Ухвала

від 30.10.2020 по справі 640/17763/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

30 жовтня 2020 року м. Київ № 640/17763/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства Альфа-Банк до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Будівельні проекти , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство Альфа-Банк (далі - позивач, АТ Альфа-Банк ) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Будівельні проекти (далі - третя особа 1), ОСОБА_1 (далі - третя особа 2), ОСОБА_2 (далі - третя особа 3) про визнання протиправним та скасування наказу від 14.05.2020 №1650/5 в частині скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 14.06.2019 №47358788.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2020 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Третьою особою 2 подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки вважає, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Водночас, на думку третьої особи 2, питання щодо дотримання порядку розгляду скарги на рішення про державну реєстрацію прав мають вирішуватись разом із вимогами про правомірність набуття позивачем права власності на нерухоме майно.

Розглянувши подану заяву, дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подано до Міністерства юстиції України скаргу у порядку статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 06.04.2020 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, від 14.06.2019 № 47358788, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Реєстратор Нікітіною Юлією Володимирівною.

На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 28.04.2020 Міністерством юстиції України видано наказ від 14.05.2020 №1650/5, яким скаргу ОСОБА_1 від 06.04.2020 задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.06.2019 № 47358788, в іншій частині - відмовлено.

Вважаючи оскаржуваний наказ від 14.05.2020 №1650/5 таким, що прийнятий Міністерством юстиції України з порушенням поряду розгляду скарг у сфері державної реєстрації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору, тобто публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Предметом оскарження у даній справі є рішення Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України. Крім того, зазначеною статтею передбачено порядок та строки подання скарг на рішення державних реєстраторів, повноваження Міністерства юстиції України за наслідками розгляду таких скарг.

Отже, у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації прав.

Водночас, питання щодо правомірності прийнятих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в межах даного спору судом не вирішується та оцінка не надається.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявлені в рамках даного спору вимоги позивача підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, відтак клопотання третьої особи 2 про закриття провадження є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання третьої особи 2 про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сиди з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя В.П. Шулежко