34/303
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 34/303 16.08.07 р.
За позовомПриватної фірми «Соллюкс»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «ПІР»
простягнення 6440,68 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача –Ніколенко М.О. (довіреність від 10.03.2007);
від відповідача –не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Приватна фірма «Соллюкс»(далі –Фірма) звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІР»(далі –Товариство) про стягнення 4380,86 грн. заборгованості за поставлену продукцію за договором поставки № 138 від 11.07.2006, укладеного між Фірмою та Товариством, пені у сумі 328,50 грн., 10% річних у сумі 193,23 грн. та штрафу у сумі 538,09 грн. Крім того, позивач просив суд відшкодувати йому судові витрати, які складаються з витрат пов'язаних із оплатою державного мита у сумі 102 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., а також витрат на юридичні послуги в сумі 1000 грн.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання тричі не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Ухвала про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 19.06.2007 та ухвали про відкладення розгляду справи від 17.07.2007, 02.08.2007 надсилались відповідачу за юридичною адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7. Про отримання поштової кореспонденції відповідачем за вказаною адресою, зокрема, свідчать наявні у матеріалах справи повідомленням про вручення поштових відправлень 27.06.2007 та 07.08.2007.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –
ВСТАНОВИВ:
11.07.2006 між Фірмою в особі Вишгородської філії та Товариством укладено договір поставки № 138 (далі –Договір), відповідно до якого Фірма (Продавець) зобов'язалася передати Товариству (Покупець) лікеро-горілчані вироби в асортименті (далі –Товар) у власність на викладених у цьому Договорі умовах (пункт 1.1), а Покупець зобов'язався прийняти товар і своєчасно сплатити його вартість (пункт 1.2).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний згідно рахунку або накладної на Товар Продавця сплатити вартість конкретної партії Товару, який замовлений Покупцем, протягом 23-ох днів від дати отримання Товару шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок, або внести вартість отриманого від Продавця Товару в його касу.
Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку прострочення платежу Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми своєчасно несплаченої за кожен день прострочення.
При невиконанні або неналежному виконанні умов даного Договору винна сторона сплачує іншій стороні суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних з простроченої суми (пункт 7.2 Договору).
У разі порушення умов пункту 3.2 Договору Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від суми поставки, зазначеної в накладній (пункт 7.3 Договору).
На виконання вказаного Договору, Товариству були поставлені алкогольні напої згідно з видатковими накладними № С-00000535 від 14.09.2006 на суму 4229,76 грн.; № С-00000595 від 27.09.2006 на суму 1151,1 грн., всього на суму 5380,86 грн. Претензій щодо кількості та якості поставленої продукції відповідачем не пред'явлено.
Товариство за отриманий на підставі вказаних накладних Товар розрахувалося частково, перерахувавши 05.12.2006 1000 грн., про що свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення № 324 від 05.12.2006.
Станом на момент розгляду справи несплачена Товариством сума боргу складає 4380,86 грн.
Позивач просить суд крім суми основного боргу стягнути також з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та пункту 7.2 Договору 10% річних за період з 20.10.2006 до 30.03.2007 (161 день) у сумі 193,23 грн., за цей же період на підставі пункту 7.1 Договору пеню у сумі 328,5 грн., а також на підставі пункту 7.3 Договору штраф у сумі 538,09 грн.
За таких обставин справи позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивачем надано докази належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором, а саме відповідно до вищевказаних видаткових накладних було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 5380,86 грн.
Факт отримання зазначеного товару відповідачем підтверджується підписами представника останнього та відбитком штемпеля підприємства на видаткових накладних.
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з оплати отриманого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи Товар відповідачу був поставлений 14.09.2006 та 27.09.2006, а тому останній, відповідно до 5.1 Договору, статей 253, 254 ЦК України, повинен був за нього розрахуватися у строк до 09.10.2007 та 20.10.2007, відповідно.
Проте, відповідач у встановлений Договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості Товару у повному обсязі не виконав.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У Договорі (пункт 7.2) сторонами визначено інший розмір процентів, а саме 10% річних від простроченої суми.
Таким чином, десять процентів річних за період з 20.10.2006 до 30.03.2007 складають 193,23 грн. (4380,86 грн. х 10% / 365 дні х 161 день).
Також підлягає задоволенню вимога про стягнення на підставі пункту 7.1 Договору пені у сумі 328,5 грн. Суд погоджується із розрахунком позивача щодо суми пені.
Вимога позивача щодо стягнення суми штрафу не підлягає задоволенню з тих підстав, що пунктом 7.3 Договору передбачений штраф за порушення умов пункту 3.2 Договору, проте судом не встановлено з боку відповідача порушення даного пункту Договору.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на юридичні послуги, то суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між Фірмою (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус»(Виконавець) було укладено договір № 7 про надання юридичних послуг від 20.05.2007, на який і посилається відповідач мотивуючи заявлену вимогу про відшкодування витрат на юридичні послуги.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.
Зазначена позиція підтверджується інформаційним листом Вищого господарського суду України від 14.07.2004 № 01-8/1270 та постановою Верховного Суду України від 01.10.2002 у справі № 30/63.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина п'ята статті 49 ГПК України).
Таким чином, відповідно до статей 44, 49 ГПК України на відповідача відносяться витрати по сплаті державного мита у сумі 91,91 грн., 106,33 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 530, 625, 629 ЦК України, статтями 193, 231, 232 ГК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІР»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 7, ідентифікаційний код 31726079) на користь Приватної фірми «Соллюкс»(Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова,1, ідентифікаційний код 13367096, р/р № 26003060065184 в Печерській філії «Приват Банк»м. Київ, МФО 300711) 4380 (чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 86 коп. боргу, 193 (сто дев'яносто три) грн. 23 коп. десять процентів річних, 328 (триста двадцять вісім) грн. 50 коп. пені, а також 91 (дев'яносто одну) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 106 (сто шість) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Відмовити Приватній фірмі «Соллюкс»у відшкодуванні 1000 грн. витрат на юридичні послуги.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
СуддяСташків Р.Б.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2007 |
Оприлюднено | 11.09.2007 |
Номер документу | 925447 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні