховується   на розрахунковий  рахунок  субпідрядника (відповідача) на  підставі   письмового   підтвердження  про готовність дверей до транспортування на будівельну площадку генпідрядника (позивача). Остаточно розрахуватись за виконання робіт генпідрядник (позивач)  зобов'язується не пізніше семи робочих днів після завершення всіх робіт та передачі їх генпідряднику (позивачу) по акту приймання –передачі.

Згідно п. 2.1.2 Договору сторони погодили, що попередню оплату за проведення монтажних робіт в розмірі –30% (тридцяти відсотків)  вартості    робіт,  вказаних в Додатку  №2 генпідрядник (позивач) перераховує субпідряднику (відповідачу) не пізніше 3 робочих днів з дати отримання генпідрядником (позивачем) повідомлення субпідрядника (відповідача) про поставку на об'єкт всіх дверей. Субпідрядник (відповідач) зобов'язаний надіслати таке повідомлення –вчасно, щоб встигнути виконати монтаж до –20 серпня 2005 року.

У п. 2.1.3 Договору сторони узгодили, що субпідрядник (відповідач) зобов'язується здійснити монтаж всіх дверей вказаних в предметі даного договору в строк до –20 серпня 2005 року за умови перерахування генпідрядником (позивачем) замовнику (відповідачу) першої попередньої оплати згідно п. 2.1.1 даного договору (40 % від вартості матеріалів) за умови забезпечення вільного доступу до місця виконання будівельних робіт та перерахування на розрахунковий рахунок субпідрядника (відповідача) попередньої оплати згідно п. 2.1.2 даного Договору.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору сторони погодили, що вартість робіт за даним договором установлюється договірною ціною (та оформляється Додатком до договору), які складаються субпідрядником (відповідачем) і затверджується генпідрядником (позивачем).

Відповідно до п. 3.2 Договору договірна вартість робіт, яка передбачена даним договором, може бути змінена за додатковою угодою, а зміни до кошторису (який, як зазначав повноважний представник позивача у ході судового розгляду справи №24/208-47/58 –не складався та який, як встановлено судом внаслідок дослідження матеріалів справи, у даній справі №24/208-47/58 –відсутній) можуть вноситися також лише за погодженням сторін (п. 3.2.1 Договору) шляхом складання додаткових угод.

У п. 3.3 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи субпідрядника (відповідача) генпідрядник (позивач) проводить на протязі 10-ти банківських днів після підписання актів фактично виконаних робіт форми №КБ-2в і КБ-3, які оплачуються в розмірі –70% від вартості зазначеної в цьому акті.

Згідно п. 3.3.1 Договору сторони узгодили, що акти виконаних робіт (форми №КБ-2в і КБ-3) субпідрядником (відповідачем) надаються генпідряднику (позивачу) до 25 числа звітного місяця.

Відповідно до п. 5.1 Договору генпідрядник (позивач), який одержав повідомлення субпідрядника (відповідача) про готовність до передання робіт, виконаних за договором, або –етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Відповідно до п. 7.2 Договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання робіт з вини субпідрядника (відповідача) останній сплачує пеню генпідряднику (позивачу) в розмірі –0,1% від невиконаного (недовиконаного) об'єму робіт, за кожен день затримки, але не більше 10% від договірної ціни по договору.

Згідно статті 11.1 Договору всі зміни і доповнення до цього договору оформляються сторонами шляхом складання Додаткової угоди у письмовій формі.

Згідно Додатку №1 до названого Договору сторони узгодили, що вартість дверей морозильних відкатних розміром 2,0 м. Х 2,40 м. (з комплектуючими) у кількості 16-ти штук, що поставляються генпідряднику (позивачу) становлять (з урахуванням ПДВ) –290223,93 грн.

Згідно Додатку №2 до названого Договору сторони узгодили, що вартість підрядних (монтажних) робіт стосовно вищеназваних дверей морозильних відкатних розміром 2,0 м. Х 2,40 м. становить (з урахуванням ПДВ) –30000,00 грн.

Вже через один день – 06.07.2005 року генпідрядником (позивачем) на виконання п. 2.1.1 Договору було перераховано на розрахунковий рахунок субпідрядника (відповідача) першу попередню оплату у розмірі –40% від вартості матеріалів вказаних в Додатку №1 до названого Договору (в сумі –116089,57 грн., які становлять 40% від вартості дверей морозильних у розмірі –290223,93 грн.), що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 06.07.2005 року з призначенням платежу “Попередня оплата за поставку та монтаж дверей згідно договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року”.

В подальшому 12.08.2005 року позивачем було перераховано відповідачу в якості попередньої оплати ще –145111,96 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 12.08.2005 року.

До справи (а.с. 77) субпідрядником (відповідачем) було долучено Акт №1 від 12.09.2005 року здачі робіт до договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року в якому зазначено про виконання відповідачем робіт з монтажу дверей морозильних у кількості семи штук на суму –13467,87 грн., який з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" (позивача) підписаний (як вже встановлено у ході нового розгляду справи згідно наказу №12-к від 24.04.2003 року) виконавцем робіт (працівником позивача) –Загребелюком М.М.

До справи (а.с. 22) генпідрядником (позивачем) було долучено лист відповідача №382 від 11.11.2005 року, згідно якого останній повідомляв позивача, що вартість клапанів тиску, які лише мають бути поставлені відповідачем позивачу по Договору на день виготовлення зазначеного листа складає –7424,75 грн.

На виконання вищенаведеного Договору між сторонами було підписано Угоду №2 від 14.11.2005 року про внесення доповнень до договору субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року, згідно якої Договір доповнено пунктами 13.3 та 13.4, в яких зазначено, що умови додатку №3 –“Протоколу узгодження оплат по договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року” мають перевагу над усіма іншими умовами договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року, а загальна вартість дверей з комплектуючими, згідно Додатку №1 до даного Договору, встановлюється сторонами у розмірі –257823,94 грн., а вартість робіт та матеріалів, відповідно до тексту самого додатку №3 –“Протоколу узгодження оплат по договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року”, згідно Договору становить –287823,94 грн. (в зазначену вартість загального об'єму робіт, що підлягав виконанню субпідрядником включено вартість монтажу дверей морозильних в сумі –30000,00 грн.).

06.02.2006 року субпідрядником (відповідачем) було виконано робіт на об'єкті Адміністративно-побутовий корпус заводу м'ясних полуфабрикатів АТЗТ «Мироновський хлібопродукт»м. Миронівка, Київської області згідно Договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року (Типова форма №КБ-2в) та Довідкою по формі №КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року, які долучені до матеріалів позовної заяви та які підписані повноважними представниками, як генпідрядника (позивача), так субпідрядника (відповідача) з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача на загальну суму –274790,88 грн.

На день розгляду спору в суді (23.05.2007 року), за розрахунком позивача відповідач зобов'язаний сплатити позивачу –12451,35 грн. –відсотків за користування комерційним кредитом згідно статті 1057 ЦК України та 25293,97 грн. пені за Договором субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року за не належне виконання зобов'язань у строк до 20.08.2005 року стосовно як поставки дверей морозильних відкатних розміром 2,0 м.х 2,40 м. в комплекті з рамою, замком аварійного виходу, клапаном сбросу тиску, спецпланками для кріплення до

сандвіч –панелей, так щодо монтування вищенаведених дверей морозильних на об'єкті Адміністративно-побутовий корпус заводу м'ясних полуфабрикатів АТЗТ «Мироновський хлібопродукт»м. Миронівка, Київської області.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

           Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

           Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

           Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

           Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV у статті 173 визнає господарським зобов'язання, таке що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статі 224 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статі 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також, згідно з статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з статтею 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно статті 713 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Згідно статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 (Згідно якої за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором) цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно статті 839 Цивільного кодексу України Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Згідно статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Крім того, статею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 2 статті 875 Цивільного кодексу України передбачено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно статті 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 Цивільного кодексу України імперативно встановлено, що кредитний договір повинен укладатися у письмовій формі, а той кредитний договір, який укладений з недодержанням письмової форми –є нікчемним.

Згідно параграфом 1 глави 71 Цивільного кодексу України, а асме статті 1046 останнього за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5 затверджені типові форми первинних звітних документів по звіту в будівництві, введені в дію з 01.07. 2002 року,  в тому числі:  "Акт приймання виконаних підрядних робіт"  ф. №  КБ-2в і "Справка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат" ф.№ КБ-3, якими підтверджуються об'єми виконаних підрядних робіт.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 547 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

             Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

              Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

              Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники  грошових коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

              Згідно статі 3 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, судом визнається, що відповідач порушив правила  здійснення господарської діяльності внаслідок неналежного виконання господарського зобов'язання по Договору субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року (п. 2.1.1, 2.1.2, 3.3.1 останнього) щодо виконання загального об'єму робіт визначених п. 1.1 Договору субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року (куди входить згідно названого пункту Договору як монтаж дверей морозильних з комплектуючими, так поставка останніх для монтажу на об'єкт Адміністративно-побутовий корпус заводу м'ясних полуфабрикатів АТЗТ «Мироновський хлібопродукт»м. Миронівка, Київської області) в строк до –20.08.2005 року включно, виконавши в той же час роботи передбачені Договором згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року (Типова форма №КБ-2в) та Довідкою по формі №КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року лише –06.02.2006 року на загальну суму –274790,88 грн. (хоча вартість робіт та матеріалів, відповідно до погодженого сторонами додатку №3 до Договору –“Протоколу узгодження оплат по договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року” становить –287823,94 грн.), що у контексті з тим, що Акт №1 від 12.09.2005 року здачі робіт до договору №165/К-203-05 від 04.07.2005 року в якому зазначено про виконання відповідачем робіт з монтажу дверей морозильних у кількості семи штук на суму –13467,87 грн., який з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" (позивача) підписаний (як вже встановлено у ході нового розгляду справи згідно наказу №12-к від 24.04.2003 року) виконавцем робіт (працівником позивача) –Загребелюком М.М., який не є в силу Договору субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року (чи іншого двосторонньопогодженого документу) уповноваженою особою на прийняття (підписання) актів фактично виконаних робіт від позивача по формі №КБ-2в і КБ-3 (яким, зокрема типовій формі №КБ-2в зазначений  Акт №1 від 12.09.2005 року здачі робіт не відповідає і доказів надіслання якого позивачу для підписання, відповідачем суду –не надано, як і надіслання позивачу чи взагалі існування "Справки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за вересень 2005 року" типової форми № КБ-3), а єдиною упововаженою особою згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "МСБУД" №15\1 від 03.04.2003 року та розділу 8 Статуту позивача зареєстрованого Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 31.03.2005 року є –Директор ТОВ "МСБУД" Малик М.М., свідчить, на переконання суду, про обгрунтованість застосування позивачем при розрахунку пені (передбаченої п. 7.2 Договору) як вартості всього не виконаного відповідачем в строк об'єму робіт (який приймається при розрахунку пені за вихідну дану у розмірі –287823,94 грн.) по Договору (згідно пункту 1.1 останнього сторони включили в предмет Договору і монтаж дверей морозильних з комплектуючими і поставку останніх на об'єкт), так періоду з якого починає текти дане нарахування штрафної санкції (згідно п. 2.1.1, 2.1.2 Договору усі роботи відповідач мав виконати до 20.08.2005 року включно), через що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі –25293,97 грн. за період з 21.08.2005 року (перший день прострочення після 20.08.2005 року) по 05.02.2006 року (переддень 06.02.2006 року –коли відповідачем були здані роботи по Договору відповідно до п. 3.3 останнього згідно акту №КБ-2в та Довідки №КБ-3 за лютий 2006 року), визнається судом законною та обгрунтованою (за розрахунком суду розмір пені за 169-ть днів прострочення складає –48642,23 грн.), а відтак такою, що підлягає стягненню з Приватного підприємства "Тармон" на користь позивача в судовому порядку.

Однак, враховуючи вищевикладене, судом також визнається, що Договір субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року укладено між двома суб'єктами господарювання, які не є ні банком (в розумінні Закону України “Про банки і банківську діяльність”) ні іншою фінансовою установою та Договорм субпідряду №165/К-203-05 від 04.07.2005 року сторони жодним чином не погодили, що попередня оплата передається субпідряднику (Приватному підприємству "Тармон") на умовах комерційного кредиту, що у сукупності з тим, що кредитний договір (в тому числі комерційного кредиту) укладається між сторонами виключно у письмовій формі, а недодержання даної форми тягне за собою його нікчемність (стаття 1055 ЦК України), а на суму попередньої оплати згідно статті 693 ЦК України можуть нараховуватись зокрема –проценти за користування чужими коштами відповідно до статті 536 ЦК України, а не відсотки за користування комерційним кредитом, вимога позивача про стягнення з відповідача 12451,35 грн. –відсотків за користування комерційним кредитом згідно статті 1057 ЦК України, визнається судом незаконною та необгрунтованою, а відтак такою, що задоволеню в судовому порядку не підлягає.  

           Доказів, які б спростовували вищевикладені доводи позивача, відповідач суду не надав.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" до Приватного підприємства "Тармон" –задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Тармон" (код 21555958, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Святошинська, 34, р/р №2600500960015 в АКБ “Правекс-Банк”, МФО 321983), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" (код 32765810, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; р/р 26007068 в філії ВАТ “Мегабанк”, МФО 380117) суму пені у розмірі 25293  (двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 97 коп., а також –252 (двісті п'ятдесят дві)  грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 79 (сімдесят дев'ять) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

          підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       Станік С.Р.