Рішення

від 11.04.2007 по справі 47/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/32

11.04.07

За позовом     ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв"язку № 3

до                     Спільне українсько-англійське підприємство "Агропрогрес"

про                    стягнення 2451,0 грн

Суддя  

Представники:

Від позивача      -     Мірошніченко Л.В.- предствник;

Від відповідача –    не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 5 від 20.11.2002 року в розмірі 2 322,25 грн. – основний борг,  128,75 грн. - пені, а також  витрат по сплаті державного мита та  витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2007 року було порушено провадження в справі № 47/32 та призначено до розгляду 14.03.2007 року.

          В судовому засіданні 14.03.2007 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

          Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 20.02.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 14.03.2007 року представник відповідача не з”явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 року розгляд справи було відкладено до 11.04.2007 року.

В судовому засіданні 11.04.2007 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

            Відповідач відзиву на позов не надав, у відповідному порядку з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору до сектору № 47 по справі № 47/32 не надходило, повноважний представник відповідача в судове засідання 11.04.2007 не з'явився, причини неявки не повідомив.

          Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

      Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв”язку № 3 до Спільного українсько-англійського підприємства “Агропрогрес”, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру електрозв”язку № 3 в якості виконавця (Позивач) з однієї сторони, та Спільним українсько-англійського підприємством “Агропрогрес”, в якості замовника (Відповідач), з –другої, було укладено Договір № 5 від 20.11.2002 року про надання послуг електрозв”язку, згідно умов якого позивач зобов”язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв”язку, а відповідач своєчасно проводити оплату наданих послуг.

          Згідно п.п. 4.2.,4.6 Договору № 5 від 20.11.2002 року відповідач зобов”язався своєчасно проводити оплату наданих послуг за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця.

          Відповідно до п.5.8 вищезазначеного договору в разі несплати за надані послуги електрозв”язку  понад встановлений термін споживач сплачує пеню в розмірі 1 відстотка від затриманих платежів за кожну добу затримки.

          Однак, відповідно до поясненнь представника позивача, відповідач ТОВ “Агропрогрес” належним чином не виконував свої обов”язки по сплаті наданих йому послуг позивачем та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував заборгованість за послуги електрозв”язку за період з жовтня 2004 року по жовтень 2005 року та допустив винекненя боргу в сумі 2322,25 грн.

          Згідно витягу з оборотної відомості по особовому рахунку Спільного українсько-англійського підприємства “Агропрогрес”, сума боргу за надані послуги електозв”язку за Договором № 5 від 20.11.2002 року складає  2322,25 грн., сума нарахованої пені за прострочення виконання грошового зобовязання –128,75 грн.

16.12.2005 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист з претензією  за вих. № 62, з вимогою провести повний розрахунок, сплативши  заборгованість в розмірі –2322,25 грн. –основного боргу та 128,75 грн.- пені. Даний лист, відповідно до позовної заяви, залишений відповідачем без відповіді.

На день розгляду справи в суді (11.04.2007 року), згідно Договору № 5 від 20.11.2002 року та з розшифровками переговорів ТОВ “Агропрогрес” за  жовтень-грудень 2004 року, січень-березень 2005 року, травень-червень 2005 року сума заборгованості відповідача перед позивачем, за розрахунком позивача, складає: 2322,25 грн. –основний борг, пені-128,75 грн.

Згідно Положення ЦЕЗ № 2 ЧФ ВАТ “Укртелеком” надано право від імені товариства предсталяти його інтереси в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах з усіма правами, наданими сторонам відповідними процесуальними законами.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

               Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту,  права або законні інтереси якого порушено де під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Стаття 22 ЦК України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що збитки це витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

          В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо    внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

           Статтею 901 встановлено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Статтею 903 визначено, що якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату,

замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

           Статтею 905 встановлено, що строк   договору  про  надання  послуг  встановлюється  за домовленістю сторін,  якщо інше не встановлено законом або  іншими нормативно-правовими актами.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв”язку № 3 - умови Договору № 5 від 20.11.2002 року  виконав в повному обсязі, а відповідач –ТОВ “Агропрогрес” –свої обов'язки за зазначеним договором по  оплаті наданих йому позивачем послуг електрозв”язку –не виконав. На даний час у відповідача –ТОВ “Агропрогрес” перед позивачем - Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру електрозв”язку № 3 існує заборгованість в сумі 2322,25 грн., яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.  А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за надання послуг за Договором № 5 від 20.11.2002 року в розмірі 2322,25 грн. законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

          Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до статті 611 вищезазначеного кодексу у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

          Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

          Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22 листопада 1996 року № 543/96 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ст.36 Закону України “Про телекомунікації” розмір пені обліковується в розмірі одноденної облікової ставки НБУ.

          Суд, враховуючи викладене, дійшов висновку, що відповідач свої зобов”язання по своєчасній та повній оплаті отриманих від позивача послуг за Договором № 5 від 20.11.2002 року належним чином досі не виконав: станом на день подачі позову  у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті наданих згідно Договору послуг у розмірі 2322,25 грн., яка на даний час відповідачем не погашена,  та беручи до уваге те, що з 21.10.2004 року по 12.11.2005 року (згідно розрахунку позивача) відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по своєчасній оплаті наданих послуг за Договором № 5 від 20.11.2002 року, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобовязання по оплаті наданих послуг за укладеним договором, суд вважає заявлену вимогу законною та обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Згідно доданого до позову розрахунку, і з яким погоджується суд, сума пені за прострочення виконання зобовязання складає 128,75 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов  Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв”язку № 3 до Спільного українсько-англійського підприємства “Агропрогрес”–задовільнити.

2.          Стягнути з Спільного українсько-англійського підприємства “Агропрогрес” (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20/15; р/р №  26006003036700 в АБ “ІНГ банк Україна” м. Київ, МФО 300539, код 14301277), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв”язку № 3  (місцезнаходження: 20200, Черкаська обл., м. Звенигородка,           вул. Енгельса, 131; р/р 260023854 в ЧОД АППБ “Аваль”, МФО 354411, код 01181877) суму заборгованості в розмірі 2322 (дві тисячі триста двадцять дві) грн. 25 коп., пені –128 (сто двадцять вісім) грн. 75 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С.Р. Станік